Постанова № 26142828, 07.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 вересня 2012 року № 2а-19006/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справуза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адей»доДержавної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва Державної податкової службипро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.07.2012 №0007591504/1, від 01.09.2011 №0022241504 В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Адей»з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, Позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.07.2012 №0007591504/1, від 01.09.2011 №0022241504.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що первинне, як вважає ТОВ «Адей», податкове повідомлення-рішення №0032711504 від 21.07.2010, яким позивача зобов'язано сплатити 143238грн. -не було узгоджене у встановленому законодавством порядку, а тому -не є податковим боргом. Враховуючи зазначене, Позивач зазначає, що штраф за прострочення оплати вказаної суми боргу не може бути застосований, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та, в свою чергу, зазначив, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими в частині несвоєчасного подання до установи банку платіжного доручення, що призвело до затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, а тому -застосування до ТОВ «Адей»штрафних санкцій є цілком правомірним.

В судовому засіданні 19.04.2012 суд, за власною ініціативою, протокольно ухвалив замінити неналежного відповідача на належного -Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі м. Києва ДПС у зв'язку з її перетворенням.

Справа розглянута в порядку письмового провадження з огляду на положення ч.4 ст.122 КАС України за письмовою заявою сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ за лютий 2010, поданої ТОВ «Адей»до ДПІ (вх. №27877 в ДПІ від 15.03.2010р.), за результатом якої складено Акт перевірки від 21.07.2010р. №10353/15-2/30786048.

На підставі вказаного Акту перевірки від 21.07.10р. №10353/15-2/30786048, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення-рішення від 21.07.2010р. №0032711504, яким Позивачу було визначено грошове зобов'язання з ПДВ в розмірі 149459,60 грн. (за основним платежем) та 7472,98 грн.(за штрафними (фінансовими санкціями).

Конверт із зазначеним податковим повідомлення-рішенням повернувся на адресу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 28.07.2010 року, у зв'язку з неможливістю вручення, як наслідок, податковим органом складено Акт про невручення рішення від 28.07.2010 року №4769/15-2.

Відповідно до пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

На виконання пп. 6.2.4 вказаного Закону, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 28 липня.2010 податкове повідомлення-рішення №0032711504 21.07.2010 було розміщено на дошці податкових оголошень, що підтверджується належним чином завіреною копією витягу з відповідного журналу за 2010рік.

Отже, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що відповідно до пп. 5.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», сума, що визначена податковим повідомленням-рішенням, є узгодженою з 09.08.2010 включно.

Судом не сприймаються доводи позивача з приводу того, що первинне податкове повідомленні-рішення №0032711504 від 21.07.2010 не було узгоджене у встановленому Законом порідку, а сума у вказаному ППР не може вважатися податковим боргом, оскільки, як встановлено в ході розгляду справи, зазначене ППР направлялось податковим органом на адресу ТОВ «Адей», що зазначена в ЄДР, а саме: м. Київ, вулиця Курська, 10, в подальшому, відповідно до пп. 6.2.4 Закону №2181 було розміщено на дошці податкових оголошень, як не вручене, а обставини, на яки посилається позивач щодо сплати ним суми в розмірі 150 500грн. у строк не більше 10 днів з дати отримання податкової вимоги від 06.12.2010 №21/4474, жодним чином не спростовують положень ст. 5 Закону України №2181 в розумінні моменту коли сума, що визначена ППР №0032711504 від 21.07.2010, є узгодженою.

Внаслідок вищевказаних обставин, згідно пп.17.1.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-111, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2011р. № 0007591504/0 щодо визначення штрафних (фінансових) санкцій згідно бази АІС «Облік податків і платежів»у розмірі 71619,34 грн. (50% від 143238,68 грн.).

Акт про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість №3831/15-2/30786048 від 07.04.2011 та податкове повідомлення-рішення від 07.04.2011р. № 0007591504/0 надіслано рекомендованим листом із зворотнім повідомленням на адресу ТОВ «Адей».

Позивачем вказаний Лист отримано 22.04.2011р., що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

В даному випадку слід зазначити, що з 1 січня 2011 набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-VI. Відповідно до пункту 2 розділу XIX «Перехідних положень»Кодексу, з 01.01.2011 втратив чинність Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі якого до 01.01.2011р. застосовувались штрафні (фінансові) санкції за актами перевірок з питань дотримання податкового законодавства.

Враховуючи зазначене, у разі встановлення порушень, вчинених у періоди до 01.01.2011р. за результатами перевірок, податкові повідомлення - рішення по яких прийняті після 01.01.2011р. застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II Податкового кодексу України.

Суд вважає помилковими твердження позивача, за якими, відповідно до ст. 58 Конституції України, Податковий кодекс України, в частині скасування Закону №2181, зокрема, в частині скасування відповідальності за прострочення сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (ст. 17.1.7 Закону №2181) має зворотну дію в часі, а ТОВ «Адей»вважає, що така дія Податкового кодексу України, що скасовує відповідальність, розповсюджується і на діяння суб'єктів господарювання, вчинені у 2010 році, у тому числі на прострочення сплати Позивачем узгодженого податкового зобов'язання.

Однак, з такими доводами позивача суд не погоджується, оскільки положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що вони стосуються лише людини і громадянина (фізичної особи). Тобто, законодавчі та нормативно-правові акти, що пом'якшують чи скасовують відповідальність юридичних осіб, не мають зворотної сили у часі.

Крім того, як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент застосування відповідних санкцій.

Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема, винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до частини другої статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

З викладеного випливає, що врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно-правовим актом, який був чинним на час вчинення відповідної дії (бездіяльності).

Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актом.

Якщо ж новий нормативно-правовий акт не змінює закріплені у попередніх нормах правила поведінки (тобто попередній та новий нормативно-правові акти однаково визначають зміст прав та обов'язків суб'єктів відносин), зворотна дія нормативно-правового акта не має місця.

Виходячи з викладеного, за податкові правопорушення, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, може бути застосовано відповідальність, передбачену цим Кодексом, у тому разі, якщо їх склад є тотожним зі складом правопорушення, визначеним Податковим кодексом України.

Зазначене правило застосовується незалежно від того, що в Перехідних положеннях Податкового кодексу України до 6 серпня 2011 року були відсутні приписи щодо порядку застосування передбачених Кодексом санкцій за правопорушення, вчинені до 1 січня 2011 року.

Водночас, як встановлено пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що набули чинності з 6 серпня 2011 року, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Зі змісту наведеної норми Перехідних положень Податкового кодексу України вбачається, що нею врегульовано розмір санкцій, що підлягає застосуванню за порушення, виявлені після набрання чинності Податковим кодексом України, у тому числі за вчинені раніше.

Таким чином, незалежно від дати вчинення або виявлення певного діяння таке діяння може кваліфікуватися як порушення норм податкового законодавства лише в тому разі, якщо воно визнавалося протиправним згідно з нормами, чинними на час вчинення відповідного діяння.

Виходячи з викладеного, штрафні санкції за порушення податкового законодавства, вчинені до набрання чинності Податковим кодексом України, можуть бути застосовані як до набрання чинності пунктом 11 підрозділу 10 розділу XIX Податкового кодексу України, так і після цієї дати (6 серпня 2011 року) лише в тому разі, якщо збігаються склади правопорушень, визначені Податковим кодексом України та попереднім законодавством.

В свою чергу, склад правопорушення, яке вчинено Позивачем відповідно до попереднього податкового законодавства збігається зі складом правопорушення, яке визначене Податковим кодексом України, а тому, Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про те, що спірне ППР від 01.09.2011 №0022241504 є законним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до п. 126.1 ст.126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу.

Позивачем було подано скаргу №8 від 29.04.2011 до ДПА у м. Києві на податкове повідомлення рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва №0007591504/0 від 07.04.2011р.

ДПА у м. Києва скасувало податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському р-ні. м. Києва від 07.04.2011р. №0007591504/0 в частині 42971,61 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині залишило без змін, а первинну скаргу ТОВ «Адей»від 29.04.2011р. №8 (вх.3685/10 ДПА у м. Києві від 12.05.2011р.) - задоволено частково.

Згідно наказу ДПА України від 22.12.2011р. №985 пунктом 3.4 за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то, крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення, направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому пунктом 3.3 цього розділу.

У зв'язку з вищевикладеним, податкове повідомлення - рішення від 11.07.2011р. № 0007591504/1 в сумі 28 647,73 грн. штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було скасовано і винесено нове податкове повідомлення - рішення №0022241504 від 01.09.2011р. у розмірі 28 647,73 грн. штрафних (фінансових) санкцій (20% від 143 238,68 грн.) відповідно до рішення про результати розгляду первинної скарги Державної податкової адміністрації у м. Києві від 11.07.2011р. №9028/7/25-114.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №0007591504/1 від 11.07.2011 року, що також оскаржується Позивачем, станом на момент порушення провадження у даній справі скасовано Відповідачем відповідно до наказу ДПА України від 22.12.2011р. №985, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007591504/1 від 11.07.2011, в даному випадку, задоволенню також не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. ст. 94, 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову вимог відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович