Постанова № 26123339, 19.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/4990/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі Ковальському А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ-Автоматизація»

до до Східної митниці

про визнання неправомірним та скасування рішення

за участю:

від позивача: Гамаюн Р.Л. (дов. б/н від 11 червня 2012 року)

Іващенко А.О. (дов. б/н від 14 серпня 2012 року)

від відповідача: Костиркіна Г.В. (№ 23/552 від 05.09.2012 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДТ-Автоматизація» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Східної митниці про визнання неправомірним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів № 700120805/2012/000022/1 від 16 березня 2012 року, яким відповідач збільшив заявлену позивачем у ВМД № 700120805/2012/000938 митну вартість ввезеного позивачем інтерфейсного реле з рядними клемами внаслідок застосування 6 (резервного) методу визначення митної вартості.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення позивач зазначив, що посадовими особами відповідача в ході проведення митного оформлення витребування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів відповідачем не було аргументовано, встановленої статтею 266 Митного кодексу України процедури консультацій не дотримано, що призвело до безпідставного застосування 6 методу визначення митної вартості при визначенні вартості ввезеного позивачем товару. У наданому позові позивач наполягав на достатності наданих ним документів для визначення митної вартості товару за 1 методом визначення митної вартості та зауважував на можливості застосування позивачем методу визначення митної вартості товару, пред'явленого до митного оформлення за ВМД №700120805/2012/000938, за ціною ідентичних товарів, оскільки ідентичні товари імпортувалися позивачем у грудні 2011 року на підставі ВМД 700120801/2011/002050.

Крім цього, при визначенні митної вартості за 6 резервним методом як джерело інформації відповідач визначив ВМД № 700120805/2012/00521 від 22 лютого 2012 року, митна вартість товару в якій була скоригована декларантом позивача на підставі рішення Східної митниці про визначення митної вартості № 700120805/2012/000006/2 від 22 лютого 2012 року. Зазначене рішення про визначення митної вартості № 700120805/2012/000006/2 від 22 лютого 2012 року оскаржується позивачем з підстав його незаконності.

В ході судового розгляду справи представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач - Східна митниця проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях № 11-23/8111 від 11 червня 2012 року. В обґрунтування незгоди із позовом відповідач зазначив, що при перевірці правильності визначення позивачем митної вартості ввезеного ним товару, посадовими особами митниці було встановлено невідповідність ціни товару даним Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби, що й стало приводом для витребування від позивача додаткових документів для визначення митної вартості. На вимогу митного органу не було надано всіх необхідних документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, у зв'язку із чим митну вартість визначено на підставі наявних в митного органу відомостей. Застосування шостого методу визначення митної вартості відповідач обґрунтовував недостатністю в митного органу інформації для застосування інших методів визначення митної вартості.

В судовому засіданні представник відповідача підтримала викладене в запереченнях, просила суд відмовити позивачу в задоволенні вимог в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВДТ - Автоматизація» є юридичною особою, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 33560139, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого наявна в матеріалах справи (арк. справи 15).

14 січня 2011 року між позивачем (покупець) та фірмою «VDT Industrie Automatisierung Gmbh», Німеччина (продавець) укладений контракт № 003/11/01 IMP, умовами якого передбачалося постачання покупцю (позивачу) товару на умовах, визначених у відповідних додатках до контракту, які є його невід'ємною частиною (арк. справи 100-105). Згідно пункту 2.1. контракту вартість товару визначається у відповідних додатках до контракту, що є його невід'ємною частиною. Додатковою угодою до контракту № 23 від 27 грудня 2011 року (арк. справи 106-120) сторони узгодили постачання товару згідно переліку та вартості, наведених в цій угоді на умовах постачання DAP- Маріуполь по Інкотермс 2010.

21 лютого 2012 року з метою здійснення митного оформлення товару, що надійшов на підставі контракту № 003/11/01 IMP від 14 січня 2011 року та додаткової угоди № 23 від 27 грудня 2011 року, позивач надав до Східної митниці (відповідач) вантажну митну декларацію № 700120805/2012/000938 (арк. справи 57-59). У ВМД № 700120805/2012/000938 позивач заявив до митного оформлення товар, описаний в графі 31 декларації наступним чином: інтерфейсне реле з рядними клемами, однополюсний на два напрямки, під гвинтовий затискач, 24В постійного струму, конструкція із захистом від дотику у кількості 684 од., каталожний номер 700HLT1Z24. Для сили струму - 6А. Інтерфейсне реле з рядними клемами, однополюсний на два напрямки, під гвинтовий затискач, 24В постійного струму, конструкція із захистом від дотику у кількості 20 од., каталожний номер 700HLT1Z24. Для сили струму - 6А Виробник: Rockwell Automation, країна виробництва: IT, торговельна марка: Allen-Bradley.

Разом із зазначеною декларацією, крім інших, позивач надав митному органу наступні документи: декларацію митної вартості № 700120805/2012/000938 (арк. справи 55-56), додаткову угоду № 23 до контракту № 003/11/01 IMP від 14 січня 2011 року (арк. справи 106-120), рахунок № АТ 110023.003.ВА.4 від 6 березня 2012 року (арк. справи 121), пакувальний лист № АТ 11023.003.ВА. від 6 березня 2012 року (арк. справи 122), сертифікат якості бенефіціара (арк. справи 123-124).

Вартість ввезеного товару визначена позивачем за методом визначення митної вартості за ціною угоди згідно відомостей, що містяться в додатку № 23 до контракту № 003/11/01 ІМР від 14 січня 2011 року на рівні 6 Євро за одиницю.

16 березня 2012 року в декларації митної вартості посадовою особою відповідача здійснено відмітку про необхідність надання позивачем додаткових документів згідно переліку для підтвердження задекларованої митної вартості. Згідно підпису на зворотному аркуші декларації митної вартості на вимогу відповідача позивачем надані платіжні доручення № 45 від 27 грудня 2011 року, № 1 від 11 лютого 2012 року, № 3 від 20 січня 2012 року, № 4 від 31 січня 2012 року та сертифікат походження товару. Щодо інших витребуваних документів, то в наданій декларації, декларантом позивача зроблений запис про неможливість їх надання.

16 березня 2012 року відповідачем прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 700120805/2012/000022/1 (арк. справи 8), яким відповідач визначив митну вартість товарів, що надійшли на адресу позивача, із застосуванням шостого методу визначення митної вартості. Із врахуванням прийнятого відповідачем рішення про визначення митної вартості за 6 методом вартість інтерфейсного реле з рядними клемами (кількість 684 од. та 20 од.) від 4224 Євро (6 Євро за одиницю) збільшилася до 4928 Євро (7 Євро за одиницю).

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначені Митним кодексом України. В період виникнення спірних правовідносин між сторонами був чинним Митний кодекс України від 11 липня 2002 року, а тому при вирішенні цієї справи суд виходить з норм чинного в період виникнення спірних правовідносин кодексу.

Статтею 40 Митного кодексу України встановлено обов'язковість здійснення митного контролю всіх товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Обсяг митних процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до Митного Кодексу, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Основні засади визначення митної вартості товарів врегульовані розділом 10 Митного кодексу України та іншими нормативно-правовими актами з митної справи.

Відповідно до статті 259 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 266 Митного Кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1 - 5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

В силу положень частини 1 статті 265 Митного кодексу України митні органи здійснюють контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 9 квітня 2008 року, що діяв до 1 червня 2012 року, встановлені наступні способи здійснення контролю митним органом:

1) проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 1766 від 20 грудня 2006 року; усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості;

2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з 1) рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; 2) наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;

3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи форм контролю.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі - товари), подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, що діяв до 1 червня 2012 року,.

Пунктом 7 зазначеного порядку визначений обов'язковий перелік документів, що надається декларантом для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів.

В судовому засіданні встановлено, що до ВМД № 700120805/2012/000938 позивачем додані документи, визначені обов'язковими пунктом 7 зазначеного Порядку.

Відповідно до п.11 цього Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи згідно визначеного в зазначеному пункті переліку. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Виходячи з наведеного, вирішення питань, що виникають в ході перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості належить до виключної компетенції митного органу. Митний орган має право здійснити перевірку достовірності зазначених декларантом даних у наданих деклараціях. Із змісту вказаної норми вбачається, що виникнення в декларанта обов'язку надати документи у межах визначеного цим пунктом переліку пов'язано лише із фактом витребування їх митним органом. Обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю встановлений також статтею 45 та 88 Митного кодексу України.

Витребування з декларанта додаткових документів, необхідних для вирішення питання щодо правильності визначення митної вартості є засобом реалізації митним органом владних, управлінських функцій, делегованих державою. Встановлення судом обов'язку митного органу доведення обґрунтованості сумнівів щодо правильності визначення митної вартості, стане наслідком обмеження суб'єкта владних повноважень в реалізації наданих йому функцій, що є неможливим. З урахуванням наведеного, суд виходить з того, що митниця мала обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При витребуванні додаткових документів митниця діяла відповідно порядку №1766 та норм митного законодавства.

З огляду на зазначене, суд не приймає до уваги посилання позивача на не доведення відповідачем доцільності витребування митним органом документів на підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

На підставі пункту 11 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, митним органом були витребувані додаткові документи від позивача на підтвердження митної вартості, а саме: 1) банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) відповідна бухгалтерська документація; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти фірми-виробника товару; 4) калькуляція фірми-виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; 6) сертифікат про походження товару, 7) інші документи за бажанням декларанта.

Перелік документів, витребуваних митним органом був визначений посадовою особою митниці на зворотному боці декларації митної вартості, втім на вимогу посадової особи митного органу декларантом позивача надані витребувані документи частково (зворотн. бік арк. справи 55).

За приписами пункту 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766, ненадання декларантом витребуваних документів має своїм наслідком визначення митної вартості ввезених позивачем товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Оскільки декларантом позивача не було надано в повному обсязі всіх витребуваних митним органом документів, митна вартість ввезеного позивачем товару визначена митним органом на підставі наявної інформації із застосуванням 6 (резервного) методу визначення митної вартості.

Так, митна вартість інтерфейсного реле з рядними клемами, кількість 704 од. первинно заявленого позивачем до митного оформлення по ціні 6 Євро за одиницю визначена відповідачем на підставі даних ВМД № 700120805/2012/000521 (арк. справи 145-150), в якій товар № 3: інтерфейсне реле з рядними клемами, двополюсний на два напрямки, під гвинтовий затискач, 24В постійного струму. Конструкція із захистом від дотику у кількості 20 шт., каталожний номер 700HLT12Z24. Для сили струму - 10А Виробник: Rockwell Automation, країна виробництва: IT, торговельна марка: Allen-Bradley задекларований за ціною 7 Євро за одиницю.

Основні умови та порядок застосування 6 (резервного) методу визначення митної вартості визначені статтею 273 Митного кодексу України, згідно якої у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено недотримання відповідачем встановленого Митним кодексом України принципу послідовного застосування кожного з методів визначення митної вартості, встановленого статтями 266, 268 Митного кодексу України з огляду на наступне.

Так, згідно вантажної митної декларації № 700120801/2011/002050 (арк. справи 45-47) позивачем оформлений товар (позиція 2) інтерфейсне реле з рядними клемами (30 одиниць) за митною вартістю 189 Євро (6,30 Євро за одиницю). Відповідно до опису зазначеного товару в графі 31, він являє собою інтерфейсне реле з рядними клемами однополюсне на два напрямки, під гвинтовий затискач, 24В постійного струму. Конструкція із захистом від дотику у кількості 20 шт., каталожний номер 700HLT1Z24. Для сили струму - 6 А Виробник: Rockwell Automation, країна виробництва: IT, торговельна марка: Allen-Bradley, що співпадає з описом товару № 3 наведеного в графі 31 вантажної митної декларації № 700120805/2012/000938.

З огляду на таке, суд дійшов висновку, що відповідачем при визначенні митної вартості інтерфейсного реле з рядними клемами відповідачем не було дотримано принципу послідовності застосування кожного з встановленого статтею 266 Митного кодексу України методу визначення митної вартості, що призвело до необґрунтованого застосування 6 (резервного) методу визначення митної вартості за наявності можливості визначити митну вартість зазначеного товару за 2 методом визначення митної вартості.

Крім цього, судом приймаються до уваги доводи позивача стосовно протиправності оскаржуваного рішення, засновані на тому, що при визначенні митної вартості за 6 (резервним) методом митної вартості відповідачем прийнято за основу дані ВМД № 700120805/2012/00521 від 22 лютого 2012 року, вартість товару № 3 в якій була відкоригована на підставі рішення про визначення митної вартості № 700120805/2012/000006/2 від 22 лютого 2012 року. На день судового розгляду цієї справи рішення про визначення митної вартості № 700120805/2012/000006/2 від 22 лютого 2012 року скасовано в частині визначення митної вартості інтерфейсного реле з рядними клемами постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/4993/2012 від 25 червня 2012 року, що набрала законної сили.

Отже, наведене вище свідчить про те, що оскаржуване позивачем рішення про визначення митної вартості № 700120805/2012/000022/1 від 16 березня 2012 року є неправомірним та підлягає скасуванню, а тому заявлений позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

За приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, підлягають стягнення на користь позивача з державного бюджету України пропорційно задоволеній частині вимог.

З огляду на зазначене та керуючись статтями 40, 54, 72, 81, 86, 88, 264-273 Митного кодексу України, положеннями Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 9 квітня 2008 року, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20 грудня 2006 року, постановою Кабінету Міністрів України № 80 від 01 лютого 2006 року, якою затверджений Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ-Автоматизація» до Східної митниці про визнання протиправним та скасування рішення про визначення митної вартості товарів № 700120805/2012/000006/2 від 22 лютого 2012 року, - задовольнити повністю .

Визнати неправомірним та скасувати рішення про визначення митної вартості товарів № 700120805/2012/0000022/1 від 16 березня 2012 року.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ-Автоматизація» (код ЄДРПОУ 33560139, адреса: 87550, м. Маріуполь, пр-т Перемоги, б. 97 а) здійснені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 142,22 грн.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 19 вересня 2012 року у присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 24 вересня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Михайлик А.С.