Постанова № 26127850, 17.09.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2012 № 5011-41/1482-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Яковлєва М.Л.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 17.09.2012 року

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора міста Хмельницького на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року (повний текст підписано 03.07.2012 року)

у справі № 5011-41/1482-2012 (головуючий суддя Спичак О.М., судді Смирнова Ю.М., Шаптала Є.Ю.)

за позовом заступника прокурора міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю «Центросервіс»

за участю прокуратури міста Києва

про внесення змін до договору,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року у справі №5011-41/1482-2012 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, заступник прокурора міста Хмельницького звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити. В своїх доводах прокурор посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 року у справі № 5011-41/1482-2012 прийнято до провадження апеляційну скаргу заступника прокурора міста Хмельницького і призначено розгляд справи у судове засідання за участю повноважних представників сторін.

Відповідач не скористався своїм правом згідно з ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу що, відповідно до ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Прокурор приймав участь у судовому засіданні та надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі і просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, які викладені прокурором в апеляційній скарзі та просив рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора міста Хмельницького - без задоволення.

Представники позивача в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання про розгляд апеляційної скарги, а також приймаючи до уваги те, що ухвалою про призначення справи до розгляду справи учасників судового процесу було попереджено, що неявка представників сторін без поважних причин у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі представників позивача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2008 року між Хмельницькою міською радою (далі - орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Центросервіс» (далі - орендар) укладено договір оренди землі №04087400179 (далі - договір), пунктом 1 якого передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку на підставі рішення сімнадцятої сесії міської ради від 02.04.2008 року № 34 із земель промисловості (під приміщення МСК-1), яка знаходиться в м. Хмельницькому, по вул. Курчатова, 8/2В.

За умовами пунктів 2, 3 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 22 620 м.кв.; на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна - приміщення МСК-1, а також інші об'єкти інфраструктури - проходи, площадки.

Відповідно до п. 5 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 104 809,00 грн.

Згідно з пунктом 8 договору, даний договір укладено на 5 років до 02.04.2013 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктами 9, 10 договору сторонами погоджено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до статті 22 ЗУ «Про оренду землі» у розмірі 306 288,54 грн. в рік, що становить 6 (шість) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії .

Відповідно до пункту 12 договору, розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законодавством України.

10.08.2011 року на дев'ятій сесії Хмельницької міської ради прийнято рішення № 61 «Про внесення змін до п. 1.3 рішення шостої міської ради від 27.04.2011 року № 28», умовами якого встановлено, що під час розрахунку орендної плати за землю застосовується коефіцієнт кратності 12 для орендарів - юридичних осіб, платників податків та страхових внесків, які не зареєстровані в м. Хмельницькому або які сплачують податки та страхові внески не у м. Хмельницькому.

14.12.2011 року Хмельницькою міською радою було прийнято рішення № 46 «Про встановлення пільг щодо земельного податку та орендної плати за землю на 2012 рік», згідно з пунктом 1 якого визначено, що для усіх землевласників та землекористувачів, за виключенням земельних ділянок, на яких розташовані ринки, торгові ряди та торгові майданчики, встановлено пільгу до земельного податку та орендної плати за землю на 2012 рік у вигляді понижуючого коефіцієнту 0,8.

Підставою звернення до суду з даним позовом стало те, що на думку позивача, оскільки рішеннями міської ради були змінені нормативна грошова оцінка земельної ділянки, коефіцієнт кратності та понижуючий коефіцієнт при розрахунку орендної плати, тому пункти 5 та 9 договору оренди земельної ділянки від 03.11.2008 року № 040874200179 потребують внесення змін.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що відповідач неодноразово був поінформований про зміну орендної плати і обов'язок переукласти договір та здійснювати оплату відповідно до нових тарифів, проте безпідставно відмовляється від внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 03.11.2008 року № 040874200179.

У лютому 2012 року заступник прокурора міста Хмельницького звернувся в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Центросервіс» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 03.11.2008 року №040874200179 та з урахуванням уточнень позовних вимог, просив:

- змінити п. 5 договору оренди земельної ділянки від 03.11.2008 року № 040874200179 укладеного відносно земельної ділянки площею 22 620 кв.м., яка знаходиться по вул. Курчатова, 8/2В у м. Хмельницькому, укладеного між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Центросервіс», зареєстрованого у Хмельницькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 03.11.2008 року за № 179 слова та цифри «5 104 809,00 грн. (п'ять мільйонів сто чотири тисячі вісімсот дев'ять грн. 00 коп.)» змінити на «10 284 357,00 грн. (десять мільйонів двісті вісімдесят чотири тисячі триста п'ятдесят сім грн. 00 коп.)»;

- змінити пункт 9 договору оренди земельної ділянки від 03.11.2008 року № 040874200179 укладеного відносно земельної ділянки площею 22 620 кв.м., яка знаходиться по вул. Курчатова, 8/2В у м. Хмельницькому, укладеного між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Центросервіс», зареєстрованого у Хмельницькій регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 03.11.2008 року за № 179 викласти в наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до статті 22 Закону України «Про оренду землі» та розмірі 1 234 122,84 грн. (один мільйон двісті тридцять чотири тисячі сто двадцять дві грн. 84 коп.) в рік, що становить 12 (дванадцять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а на 2012 рік з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,80 орендна плата за землю становить 987 298,27 грн. (дев'ятсот вісімдесят сім тисяч двісті дев'яносто вісім гривень двадцять сім копійок) на рахунок №33218812700002 в ГУДКСУ у Хмельницькій області (м. Хмельницький), МФО 815013, ЗКПО 23565225, код платежу 13050200, одержувач: міський бюджет».

При прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у позові місцевий господарський суд дійшов висновку, що на момент подання даного позову прокурором та позивачем не доведено факт порушення з боку відповідача прав позивача щодо зміни розміру орендної плати, а тому, на думку суду першої інстанції, відсутні підстави для задоволення позову в частині внесення змін в пункт 9 договору оренди земельної ділянки від 03.11.2008 року № 040874200179, укладеного відносно земельної ділянки площею 22 620 кв.м., яка знаходиться по вул. Курчатова, 8/2В у м. Хмельницькому, укладеного між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Центросервіс».

Разом з цим, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині позовних вимог про внесення змін у п. 5 договору оренди земельної ділянки від 03.11.2008 року № 040874200179, укладеного між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Центросервіс», оскільки зміна грошової оцінки земельної ділянки є підставою для внесення змін до договору щодо розміру орендної плати, і не може бути підставою для внесення змін до договору в судовому порядку щодо визначення суми нормативної грошової оцінки.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 2 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору (ч. 3 ст. 181 ГК України).

Поняття договору оренди землі, вимоги до його форми та умови договору оренди землі визначено у розділі І Закону України «Про оренду землі».

За приписами статті 14 цього Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням однієї сторони може бути посвідчений нотаріально.

Типова форми договору затверджуються постановою Кабінету Міністрів України.

Стаття 15 Закону України «Про оренду землі» визначає істотні умовами договору оренди землі. За її приписами до істотних умов належить: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови збереження стану об'єкта оренди, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю та повернення її орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини та відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися і інші умови. Частиною 2 наведеної норми встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 Закону України «Про оренду землі» є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Однак, на момент прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Так, місцевим господарським судом не досліджено той факт, що 22.06.2012 року між Хмельницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Центросервіс» було укладено додаткову угоду №681010004000637 про внесення змін до договору оренди землі №0408742000179 від 03.11.2008 року, якою сторони внесли зміни до пунктів 5 та 9 договору оренди землі №0408742000179 від 03.11.2008 року.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Таким чином, на переконання судової колегії, на момент прийняття оскаржуваного рішення у справі, а саме 25.06.2012 року між сторонами не залишилося неврегульованих питань, а отже був відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність предмету спору, а тому провадження у справі слід припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.

У відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у разі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що зазначеним вище обставинам місцевий господарський суд не надав належної оцінки, що призвело до прийняття невірного рішення. Зокрема, рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року прийнято після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга заступника прокурора міста Хмельницького підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати та припинити провадження у справі відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Хмельницького на рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року у справі № 5011-41/1482-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.06.2012 року у справі № 5011-41/1482-2012 скасувати і припинити провадження у справі відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

3. Матеріали справи № 5011-41/1482-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Гаврилюк О.М.

Яковлєв М.Л.