Постанова № 26141586, 18.07.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2012 р. № 2а-4850/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Сасевича О.М.

за участю секретаря судового засідання Чижук М.М.,

представника позивача Кохана А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»про стягнення податкового боргу у сумі 11 793,08 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (надалі -ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій», в якому просить стягнути суму податкового боргу у розмірі 11 793,08 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача податкової заборгованості внаслідок несплати податкових зобов'язань, а саме:

- по податку на додану вартість у розмірі -1 932,80 грн.;

- по земельному податку юридичних осіб -6 822,98 грн.;

- по податку з власників транспортних засобів -2 835,00 грн.;

- по комунальному податку -202,30 грн., а також невжиттям відповідачем заходів

щодо погашення даної заборгованості.

Ухвалою судді від 06 червня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника у судове засідання. Надіслані рекомендованою кореспонденцію відповідачу за адресою його місцезнаходження, зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія ухвали про відкриття провадження і копія ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду від 06.06.2012 року разом із витягом про процесуальні права та обов'язки, а також судова повістка повернулися з відмітками поштового відділення на конвертах про повернення у зв'язку із закінченням терміну зберігання. У відповідності до ст. 37 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається таким, що його повідомлено про дату, час та місце судового розгляду. Заперечень проти позову відповідачем суду надано не було. Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не з'явився в судове засідання, причин неявки суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій», код за ЄДРПОУ- 13808330, що знаходиться за адресою: 79044 місто Львів, Франківський район, вулиця Художня, будинок № 4, квартира № 66, взяте на облік як платник податків з 09.04.1992 року за № 00500769 в ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача складається з: податку на додану вартість у розмірі -1 932,80 грн.; земельного податку з юридичних осіб -6 822,98 грн.; податку з власників транспортних засобів -2 835,00 грн.; комунального податку -202,30 грн.

Судом встановлено, що заборгованість ТзОВ «Обрій»по податку на додану вартість виникла внаслідок несплати штрафних (фінансових) санкцій, визначених ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС, у зв'язку з порушеням підприємством пп.49.18.1 пункту 49.18 ст.49, пункту 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755, про що податковим органом було складено Акт № 2816/15-2/13808330 від 09.11.2011 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за липень та серпень 2011 року. На підставі цього Акта винесено податкове повідомлення-рішення № 0008811530 від 14.12.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ за штрафними санкціями у розмірі 2 040,00 грн. У зв'язку із переплатою, що підтверджується карткою особового рахунку платника, станом на 12.02.2012 року у розмірі 107,20 грн., податковий борг Товариства з податку на додану вартість склав 1 932,80 грн.

Щодо заборгованості ТзОВ «Обрій»по земельному податку, то її становить: самостійно задекларовані податкові зобов'язання із зазначеного платежу, що визначені відповідно до розрахунків № 1934 від 29.01.2009 року за вересень-грудень 2009 року на суму 1669,03 грн. та № 2222 від 29.01.2010 року за січень-грудень 2009 року на суму 5 302,44 грн.; штрафні санкції, про що податковим органом складено акт № 1002/17-1/13808330 від 19.03.2010 року про порушення податкового законодавства та винесено податкове повідомлення-рішення № 0001081540/0 від 22.03.2010 року, яким визначено підприємству податкове зобов'язання зазначеного платежу на суму 200,01 грн. У зв'язку із частковим погашенням суми податкової заборгованості відповідачем, відповідно податковий борг останнього склав - 6 822,98 грн.

Суд зазначає, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»з податку із власників транспортних засобів складають самостійно задекларовані податкові зобов'язання із зазначеного платежу, які визначені згідно розрахунків № 9919 від 27.02.2009 року за грудень 2009 року на суму 567,00 грн. та № 8579 від 26.02.2010 року за березень, червень, листопад, грудень на суму -268,00 грн.

Заборгованість ТзОВ «Обрій»із комунального податку із самостійно задекларованих сум, що підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунками.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування», який діяв до 01.01.2011 року, визначено, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обо'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі). Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування»втратили чинність.

У зв'язку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України та продовжуються після 01.01.2011 року, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування»та Податкового кодексу України.

У відповідності до вимог статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Стаття 38 цього Кодексу регламентує, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі - Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011 року, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобов'язання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобов'язання.

Підпункт 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 визначає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»від 11.12.1991 № 1963-XII (надалі - Закон № 1963), платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до ст. 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ст. 5 Закону № 1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

Згідно ст. 6 Закону № 1963, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів, виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у ст. 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав до ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010 рік, в якому самостійно визначив зобов'язання по сплаті податку з власників транспортних засобів, які підлягають сплаті. Дану суму відповідач не сплатив.

У відповідності до ст. 2 Закону України від 03.07.1992 № 2535-XII «Про плату за землю»(надалі Закон № 2535), що діяв у 2009-2010 роках, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно ст. 14 Закону № 2535, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Частиною 3 статті 14 Закону № 2535 нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, за винятком випадків його апеляційного чи судового оскарження у визначенні законодавством строки.

На виконання пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», яка зазначає, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. ДПІ у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС на адресу відповідача направляла податкові вимоги, зокрема: першу податкову вимогу від 06.04.2009 року № 1/412 та другу податкову вимогу від 15.05.2009 року № 2/521. Вказані вище податкові вимоги залишились без задоволення, податковий борг відповідачем не сплачено.

Як вбачається з матеріалів справи вищезазначені податкові вимоги були надіслані відповідачу, про що є відповідні відмітки про їх отримання.

На час розгляду адміністративної справи у суді, сторонами доказів щодо оскарження та скасування цих податкових вимог до суду не подано.

Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації, а пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначено те, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 цього Закону, визнаються сумою податкового боргу платника податків.

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п. 1.3 ст. 1 цього ж Закону вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-111 (із змінами та доповненнями) 27.11.2009 року винесено рішення № 12538/10/24-033 від 20.06.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 зазначеного Закону, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав, податковий борг в сумі 11 793,08 грн. не сплатив.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення податкового боргу в сумі 11 793,08 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»на користь бюджету та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8-14, 35, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій»(місцезнаходження: 79044 місто Львів, Франківський район, вулиця Художня, будинок № 4, квартира № 66, код за ЄДРПОУ -13808330) до Державного бюджету України 11 793 (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто три) грн. 08 коп. податкового боргу.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Сасевич О.М.

Повний текст постанови виготовлений 23 липня 2012 року.