Постанова № 26141698, 08.08.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2012 р. № 2а-6122/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представника позивача Галонського В.М.,

представника відповідача Гейвича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Львівтекс»датської компанії «Грін Коттон»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.06.2012 року №0000461501, -

В С Т А Н О В И В:

09 липня 2012 року Дочірнє підприємство «Львівтекс»датської компанії «Грін Коттон»звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2012 року №0000461501, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15 378,00 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що висновки відповідача щодо завищення ДП «Львівтекс»податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2012 року, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 15 378,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2012 року у сумі 1 825,00 грн. не відповідають нормам чинного законодавства. Зазначає, що зменшуючи розмір від'ємного значення суми податку ДПІ у Галицькому районі виходила з того, що актом перевірки нібито встановлено завищення Підприємством податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2012р., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 15 378 грн. При цьому, вказана сума податкового кредиту вважається Відповідачем завищеною в силу «не включення позивачем податкових накладних по послугах, отриманих від нерезидента».

Ухвалою судді від 10 липня 2012 року відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю, вказав про правомірність спірного податкового повідомлення-рішення та надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Встановлено, що з 14.05.2012 року по 18.05.2012 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ у Галицькому районі або відповідач) було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Львівтекс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2012 року, про що складено Акт від 25.05.2012 року №531/15-4009/31659013.

Проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198, п. 201.6 п.201.14 п.201.15 ст.201 ПК України, а саме: завищення ДП «Львівтекс»податкового кредиту декларації з ПДВ за березень 2012 року, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту на суму 15 378,00 грн. та порушення п.п.14.1.18. п. 14.1. ст. 14, п. 200.1. п.200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, тобто завищення суми бюджетного відшкодування за березень 2012 року у сумі 1 825,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту ДПІ у Галицькому районі було винесено податкове повідомлення-рішення №0000461501 від 07.06.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15 378,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України (далі -ПК України), такий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.14.1.181 п.14.1 ст.4 ПК України).

При цьому, пп. в) п.198.1 ст.198 ПК України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України. Також, ч.2 п.198.2 ст.198 ПК України передбачено, що для операцій з постачання послуг нерезидентом датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. При цьому, положення ч.2 п.208.2 ст.208 ПК України передбачають, що саме податкова накладна виписана отримувачем послуг в відповідному періоді є підставою на віднесення сум податку до складу податкового кредиту. П.201.12 ст.201 ПК України чітко і однозначно встановлює, що для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, податкові зобов'язання за якою включені до податкової декларації попереднього періоду.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до умов господарського договору, позивачу у лютому 2012 року, нерезидентом - Датською компанією Новотекс А/С були надані консультаційні послуги на загальну суму 76 890 грн. Надання таких послуг підтверджено актами прийняття виконаних робіт (послуг) від 29.02.2012р. на суму 5 281,94, 2 184,86 та 2 160,42 долари США. Вартість послуг у гривні визначена шляхом перерахування суми в доларах США в національну валюту за валютним обмінним курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань, як це передбачено п.190.2 ст.190 ПК України.

Враховуючи характер вказаної господарської діяльності, у відповідності до п.180.2 та п.180.3 ПК України, позивач, як отримувач послуг наданих нерезидентом, є відповідальною особою за нарахування та сплату податку до бюджету, має права, несе обов'язки та відповідальність як платник податку. Згідно п.187.8 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Суд звертає увагу на те, що оскільки акти прийняття виконаних послуг оформлені 29.02.2012р., а визначені ними послуги до оформлення актів не сплачувались, в силу наведених норм законодавства, то датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ є 29.02.2012 року оформлення самих актів, як подія що відбулася раніше.

Згідно п.208.2 та п.208.3 ст.208 ПК України, отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування і при цьому складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку. Така податкова накладна складається в одному примірнику і залишається в отримувача послуг, а якщо він зареєстрований як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.

Виходячи з цього, позивачем, у зв'язку з оформленням актів щодо надання послуг були складені податкові накладні №7 від 29.02.2012р. на суму 20939,78 грн. (в т.ч. ПДВ 3489,96 грн.), №8 від 29.02.2012р. на суму 50 622,32 грн. (в т.ч. ПДВ -8 437,05 грн.), №9 від 29.02.2012р. на суму 20 705,56 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 450,93 грн.). Загальна сума нарахованого ПДВ склала 15 377,94 грн. і була включена до складу податкових зобов'язань декларації з ПДВ за лютий 2012р. (код рядка 7 декларації за лютий). Зазначені податкові накладні занесені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року як видані.

Суд погоджується із позицією ДП «Львівтекс»датської компанії «Грін Коттон»щодо включення суми ПДВ по послугах нерезидента до складу податкового кредиту за березень 2012р. (код рядка 12.4 декларації за березень) за податковими накладними №№7, 8, 9 від 29.02.2012р., оскільки враховуючи, що позивачем податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 15 378 грн. були нараховані з вартості послуг, наданих нерезидентом на території України і включені до зобов'язань з податку по декларації за лютий 2012р., останній мав усі права і підстави включити вказану суму ПДВ до складу податкового кредиту наступного періоду -березня 2012 року.

Однак, всупереч обґрунтованим твердженням позивача, ДПІ у Галицькому районі не визнала різниці суми 15 378 грн. ПДВ по послугах нерезидента за податковим кредитом за березень 2012 року, що у свою чергу, на думку суду, суперечить вказаним вище нормам податкового законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про підставність позовних вимог Дочірнього підприємства «Львівтекс»датської компанії «Грін Коттон» щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000461501 від 07.06.2012 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 79, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 185, 186, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.06.2012 року №0000461501 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15 378,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Львівтекс» датської компанії «Грін Коттон» 172 (сто сімдесят дві) грн. 03 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 серпня 2012 року.