Постанова № 26140956, 10.09.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 року Справа № 1170/2а-2042/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді -Пасічника Ю.П., секретар -Юрчук Л.М.,

за участю представників: позивача -Стеценко О.О., відповідача -Скрипник О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобудпроект-2»до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001982330 від 12.12.2011р.,Ї

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Енергобудпроект-2»(далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001982330 від 12.12.2011р., яким позивачеві визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 236675 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту позапланової невиїзної перевірки від 30.11.2011р. №156/2330/34724556 з питань взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Тегра»за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р.

Висновки відповідача щодо необхідності визначення позивачеві грошового зобов'язання з ПДВ, ґрунтуються на тому, що формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних виписаних ТОВ «Компанія «Тегра», є неправомірним оскільки господарські операцій проведені на підставі нікчемних правочинів. У зв'язку з тим, що договір між позивачем та ТОВ «Компанія «Тегра»є нікчемним, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача, вказує, що формування податкового кредиту здійснено на підставі належним чином складених первинних документів, товарно-матеріальні цінності придбані у ТОВ «Компанія «Тегра»використані виключно для здійснення господарської діяльності, в тому висновки відповідача є необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення, позов не визнається, вказується, що оскаржувані рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні»у зв'язку з порушення позивачем норм Цивільного кодексу України під час здіснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняті податкове повідомлення-рішення є правомірним.

В судовому засіданні 10.09.2012 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 15.09.2012р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Тегра» за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р.

Результати перевірки оформлені актом №156/2330/34724556 від 30.11.2011 р. (а.с.10-24).

В ході перевірки встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 157783 грн., в т.ч. за серпень 2011р. на суму 157783 грн.

12.12.2011 р. на підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001982330, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 236675 грн., в т.ч. 157783 грн. за основним платежем та 78892 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. (а.с. 8).

Визначаючи позивачеві грошове зобов'язання ПДВ відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Компанія «Тегра».

Згідно акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Тегра»від 11.11.2011р. №1803/231/37288388 (а.с. 69-87) складеного Алчевською ОДПІ Луганської області господарські операції між ТОВ «Компанія «Тегра»та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності. Враховуючи вказане операції продажу на адресу покупців не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже -є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувачів».

Враховуючи висновки вказаного акту відповідачем здійснено висновок про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Компанія «Тегра».

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою дослідження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Компанія «Тегра», а отже, правомірності формування податкового кредиту суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем (покупець) та ТОВ «Компанія «Тегра»(продавець) був укладений договір поставки №18/07-11 від 18.07.2011р. (а.с.33).

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Компанія «Тегра»поставлено позивачеві кабель АСБ 2л3*240 на загальну суму з ПДВ 946698,19 грн., що підтверджується видатковою накладною №1002129 від 20.10.2011р. (а.с. 37), прибутковою накладною від 20.10.2011р. №ПН-0001382 (а.с. 38).

Транспортування товару здійснювалося власним транспортом позивача, що підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля та товарно-транспортною накладною (а.с. 53, 54).

Оплата вартості товару здійснена в безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням №4496 від 31.08.2001р. (а.с. 39).

ТОВ «Компанія «Тегра» виписано позивачеві податкові накладні №1001355 від 31.08.2011р., №1001390 від 31.08.2011р. (а.с. 34, 35) на підставі яких позивачем до складу податкового кредиту серпня 2011 року включено відповідні суми ПДВ.

Крім того, на підтвердження використання у власній господарській діяльності ТМЦ отриманих від ТОВ «Компанія «Тегра», позивачем надано договір підряду від 02.08.2011р. укладений з ПАТ «Енергопостачальна компанія «Севастопольенерго»та акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011р., пункт 9/9 якого свідчить про використання у будівельних роботах кабелю АСБ 2л3*240 (а.с. 41-51).

Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Компанія «Тегра».

При цьому суд критично оцінює посилання відповідача на акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Тегра»від 11.11.2011р. №1803/231/37288388, як на доказ нікчемності угод між позивачем та вказаним контрагентом, оскільки вказаний акт носить суто формальний характер, суперечать фактичним обставин справи та містить суперечливі висновки.

Так, пункт 2.6.1. вказаного акту (а.с. 70) містить відомості, що відповідно до карток особових рахунків, ТОВ «Компанія «Тегра», станом на 01.10.2011р. не має заборгованості по сплаті податків, тобто, вказаним підприємством декларувались та сплачувались податкові зобов'язання, в т.ч. і з податку на додану вартість, включно і за період господарських взаємовідносин з позивачем.

Аркуш 12 акту перевірки містить відомості, про відсутність ТОВ «Компанія «Тегра»за місцезнаходженням, і в той же час, на цьому ж аркуші зазначено, що керівник вказаного підприємства 08.11.2011р. надає пояснення керівнику податкової міліції Алчевської ОДПІ.

Пунктом 198.6 ст. 198.6 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку -покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені податкові накладні, останній мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості товару придбаного у ТОВ «Компанія «Тегра».

Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ТОВ «Компанія «Тегра» суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів перевірки та встановлено судом в судовому засіданні, фактичною підставою для визначення позивачеві грошового зобов'язання з податку на додану вартість стали висновки відповідача про вчинення позивачем з ТОВ «Компанія «Тегра» правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки вказані правочини, на думку відповідача, є нікчемними.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих товарів, одержав податкову накладну, складену належним чином, суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності віднесення до податкового кредиту такої суми податку на додану вартість.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 12.12.2011 року № 0001982330.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 2146,00 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 13.09.2012р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник