Постанова № 26123357, 10.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/11375/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14-10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенка С.В.,

при секретарі Запорожцевій Г.В.,

за участю

представника позивача - Нейрановського А.О. (за довіреністю),

представника відповідача - Іванченка В.А. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011р. № 0000022330/0 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 70559, 25 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17640,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011р. № 0000022330/0 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 70559, 25 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17640,00 грн., з урахуванням уточнень.

Ухвалою суду від 17.05.2012р. у справі здійснено процесуальну заміну неналежного відповідача - Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції на належного - Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що результати перевірки не відповідають дійсному стану справ податкового обліку на підприємстві, тому відомості, які відображені в акті перевірки № 11035/23-2/35833631 від 22.12.2010р., є невірними, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення № 0000022330/0 від 10.01.2011р. в частині визначення суми податкового зобов'язання, а саме донарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 70559,25 грн. та фінансових санкцій у сумі 17640,00 грн. є таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства, тобто не відповідає його вимогам та є незаконним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, про щo в судовому засіданні надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що відповідно до абз. 2 п. 16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 ст. 6 цього Закону.

В порушення пп. 8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

На порушення цієї статті ТОВ «Мінова Україна» не вірно задекларована сума амортизаційних відрахувань за 3квартали 2009р. та 2009 рік, у зв'язку з чим завищена сума амортизаційних відрахувань (3квартали 2009р.) на загальну суму 282 237,00 грн., а саме: ТОВ «Мінова Україна» задекларовано амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал - півріччя 2009 року (2квартал 2009р.) у сумі 0 грн., з наростаючим підсумком за півріччя 2009р. у сумі 0 грн., за даними ОДПІ амортизаційні відрахування за звітний період з наростаючим підсумком у сумі 0,0 грн.; - за 3 квартали 2009 року у сумі 128 175,00 грн., з наростаючим підсумком у сумі 410 412,00 грн., за даними ОДПІ амортизаційні відрахування за звітний період з наростаючим підсумком у сумі 128175,00 грн. (відхилення у сумі 410412-128175=282237грн.); - за 2009 рік (4квартал 2009р.) у сумі 330192 грн., з наростаючим підсумком у сумі 740604,00 грн. за даними ОДПІ амортизаційні відрахування за звітний період з наростаючим підсумком у сумі 458367,00 грн. (відхилення у сумі 740604-458367=282237 грн.). Дане порушення призвело до завищення амортизаційних відрахувань за 3 квартали та 2009 рік на загальну суму 282 237,00 грн.

В ході планової перевірки, яка проводилась за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р., підприємством не надано первинні документи на придбання, виготовлення основних засобів у 2008 році та l кварталі 2009 року, відсутні факти підтвердження суми амортизаційних нарахувань за перший та другий квартали 2009 року. Також підприємством надані декларації з податку на прибуток за перший квартал та півріччя 2009 року з відсутністю суми амортизаційних нарахувань та відомостей щодо балансової вартості основних засобів, що підтверджує відсутність основних фондів на підприємстві.

Відповідно Наказу Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» встановлено не дотримання ТОВ «Мінова Україна» вимог оформлення Форми №ОЗ-l, а саме: «при оформлені приймання основних засобів акт (накладна) складається в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною розпорядженням (наказом) керівника підприємства. Складання загального акта, що оформлює приймання декількох об'єктів основних засобів, допускається лише при обліку господарського інвентарю, інструменту, обладнання і т.п., якщо ці об'єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці.

На порушення цього наказу ТОВ «Мінова Україна» не вірно оформлені акти введення в експлуатацію, в яких не вказано: первісна балансова вартість об'єкта; рахунок, субрахунок; інвентарний номер; заводський номер; код рахунка та об'єкта аналітичного обліку (для віднесення відрахувань); норми амортизаційних відрахувань; перелік технічної документації; коротка характеристика об'єкта; відмітка бухгалтерії про відкриття картки або переміщення об'єкта; дата, місяць, рік (по кожному окремому об'єкту); не вказано місцезнаходження об'єкта у момент його приймання (передачі).

Таким чином, не підтверджено придбання основних фондів, їх введення в експлуатацію, місцезнаходження об'єктів та передання в експлуатацію.

Також до перевірки не були надані первинні документи на придбання, виготовлення основних засобів у 2008 році та l кварталі 2009 року та не надано документи, які б підтверджували оплату на їх придбання, та відображення витрат у бухгалтерському обліку.

Отже, ТОВ «Мінова Україна», на думку відповідача, порушено пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідач вважає, що податкове повідомлення - рішення прийняте відповідно до вимог діючого законодавства, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові та запереченнях проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, беручи до уваги висновок проведеної у справі судово-економічної експертизи, надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» 27.03.2008 року зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, включено до ЄДРПОУ, перебуває на податковому обліку у Гірницькому відділенні Макіївської ОДПІ з 31.03.2008 року.

На підставі направлень від 13.10.2010р. № 1293, від 23.11.2010р. № 1517, виданих Макіївською ОДПІ у Донецькій області, згідно із частиною l ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіку проведення виїзних перевірок суб'єктів господарювання, Макіївською ОДПІ у Донецькій області проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Мінова Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р. Перевірка проводилась з 14.10.2010р. по 15.12.2010р., термін проведення перевірки продовжувався з 25.11.10р. по 15.12.10р. на підставі наказу Макіївської ОДПІ від 23.11.10 року № 895.

За результатами перевірки складено акт № 11035/23-2/35833631 від 22.12.2010 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011р. № 0000022330/0, яким відповідачеві визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 150666,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 37666,50 грн.

Суд зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення, яке наявно в матеріалах справи, датовано 10.01.2010р. Але, як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника відповідача, дата прийняття спірного рішення зазначена в результаті допущенної технічної помилки. Фактична дата прийняття рішення - 10.01.2011р., про що також свідчать документи, про його реєстрацію у податковому органі.

З урахуванням зазначеного, суд приймає до уваги, що предметом спору є саме податкове повідомлення-рішення № 0000022330/0 від 10.01.2011р.

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятим рішенням, ТОВ «Мінова Україна» було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011р. № 0000022330/0 до Державної податкової адміністрації в Донецькій області та Державної податкової адміністрації України.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової адміністрації в Донецькій області № 5090/1025-113-1 від 18.03.2011р. та рішенням Державної податкової адміністрації України № 10210/6/25-0115 від 02.06.2011р. податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011р. № 0000022330/0 залишено без змін.

Як вбачається з акту перевірки № 11035/23-2/35833631 від 22.12.2010 року, податковим органом встановлено порушення ТОВ «Мінова Україна», зокрема, п.п. 5.3.9, п. 5.1, п. 5.3 ст. 5, пп.8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 150 666,00 грн.

В порушення пп. 8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Мінова Україна» не вірно задекларовано суму амортизаційних відрахувань за звітним наростаючим підсумком за 3 квартали 2009р. та 2009р., у зв'язку з чим завищено суму амортизаційних відрахувань (3квартали 2009 р.) на загальну суму 282 237,00 грн.

Згідно акту перевірки ТОВ «Мінова Україна» задекларовано амортизаційні відрахування за розрахункових квартал:

- за півріччя 2009р. (2 квартал 2009р.) у сумі 0,0 грн., з наростаючим підсумком за півріччя 2009р. у сумі 0,0 грн., за даними ОДПІ амортизаційні відрахування за звітний період з наростаючим підсумком у сумі 0,0 грн.;

- за 3 квартали 2009р. у сумі 128 175,00 грн., з наростаючим підсумком у сумі 410 412,00 грн., за даними ОДПІ амортизаційні відрахування за звітний період з наростаючим підсумком у сумі 128 175,00 грн. (відхилення у сумі 410 412 - 128 175 = 282 237 грн.).

Як вбачається з податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за звітний (податковий) період за 2008, 2009 рік ТОВ «Мінова Україна» задекларовані у рядку 07 Декларацій «Сума амортизаційних відрахувань»: півріччя 2008 р. - 0 грн., 3 квартали 2008 р. - 0 грн., 2008 р. - 0 грн., 1 квартал 2009 р. - 0 грн., півріччя 2009 р. - 0 грн., 3 квартали 2009 р. - 410 412 грн.

Відповідно до додатку К1/1 до податкової декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ «Мінова України» за 3 квартали 2009р. «Розрахунок амортизаційних відрахувань» задекларовано амортизаційні відрахування за розрахунковий квартал (3 квартал) в сумі 128 175,00 грн., наростаючим підсумком за 3 квартали 410 412,00 грн.

Згідно розрахунку суми амортизаційних відрахувань ТОВ «Мінова Україна» за 1-3 квартал 2009р. вбачається, що амортизаційні відрахування розраховані виходячи з балансової вартості основних фондів ІІ та ІІІ групи, а саме по рахункам 104 «обладнання» та 105 «транспортні засоби».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Амортизації підлягають витрати на:

- придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

- самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;

- проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

- капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей, вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для використання у господарській діяльності платника податку, включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5 цього Закону.

Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду.

Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом.

Пунктом 29 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» встановлено, що нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Пунктом 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

У разі коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації з цього податку, такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі.

Пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який, зокрема, містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно з вимогами частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

В ході судового розгляду ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.08.2011р. у даній справі призначено судово-економічну експертизу.

Як вбачається з висновку судово-економічної експертизи № 4524/24-5194/25 від 30.03.2012 року сума амортизаційних відрахувань за 3 квартали 2009 року за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Мінова Україна» по рахунку 131 «Знос основних засобів» - 410412,00 грн. частково не відповідає сумі амортизаційних відрахувань за даними дослідження - 406947,88 грн. За даними дослідження зменшення по сумі нарахованих ТОВ «Мінова Україна» амортизаційних відрахувань за 3 квартали 2009 року складає 3464,00 грн.

Розбіжності даних дослідження з даними ТОВ «Мінова Україна» склалися внаслідок не надання ТОВ «Мінова Україна» в повному обсязі первинних документів, що підтверджують витрати по оформленню вантажно-митної декларації від 12.08.2007р. №700000005/8/008907 та від 30.07.2008р. №700000005/8/008138 і вартості поліпшень по автомобілю «Dacia».

Як свідчать податкові декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року ТОВ «Мінова Україна» не значаться задекларованими суми амортизаційних відрахувань по рядку 07 декларації. Разом з тим, у декларації за 3 квартали 2009 року, яка згідно п. 16.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» складається наростаючим підсумком з початку року, відображено суму амортизаційних відрахувань в розмірі 410412,00 грн., що частково не відповідає даним результатів дослідження - 406947,88 грн.

В результаті проведеного дослідження висновок акту перевірки Макіївської ОДПІ від 22.12.2010 р. за № 11035/23-2/35833631 в частині завищення ТОВ «Мінова Україна» амортизаційних відрахувань за 3 квартали 2009 року документально підтверджується в розмірі 3464,00 грн.

Не погодившись з висновком експерта, відповідачем надано заперечення, згідно якого експертизою досліджувалися документи, які до перевірки не надавались, поза увагою залишено питання щодо нарахування штрафу. Крім того, експертом не досліджені документи, які б підтверджували оплату на придбання основних фондів та відображення витрат у бухгалтерському обліку, а саме: журнали ордера з додатками по бухгалтерським рахункам 631, 632, 371, 372 за період, в якому віднесено витрати на їх придбання, картки складського обліку за 2008 р., 1 квартал 2009 р., виписки банку для підтвердження оплати.

На думку відповідача, в ході проведення експертизи судовим експертом не виконано вимог ст. 66 КАС України та проведено експертизу на підставі документів, які не надавались до перевірки і стосовно яких існує сумнів їх складання безпосередньо в момент вчинення певної фінансово - господарської (бухгалтерської) операції.

Стосовно наданих заперечень на висновок експерта від 30.03.2012р. № 4524/24-5194/25 суд зазначає, що у відповідності до «Науково - методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, дані для вирішення поставлених питань, містяться у прибуткових та видаткових ордерах, звітах, звітах матеріально відповідальних осіб, картках складського обліку, касових книгах, матеріалах інвентаризації, табелях, нарядах, актах приймання виконаних робіт, трудових угодах, розрахункових та платіжних відомостях, виписках банку, платіжних дорученнях та вимогах, накопичувальних (облікових) відомостях, журналах - ордерах, меморіальних ордерах по балансових рахунках, балансах та інших первинних та зведених документах бухгалтерського обліку та звітності.

Відповідно до пункту 8 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Таким чином, підставою для бухгалтерського та податкового обліку підприємства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та на даних яких повинні ґрунтуватися облікові регістри підприємства.

Виходячи з наведеного, експертом при проведенні дослідження враховувались дані наданих первинних документів, що фіксують факт здійснення господарських операцій. З висновку експерта вбачається, що надані документи мають всі необхідні реквізити, відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому заперечення відповідача є безпідставними.

Зважаючи на зазначене, - суд, з врахуванням положень статей 66, 69 Кодексу адміністративного судочинства України, приймає до уваги вказаний вище висновок експертизи №4524/24-5194/25 від 30.03.2012 року як належний та допустимий доказ у справі та звертає увагу на викладені в ньому висновки.

Таким чином, суд зазначає, що застосовані норми амортизації ТОВ «Мінова Україна» до основних фондів введених в експлуатацію та врахованих у податковій декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року відповідають встановленим нормам амортизації п. 8.6.1. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Факт придбання та оприбуткування основних фондів щодо яких у податкового органу виник сумнів частково підтверджений зазначеним висновком експертизи, який зроблений на підставі наданих позивачем первинних документів.

Крім того, суд вважає за необхідне також звернути увагу на інші висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 22.12.2010р. № 11035/23-2/35833631, які мають суттєві протиріччя з висновками, зробленими податковим органом, які стали підставою для прийняття рішення в частині його оскарження.

Зокрема, як вбачається з висновків, зроблених податковим органом на сторінці 22 акту перевірки:

-п.6 - «перевіркою показників, відображених у рядку 04.10 Декларацій «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин», за період з 01.04.09 по 30.06.10 у сумі 0,0 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював витрати пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Проведеною перевіркою відображеного показника за 2009 рік в сумі 0,0 грн. на підставі таких документів: ж/о 6, зворотньо-сальдова відомість № 10, отримані накладні, акти виконаних робіт (послуг), акти прийома-передачі, податкові накладні, головні книги за 2-4 кв. 2009р. та півріччя 2010 рік, Декларації з податку на прибуток, таблиці 2, 3 додатка К 1/1 не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.10 Декларацій «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин»;

-п.8 - «проведеною перевіркою відображеного показника за 2-4 кв. 2009 року та півріччя 2010 рік в сумі «-» 4563716 грн. на підставі таких документів: зворотньо-сальдові відомості з додатками по рах. 371, 91, 92, видаткові накладні, договора, виписку банку, Декларації з податку на прибуток за 2009р. та півріччя 2010р. не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.2 Декларацій «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів».

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вище викладене, висновки проведеної у справі судово-економічної експертизи, а також законодавчо встановлені норми п. 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в частині права платника податків не подавати уточнюючий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, суд приходить до висновку, що відповідач, відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів в повному обсязі склад правопорушень, на підставі яких прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, внаслідок чого позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 2, 7-14, 17, 69-71, 72, 86, 94, 158-163, 185-186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011р. №0000022330/0 в частині донарахування податку на прибуток приватних підприємств у сумі 70559, 25 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17640,00 грн. - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011р. №0000022330/0, винесене Макіївською об'єднаної державною податковою інспекцією у Донецькій області, в частині донарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 87116,75 грн., з яких 69693,25 грн. - за основним платежем, 17423,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінова Україна» понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 3 (три) грн. та оплати за проведення експертизи у сумі 5025 (п'ять тисяч двадцять п'ять) грн. 24 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10.09.2012 року. Постанова у повному обсязі складена 17.09.2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.