Постанова № 26140994, 14.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/4993/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Балябі В. С. ,

за участю

представників позивача Тєрєховської Н.Є. довіреність від 21.03.2012

Ступа О.С. довіреність від 11.09.2012

представника відповідача Костіна Д.І. довіреність від 03.05.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2012 № 0002628013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 071 955,00 грн. , -

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2012 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2012 № 0002628013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 071 955,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем за результатами камеральної перевірки, якою встановлено, що позивачем помилково відображено рядок 13 податкової декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на суму 10 181 722 грн. у зв'язку з невірним заповненням додатку ЗП «Зменшення нарахованої суми податку», що призвело до заниження рядку 16 декларації за 2-4 квартали 2011 року «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» на суму 2 071 955 грн.

Не погоджуючись із рішенням податкового органу, позивач зазначає, що в податковій декларації за 2-4 квартали було задекларовано податку на прибуток в розмірі 10 181 722 грн. Зменшення нарахованого податку звітного періоду було здійснено на підставі пп. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України на частину суми авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду (яка раніше не була використана при розрахунку податку) в розмірі 10 181 722 грн., що було відображено в рядку 13 податкової декларації.

Авансовий внесок відповідно до пп. 153.3.8 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України є невід'ємною частиною податку на прибуток та його було сплачено підприємством в розмірі 24 516 893,75 грн. у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів на підставі рішень Загальних зборів Товариства про виплату акціонерам дивідендів від 02.10.2008 в сумі 3 970 189,15 грн., та від 21.09.2010 - в сумі 112 576 000 грн.

Позивач зазначає, що відповідачем під час прийняття рішення не було враховано висновки планової виїзної та позапланової невиїзної перевірок за періоди з 01.04.2009 по 30.09.2011 та з 01.01.2011 по 31.12.2011 відповідно, під час проведення яких порушень з боку позивача при розрахунку податкового зобов'язання з податку на прибуток в частині зменшення нарахованої суми податку на суму сплаченого авансового внеску, нарахованого на суму дивідендів, встановлено не було. Тобто податковий орган погоджувався з правомірністю зменшення нарахованого зобов'язання.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги, просили суд задовольнити позов у повному обсязі, та додаткового пояснили, що до початку камеральної перевірки відповідачу було подано уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року, в якій були наявні відомості про зменшення суми податку за 2-3 квартали на суми авансового внеску, а оскільки декларація з податку на прибуток складається наростаючим підсумком, то, відповідно, у відповідача були наявні відомості про зменшення суми податку, які підтверджені результатами планової та позапланової перевірок.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав. викладених у письмових запереченнях, в яких, серед іншого, з посиланням на норми ст.ст. 152, 153 Податкового кодексу України. наказу ДПА України від 28.02.2011 № 114 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства», зазначено, що зазначені в акті камеральної перевірки порушення призвели до завищення рядка 13 декларації «зменшення нарахованої суми податку» на суму 10181722 грн., та заниження рядка 14 «податок на прибуток за звітний податковий період на суму 10181722 грн., рядка 15 «податок на прибуток за результатами попереднього звітного періоду поточного року з урахуванням уточнень» на суму 8 109 767 декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року, що спричинило заниження рядка 16 «податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» податкової декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року у сумі 2 071 955 грн.

Крім того, відповідач вказує, що позивачем порушено принцип складання податкової декларації наростаючим підсумком, оскільки згідно з наданими деклараціями з податку на прибуток за 2 та 2-3 квартали 2011 року рядок 13 «зменшення нарахованої суми податку» не заповнювався, та додаток ЗП «Зменшення нарахованої суми податку не надавався, а в декларації за 2-4 квартал в рядку 13 значиться сума 10 181 722 грн.

Також відповідач вказує, що авансові внески мають бути нараховані на суму дивідендів, що фактично виплачуються та вноситься до або одночасно з виплатою дивідендів. Неподання платником податку додатку АД «Розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів» до податкових декларацій з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року не дає можливості податковому органу встановити фактичну виплату дивідендів. Отже у платника відсутня база оподаткування.

На думку відповідача, оскільки авансові внески не було відображено у декларації за 2 та за 2-3 квартали 2011 року, слід вважати їх такими, що не нараховані, про що свідчить не заповнення рядків 13 та 20 декларації та відповідних додатків до декларації (ЗП, АД), та. відповідно, у декларації за 2-4 квартали суму 10 181 722 грн. неправомірно віднесено до рядка 13 «Зменшення нарахованої суми податку», що призвело до заниження рядка 16 «податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» на суму 2 071955 грн. Тому податковим органом правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів», ідентифікаційний код 00186513, зареєстровано Виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 30.12.1994, внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, перебуває на податковому обліку з 12.07.1995 в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (т.1 а.с.60-62).

Відповідачем - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби у період з 05.06.2012 по 06.06.2012 проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 з урахуванням результатів планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2011 (акт № 543/08-3/00186513 від 29.12.2011), про що складено акт за №41/15-102/00186513 від 06 червня 2012 року (т.1 а.с. 7-9).

Актом камеральної перевірки встановлено, що позивачем у порушення:

- пп. 153.3.3 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України підприємством помилково відображено рядок 13 податкової декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року на суму 10 181 722 грн. у зв'язку з невірним заповненням додатку ЗП «Зменшення нарахованої суми податку» до декларації;

- п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України та Наказу ДПА України від 28.02.2011 № 114 «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства» занижено рядок 14 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартали 2011 року «Податок на прибуток за звітний податковий період» на суму 10 181 722 грн., занижено рядок 15 податкової декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року «податок на прибуток за результатами попереднього звітного періоду з урахуванням уточнень» на суму 8 109 767 грн., та занижено рядок 16 податкової декларації з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року «податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» на суму 2 071 955 грн.

На підставі акта перевірки 20 червня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002628013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 2 071 955 грн.

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України № 2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі - ПК України).

Порядок визначення та сплати податку на прибуток підприємств визначає розділ ІІІ ПК України.

Відповідно до п. 149.1. ст. 149 ПК України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу.

Згідно з п.152.1. ст. 152 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Оподаткування операцій особливого виду, в тому числі оподаткування дивідендів визначає стаття 153 ПК України.

Відповідно до пп. 153.3.1. п. 153.3 ст. 153 ПК України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 152 цього Кодексу, чи ні.

Виходячи з вимог пп.153.3.2. п.153.3. ст. 153 ПК України емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в пункті 151.1 статті 151 цього Кодексу. Обов'язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб'єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з розділом XIV цього Кодексу.

Відповідно до пп. 153.3.3. п. 153.3 ст. 153 ПК України платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту.

Факти прийняття позивачем рішень про виплату акціонерам товариства дивідендів у сумі 3 970 189,15 грн. та 112 576 000, 00 грн., та внесення протягом 2 та 3 кварталів 2011 року авансових внесків з податку на прибуток у зв'язку з прийняттям цих рішень до бюджету в розмірі 24 516893,75 грн. підтверджуються наявними у матеріалах справи рішеннями загальних зборів акціонерів позивача від 02.10.1998 та від 21.09.10., відповідно, банківськими виписками (т.1 а.с.14-62) та не заперечувались відповідачем в судовому засіданні.

Виходячи з вимог ст.ст. 75, 76 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні перевірки, якими вважаються перевірки, що проводяться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

В силу норм пп.47.1.1 п. 47.1 ст. 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Згідно з п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами п. 48.1. ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з п. 46.5. ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Тобто, наведені норми Податкового кодексу України покладають на платника податків обов'язок щодо декларування та своєчасної сплати самостійно визначених та задекларованих податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, у декларації позивача з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року показники рядків 14 «Податок на прибуток за звітний податковий період», 15 «податок на прибуток за результатами попереднього звітного періоду з урахуванням уточнень» та 16 «податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду», а також рядків, що мають відображати внесення авансових внесків при виплаті дивідендів 20 АД, 21, 22 позивачем не відображено, та не надано відповідний додаток АД «розрахунок авансового внеску з податку на прибуток на суму виплачених дивідендів» (т.1 а.с.121-137). При цьому рядок 13 податкової декларації «зменшення нарахованої суми податку» містить значення 10 181 722 грн. Помилковість заповнення показників декларації не заперечувалась в судовому засіданні представниками позивача.

Відтак, суд погоджується з твердженнями відповідача, що саме відсутність вказаних показників спричинила заниження показника рядку 16, саме який і має відображати суму податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду.

Посилання позивача на відображення авансових внесків в уточнюючих деклараціях з податку на прибуток за 2 та 2-3 квартали 2001 року, відсутність порушень під час проведення документальних перевірок, а також на фактичну сплату авансових внесків до бюджету суд не приймає з урахуванням наступного.

Виходячи з норм до п.2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України платники податку на прибуток підприємств складають декларацію з податку на прибуток наростаючим підсумком за 2, 2-3 та 2-4 квартали 2011 року.

Позивачем вказані приписи ПК України дотримано не було, оскільки зазначені в уточнюючих деклараціях за 2 та 2-3 квартали 2011 року показники авансових внесків не відображені позивачем в декларації за 2-4 квартали 2011, що позбавляє можливості підтвердити нарахування авансових внесків та фактичну виплату дивідендів саме за декларацією за 2-4 квартали, що була предметом камеральної перевірки.

Фактична сплата авансових внесків до бюджету не позбавляє позивача обов'язку визначення, декларування та сплати саме задекларованих податкових зобов'язань.

Відповідно до пп.54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1. ст. 58 ПК України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, виходячи з наведених норм та з урахуванням встановлених податковим органом порушень під час здійснення камеральної перевірки, на думку суду, відповідачем правомірно донараховано позивачу грошове зобов'язання з податку на прибуток. Відтак, підстав для скасування податкового повідомлення-рішення не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2012 № 0002628013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 071 955,00 грн. відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 19 вересня 2012 року.

Суддя О.В. Солоніченко