Постанова № 26127825, 24.09.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.09.2012 р. справа №5006/8/11/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Бойченко К.І., Діброва Г.І. Представники сторін: від позивача:Животова О.А., за довіреністювід відповідача:Лактіонова О.Г., за довіреністю розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Донбас", смт. Зуївка, м. Харцизьк, Донецька область на рішення господарського суду Донецької областівід10.07.2012 р. (підписано 13.07.2012 р.)у справі№ 5006/8/11/2012 (головуючий Бокова Ю.В., судді Сгара Е.В., Курило Г.Є.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Донбас", смт. Зуївка, м. Харцизьк, Донецька областьдо Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління Донбас", м. Донецькпростягнення заборгованості в сумі 32 551 834,28 грн.

В С Т А Н О В И В :

У березні 2012 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Шахта Донбас", смт. Зуївка, м. Харцизьк, Донецька область (позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління Донбас", м. Донецьк (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 32 551 834,28 грн., інфляційних в сумі 7 481 398,33 грн., 3% річних в сумі 2 725 929,03 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 10.07.2012 р. позовні вимоги позивача задоволено частково та з відповідача стягнуто заборгованість в сумі 18 284 355,92 грн., 3% річних в сумі 2 725 929,03 грн., інфляційні в сумі 7 481 398,33 грн. Провадження у справі щодо стягнення 14 267 478,36 грн. боргу припинено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати в частині припинення провадження у справі щодо стягнення 14 267 478,36 грн. боргу та прийняти нове рішення, яким задовольнити в цій частині позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає про незгоду із припиненням зобов'язання через наявність заяв відповідача про залік зустрічних вимог, оскільки у заявах зазначено грошові кошти, що були донараховані через проведення КРУ в Донецькій області ревізії, також на інші суми не були підписані акти приймання-передачі та таки суми відсутні у бухгалтерському обліку позивача.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.08.2012р. розгляд справи було відкладено, зобов'язано позивача надати докладні письмові пояснення щодо незгоди зарахування зустрічних однорідних вимог за кожною позицією та зобов'язано відповідача надати письмові пояснення щодо підстави включення суми за актом КРУ та трудових відносин до заяв про зарахування зустрічних вимог.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 17.09.2012 р. змінено склад судової колегії, суддю Чернота Л.Ф. у зв'язку із находженням у відпустці було змінено на суддю Бойченко К.І.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача вважав рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2008 р. між сторонами було укладено договір № 40 (далі по тексту Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується передати, а відповідач прийняти та сплатити на умовах цього Договору вугільну продукцію. Номенклатура, марка, об'єм, ціна, якість строки та умови поставки узгоджуються сторонами в додаткових угодах до Договору.

Згідно до п. 7.1. Договору, Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2009 р.

До Договору було укладено декілька додаткових угод, якими було визначено ціну, якісні характеристики товару та умови поставки, встановлений строк оплата товару протягом місяця, наступного за місяцем відвантаження.

Позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу вугільну продукцію на загальну суму 133 644 911,66 грн., що підтверджено матеріалами справи, у тому числі видатковими накладними, актами приймання -передачі та підписом і печаткою відповідача на них, про що відповідач не заперечував.

На підставі заяви позивача від 30.12.2011 р. № 67 сторонами здійснено залік заборгованості в сумі 37 597 380,84 грн. за договором від 13.10.2008 р. № 40. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 32 551 834,28 грн.

Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем умов Договору, звернувся до суду із вимогою про стягнення з боржника заборгованості в сумі 32 551 834,28 грн., інфляційних в сумі 7 481 398,33 грн., 3% річних в сумі 2 725 929,03 грн., а саме: 3% річних за період з 01.04.2009 р. по 05.03.2012 р. у сумі 1907186,27 грн., за період

з 01.08.2009 р. по 05.03.2012 р. в сумі 491456,10 грн., за період з 01.09.2009 р. по

31.03.2012 р. в сумі 327286,66 грн.; інфляційні за додатковою угодою № 4 за період квітень-червень 2009 р. в сумі 551633,58 грн., за період вересень 2009 р. -березень 2010 р. в сумі 1881355,47 грн., за період серпень 2010 р. -червень 2011 р. в сумі 2647187,06 грн., за період вересень 2011 р. -січень 2012 р. в сумі 131628,80 грн., за додатковою угодою № 5 за період вересень 2009 р. -березень 2010 р. в сумі 542648,20 грн., за період серпень 2010 р. -червень 2011 р. в сумі 763540,61 грн., за період вересень 2011 р. -січень 2012 р. в сумі 37966,31 грн., за додатковою угодою № 6 за період вересень 2009 р. -березень 2010 р. в сумі 373608,24 грн., за період серпень 2010 р. -червень 2011 р. в сумі 525690,61 грн., за період вересень 2011 р. -січень 2012 р. в сумі 26139,45 грн.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Оскільки доказів того, що відповідачем сплачена заборгованість в повному обсязі, суду не надано, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 32 551 834,28 грн., інфляційних в сумі 7 481 398,33 грн., 3% річних в сумі 2 725 929,03 грн. Сторонами рішення господарського суду в цій частині не оспорюється.

Разом з тим, припиняючи провадження по справі в решті вимог, суд першої інстанції взагалі не навів мотивів прийняття такого процесуального рішення.

З переліку застосованих судом норм закону наприкінці мотивувальної частини рішення вбачається посилання на п.1-1 ст.80 ГПК України, що вказує на припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Предметом спору по даній справі у відповідній частині є грошові кошти в сумі 14 267 478,36 грн., стягнення яких вимагає позивач.

Заперечуючи проти позову в цій частині, відповідач стверджує про припинення цього зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позивач заперечує проти наданих в період розгляду справи заяв відповідача від 01.03.2012 р. № 15-945 та від 02.03.2012 р. № 15-980 про зарахування зустрічних однорідних вимог, також наполягаючи на задоволенні позову в цій частині.

Отже спір в межах даної справи наявний, мав бути розглянутий судом по суті.

Прийняття судом першої інстанції доводів відповідача про припинення зобов'язання у якості обґрунтованих не свідчить про наявність підстав до припинення провадження у справі в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України.

За таких підстав рішення суду у вказаній частині підлягає скасуванню на підставі ст.104 ч.1 п.4, через неправильне застосування норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Розглядаючи спір в цій частині по суті, судова колегія враховує наступне.

За змістом вимог ст.601 ЦК України, одним із способів припинення зобов'язання є залік зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом вимоги.

Залік зустрічних однорідних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Як вбачається із змісту заяви №15-945 від 01.03.2012 року (а.с.58 т.2) про припинення зобов'язань заліком, у якості зустрічного зобов'язання з боку позивача відповідач вказує грошові кошти, що були донараховані на підставі акта ревізії КРУ в Донецькій області №054-17/33від 04.05.2011 року в сумі 1004511,88 грн., але такий акт сам по собі не створює зобов'язання для позивача, а отже і даний залік не може бути здійснений на підставі вищезазначеної норми закону.

Предметом заліку на підставі заяви №15-980 від 02.03.2012 року, відповідач зазначає суму в 13262966,48 грн., що складається із сум зобов'язань різної категорії, в тому числі таких, що випливають із інших правовідносин.

Так, в складі зазначеної суми відповідач вимагає зарахувати 181584 грн. за путівки до санаторію - профілакторію «Шахтарські Зорі», 172844,10 грн. за транспортні послуги, 3284,68 грн. - за послуги землекористування, 75486,70 грн. -відшкодування витрат за спожиті комунальні послуги, 6643973,06 грн. -за користування майном, що передано в оренду, 5537,99 -за транспортні послуги за супроводження небезпечного вантажу, 9534,20 грн. - за оренду автотранспорту, 6170721,75 грн. -компенсації за невикористану відпустку робітників.

Позивач не визнає проведення вказаного заліку, вважаючи вказані суми безпідставно визначеними, заперечує щодо характеру зобов'язань, їх складу та підстав виконання, вказує на відсутність зазначених сум в його бухгалтерському обліку, відсутність належно оформлених бухгалтерських документів, що можуть бути підставою до визнання цих сум у якості заборгованості.

Оскільки безспірність зазначеної до заліку суми не підтверджується відповідними документами, відшукування права відповідача на цю суму не охоплюється межами позовних вимог в даній справі, до її складу, крім інших, входять суми, що випливають з трудових правовідносин, розгляд яких взагалі не підпадає під юрисдикцію господарського суду, судова колегія вважає залік на підставі заяви відповідача №15-980 від 02.03.2012 року також таким, що не відбувся.

Відповідач не позбавлений права звернутися у встановленому законом порядку за судовим захистом права на отримання вказаних в заявах сум, якщо вважає його порушеним.

За таких підстав висновок господарського суду про припинення зобов'язання відповідача сплатити 14 267 478,36 грн. боргу на підставі спірного Договору через проведення зарахування зустрічних вимог на підставі вищезазначених заяв відповідача є помилковим, протирічить матеріалам справи та вимогам ст.601 ЦК України.

Отже рішення суду в частині припинення провадження у справі щодо стягнення 14 267 478,36 грн. боргу, а також розподілу судових витрат підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, а позовні вимоги -задоволенню в повному обсязі в сумі 32 551 834,28 грн.

В іншій частині рішення господарського суду є законним та обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на відповідача, стягнувши з останнього на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 64 380,00 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 32 190,00 грн.

Представником позивача в судовому засіданні 17.09.2012р. надано клопотання № 66 від 17.09.2012р. про повернення судового збору у розмірі 32 190,00 грн., перерахованого за невірними реквізитами за платіжним дорученням № 27 від 20.07.2012р., у підтвердження чого надано оригінал зазначеного платіжного доручення.

Зазначений факт встановлений в ухвалі судової колегії від 30.07.2012 року про повернення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в повному обсязі, зокрема, у разі повернення заяви або скарги.

З огляду на наведене, сплачена позивачем за платіжним дорученням № 27 від 20.07.2012р сума судового збору в розмірі 32 190,00 грн. підлягає поверненню згідно статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, та ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Донбас", смт. Зуївка, м. Харцизьк, Донецька область задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 10.07.2012 р. у справі №5006/8/11/2012 скасувати в частині припинення провадження у справі щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління Донбас", м. Донецьк 14 267 478,36 грн. боргу та розподілу судових витрат.

Викласти другий абзац резулятивної частини рішення господарського суду Донецької області від 10.07.2012 р. у справі №5006/8/11/2012 в наступній редакції: «Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління Донбас", м. Донецьк (83059, м. Донецьк, вул. Горностаєвська, 1-А, ЄДРПОУ 00174668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Донбас", м. Харцизьськ"(86781, Донецька область, м. Харцизьськ, смт. Зуївка, вул. Артема, 110, р/р 26009198089061 в ДФ ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 335593, ЄДРПОУ 35711637) заборгованість в сумі 32 551 834,28 грн.»

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 06.02.2012 р. у справі №38/30 -залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління Донбас", м. Донецьк (83059, м. Донецьк, вул. Горностаєвська, 1-А, ЄДРПОУ 00174668) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Донбас", м. Харцизьськ"(86781, Донецька область, м. Харцизьськ, смт. Зуївка, вул. Артема, 110, р/р 26009198089061 в ДФ ПАТ "Кредитпромбанк", МФО 335593, ЄДРПОУ 35711637) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 64 380,00 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 32 190,00 грн.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Шахта Донбас", смт. Зуївка, м. Харцизьк, Донецька область сплачену суму судового збору в розмірі 32 190,00 грн., перераховану за платіжним дорученням № 27 від 20.07.2012р. згідно статті 7 Закону України "Про судовий збір", додавши оригінал платіжного доручення № 27 від 20.07.2012р. про сплату судового збору за подання апеляційної скарги по справі № 5006/8/11/2012 на 1 аркуші.

Підставою для повернення з державного бюджету України судового збору є дана Постанова (її виписка), що затверджена гербовою печаткою суду.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуюча Стойка О.В.

Судді Бойченко К.І.

Діброва Г.І.

Надр.5 прим.

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС