Постанова № 26142443, 05.09.2012, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 вересня 2012 р. Справа № 2-а-3690/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Даньшиної Г.О.,

представника відповідача - Щербатюк Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль Інвест» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аваль Інвест»(надалі за текстом - ТОВ «Аваль Інвест»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд: скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001912302 від 05.03.2012 року прийняте Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем в супереч вимогам діючого законодавства зроблено висновки щодо нереальності вчинених правочинів та невикористання послуг у власній господарській діяльності, викладені в акті №574/235/36456998 від 21.12.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування, що викладені в адміністративному позові та матеріали адміністративної справи.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на зміст наданих заперечень проти адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 18.11.2009 року № 2469, що складена відповідачем - ТОВ «Аваль Інвест»узятий на податковий облік в органах державної податкової служби від 26.09.2009 року № 23640.

Судом встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС було проведено позапланову виїзну перевірку з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехноопт»(надалі за текстом - ТОВ «Промтехноопт») за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 574/235/36456998 від 21.12.2012 року.

На підставі висновків викладених в акті перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0001912302 від 05.03.2012 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 195000,00 грн., в тому числі 135000,00 грн. за основним платежем та 65000,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з викладеного в акті ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувала інформація відображена в Актах Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (надалі за текстом - ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова) у відношенні контрагента та висновки ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова. Тобто судження податкового органу про порушення ТОВ «Аваль Інвест» п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України) виходить виключно з мотивів наявності актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт».

З наданих позивачем доказів судом встановлено, що між ТОВ «Промтехноопт»(виконавець) та ТОВ «Аваль Інвест» (замовник) укладено Договір про надання послуг № 03/10/11 від 03.10.2011 року.

Окремо суд звертає, що згідно акту перевірки податковою установою досліджувались взаємовідносини між ТОВ «Промтехноопт»та ТОВ «Аваль Інвест» за договором від 03.10.2011 року № 01/10-11, в ході розгляду адміністративної справи представником відповідача надані пояснення, щодо зазначеної обставини та повідомлено суд, що це є технічною помилкою про, що надано лист від 01.08.2012 року № 7969/10/22-115.

Згідно умов договору «Виконавець»зобов'язується за завданням «Замовника» надати інформаційно-консультаційні послуги, в порядку та на умовах, визначених договором.

Також договором передбачено умови, строки, порядок розрахунків та об'єм послуг, що надаються.

На виконання договорів ТОВ «Промтехноопт»були виконані замовлені роботи по наданню послуг, що оформлені належним чином Актами здачі-прийняття робіт та звітом про результати маркетингового дослідження південного регіону України.

ТОВ «Аваль Інвест»отримані в повному обсязі послуги, обумовлені договором, доказів неналежного виконання договору представника сторін в ході розгляду адміністративної справи не надано, а судом не встановлено.

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ «Промтехноопт» на адресу позивача.

Актом перевірки підтверджено факт укладання між ТОВ «Аваль Інвест» та ТОВ «Промтехноопт»договору. Податковим органом досліджувались декларації, договір, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), податкові накладні, банківські виписки, реєстри отриманих податкових накладних. Ні з акту перевірки, ні після дослідження судом не вбачається претензій з боку податкового органу до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, належності складання первинних документів.

Також суд зазначає, що предметом правочину є послуги, котрі не обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін спірного правочину не суперечить закону.

Платіжні доручення банку засвідчують факт виконання ТОВ «Аваль Інвест»зобов'язань по оплаті вартості отриманих послуг шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" можна зробити висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків ТОВ «Аваль Інвест», тобто, вибули з його власності.

Первинні документи по взаємовідносинам ТОВ «Аваль Інвест» та ТОВ «Промтехноопт»оформлені належним чином та у відповідності до приписів чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу положень ст.44 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (надалі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили.

Судом встановлено, що ТОВ «Аваль Інвест»фактично здійснює підприємницьку діяльність по наданню населенню послуг по адмініструванню коштів у групах громадян для придбання громадянами певних груп товарів.

Згідно змісту наданих маркетингових послуг, ТОВ «Промтехноопт» було складено детальний маркетинговий план щодо доцільності філій замовника, які можуть діяти в регіоні, склали попередній кошторис, необхідний для організації діяльності ТОВ «Український прогресивний альянс»та інше. Проміжна інформація по дослідженню та вивченню ринку споживачів регіонів України надавалась в електронному вигляді, про що сторони домовились та відобразили це у договорі.

Позивачем також надано суду договори зі споживачами в підтвердження використання отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ТОВ «Аваль Інвест»та ТОВ «Промтехноопт»є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та ТОВ «Промтехноопт»є окремими платниками податку на додану вартість в розумінні норм Податкового кодексу України. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Щодо тверджень податкового органу щодо нереальності правочинів суд зазначає, що з приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011 року повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до повноважень судів.

З огляду на положення п. 6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (надалі за текстом - Порядок № 984) можна дійти висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Як вбачається з акту перевірки та встановлено під час судового розгляду справи спірний правочин податковою інспекцією в судовому порядку не оскаржувався.

У відповідності до положень ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772; Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за № 1440/18735; витікає, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання сторонами господарських операцій за спірним правочином, про відсутність використання отриманих послуг у власній господарській діяльності, про фактичну відсутність можливості проведення господарських операцій з урахуванням просторових, часових, економічних чинників, про несумісність отриманих послуг з напрямом господарської діяльності ТОВ «Аваль Інвест», про наявність збиткового фінансового результату, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність договору або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що ТОВ «Аваль Інвест»сформовано податковий кредит та віднесено суми до валових витрат на підставі податкових накладних, які оформлені без порушень законодавчих приписів, а отже правомірно включено до податкового кредиту та валових витрат суми по взаємовідносинам з контрагентом.

Суд звертає увагу, що посилання представника відповідача щодо 24.01.2012 року анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Промтехноопт»не є належною частиною загального обґрунтування заперечень, оскільки прийняте податковим органом рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Промтехноопт»є за часовими межами взаємовідносин ТОВ "Аваль Інвест" та ТОВ «Промтехноопт», що підтверджується змістом первинної документації та змістом п. 2.2 розділу 2 договору про надання послуг 03/10/11 від 03.10.2011 року.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення-рішення № 0001912302 від.05.03.2012 року.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами адміністративної справи та кореспондуються з положеннями законодавства.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль Інвест» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (61002, м. Харків, вул. Чернишевського, 41) № 0001912302 від.05.03.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль Інвест»(61002, м. Харків, пров. Театральний, 4, код ЄДРПОУ 36456998) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1950 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11.09.2012 року.

Суддя Супрун Ю.О.