ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2012 року Справа № 0870/5743/12
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шари І.В. при секретарі судового засідання Ткаченко А.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Україна», с. Воскресенка Приазовського району Запорізької області про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році
ВСТАНОВИВ:
14 червня 2012 року Прокурор Приазовського району Запорізької області (далі - прокурор) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом в інтересах Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Україна» (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі 14 037,42 грн.
В позові зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.
У зв'язку з невиконанням нормативу працевлаштування інвалідів прокурор просить стягнути з відповідача 14 037,42 грн., з яких 13 892,86 грн. сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році та 144,56 грн. пені.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 11.09.2012 надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі та вказав, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте 11.09.2012 надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.
На адресу суду від відповідача надійшли заперечення на позов від 03.07.2012 ( вх. №25586. від 03.07.2012), в яких представник відповідача вказав що, на виконання вимог чинного законодавства позивач відповідачем були створені робочі місця для інвалідів та працевлаштовано одного інваліда. Крім того, протягом 2011 року подавалась статистична звітність за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» в органи центру зайнятості з зазначення категорії працівників, а саме інвалідів (код 11 - інваліди), давались оголошення у пресі. Тобто відповідачем були прийняті всі заходи, для виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році та недопущенню виникнення правопорушення, у зв'язку з чим в діях відповідача відсутній склад правопорушення, на нього не може бути покладена відповідальність. З урахуванням викладеного просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Також представником відповідача було подано до суду штатний розпис по СВК «Агрофірма «Україна» з 01.02.2011, затверджений головою СВК «Агрофірма «Україна» Кравченко М.В. та звітність про наявність вакансій за 2011 рік, яка подавалась до Приазовського РЦЗ, довідку Приазовського районного центру зайнятості від 03.07.2012 №539 про подання звітності, витяг із газети про наявність вакансій.
Відповідно до п.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь в справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь в справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
При розгляді справи в порядку письмового провадження на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
З урахуванням викладеного суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідач надав позивачу Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік - форма №10-ПІ (далі - Звіт), у якому відображено:
середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача у 2011 році - 42 особи (рядок 01);
середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 (рядок 02);
кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати у відповідача на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 2 особи (рядок 03);
розмір суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідачем - 13 892,86 грн. (рядок 06).
До поданого Звіту відповідачем також було подано Список працюючих інвалідів-штатних працівників, які мали інвалідність та були зайняті на підприємстві у 2011 році, згідно з яким на підприємстві відповідача працював інвалід 3-ї групи ОСОБА_3 на посаді реалізатора, згідно з наказом від 05.01.2009 №1.
Відповідно до ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя з індивідуальними здібностями та інтересами визначаються Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ).
Відповідно до вимог ст. 17 Закону №875-ХІІ з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів їм забезпечується право працювати на підприємствах (об'єднаннях), в установах і організаціях із звичайними умовами праці, в цехах і на дільницях де застосовується праця інвалідів, а також займатись індивідуальною та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог законодавства про захист інвалідів відповідачем у 2011 році були здійснені наступні заходи: протягом року подавалась статистична звітність за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій» в органи центру зайнятості з зазначення категорії працівників, а саме інвалідів (код 11 - інваліди).
Проте, відповідачем не доведена наявність працевлаштованого інваліда на підприємстві у 2011 році, вказаного у Списку працюючих інвалідів, оскільки:
-по-перше, відповідачем не було надано суду наказів про створення робочих місць для інвалідів продовж 2011 року, які витребувались судом ухвалою від 04.07.2012;
-по-друге, із наданого відповідачем штатного розпису вбачається відсутність посади реалізатора, яка зазначена у списку працюючих інвалідів.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт створення та наявності місць та умов для працевлаштування інвалідів, що є порушенням приписів ст. 18 Закону №875-ХІІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч.2 ст.19 Закону №875-ХІІ).
Згідно ст. 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Із матеріалів справи вбачається, що середньорічна заробітна плата штатного працівника, які працювали у відповідача у 2011 році складає 13 892,86 грн., а тому сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу з працевлаштування інвалідів у 2011 році складає 13 892,86 грн. (13 892,86*1).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст.19 цього Закону (ч.4 ст.20 Закону №875-ХІІ).
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 13 892,86 грн. суми адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських у розмірі 144,56 грн., суд вважає за необхідне відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону №875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до ч.5 ст.20 Закону №875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки. Отже, облікова ставка Національного банку України, з якої розраховується пеня, може бути визначена тільки на момент сплати (перерахування) підприємством коштів, в тому числі за рішенням суду.
Оскільки на момент подання позову сплата адміністративно-господарських санкцій підприємством здійснена не була, розрахунок пені, заявлений до стягнення, є необґрунтованим, а вимога щодо стягнення суми 144,56 грн. є такою, що не відповідає нормам ч. 4 ст. 20 Закону №875-XII у зв'язку з чим не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 158, 161-163,167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити частково.
Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Агрофірма «Україна» (72414, Запорізька область, Приазовський район, с. Воскресенка, вул. Леніна, 40, код ЄДРПОУ 03749922) на користь Запорізького обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (69095, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 147, одержувач: Держбюджет Приазовського району, р/р 31215230700250, код ЄДРПОУ 34676995, ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, 50070000 «Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2011 рік») суму адміністративно - господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році в розмірі 13 892, 86 грн. (тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто дві гривні 86 копійок).
В решті позовних вимог - відмовити
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) І.В. Шара
Судове рішення № 26140898, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 11.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0870/5743/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: