Рішення № 26127377, 18.09.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2012 р. Справа № 5024/955/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Загной О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м.Херсон

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Херсон

про стягнення 7384 грн. 99 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Шпінь С. О., юрисконсульт, дов. № 01- 4/16 від 16.02.2012 р.;

від відповідача - не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) суми основного боргу за договором №20 від 09.07.2008 р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.10.2011 р. по 01.05.2012 р. у розмірі 6971 грн. 30 коп., суми 3% річних у розмірі 65 грн. 43 коп. та суми пені у розмірі 348 грн. 26 коп.

Справа розглядається поза межами строків вирішення спору, встановлених ст.69 ГПК України, відповідно до ухвали суду від 03.09.2012 р.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, вказаних у позові.

Відповідач, повідомлений про дату час та місце судового засідання, в засідання суду не прибув, про причини неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Так, ухвала про порушення справи від 03.07.2012 р., надіслана судом на адресу відповідача, вказану у позовній заяві:73000, АДРЕСА_1 та ухвала про відкладення розгляду справи від 17.07.2012 р., надіслана судом на адресу відповідача, вказану у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.07.2012 р.: АДРЕСА_2 , повернулися до господарського суду без вручення адресату.

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених в інформаційних листах №01-8/1228 від 02.06.2006 р. та №01-8/675 від 14.08.2007 р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами укладено договір №20 від 09.07.2008 р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води з додатком №1 та №2 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Виконання позивачем умов договору підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про наявність опалення у абонентів Херсонської ТЕЦ, в тому числі у відповідача, за жовтень 2011 р., листопад 2011 р., грудень 2011 р., січень 2012 р., лютий 2012 р., березень 2012 р., квітень 2012 р.

Згідно з п. 8 договору відповідач зобов'язаний оплачувати послуги позивача не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивач для оплати вартості спожитої теплової енергії виставляв відповідачу рахунки №№669 за жовтень 2011 р. на суму 359 грн. 96 коп., за листопад 2011 р. на суму 1223 грн. 88 коп., за грудень 2011 р. на суму 1403 грн. 86 коп., за січень 2012 р. на суму 1403 грн. 86 коп., за лютий 2012 року на суму 947 грн. 90 коп., за березень 2012 року на суму 1403 грн. 86 коп., за квітень 2012 року на суму 227 грн. 98 коп.

Отже, в період з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. включно позивач надав відповідачу послуги з централізованого постачання теплової енергії, вартість яких становить 6971 грн. 30 коп.

Відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 6971 грн. 30 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 6971 грн. 30 коп. основного боргу є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості теплової енергії, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 65 грн. 43 коп. 3% річних.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В даному випадку, п. 12 договору сторонами було обумовлено, що за несвоєчасне внесення плати зі споживача стягується пеня у розмірі 0,1 відсотків від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.

Статтею 3 вищезазначеного закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості теплової енергії, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 348 грн. 26 коп. пені.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивачу, на підставі ст.49 ГПК України, відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку. Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ 00131771, р/р № 26037300012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457) суму основного боргу у розмірі 6971 грн. 30 коп., суму 3% річних у розмірі 65 грн. 43 коп., суму пені у розмірі 348 грн. 26 коп. та 1609,50 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.09.2012 р.

Суддя В.В.Людоговська