Вирок № 26132270, 25.09.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 1-143/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2012 Печерський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Тарасюк К.Е. секретаряМиронюк О.А., Табалі Я.В., Кондратенко О.С., за участі прокурораЯнішевської О.В., Уланової О.В., Байдюка Д.А., Захаричевої О.О., Суховетрук І.І., Болховітінова С.В., Харченка В.М., та захисника ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Херсона, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, військовозобов`язаного, не одруженого, не працюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, п/б, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.186 ч.2, 187 ч.1, 187 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

19.12.11р. приблизно о 20 год. 15 хв. ОСОБА_12, знаходячись біля будинку № 9 по бульвару Л. Українки в м. Києві, побачив ОСОБА_13, яка йшла по вулиці, та вирішив відкрито викрасти її майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_12 наздогнав ОСОБА_13 та, переконавшись у відсутності сторонніх осіб поряд, штовхнув її у спину, від чого потерпіла втратила рівновагу та впала на коліна, зазнавши фізичного болю.

Застосувавши таким чином насильство, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілої, ОСОБА_12 вирвав з її рук сумку та відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_13, а саме: жіночу сумку, вартістю 450 гривень, у якій заходився спортивний костюм вартістю 400 гривень; косметичний набір, вартістю 550 гривень; гаманець вартістю 200 гривень, у якому були грошові кошти у сумі 100 гривень та 2 долари США, що згідно курсу НБУ станом на час вчинення у складало 15,96 гривень, - а всього загальною вартістю 1715,96 гривень. Після чого ОСОБА_12 з місця вчинення злочину з викраденим втік.

Крім того, 20.12.11р. приблизно о 19 год. 25 хв. ОСОБА_12, знаходячись по вул. Рибальській, 3 у м. Києві, з метою заволодіння чужим майном підійшов до автомобіля «Мазда-6» д.н.з. НОМЕР_2, у салоні якого знаходилась ОСОБА_14

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_12, користуючись відсутністю сторонніх осіб поряд, дістав з кишені спеціально приготованого для цієї мети ножа, розклав його, оголивши лезо, та вчинив напад на ОСОБА_14, під час якого, погрожуючи вказаним ножем, тобто насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, став вимагати у останньої грошові кошти. У відповідь на такі дії ОСОБА_12, ОСОБА_14 стала чинити опір, виштовхуючи ОСОБА_12 ногами з автомобіля, та кликати на допомогу. Після чого ОСОБА_12 з місця вчинення злочину втік.

Крім того, 22.12.11р. приблизно о 12 год. 10 хв. ОСОБА_12, знаходячись поряд з АДРЕСА_2, побачив ОСОБА_15, яка заходила у перший під'їзд вказаного будинку, та вирішив відкрито викрасти її майно. З метою заволодіння чужим майном ОСОБА_12 наздогнав її у під'їзді вказаного будинку.

Реалізуючи свій злочинний умисел та переконавшись у відсутності сторонніх осіб поряд, ОСОБА_12, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, здійснив на ОСОБА_15 напад, під час якого він правою рукою закрив рота потерпілій, позбавляючи її можливості кликати на допомогу. При цьому, ОСОБА_12 обхопив потерпілу за талію лівою рукою, у якій він тримав предмет, який потерпіла сприйняла як ніж, та приставив його до ОСОБА_15 У подальшому, погрожуючи застосуванням цього ножа, тобто насильством, небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, ОСОБА_12 став вимагати у ОСОБА_15 грошові кошти. Сприйнявши такі погрози реальними та небезпечними для свого життя і здоров`я, ОСОБА_15 передала ОСОБА_12 належні їй грошові кошти у сумі 50 гривень. Заволодівши вказаними грошовими коштами, ОСОБА_12 з місця вчинення злочину з викраденим втік.

Крім того, 22.12.11р. приблизно о 18 год. 20 хв. ОСОБА_12, знаходячись на території загальноосвітньої школи № 134, розташованої по вул. Печерський узвіз, 13-А в м. Києві, побачив ОСОБА_16 З метою заволодіння її майном ОСОБА_12 наздогнав ОСОБА_17

Реалізуючи свій злочинний умисел та переконавшись у відсутності сторонніх осіб поряд, ОСОБА_12, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, здійснив на неї напад, під час якого повалив ОСОБА_17 на землю та став виривати з її рук сумку. ОСОБА_17 стала голосно кликати на допомогу та чинити опір. ОСОБА_12, з метою подолання опору ОСОБА_17, став наносити останній удари руками та ногами по різним частинам тіла, спричинивши ОСОБА_17 тілесні ушкодження у вигляді синців на повіках лівого ока, по зовнішній поверхні лівого плеча у верхній третині, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 165-Е від 08.02.12р., за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа без зміщення з синцем на спинці носа в середній третині, які, згідно вказаного висновку судово-медичної експертизи, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад.

Застосувавши насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, та подолавши таким чином її волю до опору, ОСОБА_12 заволодів чужим майном, що належить ОСОБА_17, а саме: жіночою сумкою вартістю 330 гривень, у якій знаходився мобільний телефон «Самсунг», вартістю 199 гривень з сім-карткою оператора «Київстар», вартістю 30 гривень, баланс рахунку якої складав 10 гривень; скляна пляшка з молоком «Веселий Молочник», вартістю 8 гривень 90 копійок, пакет соку «Сандора», вартістю 9 гривень, гаманець вартістю 10 гривень, у якому були грошові кошти у сумі 60 гривень, - а всього загальною вартістю 656 гривень 90 коп. Після чого ОСОБА_12 з місця вчинення злочину з викраденим зник.

Крім того, 22.12.11р. приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_12, знаходячись поряд з будинком АДРЕСА_3, побачив ОСОБА_18 З метою заволодіння її майном ОСОБА_12 наздогнав ОСОБА_18 перед входом у під`їзд вказаного будинку.

Реалізуючи свій злочинний умисел та переконавшись у відсутності сторонніх осіб, ОСОБА_12, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, здійснив напад на ОСОБА_18, під час якого, обхопивши її за шию лівою рукою, закрив рот потерпілої, позбавляючи її можливості кликати на допомогу. При цьому, ОСОБА_12 дістав з кишені спеціально приготованого для цієї мети ножа, який приставив до спини ОСОБА_18, та погрожуючи яким, тобто насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, став вимагати у останньої грошові кошти. Сприйнявши такі погрози реальними та небезпечними для свого життя та здоров`я, ОСОБА_18 передала ОСОБА_12 належні їй грошові кошти у сумі 300 гривень. Заволодівши вказаними грошовими коштами, ОСОБА_12 з місця вчинення злочину з викраденим втік.

Підсудний ОСОБА_12, свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав частково, і пояснив, що в м.Києві він навчався у Військовому інституті, проживав у казармі, але 11.12.11р. був відрахований за власним бажанням. Оскільки в нього не було грошей, щоб повернутись додому, він вирішив вчинити злочини. Підтвердив свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що 20.12.11р. він приїхав на Печерськ, пішов в магазин, де купив цигарки. Грошей на продукти не було, тому, вийшовши з магазину, він вирішив вчинити пограбування та забрати в кого-небудь гроші. На той час у нього з собою був розкладний ніж, який він вирішив використовувати при пограбуванні, щоб жертви більше боялись і не чинили опір. У вечірній час на вул. Рибальській у м.Києві він побачив автомобіль «Мазда-6», у салоні якого сиділа дівчина та розмовляла по мобільному телефону. Він вирішив її пограбувати. Він дістав з кишені ніж, розкрив його і, тримаючи його в руці, відкрив передні двері та, погрожуючи ножем, наказав дівчині віддати йому гроші. Дівчина стала голосно кричати та кликати на допомогу. При цьому вона, сидячи на сидінні та відхилившись трохи назад, намагалась вдарити його ногами, виштовхуючи його з салону. Злякавшись, що на її крики можуть підійти люди, він втік, нічого не забравши. Після чого він поїхав на залізничний вокзал, де переночував. 22.12.11р. приблизно о 12.00 год. він перебував на вул.І.Кудрі в м.Києві та побачив, як до одного під`їзду прямує дівчина. Він вирішив забрати в неї гроші та пішов слідом. Підтвердив свої показання під час слідства, з яких вбачається, що у під`їзді будинку АДРЕСА_2 він притиснув дівчину, закрив їй рота лівою рукою, щоб вона не кликала на допомогу. При цьому, він наказав дівчині віддати йому гроші, інакше він її заріже. Дівчина злякалась і передала йому 50 грн., які дістала з сумки. Гроші він забрав і втік. Того ж дня, приблизно о 18.30 год. він перебував у дворі одного з будинків по бул.Л.Українки у м.Києві, де помітив дівчину, яка підійшла до під`їзду. Він вирішив її пограбувати. Підтвердив свої показання на слідстві, з яких вбачається, що з цією метою він підійшов позаду до дівчини, обхопив її одною рукою за талію, притиснувши до себе. В цій руці він тримав ніж, який він приставив до неї під ребра з лівого боку. Іншою рукою, яка була в шкіряній рукавиці, він закрив їй рота, щоб вона не змогла покликати на допомогу. При цьому, він наказав їй віддати йому гроші, інакше він її заріже. Дівчина дістала з сумки гаманець і віддала йому 300 грн., трьома купюрами по 100 грн. Гроші він забрав і пішов. Деякий час він блукав вулицями, в результаті повернувся до того місця, де вчинив останній напад. Там його було затримано працівниками міліції, які вилучили у нього викрадені 300 грн., ніж та рукавиці. Пояснював, що з потерпілими знайомим не був. Заперечив свою причетність до вчинення злочинних епізодів відносно потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_17. Пояснив, що 19.12.11р. його не було в м.Києві, тому він нападу на ОСОБА_13 не вчиняв і її майном не заволодівав. Щодо епізоду по ОСОБА_17, стверджував, що в час, на який вказує потерпіла, коли на неї було вчинено розбійний напад, він вчиняв напад на потерпілу ОСОБА_15, тому не міг бути біля ОСОБА_17. Зауважив, що вказані епізоди ним були визнані на досудовому слідстві лише під тиском оперативних працівників міліції.

Разом з тим, винність підсудного ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується наступними доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні:

1. по епізоду пограбування 19.12.11р. потерпілої ОСОБА_13:

- З оголошених в судовому засіданні показань потерпілої ОСОБА_13 на досудовому слідстві, які остання підтримала у власноручній заяві до суду від 11.06.12р. (т.2 а.с. 142), на підставі якої причина її неявки була визнана судом поважною, вбачається, що 19.12.11р. приблизно о 20.15 год. вона поверталась додому з тренування. Поряд з буд.№9 по бул.Л.Українки у м.Києві вона помітила чоловіка, який йшов попереду неї. На вид чоловіку було приблизно 19-24 роки, худорлявої тіло будови, був вдягнений в штани темного кольору спортивні (голіфе, що обтягувало ноги) з вставками білого кольору, куртку темного кольору, на голові була шапка. Він побачив її та відразу побіг на неї. Вона зрозуміла, що він хоче у неї щось забрати. Вона стала тікати. Невідомий її наздогнав та шторхнув в спину рукою, завдавши фізичного болю, від чого вона впала на ноги. Чоловік вирвав з її рук сумку та побіг у напрямку бул.Л.Українки. Після чого вона підвелась і пішла додому. Вартість викраденої сумки становить 450 гривень, у якій заходився спортивний костюм вартістю 400 гривень; косметичний набір, вартістю 550 гривень; гаманець вартістю 200 гривень, у якому були грошові кошти у сумі 100 гривень та 2 долари США. Загальний розмір викраденого становить 1700 грн. та 2 долари США. Крім того, від падіння у неї на правій та лівій нозі з`явились рани, з яких потекла кров, але в органи охорони здоров`я вона з цього приводу не зверталась. (т.1 а.с. 22-23);

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 23.12.11р. та фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_13 впевнено впізнала ОСОБА_12 по зрісту, віку, худорлявим скулам, одягу, як чоловіка, який 19.12.11р. приблизно о 20.15 год. по бул.Л.Українки у м.Києві штовхнув її, підібрав її сумку та втік. Про це потерпіла власноручно зазначила в протоколі. (т. 1 а.с. 28-30).При цьому ОСОБА_12, будучи особою, яку впізнали, жодних зауважень до змісту цього протоколу не вніс, засвідчивши його власним підписом;

2. по епізоду розбійного нападу 20.12.11р. на потерпілу ОСОБА_14:

- потерпіла ОСОБА_14 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що 20.12.11р. приблизно о 19.25 год. вона на власному автомобілі «Мазда 6» д.з. НОМЕР_2 під`їхала на вул.Рибальську, 3 у м.Києві, щоб відвідати Віденський монастир. Вона відкрила двері автомобіля, щоб вийти з нього, але в цей момент їй зателефонували, і вона залишилась в салоні на водійському сидінні, розмовляючи по телефону. В цей момент до неї підійшов раніше не знайомий ОСОБА_12, який тримав в руках ніж. Він відчинив двері, зазирнув до салону автомобіля і сказав їй сидіти мовчки та віддати йому гроші. Вона почала кричати і виштовхувати ОСОБА_12 з салону свого автомобіля ногами, при цьому активно вчиняючи йому опір. В цей момент з лівого боку вона помітила автомобіль, який під`їжджав до них. Від цього ОСОБА_12 злякався і втік у напрямку вул.Рибальської. Пояснила, що з собою в неї було 70 грн., але ОСОБА_12 не встиг ними заволодіти. Після чого вона звернулась з заявою до міліції. Підтвердила, що під час нападу ОСОБА_12 вчинив відносно неї погрозу застосування насильства, що є небезпечним для її життя і здоров`я, вона злякалась, тривалий час після цього не могла перебувати на вулиці у темну пору дня, оскільки психологічно було складно виходити на вулицю ввечері. ОСОБА_12 раніше вона не знала, підстав обмовляти його в неї не має. До цього часу підсудний ОСОБА_12 жодного вибачення їй не приніс;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 23.12.11р. та фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_14 впевнено впізнала ОСОБА_12 по зрісту, віку, тіло будові, формі обличчя, худорлявим скулам, формі та розміру носу, по голосу, як особу, яка 20.12.11р. приблизно о 19.40 год. по вул. Рибальській намагалась її пограбувати, погрожуючи ножем. Про це потерпіла власноручно зазначила в протоколі. (т. 1 а.с. 28-30). При цьому ОСОБА_12, будучи особою, яку впізнали, жодних заяв і зауважень до змісту цього протоколу не вніс, засвідчивши його власним підписом;

- даними протоколу явки з повинною від 22.12.11р., за змістом якого ОСОБА_12 власноручно зізнався у вказаному злочині та добровільно виклав обставини його вчинення (т.1 а.с. 61);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 23.01.12р. та фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_12 розповідав та показував на місцевості обставини та деталі вчиненого ним розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_14 (т.2 а.с. 8-21).

3. по епізоду розбійного нападу 22.12.11р. о 12.10 год. на потерпілу ОСОБА_15:

- потерпіла ОСОБА_15 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що 22.12.11р. приблизно об 11.57 год. вона поверталась додому з роботи, розмовляючи при цьому по мобільному телефону з матір`ю. Коли вона зайшла в під`їзд свого будинку АДРЕСА_2 у м.Києві, то за нею зайшов молодий чоловік, який притримав за собою двері. Останній був в спортивній одежі, чорних штанах з полосками. В під`їзді він, йдучи позаду неї, обхопив її одною рукою, притиснувши до себе, закрив цією рукою їй рота. Другу руку він притис до її ребер з лівого боку позаду, повідомивши, що в ній ніж. При цьому, вона відчувала якийсь твердив предмет, притиснутий до її спини, який вона сприйняла як ніж. Цей чоловік наказав віддати йому гроші, ато він її заріже. Цю погрозу вона сприйняла, як реальну. В неї з собою було лише 50 грн. Вона відкрила сумку і показала її чоловіку. Останній взяв гроші, розвернувся і пішов. В цей момент вона побачила нападника зі спини, яким виявився раніше не знайомий підсудний ОСОБА_12. Останнього вона впевнено впізнала на досудовому слідстві по статурі та по голосу. Підтримала цивільний позов на суму 50 грн. ОСОБА_12 жодного разу не приніс їй вибачення і не спробував відшкодувати збитки;

- даними протоколу огляду місця події від 22.12.11р. та фото таблицею до нього, згідно якого оглядався перший під'їзд будинку АДРЕСА_2, де ОСОБА_12 було вчинено розбійний напад на ОСОБА_15 (т.1 а.с. 91-95);

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 23.12.11р., згідно якого ОСОБА_15 впевнено впізнала за зрістом, тіло будові, одягу та голосу ОСОБА_12, як особу, яка її пограбувала 22.12.11р. о 12.10 год., про що власноручно зазначила у протоколі (т.1 а.с. 101-103);

- даними протоколу явки з повинною від 22.12.11р., за змістом якого ОСОБА_12 власноручно зізнався у вказаному злочині та добровільно виклав обставини його вчинення (т.1 а.с.104);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 23.01.12р. та фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_12 розповідав та показував на місцевості обставини та деталі вчиненого ним розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_15 (т.2 а.с. 8-21).

4. по епізоду розбійного нападу 22.12.11р. о 18.20 год. на потерпілу ОСОБА_17:

- потерпіла ОСОБА_17 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що 22.12.11р. приблизно о 18 год. 20 хв. вона поверталась додому з магазину, де купляла продукти для себе і маленької дитини. Вона повільно йшла по території школи №134 у м.Києві, розмовляючи по мобільному телефону. Коли вона призупинилась, її наздогнав раніше не відомий молодий чоловік, який потягнув її з силою за капюшон пальто, від чого вона впала на спину на землю. При цьому її чорна сумка із шкірозамінника з блисками, яку вона тримала в руках, опинилась під нею, тому нападник не зміг її відразу вирвати. В цей момент вона побачила ОСОБА_12, який почав наносити їй удари ногами по спині. Вона, не розуміючи, що відбувається, стала кричати. В цей момент ОСОБА_12 став бити її кулаками в обличчя, яке вона пробувала захищати руками. Він вдарив її по щоці, в ніс. Потім ОСОБА_12 відтягнув її руки і ще раз вдарив в ніс так, що пішла кров, від чого вона отримала перелом носу. Після цього ОСОБА_12 вихопив її сумку, з якою побіг у напрямку вул. Рибальської. Підтвердила свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що в результаті злочину ОСОБА_12 було викрадено її майно, а саме: жіночу сумку вартістю 330 грн., у якій знаходився мобільний телефон «Самсунг», вартістю 199 грн. з сім-карткою оператора «Київстар», вартістю 30 грн., баланс рахунку якої складав 10 грн., скляна пляшка з молоком «Веселий Молочник», вартістю 8 грн. 90 коп., пакет соку «Сандора», вартістю 9 грн., гаманець вартістю 10 грн., у якому були грошові кошти у сумі 60 грн., - а всього майна на загальну суму 656 гривень 90 коп. Після чого вона пішла додому і викликала працівників міліції. Підтвердила, що від злочинних дій ОСОБА_12 нею були отримані тілесні ушкодження, які вказані у висновку СМЕ. Зауважила, що з поламаним носом, гематомами на обличчі, руці, плечі та спині вона пішла на святкування Нового року в садочок до дитини. Тривалий час вона відчувала біль від тілесних ушкоджень, перебувала на лікуванні. Зазначила, що якби ОСОБА_12 під час нападу повідомив, що він від неї хоче, вона б і сама віддала йому все майно, щоб не було потреби в її побитті. На досудовому слідстві серед пред`явлених осіб вона відразу впізнала ОСОБА_12, його обличчя вона добре запам`ятала, оскільки тоді світив ліхтар. Позицію ОСОБА_12 щодо невизнання вказаного епізоду пояснила, як неправдиву. На її думку, жодного тиску на ОСОБА_12 з боку працівників міліції не здійснювалось. Заявлений по справі цивільний позов підтримала;

- даними протоколу огляду місця події від 22.12.11р., згідно якого оглядалась територія спортивного майданчику, що примикає до території середньої школи, яка розташована по вул. Печерський Узвіз, 13-А в м. Києві, де ОСОБА_12 було вчинено розбійний напад на ОСОБА_17 (т.1 а.с. 130-131);

- висновком судово-медичної експертизи № 165-Е від 08.02.12 року, згідно якого у ОСОБА_17 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців на повіках лівого ока, по зовнішній поверхні правого плеча у верхній третині, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, а також у вигляді закритого перелому кісток носа без зміщення з синцем на спинці носа в середній третині, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров`я) (т.1 а.с. 149-151);

- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання від 23.12.11р., згідно якого ОСОБА_17 впізнала ОСОБА_12 як особу, яка 22.12.11р. приблизно 18.20 год. по вул.Печерський узвіз побила її та забрала майно, про що зробила власноручний запис у протоколі. (т.1 а.с. 137-139). При цьому, ОСОБА_12 вказаний протокол підписав як особа, яку впізнали, із фразою «заяв не маю», про тиск не зазначав.

5. по епізоду розбійного нападу 22.12.11р. о 18.30 год. на потерпілу ОСОБА_18:

- потерпіла ОСОБА_18 повністю підтвердила свої показання на досудовому слідстві і пояснила, що 22.12.11р. приблизно о 18.30 год. вона поверталась додому від подруги. Підходячи до свого першого під`їзду будинку АДРЕСА_3, вона відчула руку на своєму обличчі, яка була в рукавиці і закривала їй рота. Незнайомий чоловік притиснув її цією рукою до себе, перебуваючи позаду неї. Іншою рукою цей чоловік під ребрами з лівого боку притиснув до неї щось тверде. Він наказав їй мовчати, оскільки у нього ніж. Після чого чоловік спитав, чи є в неї гроші. Вона повідомила, що при ній є 300 грн. Він наказав їй віддати гроші йому. Коли вона діставала гаманець, його рука з предметом, який вона сприймала як ніж, все ще перебувала біля її спини на тому ж місці. Вона сприйняла цю погрозу як реальну, а предмет біля спини, як ніж. Потім цей чоловік перепитав, чи це всі її гроші, на що вона відповіла, що так. Після чого він забрав у неї 300 грн. (три купюри по 100 грн.), відпустив її, а сам пішов до другого парадного, після чого став підніматись сходами до будинку АДРЕСА_4. На ньому була темна спортивна куртка з капюшоном, а також темні штани з білими полосами. Вона забігла додому і викликала працівників міліції. Через деякий час їй зателефонували і попросили вийти до під`їзду, повідомивши, що затримали нападника. В цій особі вона впізнала підсудного ОСОБА_12. При цьому, на рукавицях ОСОБА_12, в які він був вдягнений при затриманні, залишився слід від її блиску з губ. В подальшому, слідчий також проводив з нею впізнання, під час якого вона впевнено впізнала ОСОБА_12, як злочинця. Жодного тиску на останнього з боку працівників міліції не чинилось. Зауважила, що до цього часу ОСОБА_12 жодного разу не вибачився перед нею і не спробував відшкодувати їй збитки;

- Свідок ОСОБА_19 повністю підтвердив свої показання на досудовому слідстві, з яких вбачається, що він працює у підрозділі швидкого реагування «Беркут». 22.12.11р. під час несення служби по охороні громадського порядку у Печерському районі м. Києва з напарником ОСОБА_20 у складі автопатруля, приблизно о 12.30 год. від чергового по місту отримали повідомлення, що по АДРЕСА_2 вчиненого розбійний напад, під час якого під погрозою застосування ножа, невідомий, висого зросту, у чорній куртці та спортивних брюках, заволодів грошима потерпілої. Продовжуючи несення служби, того ж дня приблизно о 18.25 год. від чергового по місту вони отримали повідомлення, що по АДРЕСА_3, знову вчинено розбійний напад, під час якого у потерпілої під погрозою застосування ножа викрадено гроші в сумі 300 гривень. При цьому було отримано прикмети злочинця: високого зросту, чорна куртка, спортивні брюки. Направившись до мікрорайону вчинення вказаного злочину та працюючи по прикметам, приблизно о 19.10 год., неподалік будинку № 20 по бул. Л.Українки в м. Києві, ними було затримано ОСОБА_12 При поверхневому огляді останнього, у кишені його одягу було виявлено ніж та три купюри по 100 грн. ОСОБА_12 було поміщено до службового автомобіля. Прибувши до будинку АДРЕСА_3, до них звернулась ОСОБА_18 та впевнено впізнала затриманого ОСОБА_12. Після чого останнього було доставлено до Печерського РУ для подальшого розбору. Доповнив, що при затриманні ОСОБА_12 ними також було виявлено шапку-маску. Рукавиці, в яких перебував ОСОБА_12, мали сліди від жіночої косметики - блиску для губ. При цьому, заявниця вказувала, що злочинець закривав їй рота рукою, що була в рукавицях, погрожуючи при цьому ножем в іншій руці. Під час того, як ОСОБА_12 доставляли до райвідділу, до останнього ніякого фізичного чи психологічного тиску не застосовувалось.

- Свідок ОСОБА_20 надав аналогічні за змістом показання, доповнивши, що при затриманні ОСОБА_12 22.12.11р., він спитав у нього, чи має він при собі заборонені або колючо-ріжучі предмети. Останній повідомив, що ні, але при проведенні поверхневого огляду у нього було виявлено розкладний ніж та у лівому рукаві куртки шапку з прорізами для очей. На його питання до ОСОБА_12, для чого йому потрібен ніж, останній повідомив, що в цілях побутового використання. Коли він посвітив ліхтарем на рукавиці ОСОБА_12, на них були відбитки жіночої помади. ОСОБА_12 не знав, що його впізнала потерпіла, оскільки остання попросила, щоб він її при цьому не бачив. Про те, що ОСОБА_12 є нападником на неї, заявниця повідомила старшому - ОСОБА_19. Після чого ОСОБА_12 було доставлено до Печерського РУ і передано черговому;

- З оголошених за згодою учасників процесу показань свідка ОСОБА_22 на досудовому слідстві, причина неявки якого на підставі ст.306 КПК України була визнана судом поважною, вбачається, що 22.12.11р. приблизно о 21.00 год. він проходив повз Печерське РУ, по вул.Московська, 30 в м.Києві, та був запрошений працівниками міліції в якості понятого разом з товаришем ОСОБА_23 У їх присутності у службовому приміщенні у хлопця, який назвався ОСОБА_12, працівники міліції виявили та вилучили розладний ніж «Бабочка» з чорними накладками на ручках. На накладках металеві круги. Крім того, грошові кошти в сумі 300 грн., а також гаманець, в якому було 50 грн. Ще вилучались шкіряні перчатки. При вилученні ОСОБА_12 пояснював, що ніж, годинник та перчатки належать йому. Шкіряні перчатки, кругла чорна шапка з прорізями для очей та гаманець з грошима також його. Три купюри по 100 грн., що лежали окремо в кишені, він відібрав приблизно годину тому по бул.Л.Українки у невідомої дівчини перед входом до будинку. При цьому, ножем-бабочкою він погрожував дівчині, щоб вона злякалась та швидше віддала гроші. Після цього вилучене працівниками міліції було упаковано у три пакети, прошито та опечатано. Працівником міліції було складено протокол вилучення, який він з другим понятим підписали. (т.2 а.с. 1-2);

- даними протоколу явки з повинною від 22.12.11р., за змістом якого ОСОБА_12 власноручно зізнався у вказаному злочині та добровільно виклав обставини його вчинення (т.1 а.с.218);

- даними протоколу виявлення, огляду та вилучення від 22.12.11р., згідно якого у ОСОБА_12 в присутності понятих було вилучено дві чорні шкіряні рукавички чорного кольору із залишками блиску від жіночої губної помади, ніж «метелик» розміром близько 20 см з розкладними ручками, гроші в сумі 300 грн. та гаманець із 51 гривнею, шапку чорного кольору із двома отворами на передній частині, чоловічий годинник (т.1 а.с.181);

- висновком хімічної експертизи №21 хс від 09.02.12р., з якого вбачається, що на зовнішній поверхні шкіряної рукавчики на ліву руку, яку вилучено у ОСОБА_12, в області долоні та 2,3,4-го пальців виявлені нашарування дрібних кольорових часток з металевим блиском, які мають однакові морфологічні ознаки (форма, комбінація кольорів, діапазон розмірів) з частками блиску для губ №173, що було вилучено у потерпілої ОСОБА_18 (т.1 а.с. 199-206);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події від 23.01.12р. та фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_12 розповідав та показував на місцевості обставини та деталі вчиненого ним розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_18(т.2 а.с. 8-21);

- речовими доказами: трьома купюрами, номіналом по 100 грн., вилученими у ОСОБА_12.

Позиція підсудного ОСОБА_12 щодо невизнання ним причетності до вчиненні злочинів відносно потерпілої ОСОБА_13 (19.12.11р.) та ОСОБА_17 (22.12.11р. о 18.20 год.), посилання на незаконні методи ведення досудового слідства по вказаних епізодах, оскільки оперуповноважені, які відбирали у нього явки з повинною по цих епізодах, його били, погрожували, внаслідок чого він під їх диктовку вимушений був дати обмовляючі себе показання, - судом перевірялись, визнані безпідставними і такими, що спрямовані на уникнення ОСОБА_12 кримінальної відповідальності за свої злочинні дії, оскільки спростовуються наступним:

1. показаннями потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_17, які покладені судом в основу вказаного вироку, а також даними протоколів пред`явлення цим потерпілим осіб для впізнання, за змістом яких останні впевнено на досудовому слідстві впізнали ОСОБА_12, як особу, яка вчинила щодо них злочини;

2. показаннями свідка ОСОБА_25, який пояснив, що він працює о/у ВКР Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві та займається розбійними нападами та грабежами. 22.12.11р. до нього був доставлений ОСОБА_12, який під час спілкування зізнався в ряді скоєних злочинів на території Печерського району м.Києва відносно жінок. ОСОБА_12 розповідав, що дійсно навчався у військовому інституті, але його звідти відрахували, і він поїхав додому. Там він посварився з вітчимом і приїхав знов до Києва. Оскільки йому необхідно було десь проживати, а грошових коштів не було, він вирішив вчиняти злочини. Явки з повинною по всіх епізодах злочинних дій ОСОБА_12 писались власноручно, добровільно, без фізичного і психологічного тиску чи примусу. Подальші пояснення щодо обставин вчинених злочинів писались ним зі слів ОСОБА_12. У нього особисто не було сумнівів у причетності ОСОБА_12 до злочинів, про які останнім складені явки з повинною. Він також був присутній в якості конвою при відтворенні обстановки та обставин події, яке проводилось за участю ОСОБА_12, під час якого останній добровільно розповідав, яким чином ним вчинялись злочини, вказував самостійно на місця, які до цього ОСОБА_12 ніким не показувались. Розцінив твердження ОСОБА_12 щодо тиску на нього під час досудового слідства такими, що не відповідають дійсності, і спрямовані на уникнення ним покарання;

3. Свідок ОСОБА_26 показав, що будучи старшим слідчим Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві проводив досудове слідство по вказаній кримінальній справі. Під час допитів ОСОБА_12 по епізодах, зокрема відносно потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_16, був присутній його захисник. ОСОБА_12 жодних заяв і скарг про те, що надає неправдиві показання, або про застосування психологічного чи фізичного тиску на нього з боку працівників міліції, під час досудового слідства йому не висловлював. Всі показання ОСОБА_12 у протоколах його допитів писались ним виключно зі слів ОСОБА_12. Останній добровільно визнавав свою вину по всім п`яти епізодам обвинувачення. Крім того, в ході слідства проводилось впізнання, в ході якого потерпілі впевнено впізнавали ОСОБА_12 як особу, яка вчинила відносно них злочини. За ініціативою ОСОБА_12 проводилось також відтворення обстановки та обставин події, під час якого останній в присутності понятих добровільно розповідав про обставини вчинення ним злочинів, зі скаргами на тиск не звертався. При цьому, судом враховувались показання підсудного ОСОБА_12, який стверджував, що слідчий ОСОБА_26 в ході слідства ніякого тиску на нього не здійснював.

4. судом також приймалась до уваги, в цьому контексті, відсутність у ОСОБА_12 та його захисту чіткого і обґрунтованого алібі ОСОБА_12, яке б ставило під сумнів зібрані слідством докази. Так, сам ОСОБА_12 плутався, надаючи пояснення щодо подій, які мали місце 19.12.11р., спочатку вказуючи, що в цей день він був в м.Олександрія, шукаючи роботу, оскільки йому потрібно було поступати до Аграрного ліцею, а в подальшому став стверджувати, що в цей день він перебував вдома, в с.Іванківці, Знам`янського району, Кіровоградської області, і це може підтвердити лише його мати. Щодо епізоду відносно ОСОБА_17, то єдине, чим обґрунтовував свою позицію ОСОБА_12, є те, що в цей час (22.12.11р. о 18.20 -18.30 год.) він вчиняв розбійний напад на ОСОБА_18, а тому не міг напасти одночасно і на ОСОБА_16. Разом з тим, потерпіла ОСОБА_17 пояснюючи, що розбійний напад на неї стався о 18.20 год., зазначала, що на годинник вона при цьому не дивилась і час зазначила приблизно. Так само і потерпіла ОСОБА_18, кажучи, що напад на неї відбувався приблизно о 18.30-18.35 год., пояснювала, що на годинник вона також не дивилась і час встановила приблизно, коли прийшла додому і викликала міліцію. Таким чином, оцінюючи викладене, приймаючи до уваги те, що вул. Печерський узвіз, 13-а (напад на ОСОБА_16) та АДРЕСА_3 (напад на ОСОБА_18) перебувають територіально в одному Печерському районі м.Києва, на незначній відстані, яка б надавала можливість ОСОБА_12 протягом нетривалого часу дістатись з одного місця злочину до іншого, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_12 міг вчинити злочин щодо ОСОБА_16 о 18.20 год. і через 10 хвилин прибути на АДРЕСА_3 і вчинити розбійний напад на ОСОБА_18.

Враховуючи викладене, а також те, що всі процесуальні права ОСОБА_12 під час слідства роз`яснювались, що він засвідчував власним підписом у відповідних протоколах, суд вважає такими, що узгоджуються з іншими здобутими і вищенаведеними доказами по справі, а тому такими, що можуть бути покладені в основу обвинувального вироку показання ОСОБА_12 на досудовому слідстві, а саме:

- дані у протоколі явки з повинною від 24.01.12р., за змістом якого ОСОБА_12 власноручно визнав, що 19.12.11р. приблизно о 20.15 год. по бул.Л.Українки у м.Києві він помітив невідому дівчину, яку вирішив пограбувати, і відразу почав бігти в її сторону. Дівчина, напевно, злякалась і хотіла від нього втекти, але він відразу її наздогнав, штовхнув руками у спину, вона впала на землю. В той момент він швидко вирвав з її рук жіночу сумочку, в якій знаходився якийсь одяг, гаманець, студентський квиток, косметичка. Він собі забрав з гаманця гроші в сумі 100 грн., а саму сумку з речами викинув. Грошові кошти витратив на власні потреби. (т.1 а.с. 31);

- в якості підозрюваного та обвинуваченого від 24.01.12р., в яких ОСОБА_12 в присутності свого захисника надав аналогічні за змістом показання щодо обставин вчинення ним пограбування потерпілої ОСОБА_13 (т.1 а.с. 38-39, 44-45). При цьому, судом приймалось до уваги те, що підсудний ОСОБА_12 стверджував, що слідчий на нього жодного фізичного чи психологічного тиску під час допитів не здійснював. Чому він підписав протоколи, підсудний пояснити не міг;

- дані у протоколі явки з повинною від 24.01.12р., за змістом якого ОСОБА_12 власноручно визнав, що 22.12.11р. о 18.20 год. на території дитячої школи, яка розташована по вул.Печерський узвіз, 13-а в м.Києві, пограбував невідому йому жінку, нанісши їй декілька ударів по тулубу та обличчю, та, поваливши на землю, відкрито заволодів тобто вирвав з її рук жіночу сумочку, після чого бистро покинув місце злочину. Пробігши по вул. Рибальській у м.Києві, він забіг в темне місце між будинками та оглянув жіночу сумочку, в якій знаходились продукти, гаманець та мобільний телефон. З гаманця він дістав грошові кошти в розмірі біля 50-60 грн., які забрав собі, а сумку разом з продуктами та мобільним телефоном викинув у найближчий сміттєвий бак. (т.1 а.с. 154);

- в якості підозрюваного та обвинуваченого від 24.01.12р., в яких ОСОБА_12 в присутності свого захисника надав аналогічні за змістом показання щодо обставин вчинення ним розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_16 (т.1 а.с. 162-163, 168-169). При цьому, судом також приймалось до уваги, що підсудний ОСОБА_12 підтверджував, що слідчий на нього жодного фізичного чи психологічного тиску під час допитів не здійснював. Чому він підписав ці протоколи, підсудний пояснити не міг;

- під час відтворення обстановки та обставин події за змістом протоколу від 23.01.12р. та фото таблицею до нього, згідно якого ОСОБА_12 розповідав та показував на місцевості обставини та деталі вчиненого ним пограбування потерпілої ОСОБА_13 та розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_16 (т.2 а.с. 8-21). При цьому, як пояснював ОСОБА_12, він не звертав увагу понятих та слідчого під час цієї слідчої дії на те, що на нього чиниться будь-який тиск з боку працівників міліції. Він також не звертав їх увагу на те, що місця, на які він вказує, попередньо показувались йому оперативними співробітниками міліції.

Оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що винність ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена повністю, а його умисні дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства:

- за ст. 186 ч.2 КК України, як грабіж - відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого (по епізоду щодо потерпілої ОСОБА_13);

- за ст.187 ч.1 КК України, як розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров`я особи, яка зазнала нападу (по епізоду щодо потерпілої ОСОБА_14);

- за ст.187 ч.2 КК України, як розбій - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, та з погрозою застосування такого насильства, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання підсудному, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид і міру покарання підсудному, суд, враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_12 злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, їх кількість, те, що всі потерпілі були жінками, жодних збитків їм підсудним не відшкодовано, а повернення викрадених грошей потерпілій ОСОБА_18 відбулось завдяки вчасним діям працівників міліції, враховуючи позицію ОСОБА_12 в судовому засіданні, який жодних висновків для себе не зробив та намагався направити судове слідство по хибному шляху, те, що він обрав злочинних шлях свого збагачення, замість суспільно-корисної праці, хоча і приймаючи до уваги те, що ОСОБА_12 до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліку і лікарів нарколога і психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем реєстрації - Іванковецькою сільською радою Знам`янського району Кіровоградської області, та позитивно за місцем колишнього навчання - ВІТІ НТУУ «КПІ», - суд вважає, що виправлення підсудного не можливо без ізоляції його від суспільства, а тому ОСОБА_12 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

При цьому, суд вважає необхідним строк відбуття покарання ОСОБА_12 образовувати не з моменту складання слідчим Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві ОСОБА_26 протоколу про його затримання від 23.12.11р. о 16.30 год. (т.1 а.с. 227), а з моменту фактичного затримання ОСОБА_12 працівниками Печерського РУ за змістом показань свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 в суді, потерпілої ОСОБА_18, тобто з 22.12.11р. (приблизно о 19.10 год.), оскільки згідно матеріалів справи, після цього ОСОБА_12 перебував спочатку в службовому автомобілі, а в подальшому в приміщенні Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві по вул. Московській, 30, міра запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд до нього не обиралась, що свідчить про те, що ОСОБА_12 дійсно був позбавлений волі з цього періоду часу.

Вирішуючи цивільні позови потерпілих у справі, які складаються з матеріальних збитків, спричинених їм злочином, а саме:

- потерпілої ОСОБА_13 на суму 1700 грн. та 2 долари США, на загальну суму 1715 грн. 96 коп.;

- потерпілої ОСОБА_15 на суму 50 грн.;

- потерпілої ОСОБА_16 на суму 656 грн.90 коп., -

то суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки підсудним був визнаний цивільний позов потерпілої ОСОБА_15, а решта сум спричинених потерпілим збитків знайшла своє підтвердження в ході судового слідства всіма здобутими по справі доказами.

З метою забезпечення цивільних позовів та конфіскації майна, суд вважає необхідним майно підсудного ОСОБА_12, вилучене у нього при затриманні, на яке постановою слідчого накладено арешт, залишити під арештом.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі за проведення експертиз та за лікування потерпілої ОСОБА_17 відповідно до ст.93 КПК України покласти на засудженого.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.321, 323, 324 КПК України, суд-

З А С У Д И В :

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 186 ч.2, 187 ч.1, 187 ч.2 КК України, і призначити йому покарання:

- за ст. 186 ч.2 КК України у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі;

- за ст. 187 ч.1 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі;

- за ст.187 ч.2 КК України у виді 7 /семи/ років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_12 остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у виді 7 /семи/ років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Строк відбуття покарання ОСОБА_12 обраховувати з 22 грудня 2011 року.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_15 та ОСОБА_17 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_12 (ідент.номер НОМЕР_1) на користь:

- ОСОБА_13 1715 /одна тисяча сімсот п`ятнадцять/ грн. 00 коп.;

- ОСОБА_15 50 /п`ятдесят/ грн. 00 коп.;

- ОСОБА_17 656 /шістсот п`ятдесят шість/ грн. 90 коп., -

на відшкодування матеріальних збитків, спричинених злочином.

Речові докази по справі:

- ніж-«метелик» та пару шкіряних рукавичок зі слідами блиску для губ, які передані до камери схову речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві (квитанція №102866), знищити;

- три купюри номіналом по 100 грн., що були вилучені у ОСОБА_12, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_18, залишити останній;

- грошові кошти в сумі 70 грн., які були вилучені у потерпілої ОСОБА_14 та передані їй на зберігання, залишити останній.

Майно ОСОБА_12, яке перебуває під арештом, зокрема:

- грошові кошти в сумі 51 грн., які передані на зберігання до фінансового сектору Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві (квитанція №00234);

- в`язана шапка, годинник «Q&Q»Superior з металевим браслетом та гаманець шкіряний, які передані до камери схову речових доказів Печерського РУ ГУМВС України в м.Києві (квитанція №102867), -

з метою забезпечення виконання вироку в частині відшкодування збитків по задоволеним цивільним позовам потерпілих, а також для виконання вироку в частині конфіскації майна ОСОБА_12, залишити під арештом.

Стягнути з ОСОБА_12 (ідент.номер НОМЕР_1) на користь:

- НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (р/р 35226002000466, Код 25575285, Банк: УДК у Київській області, МФО 821018) судові витрати за проведення експертизи холодної зброї та хімічної експертизи у розмірі 1195 грн. 68 коп.;

- Київської міської клінічної лікарні №12 (р/р 35422002001323 в ГУ ДКСУ м.Києва, код банку 820019, код 25680539) судові витрати за лікування потерпілої ОСОБА_17 в сумі 62 грн. 80 коп.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_12 у вигляді арешту до вступу вироку в законну силу залишити без зміни, і утримувати його під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя Тарасюк К.Е.