Постанова № 26127865, 13.09.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2012 № 5011-47/3609-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипка І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Шипка В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Калініченко Б.І. - дов. №1842/18 від 02.07.2012р.

від відповідача: Чабан К.І. - дов. №08-03-29/141-12 від 21.03.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна

акціонерна страхова компанія "Оранта"

на рішення

Господарського суду м. Києва

від 15.05.2012р.

у справі № 5011-47/3609-2012 (суддя Станік С.Р.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова

компанія "АХА Страхування" (позивач)

до Відкритого акціонерного товариства "Національна

акціонерна страхова компанія "Оранта" (відповідач)

про стягнення 18 181, 15 грн.

В судовому засіданні 13.09.2012р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 15.05.2012р. у справі № 5011-47/3609-2012 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "АХА Страхування" 18 181, 15 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу, 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2012р. у справі № 5011-47/3609-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у розмірі 12 839,18 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права, оскільки, на думку апелянта, відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" він відшкодовує вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, на що місцевий суд не звернув увагу та помилково стягнув з відповідача вартість відновлювального ремонту.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача посилався на те, що умовами Договору страхування між ним та його страхувальником передбачено виплату вартості відновлювального ремонту на базі СТО на підставі рахунків СТО, а тому виплативши своєму страхувальнику вартість відновлювального ремонту в розмірі 18 181, 15 грн., просив стягнути їх з відповідача.

В судових засіданнях апеляційної інстанції розгляд справи відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України, останній раз на 13.09.2012р., а за клопотанням представника відповідача строк розгляду справи продовжувався.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.09.2012р. представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у розмірі 12 839,18 грн.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 13.09.2012р. представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2011р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", як страховиком, та Абдульхаді Ахмад Нассером, як страхувальником, було укладено Договір страхування № 1142824\05АВ, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов"язані з володінням. Користуванням і розпорядженням транспортним засобом "Mazda CX7", д.н. ВН 0779 ВК. Строк дії договору - до 30.03.2012р.(а.с.24-32).

Згідно довідки ВДАІ ОМУ ГУМВС № 8802238 від 16.01.2012р.(а.с.38-39), 22.04.2011р. в м.Одеса по вул. М. Говорова, 15, відбулась ДТП за участю застрахованого автомобіля "Mazda CX7", д.н. ВН 0779 ВК, під керуванням Абдульхаді А.Н., та автомобіля "Toyota Yaris", д.н. 87010 ОК, під керуванням Семенюк О.А.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 23.05.2011 р. у справі №3/1522/3819/11 (а.с. 41) Семенюк О.А. визнано винною у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту № 44 про оцінку колісного транспортного засобу, складеного 14.05.2011р. СПД оцінювачем автотоварознавцем Вітвіцьким Ігорем Івановичем, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Mazda CX7" д.н. ВН 0779 ВК, в результаті його пошкодження при ДТП, становить 12 839,18 грн., а вартість відновлювального ремонту цього ж автомобіля, становить 21 299,56 грн.(а.с. 44-75).

Пунктом 20.10 Договору страхування № 1142824\05АВ від 30.03.2011р. передбачено, що при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення транспортного засобу, в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого транспортного засобу на базі СТО на підставі рахунків СТО.

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором № 1142824\05АВ від 30.03.2011р., на підставі страхового акту № 2011/U/OMOD02166/UIA5001 від 20.05.2011р., виплатив своєму страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 18 181, 15 грн. згідно платіжного доручення №12587 від 24.05.2011р., належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи (а.с.79).

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач просив стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 18 181, 15 грн.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність Семенюк О.А. - водія автомобіля "Toyota Yaris", д.н. 870 10 ОК, на момент ДТП була застрахована відповідачем, що підтверджується Полісом № ВЕ/7193291 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 43). Термін дії полісу з 15.12.2010р. до 14.12.2011р., тип полісу - 3.

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 50 000, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 0 (нуль) грн.

З огляду на викладене, до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 1142824\05АВ від 30.03.2011р., перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.11.2008 року у справі № 11/406-07 за позовом ВАТ "Страхова компанія "Крона" до АТ "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 4 526, 80 грн.

Листом від 11.11.2011р. вих. № 3988/1 позивач надіслав на адресу відповідача регресну вимогу про виплату страхового відшкодування у розмірі 18 181, 15 грн., що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.11.2011р., яка залишена відповідачем без задоволення.

Задовольняючи позов повністю, місцевий господарський суд виходив з того, що на підставі ст.ст.22, 1191 ЦК України, ст.228 Господарського кодексу України позивач набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат щодо відновлювального ремонту автомобіля "Mazda CX7" д.н. ВН 0779 ВК, в розмірі 18 181, 15 грн.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до статті 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Оскільки позивачем надано суду Звіт з визначення матеріального збитку №44 від 14.05.2011р., відповідно до якого встановлено вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, тобто вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Mazda CX7" д.н. ВН 0779 ВК, в результаті його пошкодження при ДТП, який становить 12 839,18 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню саме 12 839, 18 грн. (з урахуванням франшизи у розмірі 0 грн., встановленої Полісом №ВЕ/7193291), у відповідності до положень ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

При цьому судом першої інстанції безпідставно не було звернуто увагу на встановленний п.1.2 зазначеного Звіту коефіцієнт фізичного зносу автомобіля "Mazda CX7" д.н. ВН 0779 ВК, на момент його пошкодження в ДТП, і який складає 0,50.

Місцевим господарським судом мотивовано своє рішення про задоволення позову з посиланням на ст.ст.22, 1191 ЦК України, відповідно до яких особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Колегія суддів звертає увагу на те, що будь - які домовленості між позивачем та його страхувальником по договору КАСКО щодо визначення розміру збитку та суми страхового відшкодування, як в даному випадку передбачено п.20.10 Договору страхування № 1142824\05АВ від 30.03.2011р., не створює для відповідача правових наслідків, оскільки спеціальним законом, який регулює відносини між позивачем та відповідачем є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у відповідності до ст.29 якого і проводиться виплата відповідачем позивачу страхового відшкодування в порядку регресу.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2012р. у справі № 5011-47/3609-2012, прийняте із невірним застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", з підстав, викладених у ній, підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2012р. у справі № 5011-47/3609-2012 частковому скасуванню у відповідності до п.2 ч.1 ст.103 ГПК України з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 49 ГПК України у зв'язку із частковим задоволенням позову судові витрати за подання позовної заяви покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у зв'язку із задоволенням апеляційної скарги відповідача, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 804, 75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на рішення Господарського суду м.Києва від 15.05.2012р. у справі № 5011-47/3609-2012 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2012р. у справі № 5011-47/3609-2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 12 839 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять дев"ять) грн 18 коп. страхового відшкодування, 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) грн. 63 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити".

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду м.Києва видати накази.

5. Матеріали справи № 5011-47/3609-2012 повернути до Господарського суду м.Києва.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Остапенко О.М.

Шипко В.В.