Постанова № 26123711, 04.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/5379/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю представників сторін:

позивача -

ТОВ «Східноукраїнська компанія»: Кулика А.В. (довір. № 10-08 від 10.08.2012, дійсна до 10.02.2014),

представника відповідача - Рубіжанської ОДПІ

Луганської області Державної податкової служби: Кошакова Д.В. (довір. № 430-10-09 від 27.03.2012, дійсна до 27.03.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.05.2012 № 0000242301, -

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.05.2012 № 0000242301.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 20.01.2012 по 24.01.2012 Рубіжанською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.07.2011.

За результатами перевірки був складений акт № 53/2301/31847053 від 31.01.2012 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки та винесено податкове повідомлення - рішення № 0000242301 від 07.05.2012. Також позивач в позові зазначає, що на підставі зазначеного вище акту перевірки контролюючий орган раніше, 14.02.2012, вже видавав податкове повідомлення - рішення № 0000082301, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на податок на додану вартість на суму 25378,00 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення було оскаржено платником податків в адмініс тративному порядку.

Рішенням ДПС у Луганській області від 12.04.2012 вказане податкове повідомлення - рішення було скасовано в части ні визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1974,00 грн., в іншій частині, а саме визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 23406,00 грн., зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін. Позивач вважає рішення № 0000242301 від 07.05.2012 таким, що винесено незаконно, без перевірки усіх обставин, що мають істотне значення для справи, є необґрунтованим, та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як зазначає позивач в позові, порушення, що виявлені в ході перевірки ТОВ «Східноукраїнська компанія», базуються на висновках, зафіксованих в акті перевірки Алчевської ОДПІ від 14.11.2011 про результати позапланової невиїзної документальної пе ревірки ПП «Арикон», з питань дотримання вимог податкового законо давства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, на підставі якого перевіряючими були зроблені висновки про недійсність правочину між TOB «Східноукраїнська компанія» та ПП «Арикон» в силу його нікчемності.

Такі висновки перевіряючих Рубіжанської ОДПІ, на думку позивача, ґрунтуються на неможливості фактичного здійснення ПП «Арикон» господарських операцій через від сутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, ненадання (відсутні на момент проведення перевірки) первинних підтверджуючих до кументів щодо визначення платником податкових зобов'язань, відсутності необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'яз ку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних за собів. Тільки на вказаних підставах податківці вважають, що усі операції з продажу ТМЦ ПП «Арикон» на адресу контрагентів - покупців не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по всьому ланцюгу.

Проте позивачем були дотримані вимоги Податкового кодексу України, а саме були укладені договори куплі - продажу, видані відповідні податкові та видаткові накладні, за отримані товари підприємство розрахувалось в повному обсязі.

На підставі викладеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.05.2012 № 0000242301.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні не визнав позовні вимоги, надав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесено Рубіжанською ОДПІ Луганської області на підставі розгляду акту перевірки, прийнятого за результатами проведеної документальної позапланової невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 31.07.2011. В ході перевірки було встановлено, що операції між позивачем та ПП «Арикон» вчинені без наміру створення правових наслідків, не мають реального товарного характеру, є нікчемними, у зв'язку з чим ТОВ «Східноукраїнська компанія» завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ у квітні, травні, червні, липні 2011 року в сумі 39521,00 грн. та завищено суму податкового кредиту за вказані місяці на суму 62926,00 грн. Внаслідок виявлених податковим органом порушень податкового законодавства, позивачу було донараховано податок на додану вартість на загальну суму 23406,00 грн.

Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Східноукраїнська компанія» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 29.12.2009 за № 13901020000000771 (а. с. 228), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а. с. 229). Перебуває на податковому обліку в Рубіжанській ОДПІ Луганської області з 31.12.2009 за № 1673 (а. с. 230).

ТОВ «Східноукраїнська компанія» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100266376 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а. с. 227).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 20.01.2012 по 24.01.2012, відповідно до наказу Рубіжанської ОДПІ Луганської області від 19.01.2012 № 44 (а. с. 240), повідомлення від 19.01.2012 № 340/2301 (а. с. 243) та постанови старшого слідчого з ОВС ПМ ДПА в Луганській області, старшого лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д.М. про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки від 16.01.2012 (а. с. 244-245), було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Східноукраїнська компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість за період 01.04.2011 по 31.07.2011, про що складений акт від 31.01.2012 № 53/2301/36847053 (а. с. 10-40), згідно якого виявлено порушення:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 По даткового кодексу України, в результаті чого завищено суму подат кових зобов'язань з ПДВ у квітні, травні, червні, липні 2011 року в сумі 39521 грн. та завищено суму податкового кредиту у квітні, травні, червні, липні 2011 року на суму 37547,00 грн.;

- п. 198.2, п. 198,3, п. 198.4 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 25379,00 грн., яка підлягає донарахуванню, у т.ч. за квітень на суму 13860,00 грн., за травень на суму 11519,00 грн.;

- п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2, ст. 215, п. 1, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Східноукраїнська компанія» з постачальником ПП «Арикон» та покупцями КП «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства», TOB «Куп'янський машинобудівний завод».

Відповідно до розписки (а. с. 243), копію зазначеного вище наказу та повідомлення про перевірку позивач отримав 19.01.2012.

Інформації щодо надання заперечень до акту перевірки позивачем суду надано не було.

На підставі акту перевірки Рубіжанською ОДПІ Луганської області винесено податкове повідомлення - рішення № 0000082301 від 14.02.2012 (а. с. 41), відповідно до якого позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 25380,00 грн., з яких за основним платежем - 25379,00 грн., за штрафними санкціями - 1,00 грн. Нарахування штрафних санкцій підтверджено розрахунком штрафних санкцій (а. с. 42).

Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржене позивачем до ДПС у Луганській області. За результатами розгляду скарги TOB «Східноукраїнська компанія» 12.04.2012 прийнято рішення, відповідно до якого податкове повідомлення - рішення № 0000082301 від 14.02.2012 було скасовано в частині на 1974,00 грн. податку на додану вартість.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивачем до Державної податкової служби України подано скаргу на податкове повідомлення - рішення № 0000082301 від 14.02.2012. За результатами розгляду скарги було прийнято рішення № 9737/6/10-2115 від 11.06.2012, відповідно до якого рішення ДПС у Луганській області від 12.04.2012 залишено без змін (а. с. 43-46).

Судом встановлено, що 07.05.2012 Рубіжанською ОДПІ Луганської області було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000242301 (а. с. 47), яким, з урахуванням рішення ДПС України № 9737/6/10-2115 від 11.06.2012, позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23406,00 грн., з яких за основним платежем - 23405,00 грн., за штрафними санкціями - 1,00 грн. Нарахування штрафних санкцій підтверджено розрахунком штрафних санкцій (а. с. 48).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП «Арикон» 04.04.2011 за № 15 було укладено договір поставки ТМЦ (а. с. 126-127). Відповідно до зазначеного договору постачальник, ТОВ «Арикон», зобов'язується поставити, а покупець, ТОВ «Східноукраїнська компанія», прийняти та оплати поставлений товар. Приймання товару в кількості та за якістю відбувається відповідно до специфікацій або рахункам - фактурам.

В попередньому судовому засіданні 13.08.2012 копії специфікацій були надані представником позивача до матеріалів справи (а. с. 129-137).

Відповідно до п. 7.1 п. 3 договору № 15 від 04.04.2011, договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.2011. Крім того, 23.05.2011 між зазначеними сторонами договору було укладено додаткову угоду № 1 у зв'язку зі змінами банківських реквізитів ТОВ «Східноукраїнська компанія» (а. с. 128).

Із зазначених документів вбачається, що позивач ТОВ «Східноукраїнська компанія» придбав у ПП «Арикон» різні металовироби та ноутбук. Всього було 9 поставок, але товарно-транспортних накладних до матеріалів справи не додано, також немає і актів приймання товару. Як пояснив представник позивача зазначений товар у господарській діяльності не використовувся а був перепроданий іншим суб'єктам господарювання.

Також в судовому засіданні встановлено, що в ході проведення Рубіжанською ОДПІ Луганської області перевірки ТОВ «Східноукраїнська компанія» було використано акт Алчевською ОДПІ Луганської області від 14.11.2011 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Арикон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011, проведеної на підставі постанови про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки старшого слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в Луганській області Шершенькова Д.М. від 09.11.2011.

В ході проведення перевірки взаємовідносин ТОВ «Східноукраїнська компанія» з ПП «Арикон» працівниками Алчевської ОДПІ Луганської області встановлено відсутність в ПП «Арикон» будь - яких транспортних засобів, що позбавляє останнього здійснювати транспортування придбаного або реалізованого товару власними силами. Також встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно - матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ПП «Арикон» адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Тобто, підприємством в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Східноукраїнська компанія» відображені без мети реального настання правових наслідків та з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 ТОВ «Східноукраїнська компанія» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість у сумі 497600,00 грн.

Згідно АІС «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на рівні ДПА України» по ТОВ «Східноукраїнська компанія» встановлено завищення податкових зобов'язань з ПДВ за квітень - липень 2011 року на загальну суму 39521,00 грн., у тому числі по взаємовідносинам з:

- КП «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» в сумі 1983,00 грн.;

- ТОВ «ТД «Куп'янський машинобудівний завод» в сумі 37538,00 грн.

За період з 01.04.2011 по 31.07.2011 ТОВ «Східноукраїнська компанія» задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 467367,00 грн. Згідно АІС «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на рівні ДПА України» по ТОВ «Східноукраїнська компанія» встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ за квітень - липень 2011 року на загальну суму 62926,00 грн., у тому числі по взаємовідносинам ПП «Арикон» в сумі 62926,00 грн.

Крім того, за період з 01.04.2011 по 31.07.2011 ТОВ «Східноукраїнська компанія» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету:

- в квітні 2011 року - 10253,00 грн.;

- в травні 2011 року - 19287,00 грн.;

- в червні 2011 року - 575,00 грн.;

- в липні 2011 року - 118,00 грн.

Перевіркою повноти нарахування ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за вказаний період, встановлено його заниження на суму 23405,00 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позивачем за період з квітня по липень 2011 року неправомірно задекларовано суму податку на додану вартість в розмірі 23405,00 грн., оскільки з матеріалів справи не вбачається підтвердження надходження ТМЦ від ПП «Арикон» до ТОВ «Східноукраїнська компанія» та подальшої їх реалізації іншим контрагентам - покупцям у зв'язку з відсутністю актів приймання - передачі товару, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Дослідивши наявні в матеріалах справи фінансово-господарські документи, суд прийшов до висновку, що договір поставки ТМЦ, укладений між позивачем та ПП «Арикон», не мали реального характеру, а лише мали за мету отримання грошових коштів та формування податкового кредиту, оскільки позивач не довів правомірності здійснення та виконання укладеного правочину по взаємовідносинам з ПП «Арикон» за період з 01.04.2011 по 31.07.2011.

Суд приймає до уваги посилання представника відповідача на те, що зазначений вище договір поставки вчинений удавано з метою ухилення від сплати податків, порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства та має ознаки нікчемності, оскільки позивачем недодержано в момент вчинення правочинів вимог ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, вчинений та не спрямований на реальне настання правових наслідків

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.05.2012 № 0000242301 є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська компанія» до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07.05.2012 № 0000242301 - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 10 вересня 2012 року.

Суддя В.В. Матвєєва