Рішення № 26126737, 11.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/9059-2012 11.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Комунального підприємства "Управління житлового господарства" Дарницького

району міста Києва

Про стягнення 125 915,47 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

від позивача: Марковська В.В.-представник за довіреністю

від відповідача: Савченко Г.М. -представник за довіреністю

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.09.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 125 915,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.12 було порушено провадження у справі № 5011-47/9059-2012, розгляд справи було призначено на 24.07.2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 23.07.2012 справу № 5011-47/9059-2012 передано судді Пригуновій А.Б. для подальшого розгляду у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2012 суддя Пригунова А.Б. прийняла справу № 5011-47/9059-2012 до свого провадження та призначила розгляд справи на 11.09.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.08.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Пригунової А.Б. справу № 5011-47/9059-2012 було передано судді Станіку С.Р для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-47/9059-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 11.09.2012.

В процесі провадження у справі № 5011-47/9059-2012 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених вимог. Зокрема, посилаючись на постанову НКЕР України № 1729 від 14.12.2010 «Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК «Київенерго», розпорядження КМДА № 1222 від 29.11.2010 «Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцями цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими НКПЕ Ураїни»та на ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідач наголошує на тому, що нарахована позивачем, з урахуванням різних строків введення тарифів, сума в розмірі 88 934,66 грн. за січень 2011 є такою, що нарахована безпідставно. Зокрема, відповідач зазначив, що в силу приписів ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»позивачем безпідставно нараховано відповідачу 23 055,54 грн. за січень 2011, оскільки зазначена сума є різницею в тарифах на підставі підписаних трьохсторонніх актів, а тому з урахуванням положень вищенаведеної норми відповідачем сплачуватися не повинна. Тому, з урахуванням наведеного, на думку відповідача, сума нарахувань за отриману теплову енергію за період з 01.12.2009 по 01.06.2012 складає -81 654,1 грн. Серед іншого, відповідач зазначає, що у відповідності до розпорядження КМДА № 392 від 31.05.2010 «Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення»розрахунки за опалення проводяться щомісячно протягом року, а тому розрахунки зі споживачами теплової енергії проводяться рівномірно протягом всього терміну дійсності договору. Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що всі оплати за теплову енергію проводяться через транзитний рахунок КП «ГІОЦ», а тому відповідач не може впливати на порядок проведення розрахунків з позивачем. Також, відповідач наголошує на тому, що з моменту закінчення опалювального сезону КП ГІОЦ продовжує перерахування коштів, які надходять від населення на розрахунковий рахунок ПАТ «Київенерго». Відповідач, зокрема, зазначає, що внаслідок невідповідності якості житлово-комунальних послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання, КП «УЖГ»Дарницького р-ну змушене проводити перерахунки зі споживачами теплової енергії, що, в свою чергу, унеможливлює сплату за теплову енергію згідно рахунків позивача.

Також, 23.07.2012 через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про залучення третьої особи, в якому посилаючись на ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»просить суд залучити Київську міську державну адміністрацію в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В судовому засіданні 11.09.2012 представник позивача підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданої позивачем 11.09.2012 через відділ канцелярії заяви про уточнення позовних вимог, в якій ПАТ "Київенерго" просило суд , у зв'язку із частковим перерахуванням відповідачем грошових коштів в сумі 95 093,94 грн., стягнути з КП "Управління житлового господарства" Дарницького району міста Києва основний борг в сумі 9 615, 70 грн., 14 057,84 грн. -інфляційної складової боргу та 7 147,99 грн. -3 % річних. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов укладеного договору № 9588065 від 01.12.2009 не було здійснено оплату постачаємої позивачем теплової енергії на суму 104 709,64 грн. за період з грудня 2009 по червень 2012, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 104 709,64 грн.

Серед іншого, у зв'язку із наведеним, із врахуванням приписів статті 625 Цивільного кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідача 14 057,84 грн. -інфляційної складової боргу та 7 147,99 грн. -3 % річних.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.09.2012 не заперечував проти задоволення позовних вимог позивача із урахуванням поданої ПАТ "Київенерго" вищевказаної заяви.

Також, в судовому засіданні 11.09.2012 судом було розглянуто заяву позивача про уточнення позовних вимог в частині основного боргу.

Відповідно до ч. 4 т. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»№ 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд приймає вказану заяву до розгляду як заяву про зменшення позовних вимог.

Крім того, в судовому засіданні 11.09.2012 судом було розглянуто клопотання відповідача про залучення Київської міської державної адміністрації в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

З огляду на викладене, суд дослідивши вищевказане клопотання відповідача, дійшов висновку про те, що наведені відповідачем підстави для залучення Київської міської державної адміністрації в якості третьої особи, не є достатньо обґрунтованими, оскільки відповідачем так і не наведено, яким чином рішення господарського суду у справі № 5011-47/9059-2012 може вплинути на права і обов'язки Київської міської державної адміністрації, а тому клопотання відповідача про залучення третьої особи судом не приймається.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2009 між АЕК «Київенерго»" (правонаступником якого є позивач), як постачальником, та відповідачем -Комунальним підприємством "Управління житлового господарства" Дарницького району міста Києва, як споживачем, було укладено договір № 9588065 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно п. 1.1 якого позивач зобов'язався виробляти та постачати теплову енергію відповідачу для потреб з опалення та гарячого водопостачання, а відповідач зобов'язався отримувати її та оплачувати відповідно до умов викладених в цьому договорі (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Умовами договору № 9588065 від 01.12.2009 сторони погодили, що при виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими КМДА, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії (п. 2.1.). Позивач зобов'язується щомісячно оформляти для відповідача величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гідро калоріях (табуляграму) та її вартість за кожним особовим рахунком відповідача за розрахунковий рахунок (місяць); платіжну вимогу-доручення (п. 2.2.2.). Відповідач зобов'язаний забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію; своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок позивача за теплову енергію, спожиту орендарями (п. 2.3.5.).

Зокрема, 01.12.2009 сторони уклали додаток № 2 до договору № 9588065 від 01.12.2009, в якому погодили, що відповідач щомісячно з 12 по 15 числа повинен отримати в МВРТ-7 за адресою: вул. Горького, 29, оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки (п. 9). Відповідач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок позивача згідно із його розрахунком (п. 10). Можливі змінення тарифів в період дії договору (п. 12).

Відповідно до облікових карток за період з грудня 2009 до червня 2012 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи), які розроблені на підставі відомостей обліку споживання теплової енергії ж/б ЖЕД-207 за період з січня 2010 до червня 2012 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи), позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 876 769,39 грн.

Позивача у позові наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором № 9588065 від 01.12.2009 у повному обсязі, натомість, відповідач здійснив частковий розрахунок за отриману теплову енергію, повністю отриману теплову енергію у строк, встановлений в додатку № 2 до договору № 9588065 від 01.12.2009 -не оплатив, внаслідок чого у останнього перед позивачем виник борг в сумі 9 615,70 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

На момент подачі позову до господарського суду, відповідач суму боргу в розмірі 9 615,70 грн. за отриману теплову енергію - не оплатив, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9 615,70 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем безпідставно нараховано 23 055,54 грн., оскільки ця сума є різницею в тарифах на підставі підписаних трьохсторонніх актів, а відтак вказана сума не повинна сплачуватися відповідачем з урахуванням ст. 31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Крім того, відповідач у відзиві наголосив на тому, що КП "Управління житлового господарства" Дарницького району міста Києва проводить перерахунки з мешканцями-споживачами теплової енергії внаслідок надання позивачем невідповідної якості житлово-комунальних послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання, що унеможливлює проведення розрахунків між сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору № 9588065 від 01.12.2009, як постачальником, було поставлено відповідачу теплову енергію на суму 876 769,39 грн. за період з грудня 2009 до червня 2012, що підтверджується обліковими картками за період з грудня 2009 до червня 2012 та відомостями обліку споживання теплової енергії ж/б ЖЕД-207 за період з січня 2010 до червня 2012, проте відповідач, як споживач, свого обов'язку щодо оплати за поставлену позивачем теплову енергію у строк, встановлений додатком № 2 до договору № 9588065 від 01.12.2009 -виконав лише частково, внаслідок чого у Комунального підприємства "Управління житлового господарства" Дарницького району міста Києва перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" виник борг в сумі 9 615,70 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Суд, з огляду на викладене, враховуючи те, що відповідачем по справі не заперечувалась загальна сума заборгованості за договором № 9588065 від 01.12.2009, що заявлена позивачем за період з грудня 2009 до червня 2012, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 9 615,70 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), яка виникла внаслідок неоплати відповідачем отриманої теплової енергії за договором № 9588065 від 01.12.2009 -є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на те, що позивачем безпідставно нараховано 23 055,54 грн., оскільки ця сума є різницею в тарифах на підставі підписаних трьохсторонніх актів, а тому з урахуванням приписів ст. 31 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»сплачуватися відповідачем неповинна, спростовуються наступним.

Відповідно до п.4, 5 Порядку розрахунків, обліку та відшкодування різниці в тарифах підприємствам -виробникам послуг тепло-, водопостачання та водовідведення у випадку невідповідності фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам для населення, затвердженим (погодженим) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, затвердженого рішенням КМДА від 09.07.2009 № 767/1823 підприємство -виробник послуг щомісячно готує розрахунки з різниці в тарифах (різниця між фактичними витратами на послуги для населення і фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими (погодженими) для населення тарифами) за формою згідно з додатком, погоджує їх у профільних управліннях міської державної адміністрації та у Головному управлінні з питань цінової політики.

В свою чергу орган місцевого самоврядування на підставі погоджених розрахунків щомісячно протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету проводить відшкодування втрат, що пов'язані із затвердженням (погодженням) цін/тарифів на житлово-комунальні послуги для населення, нижчих від розміру економічно-обгрунтованих витрат на їх виробництво.

Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виробником послуг є суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги. В даному випадку саме КП "Управління житлового господарства" Дарницького району міста Києва є виробником послуг. ПАТ "Київеннерго" не є виробником послуг, оскільки відповідно до законодавства України та п.2.2.1 договору № 9588065 від 01.12.2009 є постачальником теплової енергії, як різновиду товару, адже Закон України "Про електроенергетику" визначає енергію - електричну чи теплову енергію, що виробляється на об'єктах електроенергетики, як товарну продукцію, призначену для купівлі -продажу. Крім того, відповідно до статуту ПАТ "Київенерго" предметом діяльності компанії є постачання електричної енергії за регульованим тарифом; постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом; виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Таким чином, ПАТ "Київенерго" не є виробником послуг, в даному випадку виробником послуг є КП "Управління житлового господарства" Дарницького району міста Києва. Таким чином, саме відповідач, як виробник послуг, повинен бути ініціатором відшкодування різниці в тарифах, шляхом складання відповідних актів, погоджених з ПАТ "Київенерго"та ПАТ АК "Київводоканал", на підставі яких, ця різниця згодом буде відшкодована з місцевого бюджету.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів того, що він звертався до позивача з вимогами про відшкодування з місцевого бюджету зазначеної різниці у тарифах.

Також, судом відхиляються твердження позивача проте, що КП "Управління житлового господарства" Дарницького району міста Києва проводить перерахунки з мешканцями-споживачами теплової енергії внаслідок надання позивачем невідповідної якості житлово-комунальних послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання, що, в свою чергу, унеможливлює проведення розрахунків між сторонами.

Суд відзначає, що вищенаведені обставини не є підставами для невиконання відповідачем зобов'язань за договором № 9588065 від 01.12.2009 щодо проведення розрахунків за отриману теплову енергію, оскільки якість надання послуг залежить не лише від належно виконання зобов'язань ПАТ "Київенерго", а також і від технічного стану теплотехнічного обладнання внутрішньо-будинкових систем, обслуговування яких є функцією відповідача.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що він звертався до позивача саме з вимогами про проведення перерахунків внаслідок неналежного виконання позивачем зобов'язань за договором № 9588065 від 01.12.2009.

Серед іншого, позивач просить стягнути з відповідача за період з грудня 2009 до червня 2012 3 % річних в сумі 7 147,99 грн., а також інфляційну складову боргу в розмірі 14 057,84 грн.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки, 3 % річних та інфляційної складової боргу, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії за договором № 9588065 від 01.12.2009, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційної складової боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 3 % річних - 7 147,99 грн. та інфляційна складова боргу -14 057,84 грн.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Управління житлового господарства"Дарницького району міста Києва (код ЄДРПОУ -31722755, місцезнаходження: 03115, м. Київ, Харківське шосе, буд. 148-А) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (код ЄДРПОУ - 00131305, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5 ) 9 615 (дев'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 70 коп. -основного боргу, 7 147 (сім тисяч сто сорок сім) грн. 99 коп. -3 % річних, 14 057 (чотирнадцять тисяч п'ятдесят сім) грн. 84 коп. - інфляційної складової боргу, 1 609 ( одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Київенерго" (код ЄДРПОУ - 00131305, місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5 ) з Державного бюджету України, у зв'язку із зменшення розміру позовних вимог на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в сумі 908,81 грн., сплачений платіжним дорученням № 2574 від 25.06.2012.

Підставою повернення судового збору є дане рішення підписане судом та скріплене печаткою суду.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення -14.09.2012