Рішення № 26127739, 13.09.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року справа № 5020-914/2012За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегафарб",

ідентифікаційний код 33019296

(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, буд. 1-А)

до: Державного підприємства

„Севастопольський морський торговельний порт",

ідентифікаційний код 01125548

(99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5)

про стягнення 68 968,81 грн,

Суддя Головко В.О.,

Представники учасників судового процесу:

позивач (ТОВ „Мегафарб") -Гардер А.С. -представник, довіреність № 300812/1 від 30.08.2012;

відповідач (ДП „Севастопольський морський торговельний порт") -Жих Т.Ю. -провідний юрисконсульт, довіреність № ДВ-90 від 20.03.2012.

Обставини справи:

10.08.2012 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегафарб" (далі -позивач, ТОВ „Мегафарб") звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі -суд) з позовом до Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт (далі -відповідач, ДП „Севастопольський морський торговельний порт") про стягнення заборгованості у сумі 68 968,81 грн /арк. с. 2-4/.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару, отриманого ним від ТОВ „Мегафарб" за накладною № 3110СМ0005 від 31.10.2011.

Ухвалою суду від 17.08.2012 порушено провадження у справі № 5020-914/2012 та у порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України зобов'язано сторін надати суду документи, необхідні для вирішення спору; розгляд справи призначено на 13.09.2012 /арк. с. 1/.

13.09.2012 у засіданні суду представник позивача підтримала позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар у сумі 68 968,81 грн у повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Присутня у судовому засіданні представник відповідача позов визнала, не заперечувала факту порушення строків внесення плати за отриманий товар та пояснила, що це пов'язано зі скрутним матеріальним становищем відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегафарб" за попередньою усною домовленістю з відповідачем поставило Державному підприємству „Севастопольський морський торговельний порт" товар за видатковими накладними № 3110МФ0003 від 31.10.2011 на суму 36 612,02 грн та № 3110СМ0005 від 31.10.2011 на суму 68 968,81 грн /арк. с. 19-20/.

Вказаний у накладних товар був одержаний відповідачем, про що свідчать підписи уповноваженої особи отримувача та гербова печатка Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт".

Натомість, як стверджує позивач, відповідач оплатив лише товар, поставлений за накладною № 3110МФ0003 від 31.10.2011 на суму 36 612,02 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за товар, отриманий за накладною № 3110СМ0005 від 31.10.2011, в сумі 68 968,81 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем 68 968,81 грн заборгованості за отриманий ним товар, з метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача грошову вимогу № 255М від 10.07.2012 /арк. с. 17/.

Листом за № 1631 від 18.07.2012 відповідач надав позивачу відповідь, в якій зазначив, що ДП „Севастопольський морський торговельний порт" борг визнає, проте не може погасити заборгованість добровільно, у зв'язку з тим, що є державним підприємством /арк. с. 18/.

Наведене спричинило звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару.

Предметом позову є матеріально-правова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегафарб" до Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт" про стягнення заборгованості за поставлений товар, тому застосуванню до спірних правовідносин сторін підлягають відповідні норми Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, які регулюють загальні положення про зобов'язання, питання виконання зобов'язань та відповідальності за порушення зобов'язань.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод), із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. ст. 202, 205 ЦК України).

На підставі наданих до матеріалів справи доказів суд дійшов висновку, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором поставки.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України та статтею 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі домовленостей з відповідачем та видаткових накладних № 3110МФ0003 від 31.10.2011 на суму 36 612,02 грн та № 3110СМ0005 від 31.10.2011 на суму 68 968,81 грн /арк. с. 19-20/ Товариство з обмеженою відповідальністю „Мегафарб" передало у власність Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт" товар на загальну суму 105 580,83 грн, за частину якого (в сумі 68 968,81 грн) відповідач не розрахувався.

Відповідно до вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оплата відповідачем товару, поставленого йому позивачем за накладною № 3110МФ0003 від 31.10.2011 на суму 36 612,02 грн підтверджується платіжним дорученням № 2136 від 25.10.2011 на суму 36 612,02 грн /арк. с. 21/.

Натомість доказів оплати вартості товару, отриманого за накладною № 3110СМ0005 від 31.10.2011 на суму 68 968,81 грн відповідачем не надано. Навпаки відповідачем визнано грошову заборгованість у цій частині у повному обсязі, що підтверджується як усними поясненнями представника відповідача, так і письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи. Зокрема, визнання відповідачем заборгованості у сумі 68 968,81 грн убачається із Акта звірення взаємних розрахунків від 01.12.2011, який підписано обома сторонами без зауважень, а підписи засвідчено печатками /арк. с. 16/, та листа відповідача за вих. № СМТР 1631 від 18.07.2012 /арк. с. 18/.

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як установлено судом, позивач поставив відповідачеві товар 31.10.2011. Отже, відповідач був зобов'язаний його оплатити за фактом отримання.

Проте станом на час розгляду справи у суді вказана заборгованість погашена відповідачем не була.

Відповідно до статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що оплата позивачеві отриманого товару є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача залишку заборгованості за поставлений товар у сумі 68 968,81 грн.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі -в розмірі 1 609,50 грн і підлягає стягненню з нього на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства „Севастопольський морський торговельний порт" (ідентифікаційний код 01125548; 99011, м. Севастополь, пл. Нахімова, 5; п/р 2600501885154 в ПАТ „Укрексімбанк", м. Севастополь, МФО 384986, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Мегафарб" (ідентифікаційний код 33019296; 49038, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, буд. 1-А; п/р 2600930332901 в ПАТ „Банк Кредит Дніпро", м. Дніпропетровськ, МФО 305749, або на інші рахунки) 68 968,81 грн (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот шістдесят вісім грн 81 коп.) основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн (одна тисяча шістсот дев'ять грн 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.09.2012.

Суддя підпис В.О. Головко