ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2012 р.Справа № 2-а/1570/4741/11
Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Балан М.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Романішин В.Л.
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 січня 2012 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Югкарт Сервіс»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000271520 від 21.06.2011 року, -
В С Т А Н О В И В:
25.06.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Югкарт Сервіс»звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000271520 від 21.06.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 494790,84 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 123697,71 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Югкарт Сервіс»задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 03.02.2012 року спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Так, представник спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі посилався на те, що підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по операціям з ТОВ «Арбуз.Біз», оскільки в ході проведеної перевірки було встановлено, що контрагент позивача не знаходиться за юридичною адресою, у нього відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності. Крім того, встановлено, що товари по операціям з ТОВ «Арбуз.Біз»не були передані покупцю.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 року та прийняття нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Югкарт Сервіс».
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які
беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 08.06.2011 року по 09.06.2011 року спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ «Югкарт Сервіс»з ТОВ «Арбуз.Біз»за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 250115-2/34800537/32 від 09.06.2011 року, на підставі якого спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000271520 від 21.06.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 494790,84 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 123697,71 грн.
В ході зазначеної перевірки органом податкової служби встановлено порушення ТОВ «Югкарт Сервіс»вимог Податкового кодексу України.
В акті про результати позапланової невиїзної перевірки податковим органом зазначено, що позивачем завищено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та занижено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Арбуз.Біз», зважаючи на те, що місцезнаходження вказаного товариства не встановлено, та у нього відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності. Крім того, податковим органом не встановлено факту передачі товарів від продавця покупцю, а також не встановлено сплати податку до бюджету.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №№ 0000271520 від 21.06.2011 року, зважаючи на наступне:
Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
В свою чергу, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від
того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки у період з січня по квітень 2011 року ТОВ «Югкарт Сервіс»здійснювало господарські операції з придбанням товарів з контрагентом -ТОВ «Арбуз.Біз», за рахунок яких у товариства виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податковий кредит.
В акті перевірки податкова інспекція посилалась на те, що угоди, укладені ТОВ «Арбуз.Біз»з ТОВ «Югкарт Сервіс»мають ознаки нікчемності, оскільки у ТОВ «Арбуз.Біз» відсутні матеріальні, технічні та трудові ресурси.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі щодо нікчемності правочинів, вчинених позивачем є передчасними, оскільки для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність таких умов: вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування; такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору; мета укладення такого договору приховування доходів від оподаткування. Відсутність хоча б однієї з них, не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.
Встановлення таких обставин може міститись у вироку суду по притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності, якого в даному випадку не має.
Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку на включення сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено того, що сторони, укладаючи спірні правочини, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплата податків та штучне формування податкового кредиту.
В свою чергу, в підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту ТОВ ТОВ «Югкарт Сервіс»надало первинні документи про здійснення господарських операцій, а саме: податкові накладні, надані ТОВ «Арбуз.Біз», видаткові накладні, платіжні доручення та виписки по рахунку.
В акті перевірки податкова інспекція посилалась на те, що виписані податкові накладні оформленні з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки фактична адреса постачальника не встановлена.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно того, що висновки спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту по операціям з ТОВ «Арбуз.Біз»є необґрунтованими.
Так, згідно п.п 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Дослідивши подані товариством в підтвердження правомірності формування податкового кредиту документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.
В свою чергу, невстановлення податковим органом місцезнаходження постачальників не є підставою для зменшення податкового кредиту покупця, оскільки покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про контрагентів, включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, якщо на момент
здійснення господарських операцій вказані контрагенти були включені до зазначеного Реєстру та мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Вказані обставини не можуть впливати на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Арбуз.Біз»було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було платником податків на додану вартість.
Крім того, не може вливати на право покупця на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту несплата до бюджету сум податку на додану вартість продавцем, оскільки ця тягне негативні наслідки лише для того суб'єкта господарювання, який не здійснив таку сплату податку до бюджету.
Отже, враховуючи все вищезазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Югкарт Сервіс»не було допущено порушень вимог Податкового кодексу України в частині формування податкового кредиту, оскільки здійснення господарських операцій підтверджена належними первинними документами, у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на податковий кредит.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0000271520 від 21.06.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 494790,84 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 123697,71 грн. прийнято необґрунтовано та підлягає скасуванню.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.01.2012 року -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Бойко А.В.
Судді: Романішин В.Л.
Яковлєв О.В.
Судове рішення № 26137102, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а/1570/4741/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: