Ухвала суду № 26114532, 18.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12309/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

при секретарі: Медведєвій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби -Столярця Сергія Юрійовича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна газопостачальна компанія»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Приватна газопостачальна компанія»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та наказу. Свої вимоги мотивує тим, що під час проведення перевірки відповідачем порушені норми податкового законодавства, що призвело до неправомірного зменшення податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року в сумі 911920,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2012 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, які полягають у зменшені суми задекларованого ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 911920,00 грн., сформованого на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»за лютий 2011 року, вчинені внаслідок складення та реалізації акту перевірки № 194/23-20/36620331 від 18.07.2011 року. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, які полягають у зменшені суми задекларованих ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 911920,00 грн., вчинені внаслідок складення та реалізації акту перевірки № 194/23-20/36620331 від 18.07.2011 року. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, які полягають у визнанні правочинів, укладених ТОВ «Приватна газопостачальна компанія»з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. В іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби -Столярець Сергій Юрійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову про відмову у задоволенні даного позову.

Крім цього, представником відповідача подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наявні у справі докази про час отримання останнім копії оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає апеляційну скаргу представника відповідача такою, що подана вчасно.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

21 квітня 2011 року відповідач на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України повідомив листом №9314/10/23-225 позивача про необхідність надання податкової інформації та її документального підтвердження.

Позивач не надав інформації та документів витребуваних податковою інспекцією листом від 21.04.2011 року, у зв'язку з чим та на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, 05.07.2011 року відповідачем прийнятий наказ № 2128 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Приватна газопостачальна компанія».

На підставі вищезазначеного наказу, який отриманий уповноваженою особою ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» 05.07.2011 року, податковою інспекцією видано направлення на перевірку № 2434/23-20П від 05.07.2011 року.

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Приватна газопостачальна компанія», за результатами якої 18.07.2011 року складено акт № 194/23-20/36620331 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності нарахування та повноти сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 року.

За змістом вказаного вище акта перевірки відповідачем було встановлено порушення ч. 5 статті 203, ч. 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД», задекларований податковий кредит за лютий 2011 року зменшений на суму 911920,00 грн. та задекларовані податкові зобов'язання зменшені на суму 911920,00 грн.

Позивач вважає такі висновки відповідача неправомірними, вважає прийняття наказу та проведення зазначеної перевірки такими, що відбулося з порушенням норм податкового законодавства України та просить визнати їх протиправними.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача, що викладені в акту перевірки виключно на порушенні позивачем норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а саме: на наявності, на думку відповідача, ознак нікчемності правочину в ланцюгу постачання, з яким позивач в безпосередніх взаємовідносинах не перебував, при цьому доказів на підтвердження цього суду надано не було.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»22.12.2010 року укладено договір купівлі-продажу природного газу № 01/07. 26.01.2011 року між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору № 01/07, відповідно до якої продавець зобов'язується передати покупцю в лютому 2011 року природний газ в обсязі 2000,0тис. куб. м. за ціною 2279,8грн. за 1 тис. куб. м.

На виконання умов вказаного договору ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» згідно акту приймання передачі природного газу б/н від 28.02.2011 року передало позивачу природний газ для подальшої реалізації споживачам України в обсязі 2000,0тис. куб.м., загальною вартістю 5471520грн., в тому числі ПДВ 911920,10грн. На виконання умов договору № 01/07 ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» виписані відповідні податкові накладні.

Розрахунки за природний газ здійснені позивачем у повному обсязі, що підтверджується Актом перевірки та банківськими виписками про рух грошових коштів, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, за змістом листа ОДУ ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» № 64-1035/7 від 16.06.2011 року підтверджується факт передачі від ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» до ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» природного газу в обсязі 2000,0тис. куб. м.

Факт реальності зазначеної господарської операції, підтверджується також і тим, що отриманий від ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» природний газ, позивачем використано у господарській діяльності, тобто реалізовано кінцевим споживачам через газову мережу обласного газотранспортувального підприємства ПАТ «Рівнегаз», що підтверджується: реєстром фактичного про транспортованого обсягу природного газу газовими мережами підписаним між позивачем та обласним газотранспортувальним підприємством ПАТ «Рівнегаз»та актом прийому-передачі природного газу між позивачем та ПАТ «Рокитнівський скляний завод»на загальним об'єм 2177,442тис. м. куб.

В акті перевірки відповідач посилається на акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва про проведення документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»за період лютий 2011 року від 16.05.2011 року № 204/23-3/36697963, відповідно до якого податковою службою встановлено, що ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» мало взаємовідносини з ПП «Експерт-Логістик».

Так, ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведено перевірку ПП «Експерт-Логістик» за результатами якої 14.04.2011 року складено акт № 774/23-2/36366302 про проведення документальної невиїзної перевірки за період лютий 2011 року.

З вказаного акту № 774/23-2/36366302 вбачається, що ПП «Експерт-Логістик» має стан «9»- направлено повідомлення за ф. 18-ОПП.

Перевіркою встановлено, що фактично суб'єкт господарювання не знаходиться за адресою: 49081, Дніпропетровськ, вул. Червонопартизанська, 1. Відповідно довідки відділу податкової міліції ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 11.04.2011р. №604/7/26-31-2 про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків місцезнаходження платника податків не встановлено. За вказаною адресою підприємство ніколи не знаходилось, договори оренди на приміщення ніколи не укладались.

Крім того, згідно інформації наданої Слідчим управлінням податкової міліції ДПА України по ПП «Експерт-Логістик» порушено кримінальну справу № 69-116 за фактом здійснення фіктивного підприємництва невстановленими особами, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи ПП «Експерт-Логістик» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийшла до висновку, що фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Експерт-Логістик» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Крім того, укладені договори між ПП «Експерт-Логістик» та ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У зв'язку з вищевикладеним відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ч. 5 статті 203, ч. 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Приватна газопостачальна компанія» з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД», а тому, задекларований позивачем податковий кредит за лютий 2011 року зменшений на суму 911920,00 грн. та задекларовані податкові зобов'язання зменшені на суму 911920,00 грн.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції було встановлено, що податковий кредит позивача в лютому 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, на їх невідповідність приписам закону відповідач не покликається. Постачальник ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» на час видачі податкових накладних зареєстрований платником податку на додану вартість, що відповідачем не заперечувалося.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що висновки податкового органу, наведені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на порушенні позивачем норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а саме: на нікчемності правочину в ланцюгу постачання, з яким позивач в безпосередніх взаємовідносинах не перебував.

Однак, судом першої інстанції було встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості про вирок суду в кримінальній справі, а тому колегія суддів вважає правиьним висновок суду першої інстанції про те, що посилання відповідача в акті перевірки на наявну інформацію про порушення кримінальної справи за фактом здійснення фіктивного підприємництва невстановленими особами, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи ПП «Експерт-Логістик» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, - до уваги не береться, оскільки вищевказана інформація не містить відомостей щодо правомірності формування податкового кредиту позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД», а відтак не є належним доказом в розумінні статті 70 КАС України.

При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до абз. 2, 3 п. 12 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 27.12.2001 року № 1729, закріплено монопольне становище НАК "Нафтогаз України" та його газотранспортних та газодобувних підприємств щодо забезпечення транспортування природного газу в обсягах, визначених постачальниками за нерегульованим тарифом відповідно до договорів, укладених із постачальниками/споживачами природного газу. В силу цього, будь-яке проходження природного газу по території України та його реалізація споживачам здійснюється через НАК "Нафтогаз України", а саме: через його дочірню компанію ОДУ ДК "Укртрансгаз" та відображається на його балансі. НАК "Нафтогаз України" виконує диспетчерські функції з контролю та регулювання надходження і реалізації природного газу, веде приладовий облік і здійснює контроль за якістю газу, протранспортованого і реалізованого споживачам.

З огляду на вищевказане, враховуючи номенклатуру та специфіку поставки товару в спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання податкового органу на відсутність інформації про наявні у ПП "Експерт-Логістік" складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, виробниче та торгівельне обладнання, сировину та матеріали.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено наявність у позивача актів прийому-передачі природного газу, актів транспортування природного газу, реєстрів фактично протранспортованого газу, що оформлені у відповідності до приписів Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729, є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій.

З огляду на наведене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи встановлено фактичне одержання позивачем в лютому 2011 року через газотранспортну мережу України природного газу, поставленого ТОВ «Аверс Плюс ЛТД», використання одержаного природного газу в господарській діяльності підприємства в обсягах, зафіксованих приладами обліку, сплата податку на додану вартість в ціні товару. Поведінка постачальників в ланцюгу постачання, з якими позивач не перебував у взаємовідносинах, не має безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його безпосереднім контрагентом.

За наведених обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої про наявність підстав для задоволення висмог позивача в зазначеній вище частині.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби -Столярця Сергія Юрійовича -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 липня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.