Ухвала суду № 26146501, 14.09.2012, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2511/570/12 Провадження № 22-ц/2590/2625/2012 Головуючий у I інстанції - Морозов О.Б.Категорія - цивільна Доповідач - Євстафіїв О. К.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2012 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,суддів:Бечка Є.М., Литвиненко І.В.,при секретарі:Рачовій І.І.,за участю:представника позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Куликівського районного суду від 04 липня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить задовольнити його вимоги у повному обсязі.

У квітні 2012 р. ОСОБА_5 пред'явив позов до ОСОБА_7, в якому, після уточнення позовних вимог, остаточно просив стягти з ОСОБА_7 на його користь 13567 грн. 80 коп. грошових коштів. Дані вимоги обґрунтовуються наступним. ОСОБА_5 на праві спільної власності з іншою особою належав причіп тракторний СП-4, який ОСОБА_7 продала без згоди ОСОБА_5 У зв'язку з цим відповідач має сплатити позивачеві половину вартості причепа у вказаній сумі.

Оскаржуваним рішенням позов частково задоволено: з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 стягнуто 1350 грн. 00 коп. на відшкодування половини вартості спірного причепа і 214 грн. 60 коп. на відшкодування судових витрат.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновок суду про ціну спірного причепа не ґрунтується на допустимих доказах.

У судовому засіданні представник ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу, а ОСОБА_7 просила її відхилити за безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона піддягає відхиленню, виходячи з наступного.

Постановляючи рішення, суд І інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 без дозволу ОСОБА_5 продала тракторний причіп, який належав на праві спільної власності останньому та ОСОБА_8 - померлому чоловікові ОСОБА_7, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача належить стягти половину вартості вказаного причепа, що становить 1350 грн. 00 коп. Апеляційний суд не знаходить підстав для скасування даного рішення.

Так, по справі встановлено наступне.

ОСОБА_5 і ОСОБА_8 - чоловікові відповідача, який помер, на праві спільної власності належав причіп тракторний «СП-4».

У січні 2012 р. відповідач ОСОБА_7 без згоди та відома позивача продала вищевказаний причіп ОСОБА_9 за 2700 грн. 00 коп.

Викладене підтверджується відмовними матеріалами Куликівського РВ УМВС України в Чернігівській області № 117/1 за 2012 р. за заявою ОСОБА_5 на неправомірні дії ОСОБА_7 і учасниками судового розгляду не заперечується.

З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.

В силу ч. 3 ст. 386 ЦК України ОСОБА_7 зобов'язана повернути ОСОБА_5 половину вартості проданого нею ОСОБА_9 причепа, який належав на праві спільної власності ОСОБА_5 та її чоловікові. Цей обов'язок жодним з учасників судового розгляду не оспорюється.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 22.12.1995 р. № 20 (з наступними змінами) орієнтує суди нижчих ланок на те, що, вирішуючи питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза (п/п «а» п. 12). Таким чином, ОСОБА_5 мав надати суду належні й допустимі докази того, що спірний причеп у місці проживання сторін міг бути проданий за 27135 грн. 60 коп., а не за 2700 грн. 00 коп. - за ціну, за яку його ОСОБА_7 продано ОСОБА_9 Але таких доказів суду не надано.

Доводи апеляційної скарги є юридично неспроможними. Так, обґрунтовуючи вимоги в частині ціни позову, ОСОБА_5 посилається на те, що вартість спірного причепа становить: 52800 грн. 00 коп. (вартість нового причепа ПТС-4 згідно з рахунком Чернігівської філії ТОВ «Укравтозапчастина» від 06.06.2012 р. № ЧгСчт-012230 - а.с. 33) х 46% (залишкова вартість причепа - 1000 грн. 00 коп. відносно балансової - 2150 грн. 00 коп. згідно з актом його приймання-передачі, копія якого на а.с. 6-7) = 13567 грн. 80 коп. Але в силу вищенаведеного ці докази не є належними та допустимими, т.я. вони не підтверджують, що спірний причеп може бути продано в населеному пункті чи місцевості за місцем проживання сторін за 13567 грн. 80 коп. а не за ціну, за яку його продано ОСОБА_7

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Куликівського районного суду від 04 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: