Постанова № 26149335, 19.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2012 р. Справа № 5017/786/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоХрипуна О.О.,суддівБарицької Т.Л., Кролевець О.А.,розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012та на ухвалу господарського суду Одеської області від 17.05.2012у справі№5017/786/2012 господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АДІКТ"до1. Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНТЕР ЛТД";провизнання недійсним іпотечного договорув судовому засіданні взяли участь представники: - позивача повідомлений, але не з'явився, - відповідача 1 Дяченко Є.Г., - відповідача 2 повідомлений, але не з'явився,Розпорядженням секретаря першої судової палати від 18.09.2012 №03.07-05/708 змінено склад колегії суддів, в провадженні якої знаходилась дана справа та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Хрипун О.О., судді: Барицька Т.Л., Кролевець О.А.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.05.2012 (суддя Малярчук І.А.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 (судді: Будішевська Л.О., Мишкіна М.А., Сидоренко М.В.), зупинено провадження у даній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДІКТ" (надалі позивач) до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (надалі відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ИНТЕР ЛТД" (надалі відповідач 2) про визнання недійсним іпотечного договору, укладеного між позивачем та відповідачем 1, до розгляду Київським районним судом м. Одеси справи №2-0-390/2011.

Відповідач 1, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду Одеської області від 17.05.2012 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 скасувати і справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.

Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства у Вищому господарському суді України, затвердженої наказом в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 56.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з оскаржуваних судових актів, зупиняючи провадження у даній справі на підставі ст. 79 ГПК України, суди попередніх інстанцій послалися на те, що розгляд даної справи є неможливим до розгляду Київським районним судом м. Одеси справи №2-0-390/2011, порушеної за заявою Хлопцева А.В. (двоюрідний брат Дуброва О.В., який підписував з боку ТОВ "АДІКТ" спірний іпотечний договір) про визнання Дуброва О.В. обмежено дієздатним, оскільки, за місяць до підписання 26.02.2010 Дубровим О.В. спірного іпотечного договору, останній, відповідно до медичних карток стаціонарного хворого №2828 та №42, виданих Одеською обласною психіатричною лікарнею №1 визнано психічно хворим з клінічним діагнозом шизоафективний розлад, маніакальний тип, а тому, як зазначили суди, є ймовірність того, що у справі №2-0-390/2011 Дуброва О.В. визнають обмежено дієздатним, що поставить під сумнів психічний стан Дуброва О.В. та обсяг його цивільної дієздатності на момент підписання спірного договору іпотеки і, відповідно, може вплинути на розгляд даної справи; при цьому, суди керувалися приписами ст. 79 ГПК України.

Вищий господарський суд України не може погодитися із такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 79 ГПК України встановлено, що господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі -це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсним іпотечного договору від 26.02.2010, укладеного між позивачем як юридичною особою, від імені якого, як вбачається із преамбули спірного іпотечного договору діяв директор позивача -Дубров О.В., уповноважений на вчинення відповідних дій як статутом позивача, так і рішенням загальних зборів позивача від 12.02.2010, та відповідачем 1, в забезпечення виконання відповідачем 2 своїх зобов'язань перед відповідачем 1 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії №004/10 від 26.02.2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як вказувалося вище стороною за спірним іпотечним договором (іпотекодавцем) є юридична особа -позивач -ТОВ "АДІКТ".

Частиною 1 ст. 92 ЦК України (Цивільна дієздатність юридичної особи) визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Однієї із складових цивільної дієздатності юридичної особи є правочиноздатність, зміст якої полягає у здатності юридичної особи бути стороною правочину, у тому числі, здатність самій здійснювати той чи інший правочини.

У справі №2-0-390/2011, що розглядається Київським районним судом м. Одеси, за заявою Хлопцева А.В. (двоюрідного брата Дуброва О.В.) вирішується питання визнання Дуброва О.В. (директора ТОВ "Адікт" на час вчинення спірного правочину) обмежено дієздатним, а не питання обмеження цивільної дієздатності (правочиноздатності) самої юридичної особи -ТОВ "Адікт", на момент вчинення спірного правочину.

В той же час, згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України саме особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Водночас, судами попередніх інстанцій наведеного вище не враховано, та зроблено безпідставний висновок щодо неможливості розгляду даної справи до вирішення Київським районним судом м. Одеси справи №2-0-390/2011, що свідчить про порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 79 ГПК України та має наслідком скасування прийнятих у даній справі судових рішень (ухвали господарського суду Одеської області від 17.05.2012 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012).

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 та ухвалу господарського суду Одеської області від 17.05.2012 у справі №5017/786/2012 скасувати і справу передати на розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді Т.Л. Барицька

О.А. Кролевець