Рішення № 26126774, 11.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-54/10688-2012 11.09.12

Господарський суд м. Києва у складі судді Шкурдової Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», м. Київ

до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна», м. Київ

про стягнення 1041516,42 грн.

при секретарі судового засідання Білецькій О.В.

представники:

від позивача -Сперкач І.О. (дов. № 11/1255 від 19.12.2011 р.);

від відповідача -Вілько Н.Г. (дов. № 227 від 07.05.2012 р.);

СУТЬ СПОРУ:

приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна»(далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»(далі-відповідач) про стягнення 1041516,42 грн., з яких 309731,16 грн. 3% річних та 731785,26 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасною сплатою за Ковер-нотом № 11/1109074/0411/09/162 від 01.12.2009 р. відповідачем позивачу частки виплаченого страхового відшкодування в розмірі 18936662,20 грн., яка стягнена з відповідача на користь позивача за рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. у справі № 53/379. У зв'язку з несплатою відповідачем позивачу грошових коштів, які підлягають стягненню за рішенням суду від 07.11.2011 р. у справі № 53/379, позивач просить суд стягнути з відповідача 309731,16 грн. 3% річних та 731785,26 грн. пені, які нараховані за період з 01.11.2011 року по 17.05.2012 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов.

В судових засіданнях представник відповідача заперечував проти позову з підстав, викладених у відзиві. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до вимог позивача про стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2005 р. між позивачем та відповідачем укладено договір про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) № 113-22.

01.12.2009 р. між позивачем та відповідачем сторонами укладено Ковер-нот № 11/1109074/0411/09/162 на умовах касового збитку у разі перевищення 500000,00 грн., за яким Відповідачем було прийнято у перестрахування частину відповідальності по страхуванню майна за договором добровільного страхування заставленого майна юридичних осіб № 11/1109074/0411/09 від 28.11.2009 р., укладеним між позивачем та ЗАТ "Веста-Дніпро".

Відповідно до договору добровільного страхування заставленого майна юридичних осіб № 11/1109074/0411/09 від 28.11.2009 р. позивачем застраховано майнові інтереси ЗАТ "Веста-Дніпро", пов'язані із володінням, користуванням та(або) розпорядження майном, що знаходиться в іпотеці у ВАТ «ВТБ Банк»згідно з договором іпотеки від 09.11.2007 р. на загальну страхову суму у розмірі 897541510,00 грн.

За Іпотечним договором від 09.11.2007 р. ЗАТ "Веста-Дніпро" передано у іпотеку ВАТ «ВТБ Банк»Єдиний майновий комплекс підприємства, до складу якого зокрема входила перша черга частини будівель об'єкту "Розроблення і виробництво новітніх автономних інтегрованих систем електропостачання з використанням сонячних енергетичних систем, вітроенергоустановок і енергонакопичувачів", літера Б-1, Б1-3, та складається з: у літері Б-1 у цокольному поверсі поз. 67-108; V; на першому поверсі поз. 1, 2, 2а, 2б, 3-17, 17а, 17б, 18, 19, 19а-19д, 20-26, 26а-26д, 123-127, 131, 135, 137, 139-143, 145, 145а, 372-379, 395-399, 399а, 400-412, I, XXIV; на антресольному поверсі поз. 1-9, 11-24, 72-79, II; у прибудові літери Б1-3 на першому поверсі поз. 1-34, 43-50, I-V; на другому поверсі поз. 1-36, I-V; на третьому поверсі поз. 1-50, I-IV; у надбудові літ. Б1-3 поз. 51-57, V, VI; склад кислот літера КБ-1, загальною площею 111, 4 кв.м, ганок літ. кб, навіс літ. кб1, зливна естакада літ № 47, зливний фронт літ. № 48, та частина будівлі корпусу № 48 літ. Б-1, Б1-3, Б2-1 та складається з: на першому поверсі поз. 88а, 92, 93, 94а, 94-98, 101, 146а, 440, 442, а також, згідно п. 2.1.14 Договору іпотеки, все інше майно, яке входить у склад підприємства, як Єдиного майнового комплексу.

31.10.2010 р. відбулась подія, яка мала ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування № 11/1109074/0411/09 від 28.11.2009 р., а саме: внаслідок пожежі пошкоджено та знищено застраховане за цим договором страхування майно, що знаходилось за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, 34.

Відповідно до п. 3.4.1 договору № 113-22 від 01.02.2005 р. Відповідач зобов'язався у разі настання страхового випадку перерахувати Позивачу свою частину страхового відшкодування, розмір якої розрахований відповідно до умов договору і конкретного договору перестрахування, у строк передбачений договором, якщо інше не передбачене договором перестрахування.

Позивач листом вих. № 15-05/14046 від 02.11.2010 р. (вх. № 5626 від 02.11.2010 р.) повідомив Перестраховика про настання страхового випадку за перестрахованим ризиком із майном, застрахованим за договором добровільного страхування заставленого майна юридичних осіб № 11/1109074/0411/09 від 28.11.2009 р.

Дана подія була визнана Позивачем та Відповідачем (лист вих. № 1407 від 11.05.2011 р. (вх. № 3142 від 16.05.2011 р.)) страховим випадком.

20.07.2011 р. позивачем відповідно до експертного висновку № 11-13418 ТОВ "Свисс Аппрэйзал Раша" та Звіту ТОВ "Укравтоекспертиза-Стандарт" від 17.11.2010 р. здійснено розрахунок страхового відшкодування за договором № 11/1109074/0411/09 від 28.11.2009 р. та складено страховий акт. Сума страхового відшкодування склала 58408035,90 грн., з якої частка відповідача склала 57788910,72 грн.

За умовами пункту 13.1.3.договору № 11/1109074/0411/09 від 28.11.2009 р. позивач зобов'язався здійснити виплату страхувальнику - ЗАТ "Веста-Дніпро", суми страхового відшкодування у розмірі прямого (реального) збитку, визначеного на підставі експертного висновку, але не більше страхової суми за кожним об'єктом страхування, за винятком франшизи тощо.

Порядок розрахунку розміру завданих збитків за договором № 11/1109074/0411/09 від 28.11.2009 р. (пункти 13.1.3, 13.2.1, 13.3) встановлено за домовленістю між Позивачем та ЗАТ "Веста-Дніпро" при його укладенні та який передбачав відшкодування Позивачем збитків, завданих знищенням застрахованого майна у розмірі дійсної вартості майна безпосередньо перед настанням страхового випадку, зменшеної на розмір дійсної вартості застрахованого майна, яке має певну цінність, а саме: у розмірі вартості придбання аналогічного за призначенням та експлуатаційно-технічним характеристикам (включаючи витрати на перевезення, монтаж, сплату митних зборів і мита, інших обов'язків платежів при страхуванні машин та обладнання), за винятком суми, на яку зменшилась вартість застрахованого майна внаслідок його зносу.

Відповідно до п. 8.1 договору № 113-22 від 01.02.2005 р., Позивач має право самостійно приймати рішення про виплату страхового відшкодування з обов'язковим дотриманням прав Відповідача, а Відповідач зобов'язаний слідувати всім рішенням Позивача з виплати страхового відшкодування.

За результатом врегулювання страхового випадку, позивачем сформований пакет документів, що передбачений договором № 113-22 від 01.02.2005 р., який підтверджує настання страхової події, а також розмір завданого страхувальнику - ЗАТ "Веста-Дніпро", матеріального збитку. Зазначений пакет документів, у тому числі, з урахуванням вимог пункту 8.2 договору № 113-22 від 01.02.2005 р., наданий Відповідачу, що підтверджується Рахунком (Дебет-нота) вих. № 15-05/9190 від 22.07.2011 р. (вх. № 4230 від 22.07.2011 р.) з урахуванням перевищення розміру визначеного матеріального збитку за договором страхування над розміром касового збитку, встановленого у договорі № 113-22 від 01.02.2005 р.

Відповідно пункту 8.2 договору № 113-22 від 01.02.2005 р. відповідач зобов'язаний сплатити позивачу частину страхового відшкодування відповідно до його частини (обсягові) відповідальності за конкретним договором перестрахування (Ковер-нотом), протягом 5 робочих днів у випадку касового збитку після одержання від Перестрахувальника необхідного пакету документів, при настанні страхового випадку за оригінальним договором страхування.

Відповідно до п. 8.6 Генерального договору відповідач зобов'язаний, у разі відмови в оплаті своєї частини страхового відшкодування за конкретним договором перестрахування або зменшення своєї частини страхового відшкодування за конкретним договором перестрахування, письмово повідомити про це Позивача протягом 10 (десяти) робочих днів із дня надання Перестрахувальником документів, згідно переліку зазначеного у Генеральному договорі, з обґрунтуванням причин відмови.

Страхове відшкодування у строки, передбачені договором № 113-22 від 01.02.2005 р., відповідачем позивачу не сплачене.

11.08.2011 р. відповідач повідомив про визнання частки у збитку на суму 39373533,34 грн. без обґрунтування підстав зменшення своєї частки перестрахового відшкодування по відношенню до суми збитку, визначеної Позивачем відповідно до виставленого Рахунку (Дебет-ноту) вих. № 15-05/9190 (вх. 4230 від 22.07.2011 р.).

Позивачем направлено відповідачу претензію № 1 від 23.08.2011р. вих. № 03-08/10838 з вимогою про оплату заборгованості в сумі 58482377,65 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надавав, обов'язок щодо сплати заборгованості перед позивачем не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суд з позовом про стягнення з відповідача 58482377,65 грн.

Відповідачем частково сплачено позивачу заборгованість за Ковер-нотом.

Зазначені обставини встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. у справі № 53/379, яке набрало законної сили та яким з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»стягнуто на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»18936662,20 грн. боргу., та нарахованих за період з 30.07.2011 року по 31.10.2011 року 1910833,05 грн. -пені, 369838,65 грн.-3% річних.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Заборгованість, стягнута за рішенням господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. у справі № 53/379 сплачена відповідачем позивачу 17 травня 2012 року, у зв'язку з чим позивачем заявлений даний позов про стягнення з відповідача 309731,16 грн. 3% річних та 731785,26 грн. пені, які нараховані за період з 01.11.2011 року по 17.05.2012 р.

Заперечуючи проти позову в частині стягнення 3% річних відповідач посилається на безпідставність стягнення 3% річних за відсутності вимоги про стягнення заборгованості, тобто як самостійної грошової вимоги.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення. Отже, не зважаючи на наявність судового рішення про стягнення боргу, до моменту повної сплати боржником стягнутої за рішення суду суми заборгованості, кредитор має право нарахування на несплачену суму 3% річних та пред'явлення боржнику позову про стягнення нарахованих сум.

З огляду на наведене вище заперечення відповідача проти позову в частині стягнення 3% річних не приймаються судом до уваги.

Оскільки зобов'язання зі сплати позивачеві частики перерстахування за договором № 113-22 виникло у відповідача 30.07.2011 року, проте несплачена частка перестрахування в розмірі 18936662,20 грн., стягнута за рішенням суду господарського суду міста Києва від 07.11.2011 р. у справі № 53/379 сплачена відповідачем позивачу лише 17 травня 2012 року, враховуючи, що розрахунок 3% річних, наданий позивачем є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 309731,16 грн. 3% річних, які нараховані за період з 01.11.2011 року по 17.05.2012 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 731785,26 грн. пені, нарахованої за період з 01.11.2011 року по 30.01.2012 року. на заборгованість в розмірі 18936662,20 грн., за неналежне виконання зобов'язання за Договором № 113-22.

У відповідності до п. 3.4.6. Договору № 113-22 перестраховик зобов'язаний сплатити перестрахувальникові пеню а несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості.

Заперечуючи проти позову в частині стягнення пені відповідач посилається на пропуск позивачем строку позовної давності, оскільки право вимоги стягнення пені за неналежне виконання зобов'язання у позивача виникло 30.07.2011 року, проте з позовом про стягнення пені позивач звернувся до суду 03.08.2012 року, тобто поза межами строку позовної давності.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 11.1. Договору № 113-22 встановлено, що договір укладений на невизначений строк і набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами.

Зважаючи, що з позовом про стягнення пені за період з 01.11.2011 року по 30.01.2012 року позивач звернувся 03.08.2012 року тобто в межах строку позовної давності, заперечення не приймаються судом до уваги як необґрунтовані.

Позивач просить стягнути з відповідача 731785,26 грн. пені, нарахованої з додержанням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України та ст. 3 Закону України «Про відповідальністю за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання»за період з 01.11.2011 року по 30.01.2012 року від несвоєчасно виконаного за Договором № 113-22 зобов'язання в розмірі 18936662,20 грн., оскільки розрахунок позивача є арифметично вірним заявлена вимога про стягнення пені підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код 16285602) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна»(03049, м. Київ, пр-т амсТ. Шевченка, 37/122, код 23510137) 309731,16 грн. (триста дев'ять тисяч сімсот тридцять одна грн. 16 коп.) 3% річних, 731785,26 грн. (сімсот тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят п'ять грн.. 26 коп.) пені 20830,33 грн. (двадцять тисяч вісімсот тридцять грн. 33коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.09.2012 р.

Суддя Л.М. Шкурдова