Рішення № 26127756, 20.09.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2012 р. Справа № 5027/496/2012.

За позовом приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»м.Київ

До товариства з обмеженою відповідальністю «Балакком»м.Чернівці

Про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 114813,78 грн.

Суддя Гушилик С. М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Шевельов Є.О. -представник (дов. від 30.12.2011р.)

Від відповідача: Пироговський Е.М. -представник (дов. від 01.02.2012р.)

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»м.Київ звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Балакком»м.Чернівці про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 114813,78 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне. 16.07.2008 року між акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»та Кисельовою Наталією Юріївною було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № АТК 15841, за умовами договору був застрахований автомобіль власника SONATA» реєстраційний номер АА 5197НМ. 25.09.2008 року в м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений застрахований автомобіль. Відповідно до вироку Подільського районного суду м.Києва від 23.11.2009 року дана пригода сталась в результаті порушення Правил дорожнього руху Кандибою В.В., який керував автомобілем BENZ», реєстраційний номер СЕ 5349АК та знаходився у трудових відносинах з ТзОВ «Балакком». 10.11.2008 року позивачем було складено розрахунок страхового відшкодування № 21139, що належить до виплати страхувальнику, сума страхового відшкодування склала 140313,78 грн., вищевказана грошова сума була перерахована страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 26884 від 01.12.2008р.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу BENZ», реєстраційний номер СЕ 5349АК на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ «ПРОСТО-страхування»відповідно до полісу № ВВ/9182267, укладеного 17.03.2008р., відповідно до даного полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25500 грн.

Відповідно до ст. 27 ЗУ «Про страхування», ст. 993 ЦК України акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»має право регресної вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю «Балакком»(як працедавця Кандиби В.В.) на відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою суми страхового відшкодування у розмірі 114813,78 гривень (140313,78 грн.- 25500 грн.= 114813,78 грн.)

Ухвалою суду від 09.08.2012 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 22.08.2012 року.

22.08.2012 року від відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності, в обґрунтування своєї заяви відповідач посилається на те, що позивач проводив відшкодування в грудні 2008 року, що підтверджено платіжним дорученням № 26884 від 01.12.2008 року, відтак право на звернення до відповідача у нього виникло з моменту виконання зобов'язання. Загальна позовна давність встановлюється у три роки, враховуючи, що позивач звернувся з регресною вимогою до відповідача лише в серпні 2012 року, тоді як мав звернутися до 01.12.2011 року, отже ним було пропущено строк позовної давності.

Ухвалою суду від 22.08.2012 року розгляд справи було відкладено на 05.09.2012 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

В своєму відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наступне. Позивачем пропущено строк позовної давності для звернення з позовом, з документів поданих позивачем не підтверджено повноважень експерта на проведення авто-товарознавчої експертизи, громадянин Кандиба В.В., з вини якої сталося ДТП не є працівником відповідача, а являється працівником Київської філії ТОВ «Балакком», автомобіль BENZ», реєстраційний номер СЕ 5349АК був застрахований на Київську філію ТОВ «Балакком», яка є відокремленим підрозділом, а відтак ТОВ «Балакком»не є належним відповідачем у справі.

Ухвалою суду від 05.09.2012 року за клопотанням позивача розгляд справи було відкладено на 20.09.2012 року.

До початку судового засідання, яке відбулося 20.09.2012 року від позивача надійшли письмові пояснення щодо відзиву відповідача, які полягають в наступному.

Строки позовної давності ним були пропущені з поважних причин, а саме: позивач лише 03.04.2012 року отримав вирок суду, яким підтверджено вину особи, якою завдано шкоду. Що ж стосується посилання відповідача на те, що він звернувся не до належного відповідача, продовжує позивач, то Київська філія ТОВ «Балакком»не є юридичною особою, а відтак не може виступати стороною у справі.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів по справі, а саме: «Порядок проведення страхового відшкодування». Крім того від відповідача надійшло клопотання про призначення судової авто товарознавчої експертизи.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на те, що при проведенні дослідження транспортного засобу, представника відповідача, як винну особу не було повідомлено про час і місце проведення експертизи, позивачем не надано документів підтверджуючих повноваження експерта.

В судовому засіданні, яке відбулося 20.09.2012 року представник позивача підтримав свої позовні вимоги та свої письмові пояснення, а також надав копії документів, які підтверджують повноваження експерта.

Відповідач в свою чергу заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення проти них, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.07.2008 року між акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»та Кисельовою Наталією Юріївною було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № АТК 15841, за умовами договору був застрахований автомобіль власника SONATA»реєстраційний номер АА 5197НМ.

25.09.2008 року в м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений застрахований автомобіль. Відповідно до вироку Подільського районного суду м.Києва від 23.11.2009 року дана пригода сталась в результаті порушення Правил дорожнього руху Кандибою В.В., який керував автомобілем edes-BENZ», реєстраційний номер СЕ 5349АК та знаходився у трудових відносинах з ТзОВ «Балакком».

Відповідно до звіту № 2706 товарознавчого дослідження від 06 жовтня 2008 року, складеного оцінювачем автотранспортних засобів Дроновим Д.С. (свідоцтво оцінювача МФ № 5209 від 14.07.2007р.), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Hyundai SONATA», реєстраційний номер АА 5197 НМ, становить 154 645,00 гривень.

На підставі заяви страхувальника -Кисельової Н.Ю. про виплату страхового відшкодування, 10.11.2008 року позивачем було складено розрахунок страхового відшкодування № 21139, що належить до виплати страхувальнику, сума страхового відшкодування склала 140313,78 грн., вищевказана грошова сума була перерахована страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 26884 від 01.12.2008р.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке Страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 993 ЦК України передбачає перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, а саме: «До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.»

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України: «Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (права власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку».

За ст. 1191 ЦК України: «Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом».

Оскільки, Кандиба Валерій Вікторович, під час вчинення ДТП знаходився в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Балакком»та виконував свої трудові, службові обов'язки, отже у відповідності до вимог ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу BENZ», реєстраційний номер СЕ 5349АК на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в АТ «ПРОСТО-страхування»відповідно до полісу № ВВ/9182267, укладеного 17.03.2008р., відповідно до даного полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 25500 грн.

Згідно ст. 1194 Цивільного кодексу України «особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».

Отже відповідно до вищенаведених вимог закону позивач - акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»після виплати страхового відшкодування, яке підтверджено платіжним дорученням № 26884 від 01.12.2008 року отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме: товариства з обмеженою відповідальністю «Балакком»(як працедавця Кандиби В.В.) у розмірі 114813,78 гривень (140313,78 грн.- 25500 грн.= 114813,78 грн.).

Згідно із статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За вимогами статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 6 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

За таких обставин саме з моменту виконання позивачем свого зобов'язання за договором добровільного страхування (01.12.2008р.) у нього виникло право подати регресний позов до суду.

Дана позиція узгоджується з практикою Верховного суду України, яка викладена у постанові від 07.08.2012 року.

20.08.2012 року відповідачем у справі - товариством з обмеженою відповідальністю «Балакком»було подано заяву про застосування строку позовної давності.

У відповідності до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Якщо сторона заявила суду про необхідність застосування позовної давності, друга сторона може заявити клопотання про поновлення строку позовної давності, посилаючись на поважні причини її пропуску. Такого клопотання від позивача не надходило.

Сплив позовної давності, про застосування, якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку що в задоволені позову слід відмовити в зв'язку з пропуском позивачем позовної давності.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 256, 257, 267 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Повне рішення складено 21.09.2012 року

Суддя С.М. Гушилик