Постанова № 26124797, 20.09.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1532/12

14:58 год.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Граматовича М.І.,

представників сторін:

позивача - Лучкіної Г.В.;

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Новоселицька міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з відповідача податкової заборгованість в сумі 122732,57 грн., а саме 52405,07 грн. податок з доходів фізичних осіб на р/р 332138701700162 одержувач місцевий бюджет Ванчиківської сільської ради, банк одержувача УДК в Чернівецькій області, код одержувача № 23246028, МФО 856135; 70327,50 грн. податку на додану вартість на р/р 3111002900157 одержувач Державний бюджет Новоселицького району, банк одержувача УДК в Чернівецькій області, код одержувача № 23246028, МФО 856135.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 122732,57 грн., в т.ч. по податку з доходів фізичних осіб в сумі 52405,07 грн. та податку на додану вартість в сумі 70327,50 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена звернулись до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити.

Під час судового розгляду справи по суті представник позивача подав заяву, в якій просив доповнити п. 2 адміністративного позову в частині стягнення з ОСОБА_3 податкової заборгованості в сумі 122732,57 грн. за рахунок майна боржника, решта позовних вимог залишив без змін.

Згідно ст. 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

З урахуванням наведеного, суд розглядає справу в межах заявлених первинних вимог.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі судом встановлено наступне.

ОСОБА_3 (60351, с. Ванчиківці, Новоселицький район, Чернівецька область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець 21.09.2007 р. Новоселицькою районною державною адміністрацією та взятий на облік в органи державної податкової служби 21.09.2007 р. за № 1298 (а.с. 8, 9-10).

З матеріалів справи слідує, що 24.01.2011 р. спеціалістами позивача проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, про що складено акт № 28/17-007/НОМЕР_1.

На підставі висновків акту перевірки, 08.02.2011 р. позивачем винесені податкові повідомлення - рішення № 42/7 про донарахування податку на додану вартість у сумі 54766,00 грн. та штрафних санкцій з цього виду податку у сумі 15561,50 грн. та податкове повідомлення - рішення № 43/7 про донарахування 41924,05 грн. податку з доходів від підприємницької діяльності та 10481,02 штрафних санкцій (а.с. 21).

Не погоджуючись з винесеними рішеннями відповідач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з вимогою про його скасування вказаних рішень.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. в справі № 2а/2470/429/11 за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення № 42/17 від 08.02.2011 р. про донарахування ПП ОСОБА_3 податку на додану вартість у сумі 54766,00 грн. та штрафних санкцій з цього виду податку у сумі 15561,50 грн. та податкове повідомлення - рішення № 43/17 від 08.02.2011 р. про донарахування 41924,05 грн. податку з доходів від підприємницької діяльності та 10481,02 грн. штрафних санкцій (а.с. 25-28).

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 р. в справі № 2а/2470/429/11 апеляційну скаргу Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. в справі № 2а/2470/429/11 за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задоволено повністю та скасовано постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 01.11.2011 р. у справі № 2а/2470/429/11 (а.с. 12-13).

У зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням в справі № 2а/2470/429/11, Новоселицька міжрайонна державна податкової інспекції в Чернівецькій області звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 122732,57 грн., що ґрунтується на податкових повідомленнях - рішеннях № 42/17 та № 43/17 від 08.02.2011 р.

Також судом встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.04.2012 р. відкрито касаційне провадження в справі № К/9991/23342/12 за касаційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_3 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 р. в справі № 2а/2470/429/11 (а.с. 29).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в позов слід відмовити повністю з огляду на таке.

Згідно п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України) до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю та податок на додану вартість.

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.14.1.175 ст.14 ПК України).

Пунктом 14.1.157 ч. 14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно із ч. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (п. 57.3 ст. 57 ПК України).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" № 467 від 19.04.2012 р. про сплату боргу в сумі 122732,57 грн., яка отримана відповідачем 25.04.2012 р., про що свідчить відмітка про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 15).

Як вбачається із матеріалів справи, на дату розгляду справи в суді за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 122732,57 грн., що ґрунтується на податкових повідомленнях - рішеннях № 42/17 з податку на додану вартість на суму 70327,50 грн. та № 43/17 від 08.02.2011 р. з податку на доходів від підприємницької діяльності на суму 52405,07 грн.

Вказана обставина підтверджується довідкою Новоселицької міжрайонної державної податкової інспекції від 26.06.2012 р. від 6098/9/24047 та зворотнім боком облікових карток платника податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб (а.с. 65-66).

Проте, суд зазначає, податковий орган (позивач) звертаючись до суду з вимогою про стягнення заборгованості обрав неправильний спосіб захисту.

Так, згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст. 95 - 99 ПК України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (п. 95.1 ст.95 ПК України).

Відповідно п. 87.11 ст. 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 14.1.175 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, Податковий кодекс України не містить посилань на стягнення податкової заборгованості, а лише податкового боргу.

В даному випадку позивач обрав неналежний спосіб захисту, оскільки звернувся до суду із вимогою про стягнення заборгованості з фізичної особи, в той час як згідно Податкового кодексу України наділений правом звертатися про стягнення податкового боргу.

За таких обставин, суд вважає, що обраний у справі, що розглядається, спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав податкового органу щодо стягнення заборгованості, оскільки вказана норма Кодексу не регулює спірних відносин, які виникли у цьому випадку.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представник позивача не довів ті обставини, на які він посилались як на обставину своїх вимог, а тому в задоволені позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 71, 86, 158, 160 - 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 25 вересня 2012 р.

Суддя В.К. Левицький