Постанова № 26142677, 26.07.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/8062/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І. при секретарі Човган Д.В. за участі:позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_4 представників відповідача 1 Славінського В.О., Плешивцевої Л..В. представника відповідача 2 Вітюка С.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 до Хмельницької митниці (відповідач 1), Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції (відповідач 2) про визнання протиправними та скасування податкових рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної митної служби України, Хмельницької митниці та Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції в якому просив скасувати податкові повідомлення форми «Р» від 13.04.2011 року № 10 та № 11 та вимогу № 737 від 11.05.2011 року.

В попередньому судовому засіданні позивач відмовився від позовних вимог до Державної митної служби України, як органу центральної влади, в зв'язку з чим судом прийнято рішення про можливість розгляду справи одноособово.

09.07.2012 року ОСОБА_9 подано клопотання про збільшення позовних вимог, згідно якого останній просив скасувати податкові повідомлення форми «Р» від 13.04.2011 року № 10 та № 11, скасувати вимогу № 737 від 11.05.2011 року та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу № 4511/10/24-013 від 16.05.2011 року.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 30 квітня 2011 року йому було вручено податкові повідомлення форми «Р» від 13.04.2011 року № 10 та № 11, з безпідставною вимогою сплатити 19257,98 грн. на протязі 10 - ти днів. Не погодившись з рішеннями митного органу, позивачем направлено на адресу Хмельницької митниці скаргу, яка згідно листа-відповіді Хмельницької митниці № 10/1-12/2932 від 12.05.2011 року була повернута позивачу 17.05.2011 року без розгляду та запропоновано з аналогічною скаргою звернутися до Державної митної служби України. Внаслідок чого позивачем було направлено скаргу на вищевказані рішення до Державної митної служби України, яка своїм листом скаргу позивача залишила без розгляду. 17 травня 2011 року Хмельницькою МДПІ позивачу була направлена податкова вимога № 737 від 11.05.2011 року з зобов'язанням сплатити 19257,98 грн. Вважає, що дії Хмельницької митниці є неправомірними, а податкові повідомлення форми «Р» від 13.04.2011 року № 10 та № 11 та вимога № 737 від 11.05.2011 року - незаконною.

Позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали покладаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Представники відповідача 1 - Хмельницької митниці позов не визнали, про що надали письмові заперечення, які підтвердили в судовому засіданні.

Представник відповідача 2 - Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.

Позивач - ОСОБА_9 у відповідності до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є фізичною особою підприємцем зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 08.02.2002 року.

Основними видами діяльності позивача є: організація перевезення вантажів; оптова торгівля текстильними товарами; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; виробництво готових текстильних виробів, крім одягу; роздрібна торгівля текстильними та галантерейними товарами; роздрібна торгівля з лотків та на ринках.

В період з 25.02.2011 року по 10.03.2011 року працівниками Хмельницької митниці проведено невиїзну документальну перевірку дотримання законодавства України з питань митної справи фізичною особою - підприємцем ОСОБА_9 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса АДРЕСА_1) при митному оформлені товарів «чохли для автомобілів» за вантажними митними деклараціями від 16.07.2008 року № 400000001/8/006247, від 09.09.2008 року № 400000001/8/008472, від 03.11.2008 року № 400000001/8/010788, про що складено акт б/н від 10.03.2011 року.

В акті перевірки встановлено порушення Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про митний тариф України" від 05.04.200 року №2371-ІІІ (із змінами та доповненнями), в частині неправильної класифікації товарів.

За наслідками розгляду даного акту Хмельницькою митницею винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 10 від 13.04.2011 року, яким визначено зобов'язання з сплати податку на додану вартість з товарів увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 7894,89 гривень, в тому числі 6315,91 гривень за основним платежем, 1578, 98 гривень за штрафними санкціями та № 11 від 13.04.2011 року яким визначено зобов'язання з сплати мита на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 11363,09 гривень, в тому числі 9090,47 гривень за основним платежем та 2272,62 гривні за штрафними санкціями.

Відповідно до п. 41.1 та п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби; митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

При цьому згідно п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

У відповідності до ч.2 ст. 86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

З аналізу положень Митного кодексу України випливає, що під фактом, які мають юридичне значення слід розуміти факти переміщення та пропуску товарів через митний кордон України. Разом з тим, відповідність товарів які декларуються, тобто їхніх текстових описів, встановленій класифікаційній категорії, не може вважатись фактом у розумінні ч. 2 ст. 86 МК України, оскільки це є питанням правової оцінки.

Згідно із ст. ст. 311. 312, 313 Митного кодексу України. Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (даті - УКТЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

В УКТЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями. найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Ведення УКТЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

16.07.2008, 09.09.2008 та 03.11.2008 у відділ митного оформлення № 1 Хмельницької митниці для здійснення митного оформлення ОСОБА_10 подав вантажні митні декларації (далі - ВМД) № 400000001/8/006247, № 400000001/8/008472 та № 400000001/8/010788 в режимі імпорту на товар «чохли для автомобілів для сидіння». Отримувачем цього вантажу за всіма ВМД був Позивач.

У графі № 33 кожної ВМД було зазначено код товару згідно Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) 6307909900 (ставка мита 6,3 %). Однак в ході перевірки було встановлено, що дані товари мають класифікуватись згідно УКТЗЕД у товарній підкатегорії 6304930000, де ставка мита становить 12 %.

Зазначені висновки підтверджені роз'ясненям Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Держмитслужби України від 12.06.09р. № 29/1-11,2/2989-еп, якими зроблено висновок, що у товарній позиції 6307 класифікуються чохли для накриття та захисту від зовнішнього впливу самого автомобіля, чохли для сидінь автомобіля необхідно класифікувати у товарній позиції 6304 згідно УКТЗЕД, що чітко визначено Поясненнями до класифікації товарів.

Рішення щодо класифікації зазначених товарів під час митного оформлення відповідачем 1 не приймалось.

Виходячи зі змісту статті 40 Митного кодексу України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Статтею 43 цього Кодексу встановлено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Згідно ст. 11 МКУ та Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 № 314, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за № 9439/10719 (далі - Порядок № 314/05), Митниця здійснює контрольні функції при перевірці даних ВМД та списує кошти за ВМД.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.1997 № 574, ВМД є документом, за яким здійснюється нарахування та сплата митних платежів при митному оформленні. Пунктом 5 даного Положення передбачено, що достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп «Під митним контролем») на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку ВМД. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД.

З врахування того, що невиїзною документальною перевіркою від 03.03.2011 року встановлено порушення позивачем вимог Закону України від 5 квітня 2001 року N 2371-111 "Про Митний тариф України", оскільки ним невірно зазначено у вантажній митній декларації класифікацію товарів, що призвело до виникнення недоплати з ввізного мита та ПДВ, що підтверджується фактичними обставинами справи, суд приходить до переконання про правомірність прийнятих відповідачем 1 податкових повідомлень рішень.

Відповідно до п.п.54.3.6 п.54 гл.4 розділу ІІ Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з п. 59.2 ст.59 ПК України, якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.

10.05.2011 року Хмельницькою митницею направлено до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області подання від 10 травня 2011 року за № 13 та № 14 про виставлення податкової вимоги фізичній особі - підприємцю ОСОБА_9.

На підставі вказаних вище подань від 10 травня 2011 року №№ 13, 14 Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією Хмельницької області сформовано податкову вимогу від 11.05.2011 року № 737 на суму 19257,98 грн.

Рішенням № 4511/10/24-013 від 16.05.2011 року про опис майна у податкову заставу заступником начальника Хмельницької МДПІ вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності фізичної особи - підприємця ОСОБА_9.

На думку суду, дії податкового органу щодо виставлення позивачу податкової вимоги та винесення рішення про здійснення опису є правомірними, оскільки відповідач, приймаючи оскаржувані рішення діяв у відповідності до ст.ст. 59, 88, 89 Податкового кодексу України.

Позивач жодним чином не довів, що зазначена в поданні Хмельницької митниці сума податкового боргу є неузгодженою.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні базується на принципах, відповідно до яких ніхто не може бути змушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачами повністю доведено правомірність, законність та обґрунтованість прийнятих ними рішень, що підтверджено фактичними обставинами справи дослідженими судом по справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 до Хмельницької митниці, Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових рішень відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2012 року

Суддя/підпис/І.І. Тарновецький"Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький