Ухвала суду № 26115678, 13.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-15056/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі Рогальовій О.В.

за участю представника позивача Гайовича В.М.

представника відповідача Медведського А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2012 року за позовом Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби до Міністерства аграрної політики та продовольства України про звернення стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу у розмірі 2 170 236,29 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2012 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В судове засідання з'явився представник позивача, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство «Солотвинський солерудник»(код за ЄДРПОУ 00383544) 29.05.1996 року зареєстровано Тячівською районною державною адміністрацією як юридична особа із загальнодержавною формою власності.

04.10.2005 року на підставі частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» Підприємством отримано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до довідки за формою №4-ОПП від 08.04.2011р. за №52/29-00/11 Підприємство перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Тячівському районі.

Актом приймання-передачі майна, прав та обов'язків на баланс Міністерства аграрної політики та продовольства України, затвердженого 14 листопада 2011 року заступником Міністра аграрної політики та продовольства України, заступником Міністра, голови комісії з проведення реорганізації Міністерства аграрної політики України та додатком 1 до вказаного Акта (п.171) ДП «Солотвинський солерудник»передано до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Станом на 12.10.2011 року за Підприємством рахувалась заборгованість перед бюджетом на загальну суму 2 170 236,29 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що 20 березня 2010 року податковим керуючим було складено акт опису активів №4, відповідно до якого транспортні засоби у кількості 18 одиниць (перелік наведений в акті) передано Підприємством у податкову заставу згідно положень статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Стан збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі перевірявся працівниками податкового органу 19.05.2011р. та 01.11.2011р. За результатами проведених перевірок складені відповідні акти, зі змісту яких вбачається, що описане в Акті опису №4 від 20.03.2010р. заставне майно -транспортні засоби в кількості 18 одиниць на загальну суму 227 978,36 грн., передані на відповідальне зберігання начальнику АТЦ Михайлик Д.Г. і на момент проведення перевірки знаходяться в наявності.

25 травня 2011 року ДПІ у Тячівському районі звернулась з листом за № 2525/24-00 до Міністерства аграрної політики України, в якому просила вжити заходів відповідно до статті 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зокрема, надати згоду на реалізацію через аукціон транспортних засобів, незадіяних у виробничому циклі.

У відповідь на лист податкового органу Міністерство аграрної політики листом № 37-11-3-15/10542 від 01.07.2010р. повідомило про відсутність на час складення відповіді правових підстав для прийняття рішення із зазначеного у зверненні питання.

19 липня 2011 року ДПІ у Тячівському районі направила до Міністерства аграрної політики та продовольства України листа за №4193/24-00, в якому з посиланням на положення ст.96 Податкового кодексу України просила розглянути питання щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону з метою порушення справи про банкрутство у порядку, встановленому законодавством України.

У відповідь на вказаний лист Міністерство листом № 37-32-15/13044 від 26.08.2011р. повідомило, зокрема про те, що спільним наказом Міністерства політики та продовольства України і Міністерства фінансів України від 05.08.2011р. №382/1000 затверджено паспорт бюджетної програми «Заходи з ліквідації наслідків затоплення шахти №9 та аварійного ствола шахти №8 Солотвинського солерудника Тячівського району Закарпатської області»у сумі 30 млн. грн., з яких станом на 11.08.2011р. на казначейський рахунок ДП «Солотвинський солерудник»в Управлінні Державного казначейства у Тячівському районі Закарпатської області надійшло 1,5 млн. гривень. Для вирішення ситуації, яка слалася на ДП «Солотвинський солерудник»підготовлено листа до Міністерства фінансів України щодо перерозподілу видатків за бюджетною програмою 2801800 «Заходи з ліквідації наслідків затоплення шахти №9 та аварійного ствола шахти №8 Солотвинського солерудника Тячівського району Закарпатської області», забезпечивши фінансування поточних видатків за КЕКВ 1310 «Субсидії та поточні трансфери підприємствам (установам, організаціям)»у сумі 3,6 млн. грн., скоротивши на цю суму видатки за КЕКВ 1171 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм».

Своїм листом від 06.09.2011 року за №5241/24-00 ДПІ у Тячівському районі повідомила Міністерство про зростання заборгованості Підприємства у зв'язку з припиненням діяльності і накопиченням боргу по узгодженим податковим зобов'язанням, а також звернула увагу на те, що своїми листами від 08.04.2011р. і від 19.07.2011р. пропонувала Міністерству здійснити заходи по добровільному погашенню податкового боргу підвідомчого підприємства у порядку, передбаченому пунктами 96.1 та 96.2 статті 96 Податкового кодексу України шляхом затвердження переліку майна, яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, та його реалізації з метою погашення заборгованості. У зв'язку із наведеним податковий орган просив повідомити про вжиті заходи погашення заборгованості до бюджету, як це передбачено Податковим кодексом України.

Міністерство у відповідь на лист ДПІ у Тячівському районі № 5241/24-00 від 06.09.2011 року листом №37-32-1-15/16322 від 26.10.2011р. повідомило, що бюджетом Мінагрополітики України не передбачено виділення коштів для здійснення заходів, визначених в пунктах 2.1 та 2.2 статті 96 Податкового кодексу України. Одночасно Міністерство зазначає, що на даний час працівниками Підприємства здійснюється інвентаризація майна державного підприємства та складаються переліки майна, що включається та не включається до складу цілісного майнового комплексу, відповідно до порядку, затвердженого наказом Фонду державного майна від 29.12.2010р. №1954 і після затвердження зазначених переліків міністерство розгляне можливість їх надання державній податковій інспекції.

Посилаючись на те, що отримана від Міністерства відповідь від 26.08.2011р. за № 37-32-15/13044 не передбачає прийняття рішення про вжиття заходів на погашення заборгованості до бюджету, як це передбачено вимогами п.96.2 ст.96 Податкового кодексу України, позивач звернувся до суду із вимогами про звернення стягнення податкового боргу Підприємства в розмірі 2 170 236,29 грн. на кошти Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли податковим боржником визнається платник податків, який не підлягає приватизації, податковий орган здійснює заходи щодо продажу його активів, які не входять до складу цілісного майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної діяльності.

У разі коли сума коштів, отриманих від такого продажу, не покриває суму податкового боргу такого платника податків та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням про прийняття певного рішення.

Наведені положення кореспондуються із положеннями статті 96 Податкового кодексу України, яка визначає порядок погашення податкового боргу державних підприємств, що не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Згідно з п. 96.1 ст. 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради (п.п.96.1.1);

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу (п.п.96.1.2);

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (п.п.96.1.3);

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків (п.п.96.1.4).

Пунктом 96.2 статті 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків (п.п.96.2.1);

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету (п.п.96.2.2);

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії (п.п.96.2.3);

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України (п.п.96.2.4).

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень, згідно положень пункту 96.3 статті 96 ПК України, надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, обов'язок органу державної податкової служби на звернення із поданням в порядку п.96.1 ст.96 ПК України до державного органу, в управлінні якого перебуває державне підприємство виникає лише після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і тільки за умови недостатності суми коштів, отриманого від такого продажу для покриття податкового боргу, або відсутності у такого підприємства майна, що відповідно до законодавства може бути внесено в податкову заставу.

Разом з тим, звертаючись до суду із даним позовом ДПІ у Тячівському районі не надано належних доказів, які б підтверджували, що податковим органом було використано повний перелік дій, визначений законодавцем щодо порядку встановлення та стягнення податкового боргу державного підприємства, зокрема, докази продажу заставного майна, отримання недостатньої суми грошових коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства або відсутність у ДП «Солотвинський солерудник»майна, що може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Натомість, на момент направлення податковим органом подання до Міністерства аграрної політики та продовольства України про прийняття одного з рішень у відповідності із вимогами п.96.2 ст.96 ПК України (19 липня 2011 року) у податковій заставі перебували активи підприємства -транспортні засоби у кількості 18 одиниць, які податковим органом не реалізовувались.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази проведення публічних торгів та вчинення податковим органом будь-яких дій, спрямованих на реалізацію предмета обтяження.

Більше того, як вбачається з листа Міністерства №37-32-1-15/16322 від 26.10.2011р., на момент його складення працівниками Підприємства здійснювалась інвентаризація майна державного підприємства та складалися переліки майна, що включається та не включається до складу цілісного майнового комплексу, відповідно до порядку, затвердженого наказом Фонду державного майна від 29.12.2010р. №1954. Після затвердження зазначених переліків Міністерство взяло на себе зобов'язання по розгляду можливості надання такого майна державній податковій інспекції в рахунок погашення податкового боргу.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не дотримано встановлений статтею 96 ПК України обов'язковий порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації з огляду на відсутність доказів виконання податковим органом обов'язкових передумов направлення до державного органу подання у відповідності із вимогами п.96.2 ст.96 ПК України, відтак, звернення ДПІ у Тячівському районі до Міністерства із поданням є передчасним.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2012 року за позовом Державної податкової інспекції у Тячівському районі Закарпатської області Державної податкової служби до Міністерства аграрної політики та продовольства України про звернення стягнення податкового боргу -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.