Ухвала суду № 26115419, 13.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2067/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековторполімер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області звернулася (далі - ДПІ у Вишгородському районі) до Київського окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ековторполімер»(далі - ТОВ «Ековторполімер»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Сьомий Буд Трест»(далі - ТОВ «Сьомий Буд Трест») про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами на суму 274426,66 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року в задоволенні позову було відмовлено.

На вказану постанову ДПІ у Вишгородському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у жовтні 2009 року ДПІ у Вишгородському районі проведено невиїзну перевірку ТОВ «Ековторполімер»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Сьомий Буд Трест»за період з січня 2007 року по червень 2009 року за результатами якої складено акт перевірки від 16.10.2009 №1137/231/31452150.

Даною перевіркою були встановлені наступні обставини.

Протягом березня-липня 2008 року між ТОВ «Ековторполімер»та ТОВ «Сьомий Буд Трест»були укладені в усній формі угоди н поставку відходів плівки, відходів плівки низького тиску, відходів полімеру ПЕ т/у, гранули поліетиленові, а також надання транспортно-експедиторських послуг та послуг з придбання території та фарбування стін.

На виконання усної домовленості ТОВ «Сьомий Буд Трест»були надані наступні рахунки-фактури: від 10.03.2008 №100303 на суму 6894,12 грн., від 20.03.2008 №200307 на суму 22779,20 грн., від 31.03.2008 №310341 на суму 20941,67 грн., від 31.03.2008 №310342 на суму 14291,67 грн., від 05.05.2008 №050506 на суму 28247,00 грн., від 07.05.2008 №070514 на суму 41163,00 грн., від 20.06.2008 №200605 на суму 47210,00 грн, від 27.06.2008 №270615 на суму 11650,00 грн, від 20.07.2008 №020705 на суму 40000,00 грн, від 07.07.2008 №070704 на суму 41250,00 грн.

Крім того, ТОВ «Сьомий Буд Трест» були виписані податкові накладні від 05.05.2008 №050506, від 07.05.2008 №070514, від 20.06.2005 №200605, від 27.06.2008 №270615, від 02.07.2008 №020705, від 08.07.2008 №080716, а між відповідачами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за №310342, №310341, №200307, №100303.

Згідно податкових накладних загальна вартість товару, отриманих ТОВ «Ековторполімер»від ТОВ «Сьомий Буд Трест»за період з березня 2008 року по липень 2008 року, становить 274426,70 грн., в тому числі податок на додану вартість - 54885,32 грн. Заборгованість по розрахунках між відповідачами станом на 30.09.2009 відсутня.

На запит Головного управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України отримано пояснення громадянина ОСОБА_3, який пояснив, що зареєстрував підприємство TOB «Сьомий Буд Трест»за винагороду, відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, фінансово-господарські документи як директор не складав та не підписував, нікого на це не уповноважував, не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку. Де знаходиться печатка та фінансово-господарські документи зазначеного підприємства ОСОБА_3 не відомо.

Згідно податкових декларацій про прибуток TOB «Сьомий Буд Трест»не має основні засоби з 2007 по 2008 рік, тобто у підприємства відсутні виробничі потужності для здійснення своєї діяльності.

Враховуючи викладене, ДПІ у Вишгородському районі прийшла до висновку, що правовідносини між TOB «Сьомий Буд Трест»та TOB «Ековторполімер»не спричинили реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним в силу закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно ч. 1 ст. 208 цього Кодексу, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно ст. 204 цього Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 3 та 5 статті 203 цього Кодексу встановлео, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У разі, якщо від імені юридичної особи правочин вчинено фізичною особою без повноважень або з перевищенням повноважень, такий правочин є оспорюваним і може бути визнаний судом недійсним за певних умов.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що посилання позивача на те, що ОСОБА_3, який як директор зареєстрував TOB «Сьомий Буд Трест» не мав відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства, не складав і не підписував документів щодо вчинення таких правочинів і нікого на це не уповноважував не є наслідком нікчемності таких правочинів, оскільки такого наслідку законом прямо не передбачено.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідачі при здійсненні зазначених правочинів були правоздатними і зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про що позивач не заперечує.

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії вищезгадуваних первинних документів, а саме податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт, рахунків-фактур по вказаним правочинам, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність у вказаних правочинах порушення публічного порядку, оскільки первинні документи є належним чином оформленими та підтверджують реальність правових наслідків.

Крім того, на підтвердження того, що товар, який був отриманий від TOB «Ековторполімер»у подальшому перероблений та відвантажений господарюючим суб'єктам на території України ТОВ «Ековторполімер» надані технологічні карти по виробництву гранул, акти про вироблення продукції, оборотно-сальдові відомості по рахунку: 10 «місця зберігання; необоротні активи», податкові та видаткові накладні, довіреності.

Посилання позивача на те, що у ТОВ «Сьомий Буд Трест» не було відповідних потужностей щодо виконання умов угод укладених між відповідачами, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки на підтвердження даних обставин позивачем не надано суд жодних належних доказів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Вишгородському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2010 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.