Рішення № 26120360, 18.09.2012, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/5575/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого -судді Науменко А.В.

при секретарі - Домніковій Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.12.2007 року між ЗАТ СК «ІНПРО», яке перейменовано у ЗАТ»Страхова компанія «ГРАВЕ Україна», а 30.03.2010 року у ПрАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»та ОСОБА_3 було укладено договір страхування № 0005975.301-1000.000, згідно якого було застраховано автомобіль марки «Ніссан», д.н. НОМЕР_1.

Страхувальник повідомив страховика про випадок, а саме ДТП, що сталася 25.12.2008 року у м. Одесі по вул. Посмітного, за участю страхувальника, яка керувала застрахованим транспортним засобом та ОСОБА_1, який керував автомобілем «Ніссан», д.н. НОМЕР_2.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2009 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні даного правопорушення.

На підставі укладеного договору страховик виплатив належне страхове відшкодування у розмірі 4385,88 грн.

ПрАТ СК «ГРАВЕ Україна»неодноразово зверталось до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що був власником автомобіля «Ніссан», д.н. НОМЕР_2 з відповідним зверненням з проханням сприяти законним правам ПрАТ СК «ГРАВЕ Україна»проте станом на 23.02.2012 року жодних відповідей від них не отримувало. Просить стягнути з відповідачів страхове відшкодування в сумі 4385,88 грн. та судові витрати у розмірі 214,60 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив суд заяву, де позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу у відсутність представника та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, позовні вимоги визнав частково, надав суду квитанцію 0148-1 № 62 від 03.08.2012 року про сплату страхового відшкодування у розмірі 4 385,88 грн.

Заслухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні 26.12.2007 року між ЗАТ СК «ІНПРО», яке перейменовано у ЗАТ»Страхова компанія «ГРАВЕ Україна», а 30.03.2010 року у ПрАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»та ОСОБА_3 було укладено договір страхування № 0005975.301-1000.000, згідно якого було застраховано автомобіль марки «Ніссан», д.н. НОМЕР_1.

Страхувальник повідомив страховика про випадок, а саме ДТП, що сталася 25.12.2008 року у м. Одесі по вул. Посмітного, за участю страхувальника, яка керувала застрахованим транспортним засобом та ОСОБА_1, який керував автомобілем «Ніссан», д.н. НОМЕР_2.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30.01.2009 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні даного правопорушення.

На підставі укладеного договору страховик виплатив належне страхове відшкодування у розмірі 4385,88 грн.

12.03.2012 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми страхового відшкодування.

Згідно зі ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги ( регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч.1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати ( страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягають судові витрати.

03.08.2012 року відповідач ОСОБА_1 добровільно сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 4 385,88 грн., що підтверджується квитанцію 0148-1 № 62 від 03.08.2012 року, тобто під час виникнення спору та розгляду справи у суді.

Згідно ч.2 ст. 89 ЦПК України якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

Таким чином, в зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 визнав позов та добровільно сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 4 385,88 грн., Суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів різниці між виплаченим страховим відшкодуванням та витратами позивача по відшкодуванню шкоди в розмірі 2 832,09 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі сплаченого позивачем судового збору у розмірі 214,60 грн.

З урахуванням наведеного суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, керуючись ст. ст. 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»страхове відшкодування судові витрати в сумі 214,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А.В. Науменко

18.09.2012