Рішення № 26126845, 17.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2012 р. Справа № 4/088-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Миронівкатепломережа», м. Миронівка

до Фізичної особи-підприємця Бондаренко Ніни Василівни, м. Миронівка

про стягнення 4 125, 15 грн.

за участю представників сторін:

позивач -Бойко О.П. -предст., дов. № 151 від 07.03.2012р.;

відповідач -не з'явився.

Обставини справи:

Комунальне підприємство теплових мереж «Миронівкатепломережа»(позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Бондаренко Ніни Василівни (відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію згідно договору № 96/07 від 01.02.2007 р. у розмірі 4125,15 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.07.2012 р. було порушено провадження у справі № 4/088-12 та призначено до розгляду на 30.07.2012 р.

Ухвалою суду від 30.07.2012р. було відкладено розгляд справи на 03.09.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

06.08.2012р. відповідач через канцелярію господарського суду (вх. номер 12393) подав письмовий відзив на позов, в якому проти позову в повному обсязі заперечує та просить відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що договір вже розірвано за ініціативи відповідача на початку опалювального сезону 2011-2012 років, про що свідчить направлена на адресу відповідача заява від 09.08.2011р. В поданому відзиві відповідач зазначив також про розгляд справи за його відсутності.

Ухвалою суду від 03.09.2012р. розгляд справи було відкладено на 17.09.2012р. та визнано явку сторін в наступне судове засідання обов'язковою. Крім того, вказаною ухвалою повідомлено відповідача про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, у разі нез'явлення в наступне судове засідання.

17.09.2012р. через канцелярію суду від позивача надійшли додаткові пояснення стосовно заявлених позовних вимог № 487/1 від 17.09.2012р. з урахуванням поданого відповідачем відзиву.

В судове засідання 17.09.2012р. відповідач не з'явився, повноважного представника для участі у справі не направив, хоча про час, місце та обов'язкову явку в наступне судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.09.2012р. № 0103234838362.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи повторну неявку відповідача в судове засідання, клопотання відповідача, викладене у відзиві, про розгляд справи за його відсутності, а також попередження відповідача про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, у разі неявки в наступне судове засідання, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 17.09.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

01 лютого 2007 року між Комунальним підприємством теплових мереж «Миронівкатепломережа» (теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем Бондаренко Ніною Василівною (споживач) було укладено договір №96/07, відповідно до умов якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені даним договором та у відповідності до «Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України».

У відповідності до п. 5.2.1 договору, теплопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП Бондаренко орендує приміщення (кабінет) площею 15,2 м2 за адресою: м. Миронівка, вул. Леніна, 58 на третьому поверсі адміністративної будівлі, орендодавцем якого є Рада сільськосподарських підприємств Миронівського району Київської області.

Загальна площа опалювального приміщення адміністративного будинку складає 974 м2, на опалення даного приміщення згідно книги обліку витрачено таку кількість Гкал: жовтень 2011р. -10,25 Гкал. з них ФОП Бондаренко Н.В. -0,16 Гкал., листопад 2011р. - 28,84 Гкал. з них ФОП Бондаренко Н.В. - 0,45 Гкал., грудень 2011р. - 30,12 Гкал. з них ФОП Бондаренко Н.В. - 0,47 Гкал., січень 2012р. - 42,30 Гкал. з них ФОП Бондаренко Н.В. - 0,66 Гкал.,лютий 2012р. - 51,26 Гкал. з них ФОП Бондаренко Н.В. - 0,8 Гкал.,березень 2012р. - 27,55 Гкал. з них ФОП Бондаренко Н.В. - 0,43 Гкал.

В матеріалах справи наявні рахунки-фактури щодо спожитої відповідачем теплової енергії за період з жовтня 2011 року по березень 2012 року на загальну суму 4931,13 грн.

Згідно поданих відповідачем на позов заперечень, останній зазначає, що, на його думку, договір є розірваним, оскільки ним було направлено на адресу позивача відповідну заяву до початку опалювального сезону, а тому заборгованість за договором № 96/07 відсутня.

Згідно ч.1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказана норма кореспондується з приписами статті 188 Господарського кодексу України.

Наділення правом на розірвання договору № 96/07 від 01.02.2007р. з боку ФОП Бондаренко Н.В. в односторонньому порядку, шляхом надіслання заяви, умовами договору не передбачено.

У відповідності до ч. 4 статті 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Зважаючи на те, що відповідного рішення про розірвання договору відповідачем не надано, суд зазначає, що договір № 96/07 від 01.02.2007р. є чинним, у зв'язку з чим позиція відповідача, викладена у відзиві, не знайшла свого правового обґрунтування, а тому доводи відповідача стосовно того, що договір є розірваним не беруться судом до уваги.

Беручи до уваги те, що послуги відповідачу надавались, що не заперечується відповідачем, суд приходить до висновку про правомірність заявленого позову про стягнення боргу за використану теплову енергію.

Згідно п. 7.8 договору, остаточний рахунок за фактично спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа наступного за звітним місяцем.

На неодноразові направлення на адресу відповідача актів звірки взаєморозрахунків, послуги з теплопостачання оплачені відповідачем частково в сумі 805, 98 грн. (в грудні -211,40 грн., лютому 2012р. -594, 58 грн.), про що свідчать додані до матеріалів справи копії банківських виписок, що також дає суду підстави вважати, що сторони своїми діями підтвердили існування договірних відносин.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зважаючи на те, що існування договірних правовідносин між сторонами підтверджується матеріалами справи, однак, відповідач за надані послуги в сумі 4 931,13 грн. в повному обсязі не розрахувався, здійснивши лише часткові оплати в сумі 805,98 грн., суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов'язання за договором виконав неналежним чином, а тому на день розгляду спору за ним рахується заборгованість за надані послуги в розмірі 4 125,15 грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання тричі не з'явився та в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів оплати заборгованості, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з ФОП Бондаренко Н.В. заборгованості в розмірі 4 125,15 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бондаренко Ніни Василівни (08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Бузницького, 91, код 2602005347) на користь Комунального підприємства теплових мереж «Миронівкатепломережа»(08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Коцюбинського, 5, код ЄДРПОУ 20595254) -4 125 (чотири тисячі сто двадцять п'ять) грн.. 15 коп. боргу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 20.09.2012 р.

Суддя О.В. Щоткін