Постанова № 26142867, 17.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 вересня 2012 року № 2а-9930/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-інвест плюс»доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової службипро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 січня 2012 року №№0001491540, 0001501540 В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-інвест плюс»з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, Позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24 січня 2012 року №№0001491540, 0001501540

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем проігноровано положення ч.2 ст.19 Конституції України в частині порушення положень п.7 підрозділу 10 Податкового кодексу України, як наслідок, спірні податкові повідомлення рішення винесено з порушенням норм матеріального права, а отже -вони підлягають скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та зазначив, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем п.287.3 ст.287 ПКУ, а саме: ТОВ «Будсервіс-інвест плюс»суми самостійно визначеного грошового зобов'язання за податкові (звітні) періоди січень-травень 2011 з земельного податку сплачено з порушенням встановленого строку.

Як наслідок, податковий орган вважає спірні податкові повідомлення-рішення від 21 січня 2012 №№ 0001491540, 0001501540 правомірними та просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Справа розглянута в порядку письмового провадження з огляду на положення ч.6 ст.128 КАС України за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2012 року на підставі п. 1, п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 - XII від 04.12.1990 p., пп. 20.1.4. ст.20 та п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС була проведена камеральна перевірка податкової звітності ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс»(код ЄДРПОУ 33229114) за результатами якої складено акт № 878 від 30.12.2011 р. та прийняті спірні податкові повідомлення - рішення:

- №0001491540, яким Позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 8136,72 грн. за затримку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання в сумі 40683,40 грн.

- №0001501540, яким Позивача зобов'язано сплатити штраф у сумі 2465,44 грн. за затримку сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання в сумі 24653,40 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ДПІ у Дніпровському р-ні. м. Києва ДПС, користуючись своїм правом, передбаченим п. 56. З ст. 56 Податкового кодексу України, ТОВ «Будсервіс-Інвест Плюс»звернулося до Державної податкової служби у м. Києві зі скаргою від 02.03.2012 р. № 02-03/12 на податкові повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському р-ні. м. Києва ДПС №0001491540 та № 0001501540 від 24.01.2012 р. які прийняті за результатами камеральної перевірки податкової звітності з плати на землю (своєчасності сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання) на підставі акту № 878 від 30.12.2011.

Рішенням ДПС у м. Києві «Про результати розгляду первинної скарги від 10.04.2012» №2004/10/12-314 у задоволені первинної скарги ТОВ «Будсервіс-інвест плюс»було відмовлено, а податкові повідомлення рішення ДПІ у Дніпровському р-ні. м. Києва ДПС №0001491540 та №0001501540 від 24.01.2012 - залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятим Рішенням про розгляд скарги, ТОВ «Будсервіс-інвест плюс» звернулося до Державної податкової служби України з повторною скаргою на спірні податкові повідомлення-рішення та рішення Державної податкової служби у м. Києві про результати розгляду скарги від 10.04.2012 р. № 2004/10/12-314.

14.05.2012, за результатами розгляду повторної скарги Позивача, Державною податковою службою України прийнято Рішення №8299/6/10-2215 «Про продовження терміну розгляду повторної скарги».

Рішенням «Про результат розгляду первинної скарги»від 21.06.2012. №10580/6/10-2215, Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському р-ні. м. Києва 24.01.12р. №0001491540, № 0001501540 та рішення ДПС у м. Києві від 10.04.12 № 2004/10/12-314, прийняте за розглядом скарги, а скаргу залишено без задоволення.

Рішення було отримано поштою ТОВ «Будсервіс-інвест Плюс»2 липня 2012, що сторонами не заперечується.

Як вбачається з адміністративного позову та пояснень представника Позивача, ТОВ «Будсервіс-інвест плюс»не погоджується із застосуванням штрафних санкцій за порушення строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання щодо сплати за землю за січень 2011 р. в сумі 3157,02 грн., лютий 2011 р. в сумі 3419,24 грн., березень 2011 р. в сумі 1560,46 грн., квітень 2011 р. в сумі 1709, 62 грн. та травень 2011 р. в сумі 755, 82 грн., всього на загальну суму 10602,16 грн.

Користуючись своїм правом, передбаченим ст. 56 Податкового кодексу України, ТОВ «БУДСЕРВІС-ІНВЕСТ ПЛЮС»звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування актів індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень - податкових повідомлень - рішень ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС №001491540 та №0001501540 від 24.01.2012.

Окружний адміністративний суд м. Києва, оцінивши докази, які є у справі, погоджується з правовою позицією Позивача, в частині скасування податкового повідомлення -рішення від 24.01.2012 №0001491540 в частині 8133,72грн. та податкового повідомлення-рішення від 24.04.2012 №0001501540 в частині 2463,44грн., з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує наступні питання, зокрема:

чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів та висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 5, 6 ст.71 КАС України суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне відзначити, що згідно інформації ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, що знайшла своє відображення в Листі від 21.03.2012 №359/8/25-140, в Акті перевірки замість податкового періоду «травень 2011»помилково зазначено «липень 2011», а відтак, станом на 30.06.2011 у Позивача виникла недоїмка по земельному податку за травень 2011 (з урахуванням переплати 9538,04грн) на суму 7558,18грн., яка була погашена 13.07.2011 платіжним дорученням №8, тобто з затримкою до 30 календарних днів.

Враховуючи те, що зазначена вище обставина помилкового визначення в Акті перевірки податкового періоду, сторонами не заперечується, суд, користуючись правом, передбаченим ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не витребовував у контролюючого органу оригіналу/належним чином завіреної копії Листа від 21.03.2012 №359/8/25-140.

Як вже зазначалось позивач не погоджується з податковими повідомленнями рішеннями 21 січня 2012 року № 0001491540, №0001501540 в повному обсязі.

Окружний адміністративний суд м. Києва, в даному випадку зазначає, що відповідно до п.126.1. ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу

Представник позивача в ході розгляду справи не заперечував обставин несвоєчасної сплати самостійно визначених (узгоджених) грошових зобов'язань з земельного податку за січень-травень 2011.

Однак, встановивши наявність порушення податкового законодавства з боку платника податку - позивача за І -ІІ квартали 2011, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, при визначенні розміру та застосуванні штрафних (фінансових) санкцій не вірно застосовано положення ст.126 та не враховано положення п.7 підрозділу 10 Прикінцевих та перехідних положень Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з п. 113.3 ст.113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 7 Підрозділу 10 Прикінцевих та перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Оскільки Акт перевірки №878 від 30.12.2011 складено за порушення податкового законодавства у зв'язку із несвоєчасною сплатою земельного податку за період січень - травень 2011 року, то штрафна санкція, в даному випадку, мала бути застосована органом державної податкової служби у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, а саме: 1грн * 5міс./поруш. = 5 грн.

Таким чином, у зв'язку із недотриманням посадовими особами ДПІ у Дніпровському районі м. Києва положень Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення від 24.01.2012 №0001491540 підлягає скасуванню в частині 8133,72грн., а податкове повідомлення-рішення від 24.04.2012 №0001501540 підлягає скасуванню в частині 2463,44грн..

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині застосування штрафних санкцій всього в сумі 10597,16 грн.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. ст. 94, 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-інвест плюс»задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 24.01.2012 №0001491540 в частині 8133,72грн., податкове повідомлення-рішення від 24.04.2012 №0001501540 в частині 2463,44грн..

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-інвест плюс»(код ЄДРПОУ 33229114, адреса: 02222, м. Київ, проспект Маяковського, 38-Б, квартира 140) судові витрати в сумі 105,90 (сто п'ять) грн. 90 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 02094, м. Київ, бульвар Верховної Ради, 24-Б ).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович