Ухвала суду № 26117139, 18.09.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/3664/12 18.09.2012 < Дата розгляду справи > 18.09.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/1490/2477/12 Головуючий першої інстанції - Кучерявенко С.С.

Категорія - 23 Суддя-доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

18 вересня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів: Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

товариства з обмеженою відповідальністю

"Біоленд-Одеса"

на рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2012 року, ухвалене за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Біоленд-Одеса" (далі - ТОВ "Біоленд-Одеса") про розірвання договору оренди земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

23 лютого 2012 року ОСОБА_2 пред'явив до ТОВ "Біоленд-Одеса" зазначений позов, який обґрунтував наступним.

На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №003993, виданого йому у 2004 році, він є власником земельної ділянки площею 7,53 га, що розташована в межах території Кубряцької сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

3 березня 2009 року ця земельна ділянка була передана ним на 10 років в оренду названому товариству, про що сторонами укладено відповідний договір.

За умовами договору - орендар зобов'язувався використовувати отриману в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дотримуватися вимог протиерозійної організації території і сплачувати щорічно не пізніше 31 грудня кожного поточного року орендну плату у розмірі 3,5 % від вартості земельної ділянки, проте свого слова не дотримав.

За період дії договору товариство так і не приступило до обробітку землі, допустило її забур'янення, у 2011 році не сплатило орендної плати.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2012 року позов задоволено у повному обсязі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Біоленд-Одеса» подав на це рішення апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у позові.

В обґрунтування скарги посилався на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без зміни, оскільки суд ухвалив його з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивач довів належними та допустимими доказами обставини, на які посилався, як на підстави своїх позовних вимог, в той час як відповідач таких доказів не надав, хоча за законом, то є його обов'язком.

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з обставинами та правовідносинами, встановленими судом першої інстанції, його висновки щодо них та результату вирішення справи, вважає вірними, обґрунтованими й законними.

Відповідно до ст.213 ЦПК України та п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» рішення суду у цивільні справі, як найважливіший акт правосуддя, покликаний забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини і наповнити реальністю принцип верховенства права, а тому повинно ухвалюватися за неухильного додержання вимог чинного процесуального законодавства про його законність і обґрунтованість.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду цивільних справ (стаття 159 ЦПК України), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ухвалюючи рішення, суд оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 і 59 ЦПК України про їх належність та допустимість. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні.

При цьому, згідно із статтею 60 ЦПК України, обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність позову є підставою для відмови у його задоволенні.

Оскаржуване рішення у повній мірі відповідає виписаному.

Так, згідно зі статтями 11, 15 - 16 ЦПК України, кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права, що виникає з підстав, передбачених чинним законодавством, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є цивільні договори, різновидом яких є договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до статей 526, 651 ЦК України, зобов'язання, підставою виникнення яких є договори, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

В разі істотного порушення договору однією стороною суд на вимогу іншої сторони може розірвати договір.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналогічні правила встановлює і стаття 32 Закону України «Про оренду землі».

За ч.1 названої статті - на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених статтями 24, 25 Закону України «Про оренду землі» або умовами договору, а також на підставах визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Зокрема, до виписаного наслідку може привести невиконання орендарем наступних обов'язків:

обов'язку використовувати земельну ділянку тільки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;

обов'язку дотримуватися екологічної безпеки землекористування та зберігати родючість ґрунтів, додержуватися державних стандартів, норм і правил;

обов'язку своєчасно вносити орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, саме це встановлено судом першої інстанції.

03 березня 2009 р. ОСОБА_2, будучи на підставі державного акту на право власності серії МК №003993 від 2004 р., власником земельної ділянки площею 7,53 га, розташованої у межах території Кубряцької сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, уклав з ТОВ "Біоленд - Одеса" договір оренди цієї земельної ділянки строком на 10 років (а.с.4-6).

У пунктах 15-17, 28-31 Договору сторони погодили, що орендар повинен використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, дотримуватися екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, своєчасно вносити орендну плату.

Умови зазначеного договору були порушені орендарем, а саме: він не приступив до обробітку землі; допустив забур'янення земельної ділянки, значно погіршивши її родючість землі; не сплатив орендодавцю орендну плату за 2011 рік.

Іншого відповідач належними та допустимими доказами не довів.

За такого, на вимогу позивача договір підлягав розірванню.

Оскільки цього ж, з таких же мотивів дійшов і місцевий суд, то підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Стосовно ж тверджень особи, яка подала апеляційну скаргу, про відсутність підстав для розірвання договору оренди, то вони не можуть братися до уваги, оскільки є бездоказовими.

Названі ж нею причини, як на її думку - поважні, відсутності господарської діяльності товариства на орендованій ділянці, не можуть слугувати скасуванню оскарженого судового рішення, оскільки вони лише ще раз підтверджують відсутність у товариства цілісної стратегії розвитку орендованої ділянки та неспроможність в установленому законом порядку захистити свої права орендаря, що розцінюється судом, як байдуже ставлення до договірних орендних відносин.

Керуючись ст.ст.303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ "Біоленд-Одеса" відхилити, а рішення Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий

Судді

< Текст >