Постанова № 26142696, 17.09.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року Справа № 2а/2370/3137/2012

11 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Педані О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Конюх О.В.,

від відповідача -Поштаренко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»(далі - ТОВ «Катеринопільський елеватор»), в якій поставлено питання про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області державної податкової служби від 02.08.2012р. №0000952301.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що між ТОВ «Катеринопільський елеватор» та ПП «Агролайф»було укладено договір поставки від 14.12.2011р. №1070/К. У лютому 2012 року підприємством позивача до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, що були складені постачальником ПП «Агролайф»за наслідками господарських операцій з поставки соняшника, відповідно вказаного договору. Господарські операції з поставки соняшника по договору від 14.12.2011р. №1070/К оформлено належним чином, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та відображено у податковому обліку позивача відповідним чином. Разом з тим, податковим органом за результатами проведеної перевірки щодо підтвердження задекларованої суми податкового кредиту по контрагенту позивача - ПП «Агролайф», проведено із використанням акту Васильківської ОДПІ у Київській області від 18.06.2012р. №539/2201/31952812 щодо перевірки контрагента позивача -ПП «Агролайф», в якому зазначено, що підприємство не має основних фондів, складських приміщень, автотранспортних засобів, контрагенти постачальника зазначеного підприємства знаходяться у різних регіонах України здебільшого у Київській області, а соняшник фактично придбавався у Черкаській області, про що свідчать товарно-транспортні накладні в яких вказуються місця завантаження вказаного товару. Отже, за твердженням відповідача, ТОВ «Катеринопільський елеватор»відображено в податковій звітності правові взаємовідносини з ПП «Агролайф»без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Як наслідок, Катеринопільською об'єднаною державною податковою інспекції Черкаської області на підставі акту перевірки, прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000952301 від 02.08.2012р. Проте, ТОВ «Катеринопільський елеватор»з такими висновками податкового органу не погоджується, що стало підставою звернення до суду з позовом щодо оскарження податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача підтримала адміністративний позов та просила повністю задовольнити вимоги ТОВ «Катеринопільський елеватор».

Представник відповідача заперечував проти заявленого позову вказуючи, що згідно акту документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Катеринопільський елеватор»від 18.07.2012р. №70/22-017/32580463 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання товарів, послуг у ПП «Агролайф» за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. встановлено, що господарські операції між ТОВ «Катеринопільський елеватор»та ПП «Агролайф»не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності майна яке постачалось на підприємство, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської операції. Отже, відповідач стверджує, що ТОВ «Катеринопільський елеватор»необґрунтовано включено суми податку на додану вартість від операцій з придбання соняшника, до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року. Таким чином, представник відповідача зазначив, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення від 02.08.2012р. №0000952301 Катеринопільська ОДПІ Черкаської області державної податкової служби діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що контролюючим органом було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Катеринопільський елеватор»з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання товарів, послуг у ПП «Агролайф» за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р., про що складено акт №70/22-017/32580463 від 18.07.2012р. (а.с.10-23 т. І).

Під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що між позивачем та ПП «Агролайф»укладено договір №1070/К від 14.12.2011р. щодо купівлі насіння соняшника (а.с. 56 т. І).

ТОВ «Катеринопільський елеватор»в підтвердження виконання умов вказаного договору, під час перевірки надані податкові та видаткові накладні виписані постачальником ПП «Агролайф», а саме: №6 від 06.02.2012р. на суму 47966,10грн. в т. ч. ПДВ -7994,35грн., №7 від 06.02.2012р. на суму 74692,80грн. в т. ч. ПДВ -12448,80грн., №9 від 07.02.2012р. на суму 92082,90грн. в т. ч. ПДВ -15347,15грн., №13 від 09.02.2012р. на суму 88647,00грн. в т. ч. ПДВ -14774,50грн., №17 від 10.02.2012р. на суму 168472,00грн. в т. ч. ПДВ -28078,67грн., №18 від 11.02.2012р. на суму 98304,00грн. в т. ч. ПДВ -16384,00грн., №22 від 13.02.2012р. на суму 58136,00грн. в т. ч. ПДВ -9689,33грн., №26 від 14.02.2012р. на суму 59960,00грн. в т. ч. ПДВ -9993,33грн., №34 від 18.02.2012р. на суму 145451,70грн. в т. ч. ПДВ -24241,95грн., №41 від 21.02.2012р. на суму 63884,70грн. в т. ч. ПДВ -10647,45грн., №42 від 22.02.2012р. на суму 90849,60грн. в т. ч. ПДВ -15141,60грн., №46 від 23.02.2012р. на суму 13697,10грн. в т. ч. ПДВ -2282,85грн., №50 від 25.02.2012р. на суму 76723,30грн. в т. ч. ПДВ -12787,22грн., №60 від 28.02.2012р. на суму 70942,30грн. в т. ч. ПДВ -11823,72грн., №63 від 29.02.2012р. на суму 71696,70грн. в т. ч. ПДВ -11949,45грн., №64 від 29.02.2012р. на суму 71061,20грн. в т. ч. ПДВ -11843,53грн., №65 від 29.02.2012р. на суму 71221,10грн. в т. ч. ПДВ -11870,18грн. (а.с.129, 130, 133, 134, 137, 138, 142, 143, 146, 147, 152, 153, 156, 157, 160, 161, 165, 166, 170, 171, 174, 175, 178, 179, 182, 183, 186, 187, 190, 191, 194, 195, 199, 200 т. І).

Крім того, в підтвердження здійснення транспортування насіння соняшника позивачем надано товарно-транспортні накладні, а саме: від 06.02.2012р. №46, від 06.02.2012р. №52, від 07.02.2012р. №49, від 09.02.2012р. №157, від 10.02.2012р. №76, від 10.02.2012р. №78, від 11.02.2012р. №50, від 13.02.2012р. №1, від 14.02.2012р. №1, від 14.02.2012р. №84, від 18.02.2012р. №85, від 18.02.2012р. №86, від 21.02.2012р. №48, від 22.02.2012р. №131, від 23.02.2012р. №80, від 25.02.2012р. №79, від 28.02.2012р. №1, від 29.02.2012р. №2, від 29.02.2012р. №6, від 29.02.2012р. №САЄ519055 (а.с.132, 136, 140, 145, 149, 150, 155, 159, 163, 164, 168, 169, 173, 177, 181, 185, 189, 193, 197, 202 т. І).

Так, матеріали справи свідчать, що документальна невиїзна позапланова перевірка ТОВ «Катеринопільський елеватор»проведена з використанням акту перевірки Васильківської ОДПІ у Київській області від 18.06.2012р. №539/2201/31952812 ПП «Агролайф»з питань правомірності обчислення та своєчасності сплати до бюджету податків за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р. (а.с.81-88 т. І).

Висновками акту перевірки стосовно ПП «Агролайф», вказано, що підприємство не має основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, та іншого майна, яке економічно необхідне для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської операції. Зазначено про неможливість підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності та угод укладених між ПП «Агролайф»та його покупцями у лютому 2012 року. А отже, за висновком контролюючого органу, вказані правочини мають ознаки нікчемності. За таких обставин, податковим органом зроблено висновок, про те що ПП «Агролайф»не здійснювало господарську діяльність у розумінні п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, а надавало операції, пов'язані з наданням податкової вигоди третім особам, шляхом оформлення податкових накладних без реального здійснення поставки товарів (робіт, послуг).

Враховуючи наведені обставини відповідач стверджує, що ТОВ «Катеринопільський елеватор»порушено п.198.1, п.198.6 ст.198 та п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у розмірі 227298,00грн. в тому числі у лютому 2012 року по взаємовідносинах з ПП «Агролайф».

За наслідками проведеної перевірки ТОВ «Катеринопільський елеватор», контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000952301 від 02.08.2012р. (а.с.33 т. І).

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, щодо його оскарження.

Відповідно до вимог пункту 3.2 статті 3 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична і інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Разом з цим, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Вирішуючи спір по суті, з огляду на наявні матеріали справи та аргументацію сторін, суд зазначає, що Податковий кодекс України (далі за текстом -ПК України), регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пунктів 200.1 - 200.3 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 цієї статті якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суд звертає увагу, що позивачем крім вищезазначених первинних-бухгалтерських документів, що підтверджують реальність здійснення ПП «Агролайф»позивачу поставки насіння соняшника за договором від 14.12.2011р. №1070/К, до матеріалів справи також додані карточка рахунку 20.1.3.1 за період з 06.02.2012р. по 29.02.2012р., журнал зважування вантажів на автомобільних вагах за лютий 2012 року, реєстр по закупівлі зернових (з переміщенням), накладні на переміщення хлібопродуктів у межах підприємства, звіти про рух ТВЦ на ТОВ «Катеринопільський елеватор»(а.с.111-128, 203-250 т. І, а.с. 1-13, 51-178 т. ІІ). Зазначеними документами бухгалтерського обліку підтверджується, що на ТОВ «Катеринопільський елеватор» дійсно здійснювалась поставка насіння соняшника від ПП «Агролайф»і спростовується висновок податкового органу, що викладений в акті №70/22-017/32580463 від 18.07.2012р.

Під час судового розгляду справи, підставами для висновку податкового органу про неможливість фактичного здійснення спірних господарських операцій між ТОВ «Катеринопільський елеватор»та ПП «Агролайф», в тому числі у лютому 2012 року, відповідач вказував на пояснення, відібрані у громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 старшим о/у ВОСА ПДЗ ВПМ Корсунь-Шевченківської МДПІ лейтенантом податкової міліції Янишевським Є.С. та о/у ВПМ Корсунь-Шевченківської МДПІ лейтенантом податкової міліції Бугайовим І.І. У цих поясненнях опитані вказали, що перевезення насіння соняшника не здійснювали, товарно-транспортні накладні, які надало ТОВ «Катеринопільський елеватор»для перевірки бачать вперше.

Проте, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що посадових осіб контрагента позивача (ПП «Агролайф») було притягнуто до будь-якої відповідальності, крім того, в матеріалах відсутні документи щодо реагування правоохоронних органів на вказані пояснення щодо ймовірності підробки документів.

Отже, з урахуванням ст. 70 КАС України, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на пояснення громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не є належними та допустимими доказами, які можуть бути прийняті судом на підтвердження правомірності прийнятого рішення, яке є предметом оскарження.

Разом з тим, суд враховує ту обставину, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на формування податкового кредиту і, як наслідок, право на бюджетне відшкодування, не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не є підставою для виключення відповідних сум податку на додану вартість зі складу податкового кредиту та відмови у бюджетному відшкодуванні за наявності факту здійснення господарської операції. Платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, при цьому платник податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник податку на додану вартість не знав про такі зловживання та не міг про них знати.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, суд зазначає, що з огляду на наявність в матеріалах справи копій первинних бухгалтерських документів, відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст. 71 КАС України, не надано доказів, які б ставили під сумнів реальність операцій з поставки насіння соняшника відповідно договору від 14.12.2011р. №1070/К.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судом встановлено, що суб'єкт владних повноважень, не довів, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000952301 від 02.08.2012р., державна податкова служба діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А тому, зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлені в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню.

Натомість, суд звертає увагу, що позивачем невірно визначено спосіб захисту його порушеного права, оскільки вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах, разом з тим суд наділений повноваженням скасувати рішення чи окремі його положення, якщо йдеться про правовий акт індивідуальної дії.

За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0000952301 від 02.08.2012р. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі приписів ч.1 ст.94 КАС України суд присуджує судові витрати позивача, підтверджені платіжним дорученням №30022 від 13.08.2012р. в сумі 2146,00грн. з Державного бюджету України на користь ТОВ «Катеринопільський елеватор».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 122, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»- задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області державної податкової служби №0000952301 від 02.08.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (20505, Черкаська область, Катеринопільській район, смт. Єрки, вул. Леніна, 47 ідентифікаційний код - 32580463) сплачений судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. за платіжним дорученням №30022 від 13.08.2012р.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст.ст.185-187цього Кодексу.

Суддя Н.Ю. Гриньковська

постанова виготовлена в повному обсязі 24.09.2012р.