Рішення № 26126650, 01.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.12 р. Справа № 5006/47/15/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі Коржевій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі господарського суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок № 29-А; код ЄДРПОУ - 20842474)

до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (83086, місто Донецьк, вулиця Донецька, будинок № 39; код ЄДРПОУ - 03328250)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на ст?ороні відповідача - Сальмана Олександра Георгійовича (85300, Донецька область, місто Красноармійськ, вулиця Ольшанського, будинок № 69, квартира № 20)

про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 13 176,10 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Батозська Я.О., яка діє на підставі довіреності б/н від 03.01.2012

від третьої особи: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» сплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 13 176,10 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду наступні копії документів:

договір добровільного страхування наземного транспорту № 11/221/2.1.5.1 від 31.05.2011; посвідчення водія на ім'я Макаринського Ю.І. серії ЯНВ № 003881; повідомлення про страховий випадок від Макаринського Ю.І. від 26.08.2011; довідку Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території міста Донецька та автомобільної-технічної автоінспекції № 8865734 від 01.09.2011; протокол (акт) огляду транспортного засобу від 06.09.2011; звіт про оцінку вартості матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу № 6/09/11 від 09.09.2011; заяву Макаринського Ю.І. від 16 вересня 2011 року на виплату страхового відшкодування; постанову Київського районного суду міста Донецька від 18 жовтня 2011 року відносно Сальмана О.Г.; розрахунок розміру страхового відшкодування № 21010 від 11.11.2011; страховий акт № 11/21010/2.1.5.1 від 12.12.2011; платіжне доручення № 507 від 12.12.2011; претензія про відшкодування шкоди в порядку регресу від 30.01.2012.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтею 27 Закону України «Про страхування», статтями 22, 993, 1166, 1172, 1187, 1187, 1191 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05 червня 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 20 червня 2012 року.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Так, ухвалою господарського суду Донецької області від 20 червня 2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Сальмана Олександра Георгійовича, та розгляд справи відкладено до 03 липня 2012 року для витребування нових доказів.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03 липня 2012 року розгляд справи відкладено до 01 серпня 2012 року у зв'язку з невиконанням третьою особою вимог ухвали суду від 20 червня 2012 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду клопотання, в якому просить розгляд справи проводити без його участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача Батозська Я.О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала пояснення, аналогічні викладених у відзиві.

Третя особа - Сальман О.Г. в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, за адресою проживання (85300, Донецька область, місто Красноармійськ, вулиця Ольшанського, будинок № 69, квартира № 20), на виконання вимог ухвал суду від 20 червня 2012 року, письмових пояснень не надав.

Заслухавши уповноваженого представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 ГПК України, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

31 травня 2011 року між публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» (далі - позивач) та Макаринським Юрієм Івановичем, укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 11/221/2.1.5.1 (далі - Договір) на умовах відповідно до Закону України «Страхування», згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу марки «ЗАЗ-DAEWOO T 13110», державний номерний знак АН 1811 СВ, рік випуску 2007, № кузову (шасі) Y6DT1311070339400, об'єм двигуна - 1299 куб.см. (далі - «ДЕУ Сенс» або застрахований автомобіль) (а.с. 5-18).

26 серпня 2011 року на перехресті вулиці Артема з проспектом Россіні у місті Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу марки «ЮМЗ-Т2», державний номерний знак 20-25, під керуванням Сальмана Олександра Георгійовича з автомобілем марки «ДЕУ», державний номерний знак АН 1811 СВ, під керуванням Макаринського Юрія Івановича та автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак 806-65 ЕА, під керуванням Прижигалинського Дмитра Вікторовича.

Відповідно до пункту 7.1 Договору, строк дії Договору встановлено з 01 червня 2011 року по 31 травня 2012 року, тобто у момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди - 26 серпня 2011 року, автомобіль марки «ДЕУ Сенс», державний номерний знак АН 1811 СВ, був застрахований позивачем.

З довідки інспектора відділу оформлення матеріалів ДТП та дізнання ДАІ міста Донецька Погоріло Р.В. вбачається, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «ДЕУ Сенс», державний номерний знак АН 1811 СВ, отримав механічні пошкодження: заднього бамперу, заднього лівого крила, задньої панелі, задньої лівої блок-фари, переднього бамперу справа (а.с. 22).

Крім того, з розгорнутої довідки № 8865734 про обставини дорожньо-транспортної пригоди від 01 вересня 2011 року, виданої старшим інспектором відділу оформлення матеріалів ДТП при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області Віт В.В. вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 26 серпня 2011 року, за участю транспортного засобу марки «ЮМЗ Т2», державний номерний знак 20-25, під керуванням Сальмана Олександра Георгійовича, що належить комунальному комерційному підприємству Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (далі - відповідач) та автомобіля марки «ДЕУ Сенс», державний номерний знак АН 1811 СВ, під керуванням Макаринського Юрія Івановича сталася внаслідок порушення водієм транспортного засобу «ЮМЗ Т2» - Сальманом О.Г., пункту 13.3 Правил дорожнього руху України (а.с. 23-24).

Постановою Київського районного суду міста Донецька від 18 жовтня 2011 року, Сальмана О.Г. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень (а.с. 25-26).

26 серпня 2011 року на адресу позивача від Макаринського Ю.І. надійшло повідомлення про страховий випадок за участю автомобіля марки «ДЕУ Сенс», державний номерний знак АН 1811 СВ (а.с. 28-29).

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок дорожньо-транспортної пригоди власникові застрахованого автомобіля марки «ДЕУ Сенс», державний номерний знак АН 1811 СВ, проведено оцінювання пошкоджень автомобіля та складено звіт № 6/09/11.

Відповідно до висновку звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу № 6/09/11 від 09 вересня 2011 року, проведеної ФОП Голубенко Наталією Григорівною (сертифікат оціночної діяльності № 11324/11 від 28.01.2011, строком дії до 28.01.2014), вартість матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля марки «ДЕУ Сенс», державний номерний знак АН 1811 СВ, становить 17134,45 гривень (а.с. 32-37).

16 вересня 2011 року до позивача звернулася застрахована особа - Макаринський Ю.І. із заявою на виплату страхового відшкодування (а.с. 27).

Як вбачається з розрахунку розміру страхового відшкодування № 21010 від 11 листопада 2011 року, розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті з урахуванням пропорційності зобов'язань страховика (співвідношення страхової суми за договором страхування до дійсної вартості транспортного засобу), та умовної франшизи за договором у розмірі 600,00 гривень, становить 13 176,10 гривень (а.с. 62).

Відповідно до сформованого страхового акту № 11/21010/2.1.5.1 від 12 грудня 2011 року, сума страхового відшкодування, з урахуванням франшизи (600,00 гривень), за договором добровільного страхування наземного транспорту № 11/221/2.1.5.1 від 31 травня 2011 року, становить 13 176,10 гривень (а.с. 63-64).

Позивачем дорожньо-транспорту пригоду визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування.

На підставі повідомлення Макаринського Ю.І. про подію із застрахованим автомобілем від 26 серпня 2011 року, висновку звіту про оцінку вартості матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу № 6/09/11 від 09 вересня 2011 року, сформованого страхового акту № 11/21010/2.1.5.1 від 12 грудня 2011 року, заяви Макаринського Ю.І. на виплату страхованого відшкодування від 16 вересня 2011 року, позивач на виконання умов Договору, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 13 268,33 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 507 від 12 грудня 2011 року (а.с. 65).

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (стаття 22 ЦК України).

Згідно частини першої статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 ЦК України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплатити страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Аналіз положень статей 22, 28, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дозволяє зробити висновок, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Статтею першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, статтею 228 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб в порядку регресу.

Згідно частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи, в тому числі з постанови Київського районного суду міста Донецька від 18 жовтня 2011 року (а.с. 25-26), вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 26 серпня 2011 року, сталася саме з вини Сальмана О.Г., який керуючи транспортним засобом марки «ЮМЗ-Т2», державний номерний знак 20-25, не врахував дорожньої обстановки при об'їзді перешкоди, не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення із автомобілем марки «ДЕУ Сенс», державний номерний знак АН 1811 СВ, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Отже, саме дії третьої особи - Сальмана О.Г., знаходились у причинному зв'язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів.

Позивач посилаючись на той факт, що транспортний засіб марки «ЮМЗ-Т2», державний номерний знак 20-25, яким керував Сальман О.Г. належить відповідачу, надіслав йому претензію від 30 січня 2012 року про сплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 13 176,10 гривень з повним пакетом документів, передбаченим статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 66-67). Відповідач отримав регресну вимогу з доданими документами, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 68).

Як стверджує позивач, заяву відповідача залишено без відповіді та виконання, та іншого відповідачем не доведено.

Посилаючись на невиплату суми страхового відшкодування, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 13 176,10 гривень.

Судом встановлено, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди (26.08.2011) відповідач знаходився в трудових правовідносинах з Сальманом О.Г., проти чого в судовому засіданні не заперечував представник відповідача. Крім того, факт трудових відносин встановлений постановою Київського районного суду міста Донецька від 18 жовтня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України та пунктом четвертим Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями), під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля). Не вважається власником джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно умов Договору, страхова сума встановлена у розмірі 30 000,00 гривень з франшизою (2 % від страхової суми за кожним страховим випадком за ризиками, що у твердій грошовій сумі складає 600,00 гривень).

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З аналізу вищевказаного вбачається, що відшкодування шкоди у розмірі еквівалентної суми франшизи покладається на страхувальника за Договором.

Згідно преамбули Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Слід зазначити, що відповідно до пункту першого частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою. Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки водія транспортного засобу марки «ЮМЗ-Т2», державний номерний знак 20-25, визнано винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, а відповідач є відповідальною особою (як роботодавець) за завдані Салманом О.Г. збитки, то позивач набув право вимоги сплати відповідачем здійсненого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 13 176,10 гривень.

На час розгляду справи, матеріали справи не містять доказів відшкодування позивачу сплаченого страхового відшкодування з боку відповідача та/або інших осіб.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Сукупність наведених обставин і приписів закону, дозволяє суду зробити висновок про те, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та не спростовані відповідачем, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до статті 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок саме його неправильних дій.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 22, 993, 1172, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. 228 ГК України, ст. ст. 6, 12, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування», п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами та доповненнями), керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова комп?анія «Країна», задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавтотранс» (83086, місто Донецьк, вулиця Донецька, будинок № 39; код ЄДРПОУ - 03328250, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок № 29-А; код ЄДРПОУ - 20842474, відомості про рахунки в установах банків відсутні) сплачене страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 13 176,10 гривень, судовий збір у розмірі 1609,50 гривень, а всього 14 785 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) гривень 60 копійок.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 01.08.2012 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.08.2012.

Суддя Фурсова С.М.