Рішення № 26116435, 19.09.2012, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 0513/3005/2012

19.09.2012

,

Справа № 2/0513/902/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої -судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Мітюхіній О.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Бабіч Н.А.,

представника третьої особи Бояра О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитров Донецької області про відшкодування моральної шкоди у зв,язку з професійним захворюванням на виробництві,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Димитров (далі за текстом Фонд) про стягнення моральної шкоди у зв'язку із отриманим професійним захворюванням на виробництві.

У судовому засіданні в обґрунтування заявлених вимог представник позивача ОСОБА_1 пояснив, що в результаті тривалої роботи у шкідливих підземних умовах з тяжкою фізичною працею на вугільних підприємствах позивачеві Донецькою обласною клінічною лікарнею професійних захворювань встановлено діагноз: хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології у фазі помірного загострення, легенева недостатність 1-2 ступеню. 17.12.2003 року після проведення розслідування професійного захворювання складено акт № 9 за формою П-4. 19.01.2004 року Обласною профпатологічною МСЕК м.Донецька ОСОБА_4 встановлено 30 % втрати працездатності по профзахворюванню та третю групу інвалідності без строку, через що відповідачем призначені та сплачені позивачу одноразова допомога та щомісячні страхові виплати. Моральна шкода в зв'язку з профзахворюванням ОСОБА_4 не призначалася та не виплачувалася. Проте внаслідок професійного захворювання позивачу була заподіяна моральна шкода, яку той відчував з часу захворювання та продовжує відчувати до теперішнього часу. У зв'язку із професійним захворюванням був істотно змінений його звичайний життєвий уклад, взаємини з близькими й знайомими, ОСОБА_4 став замкнутий і нетовариський, втратив престижну гірничу спеціальність, високу заробітну плату, що негативно позначилося на його соціальному статусі та морально дуже пригнічує його. Позивач не в змозі вести повноцінний спосіб життя, протягом тривалого часу відчуває фізичні страждання, обумовлені важкістю професійного захворювання, психологічний дискомфорт і значне порушення сердечного спокою, став обмежений у русі, швидко стомлюється при незначних навантаженнях, у нього стримується порушення сну, часті пробудження, епізодично кошмарні сновидіння, «не може знайти вихід, задихається». До отримання професійного захворювання позивач самостійно виконував всю необхідну чоловічу роботу в побуті, однак зараз у зв'язку зі станом здоров'я він не може цього робити, йому доводиться за гроші наймати людей, що негативно позначається на його матеріальному стані і жадає від нього додаткових моральних і матеріальних зусиль. Раніше позивач регулярно займався спортом, захоплювався риболовлею. У результаті травми був змінений життєвий уклад позивача, ОСОБА_4 не може здійснювати свої захоплення, від чого став замкнутий, втратив який або інтерес до життя. Тому позивач просить суд стягнути з Фонду на його користь у відшкодування моральної шкоди, отриманої у зв'язку з професійним захворюванням на виробництві, 90000 грн.

Позивач ОСОБА_4 до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у його відсутність за участі його представника,, на позові наполягає.

Представник відповідача -Фонду - Бабіч Н.А. у судовому засіданні позов не визнала, пояснивши суду, що 17.12.2003 року на ВП «Шахта «Стаханова»ДП «Красноармійськвуглля»було складено акт № 9 за формою П-4 розслідування професійного захворювання ОСОБА_4 Згідно за п.15 даного акту причиною професійного захворювання позивача став несприятливий мікроклімат на робочих місцях. Роботодавець відповідно до діючого законодавства зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Спричинення моральної шкоди не є матеріально-правовою презумпцією, тому повинно бути доведено не лише сам факт спричинення моральної шкоди, а і її розмір. Позивач не представив медичні документи, які б підтверджували перенесення ним стресових, агресивних і інших негативних проявів стану його здоров'я. Відсутність звернень позивача до лікаря-психіатра говорить про те, що психічний стан його здоров'я не має відхилень від норми і не потребує психічної корекції лікаря. Із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»виключена частина 3 ст.34 відповідно до положень Закону України від 23.02.2007 року № 717-У «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». З огляду трудової книжки вбачається, що 23 лютого 2004 року позивач звільнився з роботи в зв'язку з переходом на пенсію за віком. Жодних розрахунків в обґрунтуванні заявленої суми в 90000 грн. позивач не надав і не довів розміру заявлених вимог. Тому відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи -ДП «Красноармійськвугілля» Бояр С.О. у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечував, поклавшись на розсуд суду щодо розміру морального відшкодування.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач з 03.10.1977 року по 23.02.2004 року працював на шахті імені Стаханова ДП «Красноармійськвугілля»у якості підземного електрослюсаря 4 розряду: з 05.05.1978 року підземним механіком, з 20.09.1978 року гірничим підземним майстром з повним робочим днем, а з 01.11.1985 року електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті, звільнившись з роботи за ст.38 КЗпП України у зв'язку з переходом на пенсію, що підтверджується копіями записів з трудової книжки (а.с.5-9).

Згідно санітарно-гігієнічної характеристики від 12.06.2003 року ОСОБА_4 має загальний трудовий підземний стаж 26 років 1 місяць, з яких електрослюсарем підземним 18 років 1 місяць, гірничим майстром 2 роки 7 місяців, механіком 4 роки 11 місяців, кріпильником 6 місяців (а.с.17-19).

17.12.2003 року за результатами розслідування хронічного професійного захворювання відносно позивача ОСОБА_4 складено акт за формою П-4 (а.с.11-14). У п.п.6, 11, 12 та 15 даного акту зазначено, що діагноз захворювання позивача: хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології у фазі помірного загострення, легенева недостатність 1-2 ступеню; причиною професійного захворювання є несприятливий мікроклімат на робочих місцях ОСОБА_4, який за шкідливістю умов праці відноситься до Ш класу 3 ступеню.

Відповідно до висновку лікарсько-експертної комісії № 2828 від 10.12.2003 року позивачу встановлені рекомендації, а саме протипоказана робота в підземних умовах, в контакті з пилом, токсичними газами, токсичними речовинами, тяжка фізична праця. Відповідальною у розвитку професійного захворювання вважати професію електрослюсар підземний (а.с.15).

Згідно за випискою з акту огляду МСЕК від 19.01.2004 року позивачу у зв,язку з професійним захворюванням вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності безстроково з рекомендаціями медикаментозного та санаторно-курортного лікування (а.с.37).

Згідно довідки приватного підприємства «ПЖФ Гарант-Сервіс»ОСОБА_4 разом з родиною зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 39).

Через професійне захворювання ОСОБА_4 з 15.07.2003 року по 28.07.2003 року, з 02.12.2003 року по 10.12.2003 року, з 25.11.2008 року по 03.12.2008 року, з 15.03.2012 року по 06.04.2010 року, з 26.03.2012 року по 06.04.2012 року лікувався на денному стаціонарі Димитровської центральної міської лікарні та Донецької обласної клінічної лікарні професійних захворювань, що підтверджується відповідними історіями хвороб, згідно яких позивач скаржиться на болі та дискомфорт у грудині, підвищену стомленість та слабкість, задишку при фізичному навантаженні (а.с.20, 21, 22, 23, 24-25).

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

За приписами ч.1 ст.3 Конституції України, життя і здоров'я людини визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст.46 Конституції України право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, одним із видів якого є відповідно до ч.1 ст.4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування - страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно за ч.1 ст.9 Закону України «Про охорону праці»відшкодування шкоди, завданої робітнику внаслідок ушкодження його здоров'я, здійснюється Фондом у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 № 1105-ХIV (далі Закон № 1105-ХIV), що набрав чинності з 01.04.2001 року.

За отриманим професійним захворюванням позивачу була встановлена втрата професійної працездатності 19.01.2004 року, тому суд керується законодавством, діючим у зазначений період часу, тобто на час виникнення спірних правовідносин, бо це регламентовано ст.5 ЦК України, згідно якої акти цивільного законодавства, до яких відноситься Закон № 1105-ХIV, регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності і, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до ст.ст.13, 21, 28 Закону № 1105-ХIV, діючих у редакції під час виникнення спірних правовідносин, при настанні страхового випадку, а саме: ушкодження здоров'я на виробництві, потерпілий -застрахована особа, має право на різні види відшкодування шкоди, у тому числі і на відшкодування моральної шкоди за наявності факту спричинення цієї шкоди потерпілому.

Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим особам, які потерпіли на виробництві, до внесення змін до Закону № 1105-ХIV на підставі Закону України від 23.02.2007 року № 717-V, був покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. У відповідності до ст.25 Закону № 1105-ХIV, фінансування страхових виплат та соціальних послуг, передбачених ст.ст.21, 28 Закону № 1105-ХIV, провадиться Фондом за рахунок його коштів.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин, який суд пов'язує з датою встановлення медико-соціальною комісією втрати позивачем професійної працездатності, діяв встановлений державою спеціальний порядок щодо відшкодування шкоди, завданої здоров'ю потерпілого умовами виробництва, - через відділення Фонду.

Суд вважає, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з встановленням йому стійкої втрати працездатності внаслідок отриманого ним професійного захворювання, а висновок МСЭК від 19.01.2004 року підтверджує наявність факту спричинення шкоди його здоров'ю, яка привела до фізичних і моральних страждань позивача. ОСОБА_4 тривалий час зазнавав і по теперішній час зазнає фізичну біль і психічні страждання, відбулися зміні звичного перебігу його життя, зокрема необхідність тривалий час лікуватися, порушилися його нормальні життєві зв'язки, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Але сума, в яку позивач оцінив заподіяну моральну шкоду і яка за його оцінкою становить 90000 грн., є завищеною і не відповідає отриманим ним моральним стражданням. При визначенні суми відшкодування заподіяної позивачеві моральної шкоди суд враховує характер, обсяг, тривалість зазнаваних позивачем страждань, його стан здоров,я, розмір і безстроковий характер втрати працездатності, істотність вимушеності змін у життєвих стосунках потерпілого, те, що отримане ним ушкодження здоров,я заважає йому вести повноцінний спосіб життя, вимагає від нього додаткових зусиль для його організації. Тому, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає можливим визначити позивачу розмір відшкодування моральної шкоди у 12000 грн.

На підставі ст.ст.43, 46 Конституції України, ст.153 КЗпП України, ст.9 Закону України «Про охорону праці», ст.ст.13, 21, 25, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитров Донецької області про стягнення моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитров Донецької області (85322, м.Димитров, вул.Артема, 9а, ЄДРПОУ 25968010) на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у рахунок відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням, 12000 (дванадцять тисяч) грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати судову скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24.09.2012 року.

Суддя Ж.Є.Редько