Рішення № 26118387, 25.09.2012, Сокологірський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Первомайський міський суд Луганської області)

Справа № 2-616/2012

"25" вересня 2012 р.

РІШЕННЯ

іменем України

14 вересня 2012 року Первомайський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Русанової Т.Т.

при секретарі Кузьменко Ю.О,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд м. Первомайська цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 03.10.2009року о 04годині ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 перебуваючи на площадці кафе «Сармат», в центрі м. Первомайська безпричинно стали бити ОСОБА_5, він, бачачи, що троє молодих людей б'ють одного, вступився за ОСОБА_5, намагаючись припинити його побиття, зазначені вище особи навмисно, с особливою жорстокістю побили його, наносячи удари руками й ногами по голові і тулубу.

У результаті побиття йому були нанесені тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 10 ребра ліворуч, забиття нижньої щелепи ліворуч, рани тім'яної області праворуч, садна потиличної області, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості.

Відповідно до вироку Первомайського міського суду від от 01.12.2011року по кримінальній справі №1-41/11р. відповідачі визнані винними у скоєнні злочинів передбачених ст. ст. 122ч.1, 296ч.2 КК України.

Під час розгляду справи у суді ним було заявлено цивільні позови до відповідачів, однак фактично вони розглянуті не були, та відповідно до постанови апеляційного суду Луганської області, вирок в частині розгляду цивільного позову було скасовано, та справу направлено до суду для розгляду цивільних позовів у порядку позовного провадження.

Після скоєння такого жорсткого злочину він вимушений був проходити лікування, на протязі більше двох років «оббивати»пороги міліції, прокуратури, суду для того, щоб люди, що скоїли злочини, були притягнуті до відповідальності та отримали відповідне покарання. Однак Первомайський міський суд, а потім і апеляційний суд Луганської області фактично призначили мінімально можливе покарання, та жоден з злочинців не поніс покарання, пов'язаного з позбавленням волі. Вказані дії відповідачів призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від нього додаткових зусиль з організації свого життя. Не зважаючи на понад два з половиною роки, які пройшли з часу скоєння відносно нього злочину, він й досі знаходиться під психологічним впливом тих подій, злочин було скоєно у центрі міста, засуджені відповідачі, нікого не боячись вільно дозволили собі побити людину, вони й далі перебувають на волі і на його місці може опинитись будь хто. У зв'язку із заподіяними тілесними ушкодженнями він до теперішнього часу відчуває їх наслідки у вигляді частих сильних головних болів іболів у грудях.

Конституція України гарантує кожному громадянинові невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Кожен має право захищати своє життя та здоров'я, життя і здоров'я інших людей від противоправних посягань.

Згідно зі ст.ст. 23 та 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої їй порушенням прав. Моральна шкода відшкодовується спричинившою її особою за наявності її вини.

Вина відповідачів повністю доведена, про що свідчить обвинувальний вирок суду.

Спричинену моральну шкоду він оцінює в 20000грн., з кожного з відповідачів.

Просить суд стягнути з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на його користь у відшкодування спричиненої моральної шкоди по 20000грн. з кожного, а усього стягнути на мою користь 60000грн.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги та додатково пояснив, що протягом трьох років після скоєння злочину навіть на словах він винних вибачень не надійшло. Хворіючи мав дбати про те, як утримувати сім'ю. При цьому оббивав пороги міліції та суду. За такого прецеденту інші, з огляду на те, що нема покарання, можуть вчинити так само. Якщо люди не понесли кримінального покарання, суд з ними, на його погляд, ніжно поставився, тому він і заявив таку суму відшкодування, щоб вони усвідомили, що так чинити не можна. Він без засуджених спроможний заробити грошей, а заявленої до стягнення суми з відповідачів, які є охоронцем, сторожем, або утриманця своєї матері, буде достатньо.

03.10.2009 року він о 03.30 в цілодобовому магазині хотів придбати сигарет. Він був разом зі ОСОБА_5, він ОСОБА_5 залився на площадці, а він пішов до вікна магазина, там була черга 3-4 особи. Почав характерні звуки та побачив, що б'ють ОСОБА_5. Всі троє були серед тих, хто бив його товариша, але всього їх було чоловік п'ять. Але інших він не знав, і їх ніхто, власне, і не шукав. Він вступився за товариша. Він хотів витягти товариша, він лежав на боку.

Є фото з травмпункту, де видні тілесні ушкодження, і перший висновок - розрив нирки.

Участь кожного у бійці він конкретизувати не може, але відповідачі приймали активну участь. ОСОБА_2 вдарив його кастетом, чим спричинив перелом ребра, рана на голові також від удару кастетом.

Він зразу потрапив у лікарню, поїхали на таксі, він и ОСОБА_5, у нього зразу рентген показав перелом ребра, голову зашили, лікувався на 4 режимі у Менжинській лікарні. Лікувався за свої кошти, суму витрат на лікування не пам'ятає, чеки не зберіг. При переломі ребра носив стягуючу пов'язку до зникнення гострих больових відчуттів, може місяць. У лікарні лікували струс мозку. З ран шви познімали днів через 10. До нормальної трудової діяльності він повернувся тільки через півроку, до цього здоров'я не дозволяло. До цього він працював не офіційно, дружина працювала. Зараз він фізично відновився, але головні болі періодично з'являються, на погоду про себе дає знати зламане ребро. З приводу головних болів звертався за медичною допомогою. Після цього ще протягом трьох років він кому щось доводив. Він не привчений жалітися на те, що у нього болить, ні членам родини та й лікарям також. В районі 40 років організм має вже не такий потенціал, ці травми не переростеш.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що все, що написано у позові та пояснив позивач - це домисли та видумки, коли його били 6-7 осіб, а він жодного разу не впав. У всіх його поясненнях він закривав голову руками і не міг бачити кастет, кастет ніхто не знайшов, що ОСОБА_1 робив у лікарні -невідомо. Він крутиться на турніку, здоровий, чого він боїться - невідомо. Отримати по 20 тис. грн.. з кожного - це для нього заробляння грошей, хай влаштується працювати.Він не визнає своєї вини, він ОСОБА_1 не бив. Його взагалі не було на місці злочину, на той час у нього була хвора нога, він не міг нікого бити, з трудом рухався.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та пояснив, що він бачив ОСОБА_1 кожного дня у той час, коли це сталося, ніякого корсета на ньому не було, він кожного дня мив машину. Він на місці пригоди був, бачив потерпілого, підходив для нього, він відповів йому матом, було багато свідків, що він, ОСОБА_3, був сам і нікого не бив.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав та пояснив, що 02.10.09 він поїхав до Москви до батька, який був у ув'язнені, приїхав після 09.10.09. Коли приїхав, його зразу з сумкою затримали працівники міліції. Коли випустили йому Ладиженко (заступник начальника міліції) дав квитанцію заплатити 59 грн., він заплатив, йому дали квитанцію. Він хотів надати білети, які підтверджують його відсутність, але їх не взяли. Він собі під вікно поставив бруски та турнік, а ОСОБА_1 на них щодня займається. Коли приїхав, ОСОБА_1 уже був з голом торсом на турніку. Коли його допитували в міліції, він ніяких тілесних ушкоджень і ран на ОСОБА_1 не бачив.

Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст.. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала,за наявності її вини.

В суді встановлено:

Вироком Первомайського міського суду від 01.12.2011 року ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 визнані винними у тому, що 03 жовтня 2009 г. , приблизно о 04 : 00 годині, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та невстановлені в ходідосудового слідства особи, які знаходились на площадці кафе «Сармат», розташованої біля будинку № 4, кварталу 40 років Перемоги м. Первомайська, підійшли до ОСОБА_5 та ОСОБА_1, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, і безпричинно, з хуліганськихспонукань, маючи умисел на хуліганство, тобто грубе порушення суспільного порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки, норми моралі и добропорядності, і и маючи умисел на спричинення невизначеної шкоди здоров'ю, діючи умисно, з особливою зухвалістю, стали бити ОСОБА_5, наносячи йому удари кулаками и ногами по голові і тулубу. Потому збили ОСОБА_5 з ніг, стали бити його лежачого на землі, наносячи удари ногами. У зазначений час до них підбіг ОСОБА_1, тоді підсудні та невстановлені досудовим слідством особи стали умисно бити ОСОБА_1, завдаючи йому удари кулаками і ногами по голові, тулубу, і іншим частинам тіла.

Хуліганські дії підсудних та невстановлених осіб тривали біля 10 хвилин, після чого, побивши потерпілих, вони покинули місце злочину.

У результаті сумісних хуліганських дій та побиття підсудними та невстановленими досудовим слідством особами потерпілому ОСОБА_5 було нанесено не менше чотирьох ударів в область голови, і були спричинені тілесні ушкодження у вигляді :забитих саден лоба справа і області скроні зліва, забій, шкірні гематоми повік обох очей, які відповідально до висновку судово-медичної експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.

У результаті сумісних хуліганських дій та побиття підсудними та невстановленими досудовим слідством особами потерпілому ОСОБА_1 було нанесено не менше трьох ударів в область голови і не менш одного удару в область грудної клітини, та були спричинені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, забійної рани тіменної області справа, саден потиличної областізліва, які згідно з висновком судово -медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я, а також тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому 10-го ребра зліва, яке згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня важкості, яке викликало тривалий розлад здоров'я.

ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 визнані винними у скоєнні злочинів, передбачених ст. 122 ч.1, ст..296 ч.2 КК України з призначенням покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з застосуванням ст.. 75, 76 КК України , зі звільненням від покарання з іспитовим строком; ОСОБА_4 було призначено покарання у вигляді позбавлення волі за сукупністю вироків.

В мотивувальній частині вироку суд зазначив , що на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди з винних осіб належить стягнути по 1000 грн. з кожного, але у резолютивній частині вироку до стягнення нічого не присудив.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 17.02.2012 року зазначки й вирок змінений: ОСОБА_4 був звільнений від покарання з випробуванням, вирок в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 скасований та направлений на новий розгляду у порядку цивільного судочинства, виправлені деякі інші недоліки вироку суду першої інстанції.

При розгляді кримінальної справи ОСОБА_1 заявляв цивільні позови до кожного з підсудних про відшкодування моральної шкоди у розмірі 20 000 грн. з кожного.

Провадження у кримінальній справі з моменту подання заяви про злочин тривало два роки і 4 місяці.

Відповідно до ст.. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, суд не приймає заперечення відповідачів проти позову, які наполягають на тому, що вони не били позивача та у нього не було шкоди здоров'ю, та не має обговорювати причетність їх до вчинення злочину, факт спричинення потерпілому тілесних ушкоджень і їх тяжкість, та форму вини, що встановлені вироком суду.

Відповідно до ст.. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї або близьких родичів, у приниженні честі та гідності фізичної особи.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу суд вважає доведеним, оскільки у результаті злочину він зазнав і фізичного болю і приниження , та мав докладати додаткових зусиль для організації і нормалізації свого життя.

При вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує критерії, які також передбачені ст.. 23 ЦК України: характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, та інших обставин, які мають істотне значення, а також виходить з засад розумності та справедливості, та приходить до висновку, що розмір відшкодування має становити 24 000 грн., тобто по 8 000 грн. з кожного відповідача, оскільки про солідарне відшкодування шкоди позов не заявлено.

Суд виходить з того, що моральна шкода спричинена злочинами середньої тяжкості, вчиненими умисно, за вироком суду спричиненої сумісним діями засуджених, при цьому потерпілому завдані середньої тяжкості тілесні ушкодження, що за визначенням тягнуть за собою тривалий розлад здоров'я, позивач тимчасово втратив працездатність та проходив стаціонарне лікування, при цьому моральну сатисфакцію у вигляді вироку суду отримав більш ніж через два роки, вибачень від засуджених не отримав, вони до цього часу поводяться зухвало, демонструють неповагу до позивача та намагаються його ображати.

Разом з тим заявлена до відшкодування сума підлягає зменшенню, оскільки задавніпозивачу тілесні ушкодження не спричинили непоправної шкоди здоров'ю, змушені зміни у житті потерпілого цілком відновлені, негативні наслідки були тривалими, але не довічними.

Суд також враховує рівень життя та заробітних плат у регіоні, присуджуючи до сплати суму відшкодування, яка є істотною з огляду на розмір прожитковий мінімум та розмір мінімальної заробітної плати, але є реальною для стягнення з особи, що працює, та не поставить сім'ї відповідачів у тяжке матеріальне становище.

Солідарне відшкодування шкоди, завданої злочином, передбачене законом з метою захисту інтересів потерпілого, оскільки у такому випадку за інших відповідає будь-яка платоспроможна винна особа, але, на думку суду, пред'явлення позову до кожної винної особи не суперечить закону та може вчинятися на розсуд позивача.

Судовий збір підлягає стягненню на користь держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, у мінімальному передбаченому законом розмірі.

На підставі викладеного і керуючись ст.. 1167, 23 ЦК України, ст.. 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 8 000 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 8 000 грн..

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 8 000 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 71,53 грн. коп. отримувачу Первомайському міському суду Луганської області, 93205, Луганська обл., м.Первомайськ, вул. Леніна, 36, код ЄДРПО суду (для платника збору, для зазначення у платіжному документі): 05381426, код класифікації доходів (ККД): 22030001, отримувач: УДКСУ у м.Первомайську, № доходного рахунку щодо сплати судового збору: 31216206700054, код ОКРО отримувача коштів: 37736894, МФО отримувача коштів: 804013, банк отримувача коштів: ГУДКСУ у Луганській області.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 71,53 грн. коп. отримувачу Первомайському міському суду Луганської області, 93205, Луганська обл., м.Первомайськ, вул. Леніна, 36, код ЄДРПО суду (для платника збору, для зазначення у платіжному документі): 05381426, код класифікації доходів (ККД): 22030001, отримувач: УДКСУ у м.Первомайську, № доходного рахунку щодо сплати судового збору: 31216206700054, код ОКРО отримувача коштів: 37736894, МФО отримувача коштів: 804013, банк отримувача коштів: ГУДКСУ у Луганській області.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в сумі 71,53 грн. коп. отримувачу Первомайському міському суду Луганської області, 93205, Луганська обл., м.Первомайськ, вул. Леніна, 36, код ЄДРПО суду (для платника збору, для зазначення у платіжному документі): 05381426, код класифікації доходів (ККД): 22030001, отримувач: УДКСУ у м.Первомайську, № доходного рахунку щодо сплати судового збору: 31216206700054, код ОКРО отримувача коштів: 37736894, МФО отримувача коштів: 804013, банк отримувача коштів: ГУДКСУ у Луганській області.

Рішення в повному обсязі буде виготовлено 19.09.2012 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської обл. протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.

Суддя Т.Т. Русанова