Ухвала суду № 261479, 07.09.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01010 м.Київ, вул.Московська,8

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2006справа№7/122-2005

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

КарасяО.В. (головуючого),

Сергейчука О.А, Маринчак Н.Є., ШипуліноїТ.М., Нечитайла О.М.

при секретарі: Ткачук Н.В.

представники сторін в судове засідання не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ«Аліса» на постанову Львівського апеляційного господарського суду від08.08.2005 по справі№7/122-05

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліса»

до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

ТОВ«Аліса» звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ (даліМДПІ) від06.09.2004 №965/23-2/20452187/8196.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від13.05.2005 у справі №7/122-2005 частково задоволено позовні вимоги ТОВ«Аліса», визнано недійсним рішення Ужгородської МДПІ в Закарпатській області від06.09.2004 №965/23-2/20452187/8196 про застосування фінансових санкцій на суму 3400грн. в частині застосування 1700грн. штрафних санкцій; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Ужгородської МДПІ від06.09.2004 №0002062352/0/966/8195 про застосування штрафних санкцій в сумі 340грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від08.08.2005 - рішення Господарського суду Закарпатської області від13.05.2005 у справі №7/122-2005 скасовано. В позові відмовлено.

Позивач ТОВ«Аліса» звернувся із касаційною скаргою на вказану постанову і просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. При цьому Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції порушено та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права і постанову прийнято без врахування положень ст.22ГПК України. Скаржник у скарзі наголошує, що із об'єктивних причин кафе «Аліса» не працювало до 28.08.2004, але працівники ДПІ, будучи повідомленими про це, настоювали на отриманні товару.

МДПІ надало заперечення на касаційну скаргу, де зазначивши фактичні обставини справи, підтримала висновок суду апеляційної інстанції про те, що Позивачем не доведено обставини, які б спростували викладені в акті перевірки порушення останнім і просила залишити постанову апеляційної інстанції без змін, скаргу без задоволення.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України «Про держане регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватись суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності ліцензії.

Відповідно до абз.5 ч.2 ст.17 цього Закону до субєктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі здійснення оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій або за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700грн.

Як встановлено судами, за наслідками перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, Ужгородською МДПІ 28.08.2004 складено Акт №011831, яким встановлено порушення позивачем п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: нероздрукування щоденних фіскальних звітів, незберігання їх у КОРО - відсутні Z-звіти за 06.07.2004, 08.07.2004, 23.06.2004; торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій.

За вказані порушення, згідно з рішенням про застосування фінансових санкцій №965/23-2/20452187/8196 від06.09.2004 ТОВ«Аліса» визначено суму штрафу в розмірі 1700грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без придбання ліцензії та 1700грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без придбання ліцензії.

Також 06.09.2004 Ужгородською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0002062352/0/966/8195 про застосування до Позивача 340грн. штрафних санкцій відповідно до п.4 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В судових рішеннях обох інстанцій зазначено, що у Позивача була ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями терміном дії з 20.08.2003 по 19.08.2004, а з відповідною заявою про видачу ліцензії на наступний термін Позивач звернувся до органу ліцензування 30.08.2004, тобто з пропуском 11 днів. Однак необхідно погодитись із висновком суду апеляційної інстанції, що висновок суду першої інстанції є невірним, про те, що факт оплати Позивачем вартості ліцензій (платіжне доручення №185 від20.08.2004) є доказом своєчасного звернення позивача до органу ліцензування, оскільки законодавством визначено право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами тільки при наявності ліцензії Таким чином, господарським судом неправомірно визнано недійсним рішення Ужгородської МДПІ від06.09.2004 №965/23-2/20452187/8196 про застосування фінансових санкцій.

Також в частині визначення в податковому повідомленні-рішенні про застосування до Позивача штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції правомірно прийшов до висновку про порушення останнім порядку проведення розрахункових операцій, як визначено п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якого - субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно суд касаційної інстанції звертає увагу на помилковість міркувань Скаржника, викладених в скарзі, оскільки обов'язок доведення того, на що посилається Позивач покладається на останнього і тому погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що на спростування висновків перевірки податкового органу Позивачем не надано жодних доказів, в позовній заяві посилання на такі також відсутні.

Враховуючи зазначене, суд касаційної інстанції визнає судове рішення законним та обґрунтованим у зв'язку з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, які правомірно визнані встановленими, відповідністю висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. За таких умов касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, судове рішення - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аліса» залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від08.08.2005 по справі№7/122-2005 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В.Карась

Судді: О.А.Сергейчук

Н.Є.Маринчак

Т.М.Шипуліна

О.М.Нечитайло