Рішення № 26129202, 20.09.2012, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 2014/2040/2012

Провадження № 2/2014/651/2012

РІШЕННЯ

іменем України

20.09.2012 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді -Бережної Н.М.,

при секретареві -Друповій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

ОСОБА_1 03.04.2012 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 25.11.2009 року ОСОБА_2 та її чоловік, ОСОБА_3, взяли у ОСОБА_1 в борг 5000 доларів США, які зобов'язались повернути 25.11.2010 року. Даний факт підтверджується розпискою. Крім цього, 22.05.2010 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 в борг 1900 доларів США. В забезпечення боргу позивачу були передані оригінали документів на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу. На момент написання розписок курс НБУ складав 100 доларів США -798,99 грн., відповідно 6900 доларів США в еквіваленті становить 55130 грн. У 2011 році ОСОБА_3 Помер, отже вся відповідальність за повернення боргу перейшла до відповідача ОСОБА_2 Оскільки, на момент подання позову до суду ОСОБА_2 не повернула взяті нею та її померлим чоловіком в борг грошові кошти, добровільно повернути їх відмовляється, а для позивача дана сума є значної і її недоотримання ставить ОСОБА_1 у скрутне матеріальне становище, він просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 57644,74 грн. та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення в розмірі 1767,18 грн., а всього 59411 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста одинадцять) грн. 92 коп.; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) грн.; судові витрати покласти на ОСОБА_2

20.07.2012 року ОСОБА_1 подав уточнену позову заяву, в якій більш детально обґрунтував свої вимоги, чому саме ОСОБА_2, як спадкоємець після померлого чоловіка, ОСОБА_3, повинна відповідати за повернення суми боргу.

20.09.2012 року позивач ОСОБА_1 у судовому засідання змінив позовні вимоги і просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 тільки суму боргу у розмірі 5000 доларів США, в грошовому еквіваленті з урахуванням курсу валют НБУ на день винесення рішення по справі, які відповідач, відповідно до розписки, взяла в борг у позивача, без врахування індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми. Позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми боргу, які брав померлий ОСОБА_3, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, а також стягнення з відповідача моральної шкоди, позивач просив залишити без розгляду. Судові витрати покласти на ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вказувала, що вона хоча й писала розписку, але грошові кошти в борг не

-2-

отримувала, документи на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1, який належав на праві власності її померлому чоловіку, ОСОБА_3, ОСОБА_1 утримує у себе незаконно.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступного висновку:

Як вбачається з копії розписки від 25.11.2009 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 в борг грошові кошти в розмірі 5000 доларів США, які зобов'язалась повернути 25.11.2010 року. З метою забезпечення гарантії повернення грошових коштів, ОСОБА_2 залишила під заставою житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 /а.с. 8/.

З матеріалів справи вбачається, що будинок АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.2007 року /а.с. 11-16/.

Згідно копії розписки від 25.11.2009 року, ОСОБА_3 не заперечував проти отримання його дружиною, ОСОБА_2, грошових коштів від ОСОБА_1 у розмірі 5000 доларів США та залишення вищевказаного житлового будинку під заставою. Повернення грошових коштів гарантував /а.с. 9/.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області, актовий запис № 35 /а.с. 24/.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частина 2 статті 1047 ЦК України, допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики його умов розписки позичальника або іншого документа, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної суми грошей, або кількості речей.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Таким чином, судом встановлено, що 25.11.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, був укладений письмовий договір позики грошей, що підтверджується

-3-

розпискою, наданою позивачем до суду. На даний час, відповідач отримані грошові кошти не повернула.

Статтями 10, 11, 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Посилання відповідача ОСОБА_2 на те, що вона не отримувала грошових коштів в борг та про незаконне утримання ОСОБА_4 документів на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідач, в порушення ст. 60 ЦПК України, не надала жодних доказів на підтвердження даного факту. Крім цього, вона не заперечувала той факт, що вона дійсно писала розписку від 25.11.2009 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість та можливість задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 грошових коштів за договором позики у розмірі 5000 доларів США.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_2 не виконала взяті на себе зобов'язання по поверненню грошової суми в розмірі 5000 доларів США за письмовою розпискою про отримання коштів від ОСОБА_1, яка, відповідно до Закону, є обов'язковою до виконання, суд дійшов до висновку, що з відповідача необхідно стягнути суму боргу, яка на підставі ст. 533 ЦК України станом на 20.09.2012 року становить 39965 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 399 (триста дев'яносто дев'ять) грн. 65 коп., який перерахувати в рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 533, 612, 614, 615, 625, 629, 1046, 1047 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 39965 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 399 (триста дев'яносто дев'ять) грн. 65 коп., які перерахувати на р/р 31212206700227, одержувач УДКСУ у Зміївському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37754227, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Харківської області, код банку отримувача 851011.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий: