Постанова № 26140000, 18.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 вересня 2012 р. Справа №2а-2883/12/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засіданні Ківа А.С., представників позивача- Григор'єв І.О. довіреність №10 від 04.04.2012 , відповідача-Жиєру К.Ю. довіреність №б/н від 07.10.2011, третьої особи- не з'явився, адміністративну справу

за позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів України в АР Крим

до Підприємства "Аід +"

третя особа- Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим

про стягнення заборгованості у сумі 16857,80 грн.,

Обставини справи: Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів України в АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Підприємства "Аід +", третя особа- Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим про стягнення заборгованості у сумі 16857,80 грн..

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача заперечував проти позову

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відтак, органи податкової служби зобов'язані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

15 серпня 2011 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в АР Крим була проведена перевірка дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами у магазині, розташованому за адресою: м. Сімферополь, вул. Гагаріна, буд.15-Б, що належить Підприємству "Аід +", про що складений акт перевірки від 15.08.11 № 5079/534/32-01/23448714 (далі -акт перевірки).

З висновків акту перевірки вбачається, що відповідачем в ході перевірки було встановлено:

-зберігання позивачем алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразку, а саме на вітрині магазину знаходилися дві упаковки вина "Аліготе"по ціні 18,00грн.;

-роздрібна торгівля тютюновими виробами за ціною вище від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби встановлених виробниками таких тютюнових виробів, а саме реалізовано одну пачку сигарет "за ціною 9,00грн. замість встановленої ціни в 8,7 грн.

-роздрібна торгівля алкогольними напоями вітчизняного виробництва за цінами нижчими від встановлених мінімальних роздрібних цін, а саме реалізація 1 пляшки горілки "Біленька, ємкістю 0,5 л., за ціною 19,00 грн.

Санкції за вказані порушення встановлені ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Так відповідно до положень частини 2 статті 17 вказаного Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

-зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень;

-оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 5000 гривень;

- роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів,- 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 1000 гривень;

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 06.09.11 №011031/01101-32, яким до позивача були застосовані штрафні санкції загальній сумі 16857,80 грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, підприємство "Аід+" звернулось з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим.

За результатами розгляду справи №2а-11830/11/0170/7 за позовом державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів України в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення від 06.09.2011 №011031/01101-32, визнано протиправним та скасувано частково рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в АР Крим про застосування штрафних санкцій від 06.09.11 №011031/01101-32 на суму 9157,80грн..

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2012 у справі №2а-11830/11/7/0170 постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2011 залишена в силі.

В силу частини 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно частини 5 статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

При цьому, відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи тотожний склад сторін у даній справі та у вищезазначеній, факти, встановлені постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 31.10.2011 у справі №2а-11830/11/7/0170, є преюдиційними для даної справи.

З урахування наведеного, суд вважає адміністративним позов таким, що задоволенню не підлягає, а саме на суму 9157,8грн.

Що стосується решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено в частини 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України.

Також за підпунктом 59.4. Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені Кодексом строки, без попереднього надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів платника податків проводяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених статті 59, 95 Податкового кодексу України, тобто після настання двох подій:

-після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

-спливу терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Матеріалами справи не підтверджується дотримання позивачем зазначених вимог.

Проте, позивачем не було представлено доказів узгодження суми боргу відповідача у сумі 7700,00 грн., а саме: не було надано податкової вимоги та доказів направлення ії на адресу відповідача.

Приймаючи до уваги те, що позивачем не дотримана процедура, що передує зверненню з позовом до суду, а саме не спрямовані на адресу платника податків податкові вимоги, суд вважає зазначений позов передчасним, а тому таким, що не підлягає задоволенню.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені статті 20 Податкового кодексу України.

Згідно з пункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

З огляду на вказані обставини, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 18.09.2012. У повному обсязі постанова виготовлена 25.09.2012.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160-163, 167 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.