Рішення № 26127156, 20.09.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р. Справа № 5010/1102/2012-П-12/33-14/77

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.,

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, вул. Чорновола, 9, м. Івано-Франківськ, 76018, в інтересах держави, уповноваженим органом якої, здійснювати відповідні функції в інтересах держави є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, вул. Національної Гвардії,14г, м. Івано-Франківськ, 76018,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, 76018,

про стягнення заборгованості в сумі 3 240,53грн. згідно договору від 29.10.2010 №55/2010 про оренду нерухомого військового майна

за участю представників сторін:

Від позивача: Герула Христина Ярославівна - юрисконсульт, (довіреність вих. № 28/764 від 06.08.2012 року)

Від відповідача: ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець, (паспорт серія НОМЕР_1 від 03.11.2005 року)

Від прокуратури: Кітраль Сергій Іванович - прокурор Івано-Франківської прокуратури з нагляду за додержання законів у воєнній сфері, (витяг із наказу № 01 від 15.08.2012 року; доручення вих. № 32-124 вих. 12 від 28.08.2012 року)

встановив: Івано-Франківський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до суду із позовною заявою вх. № 2059 від 22.08.2012 року в інтересах держави, уповноваженим органом якої, здійснювати відповідні функції в інтересах держави є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 7240,53 грн. згідно договору від 29.10.2010 №55/2010 про оренду нерухомого військового майна.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві. Крім того, позивач надав суду заяву про зменшення позовних вимог (№6133/12-свх від 20.09.12), в якій просить стягнути з відповідача 3 240,53грн. боргу.

Відповідно до ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Суд вважає за правильне прийняти заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Судом встановлено, що у разі зменшення позовних вимог має місце нова ціна позову, виходячи з якої й буде вирішуватися спір. Аналогічна позиція міститься в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.06.2010 № 01-08/369 01.07.2010.

Відповідач позов визнає, вказує на те, що 19.09.12 ним сплачено 4 000,00грн. заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення присутніх в засіданні суду представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В ході проведення прокурорської перевірки встановлено, що Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 29.11.10 укладено договір оренди №55/2010.

30.12.10 між сторонами укладено додатковий договір оренди №55-28/2010 до договору оренди №55/2010 від 29.11.10. Згідно п.10.1 додаткового договору, строк дії договору до 29.12.12.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення площею 170,2кв. м в будівлі №36 військового містечка №25, що знаходиться на балансі Івано-Франківської КЕЧ району, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 вартість якого визначена 30.06.10 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 276 476,00грн.

Орендар зобов"язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п.5.3 договору).

В засіданні суд позивач зазначив, що відповідач в порушення умов договору не сплатив орендну плату за лютий-березень 2012 року, внаслідок чого і виникла заборгованість, що становить 7 240,53грн.

Позивач 22.06.12 надіслав відповідачу претензію №20 з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач відповіді на претензію не надав, борг не сплатив.

Станом на день звернення до господарського суду Івано-Франківської області заборгованість відповідача перед позивачем становить 7 240,53грн.

Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36 Закону України "Про прокуратуру" визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України визначено, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та вповному обсязі, це ж зобов'язання передбачено і договором оренди, так відповідно до п.5.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві оренду плату.

За змістом ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відносини оренди (найму) регулюються ст. 759-786 ЦК України, ст. 283-291 ГК України та спеціальним Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Частини 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України встановлюють, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до умов даного договору сторонами визначено права та обов'язки сторін, порядок здійснення розрахунків за орендну плату та відповідальність за порушення зобов'язань. Проте, відповідачем в порушення умов договору неналежним чином проведено сплату орендної плати.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата є платежем, який вносить орендар незалежно від результатів господарської діяльності.

Судом встановлено, що відповідач 19.09.12 сплатив на користь позивача

4 000,00грн. Даний факт підтверджується квитанцією №237-004-1/253 від 19.09.12, яка знаходиться в матеріалах справи. Позивач подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 3 240,53грн. боргу.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 3 240,53грн. є обґрунтованою.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 3 240,53грн.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.121,124 Конституції України, ст.ст.20,36 Закону України "Про прокуратуру", Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.11,529,530,628,629,759 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,286 Господарського кодексу України, ст.ст.33,34,43,49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задоволити позов Івано-Франківського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої, здійснювати відповідні функції в інтересах держави є Міністерство оборони України в особі Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 3 240,53грн. згідно договору від 29.10.2010 №55/2010 про оренду нерухомого військового майна.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_2) на користь Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, вул.Національної Гвардії,14г, м. Івано-Франківськ (р/р31255274210130 УДК у Івано-Франківській області, МФО 836014) 3 240,53грн. (три тисячі двісті сорок грн. 53коп.) заборгованості.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_2) в дохід державного бюджету (одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську; назва рахунку: Державний м. Івано-Франківськ 22030001; МФО одержувача: 836014; р/р 31219206783002; код ЄДРПОУ одержувача: 37952250; код класифікації доходів: 22030001; назва коду класифікації доходів: Судовий збір (державна судова адміністрація України, 050); назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) 1 609,50грн. (одну тисячу шістсот дев"ять грн. 50 коп. ) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.09.12.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 24.09.12