Вирок № 26111399, 20.08.2012, Ківерцівський районний суд Волинської області

20.08.2012 < >

Справа № 0305/1539/2012

Провадження № 1/0305/135/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2012 року Ківецівський районний суд Волинської області

в с к л а д і головуючого судді Пономарьової О.М.

при с е к р е т а р і Карпуку А.С.

з у ч а с т ю прокурора Кузьмич Р.М.

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Липне Ківерцівського району, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого 08.12.2004 року Ківерцівським районним судом Волинської області за ч.2 ст. 121 КК України на строк 7 років 6 місяців позбавлення волі, постановою Ківерцівського районного суду 11.10.2010 року звільнено умовно- достроково на невідбутий термін покарання 1 рік 4 місяці 3 дні,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст.146, ч.1 ст.129 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 в період часу з 22 години 30 квітня 2012 року по 9 годину 40 хвилин 03 травня 2012 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в житловому будинку, що по АДРЕСА_1, діючи умисно, повторно, з мотивів приниження, зневаги потерпілої та зверхнього відношення до неї заподіяв своїй співмешканці ОСОБА_2 множинні удари кулаками рук, ногами, дерев'яною палицею та мобільним телефоном по тулубу та голові, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечними в момент їх спричинення.

Після цього, з метою уникнення кримінальної відповідальності за заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3 в період з 22 години 30 квітня 2012 року по 9 годину 40 хвилин 03 травня 2012 року в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, незаконно позбавляв потерпілу волі , що виразилось в її примусовому утриманні у зачиненому будинку без надання їжі та будь-якої медичної допомоги, продовжуючи при цьому заподіяння фізичних страждань останній, поки 03 травня 2012 року працівник місцевого фельдшерсько-акушерського пункту не викликав швидку медичну допомогу, котра доставила потерпілу в лікувальний заклад.

Він же, з метою уникнення кримінальної відповідальності за заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тяжкого тілесного ушкодження та незаконне позбавлення волі, що супроводжувалось заподіяння фізичних страждань протягом тривалого періоду часу. в період з 22 години 30 квітня 2012 року по 9 годину 40 хвилин 03 травня 2012 року в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, неодноразово погрожував вбивством потерпілій ОСОБА_2 у випадку її звернення в правоохоронні органи чи іншого викриття його злочинної діяльності, а саме висловлював погрозу повісити її та спалити разом з будинком, що супроводжувалось тяжкими тілесними ушкодженнями, які сприймалися потерпілою як реальні та такі, що можуть здійснитися.

Підсудний з приводу пред'явленого йому обвинувачення винним себе не взнав, заперечив свою винуватість у спричиненні потерпілій тяжких тілесних ушкоджень. Показав, що жодних ударів потерпілій не наносив. Жодних конфліктів між ними ні 30 квітня, ні в наступні дні не було. Щодо здійсненні погроз вбивством показав, що робив це 30.04.2012 року через те, що потерпіла була п'яна, без наміру їх реального здійснення. В частині обвинувачення у незаконному позбавленні потерпілої волі винним себе фактично не визнав, оскільки у своїх показах ствердив, що закривав потерпілу в будинку з її волі та відому і лише на той час, коли відлучався з дому. 01 травня вранці не впустив до хати куму ОСОБА_4, оскільки остання приходила кликати ОСОБА_2 на 100 грам і саме через неї виникали конфлікти в сім'ї. Тоді і побачив припухлість на обличчі дружини. На його запитання щодо отриманих тілесних ушкоджень дружина спочатку відповіла, що це її кінь потягав, а потім доповнила, що не пам'ятає як прийшла додому і де отримала тілесні ушкодження. Пізніше приходила хресна ОСОБА_2 ОСОБА_7, якій він повідомив, що ОСОБА_2 в хаті і погано себе почуває. Пропонував викликати лікаря, вона відмовилась. Першого дня він її годував. В настeпні дні вона відмовилась приймати їжу через погане самопочуття. Стверджував, що потерпіла могла вільно користуватися власним мобільним телефоном, в чому він її не обмежував. 03.05.2012 року вранці ОСОБА_2 повідомила, що їй дуже погано і попросила викликати фельдшера, яка, оглянувши ОСОБА_2, повідомила про необхідність їхати в лікарню і викликала швидку допомогу. Пояснити наявність п'ятен крові на стінах, стелі та дверях кімнати потерпілої підсудний не зміг.

Разом з тим, винуватість ОСОБА_3 у спричиненні потерпілій тяжких тілесних ушкоджень, погроз вбивством, незаконного позбавлення потерпілої волі стверджується сукупністю доказів, досліджених судом.

Так, потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що з підсудним ОСОБА_3 вони співмешкають з листопада 2011 року. За час спільного проживання чоловік неодноразово бив її, в результаті чого вона ходила з синцями, саднами та набряками. Однак звернутися до правоохоронних органів не могла, оскільки він щоразу погрожував вбити її, якщо вона повідомить про справжі причини її синців. Вказане було причиною того, що вона не могла розійтися з ним, оскільки боялася, що він реально може позбавити її життя. 30 квітня 2012 року вона допомагала місцевим жителям садити картоплю, де заробила гроші. ОСОБА_3 теж не було вдома. Після 15 години вона повернулась до дому, де займалася домашніми справми, пізніше почала прати. Коли вивішувала випраний одяг бачила свою сусідку ОСОБА_6, з якою перемовилася кількома словами. Чоловік прийшов додому пізно ввечері, був на підпитку та вимагав 10 грн. Коли відмовила, почав бити. Спочатку в прихожій. Удари наносив кулаками по обличчю, потім заштовхнув до кімнати, де продовжував бити, як кулаками по обличчю, так і ногами та руками по всьому тілу. Коли вона впала він продовжив наносити удари по голові та грудях. При цьому погрожував, що вб'є, якщо вона кому-небудь розповість про отримані побої.

Наступного дня вранці чула, що приходила хресна ОСОБА_7, після чого ОСОБА_3 зайшов в кімнату до неї , був дуже агресивний і почав бити її по голові та тілу дерев'яною палкою. Було дуже боляче, втрачала свідомість, думала, що так і помре. Скористатись телефоном спочатку не могла, бо він був на зарядці в кухні. Пізніше обличчя набрякло так, що очі не відкривались і тому нічого не бачила.

В будинку ОСОБА_3 закрив та зашторив вікна, а коли йшов з дому, закривав будинок на замок. І так було щодня. Ні їжі, ні медичної допомоги не надавав, а навпаки протирав обличчя рідиною, від якої їй все обличчя пекло. Разом з тим погрожував, що зробить так, що вона потрапить в психіатричну лікарню. На прохання дати телефон, дуже боляче і сильно притискував кутом телефона до виска. В один із таких днів до вікна її кімнати підійшли її кума ОСОБА_4 та хрещена мати ОСОБА_7. Хресна сказала, що хата закрита з вулиці на навісний замок. Їм вона повідомила, що сильно побита, не може встати. На їхню пропозицію викликати медичну допомогу відмовилась, оскільки боялась погроз ОСОБА_3, який неоднократно повторював, що вб'є її, якщо вона розповість правду, або спалить її та її будинок. Про те як в будинку 3 травня 2012 року появилась їхній сільський фельдшер не пам'ятає. Прийшла до свідомості уже в лікарні, де ОСОБА_3 наказував їй говорити, що тілесні ушкодження вона отримала від того, що її "поносили" коні. Пізніше наказав говорити, що її побили місцеві жителі ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що вона і зробила в його присутності, боячись за своє життя.

Об'єктивність показань потерпілої в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_6, яка показала, що 30 квітня 2012 року вона бачила ОСОБА_2, з якою вона є сусідкою, близько 18 години, коли та вивішувала на вулиці випраний одяг, розмовляла з нею. Вона не була в стані алкогольного сп'яніння. Ніяких синців та ссаден на ній не було.

Той факт, що місцем вчинення злочину є житловий будинок в АДРЕСА_1, де проживає потерпіла, стверджується протоколом огляду місця події з фототаблицями від 03.05.2012 року (а.с.10-21), відповідно до яого на лівій частині дверей, що ведуть в кімнату № 2 на відстані 124 см від підлоги є слід речовини, схожої на кров неправильної овальної форми. На правій верхній частині вказаних дверей наявні шість капель червоного кольору овальної форми.

Зліва від входу виявлена простирадло зі слідами червоного кольору.

Сліди червоного кольору у виді крапель та розмивів неправильної форми виявлені на подушці, матраці та підодіяльнику.

Червоні плями неправильної форми виявлені на лівому ближньому куті та понизу скатертини, якою накритий стіл в кімнаті.

Розтерті сліди червоного кольору в кількості шести плям виявлені справа на стіні в кімнаті на висоті 107 см.

Дрібні та не чіткі сліди червоного кольору в кількості не менше 30-ти плям виявлені на стіні на висоті 60 см і до низу.

Аналогічні плями червоного кольору виявлені на стелі на висоті 30 см над дверима.

В іншій кімнаті будинку виявлені сліди червоного кольору на скляній пляшці з написом «Ехінаця», двох упаковках з-під прального порошку, та полімерній пляшці білого кольору у місці її захвату. В цій же кімнаті виявлено наволочку зі слідами червоного кольору по всьому периметру.

Під час додаткового огляду місця події від 05.05.2012 року (а.с.75-79) за вхідними дверима будинку виявлено дерев'яну палицю 79 х 2,18 см, на одному з кінців якої наявна волосина темного кольору.

Сліди та плями крові виявлені на наволочці та чоловічій футболці, що висіли на шнурку на подвір'ї будинку, та чоловічих штанах, виявлених серед одягу, що знаходився в полімерному мішку.

Проте, що на пляшці з-під білизни, наволочці, простирадлі, підодіяльнику, скатертині, які були вилучені з будинку, де проживає потерпіла, а також на штанах зеленого кольру, які були вилучені у сестри підсудного ОСОБА_3 - ОСОБА_11 (протокол виїмки від 10.05.2012 року (а.с.110), які вона на вимогу матері потерпілої забрала з будинку останньої разом з іншими речами підсудного, сліди крові, яка може походити від потерпілої ОСОБА_2 і не може походити від обвинуваченого ОСОБА_3 стверджується висновком судово-медичної експертизи речових доказів (а.с.123-127).

За висновком цієї ж експертизи кров, виявлена на флаконі з-під "Ехінацеї" на зіскобі з міжкімнатних дверей може походити в тому числі від обвинуваченого ОСОБА_3

Є безпідставними та спростовується наявними в матеріалах справи доказами посилання ОСОБА_3 на те, що тілесні ушкодження ОСОБА_2 заподіяли інші особи, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_9, або вони спричинені в результаті того, що потерпілу "поносили коні".

З пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 останні є сусідами ОСОБА_2 і про отримання нею тілесних ушкоджень дізналися лише 03.05.2012 року, коли потерпілу каретою швидкої допомоги забирали у лікарню. Обставин, за яких ОСОБА_2 могла б отримати тілесні ушкодження, їм не відомі. ОСОБА_8 востаннє бачив потерпілу 30.04.2012 року в післяобідню пору без будь-яких тілесних ушкоджень. ОСОБА_9 перебуває з потерпілою в дружніх відносинах з дитинства. 30 квітня і пізніше до 03 травня 2012 року ОСОБА_2 не бачив. В конфліктних відносинах з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перебувають.

Версії причетності вказаних осіб до заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень перевірялась досудовим слідством, однак не знайшли свого підтвердження і постановою слідчого СВКіверцівського РВ УМВС України у Волинській області Борисюк А.Д. від 15.06.2012 року в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України відмовлено за відсутністю в їх діях події злочину. (а.с.185)

Згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_2 № 61 від 07.06.2012 року (а.с.63-66) у потерпілої мали місце закрита тупа черпно-мозкова травма, забій головного мозку важкого ступеня, закритий перелом сьомого ребра зліва із зміщенням відломків, крововилив у ліву плевральну порожнину, забій норок, гостра ниркова недостатність, анурія, токсимія, множинні крововиливи в м'які тканини голови, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, забійна рана волосяної частини голови.

Вказані тілесні ушкодження утворилися від множинних ударів тупим твердим предметом з обмеженою співударяючою поверхнею, а також могли утворитися від ударів дерев'яною палицею, взутими ногами чи мобільним телефоном, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які були небезпечні для життя в момент їх заподіяння.

З врахуванням розташування тілесних ушкоджень на тілі потерпілої спереді, з боків, ззаду, зверху, вони не могли утворитися в результаті падіння з власного росту.

Вказаний висновок, який узгоджується з іншими матеріалами справи, у суді підтвердив і експерт ОСОБА_13 , показав, що наявні у потерпілої ОСОБА_2 тілесні ушкодження не могли утворитися як результат "понесення кіньми". Зазначений факт також не знайшов свого підтвердження ні в ході досудового слідства, ні під час судового розгляду справи.

Згідно висновку судово-медичної експертизи підсудного ОСОБА_3 (№60 від 04.05.2012 року) в останнього мали місце три забійні рани на тильній поверхні 3 і 4 п'ястно-фалангових суглобів лівої кисті. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупих твердих предметів як при ударі ними, так і приударі в них, та могли виникнути внаслідок нанесення ними ударів кулаком по голові. (а.с.58-59)

Зазначеним висновком спростовуються покази підсудного щодо його непричетності до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 та отримання ушкоджень, наявних на його руках, в лісі під час роботи.

Вказану обставину в судовому засіданні підтвердив свідок ОСОБА_14, який повідомив, що про пораненння ОСОБА_3 в лісі руки не пам'ятає. Він йому нічого не показував.

Про те, що між потерпілою ОСОБА_2 та підсудним ОСОБА_3 неодноразово відбувалися конфлікти, в результаті яких потерпіла ходила із синцями та набряками, говорячи при цьому, що вдарилась, чи впала, стверджується показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_16

Останній також ствердив щодо прямих погроз, які на початку квітня 2012 року, за тиждень перед Паскою, ОСОБА_3 висловлював ОСОБА_2, яка перебувала в його будинку, ховаючись від ОСОБА_3 при цьому прибігла до будинку напівроздягнута з гематомами на тілі та вирваним пучком волосся.

З показів свідка ОСОБА_17 - сестри підсудного, даних на досудовому слідстві, встановлено, що родина, знаючи важкий та агресивний характер ОСОБА_3 ніколи йому не перечила.

Агресивність характеру підсудного в судовому засіданні ствердили свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_6

Той факт, що підсудний ОСОБА_3 примусово утримував потерпілу в зачиненому будинку, незаконно позбавивши її волі, без надання їжі і медичної допомоги, продовжуючи при цьому заподіяння фізичних страджань останній, стверджується як показами самої потерпілої, так і показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які приходили до ОСОБА_2 01 травня 2012 року і не були допущені в будинок ОСОБА_3 Крім того вказані свідки ствердили, що в будинку були закриті та зашторені вікна, а на час відсутності ОСОБА_3 також закриті на навісний замок двері, чого раніше не було, про що ствердила свідок ОСОБА_6

Перебування підсудного під час вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння стверджується як показами самого ОСОБА_3, який в судовому засіданні ствердив, що 30.04.2012 року за обідом у ОСОБА_14 вживав спиртне, потім ще кілька разів придбавав пиво, так і протоколом медичного огляду для встановлення стану сп'яніння № 60 від 03.05.2012 року (а.с.191)

Згідно висновку наркологічної експертизи (а.с.105) підсудний страждає хронічним алкоголізмом II стадії. На час скоєння інкримінованих йому дій в стані паталогічного алкогольного сп'яніння не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Аналізуючи в сукупності досліджені докази суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у заподіянні потерпілій ОСОБА_2 умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, і кваліфікує його дії за ч.1 ст.121 КК України.

Враховуючи обставини, що випливають з попередніх стосунків підсудного та потерпілої, особливості характеру підсудного (ступінь його агресивності при вирішенні конфліктів), вчинення ним насильницького злочину у минулому (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень своєму батькові ОСОБА_18, що спричинили смерть останнього), про що було відомо потерпілій, реальне сприйняття потерпілою погроз вбивством, що викликало у неї побоювання про приведення їх у виконання, суд дійшов висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_3 у здійсненні погрози вбивством і кваліфікує його дії за ч.1ст. 129 КК України.

Крім того, ОСОБА_3 своїми умисними діями, що виразились у незаконному позбавленні волі ОСОБА_2, що супроводжувалось заподіянням потерпілій фізичних страждань, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.146 КК України.

З обвинувачення підсудного у вчиненні злочину за ч.2 ст.146 КК України (незаконне позбавлення волі) слід виключити таку кваліфікуючу ознаку як здійснюване протягом тривалого часу. Вказана кваліфікуюча ознака носить оціночний характер. З врахуванням періоду незаконного позбавлення волі з 22 години 30 квітня 2012 року по 9 годину 40 хвилин 03 травня 2012 року суд вважає вмінення досудовим слідством зазначеної ознаки злочину є безпідставним.

Призначаючи підсудному покарання, суд, у відповідності зі ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких, середньої тяжкості та злочинів невеликої тяжкості.

Судом враховано і особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно. Раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів проти життя та здоров'я особи. Судимість не знята та не погашена.

Обставинами, що обтяжують покарання, є вчинення підсудним злочинів повторно та в стані алкогольного сп'яніння.

Обставин, що пом'якшують покарання, суд не вбачає.

З врахуванням вищенаведеного суд призначає покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції статей, за якими він засуджується.

До суду подано цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення 8 941грн.58коп. матеріальної та 70 000 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свої позовні вимоги щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди підтримала частково. З врахуванням наданих доказів про вартість медикаментів, що придбавалися за власні кошти, просила стягнути з підсудного 6443 грн.55 коп. Крім того, просить також стягнути 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, які вона зазнала у зв'язку із ушкодженням здоров'я.

Підсудний ОСОБА_3 позов не визнав посилаючись на непричетність його до спричинення тілесних ушкоджень потерпілій.

Враховуючи винуватість підсудного у заподіянні потерпілій тяжкого тілесного ушкодження, незаконного позбавлення її волі та погроз вбивством та відповідно до вимог ст. ст.23, 1166, 1168, 1201ЦК України позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають до часткового задоволення.

Як вбачається з довідок, виданих комунальним закладом «Луцька міська клінічна лікарня», Ківерцівською центральною районною лікарнею та накладних ( а. с. ) ОСОБА_2 на лікування та придбання медикаментів витрачено 6443,53 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_3

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд, враховуючи характер скоєного злочину, вимоги розумності і справедливості та глибину фізичного болю та душевних страждань, яких зазнала потерпіла у зв'язку із ушкодженням здоров'я.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст.81 КПК України.

В силу ст. 92 КПК України судові витрати пов'язані з проведенням дактилоскопічної експертизи в сумі 235, 20 гривень слід стягнути з ОСОБА_3

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.121, ч.2 ст. 146, ч.1 ст.129 КК України, призначивши покарання

за ч.1 ст.121 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі

за ч.2 ст.146 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі

за ч.1 ст.129 КК України - 2 (два) роки обмеження волі

На підставі ст. 70, 72 КК України за правилами складання покарань, де одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, за сукупністю злочинів остаточно призначити до відбуття покарання у виді 8 (вісім) років позбавлення волі.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання - 03 травня 2012 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області (р/р 31256272210012 в ГУДКСУ у Волинській області МФО 803014 ідентифікаційний код 25574908) судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 235 грн.20 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 6443 ( шість тисяч чотириста сорок три) грн. 53 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 35 000 ( тридцять п'ять тисяч ) грн. у відшкодування моральної шкоди.

Майно : телевізор кольоровий вітчизняного виробництва, дерев'яно-металевий віз (гужова підвода), порося віком 6 місяців, кінь віком 10 років, що належать засудженому ОСОБА_3 та передані на зберігання ОСОБА_17 (с.Липне Ківерцівського району (протокол накладення арешту на майно від 01.06.2012 року а.с.164), звернути в рахунок відшкодування заподіяної шкоди потерпілій ОСОБА_2

Речові докази, які знаходяться в камері схову речових доказів Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області: дерев'яну палку, полімерну пляшку з-під «Білизни», скляну банку з написом «Ехінацея», зразки (зіскоби з міжкімнатних дверей - спальні), волосину з дерев'яної палки та зразки волосся потерпілої ОСОБА_2 знищити.(а.с. 135,157)

Наволочку, підодіяльник, простінь, вилучені в будинку потерпілої, повернути потерпілій ОСОБА_2 (а.с.135)

Предмети одягу та взуття засудженого ОСОБА_3 ( спортивні штани, футболка синього кольору, штани зеленого кольору, пара кросівок чорного кольору, пара зимових черевик чорного кольору) повернути матері підсудного ОСОБА_19.(а.с.135)

Сім-карту мобільного оператора «Діджус», належну засудженому ОСОБА_3, залишити в матеріалах справи.

Мобільний телефон марки «Самсунг» моделі GT 1225 залишити потерпілій ОСОБА_2 (а.с.151)

Особисті речі засудженого ОСОБА_3 (штани чорного кольору, футболка синього кольору на короткий рукав, пара шкарпет чорного кольору, пара чоловічих туфель чорного кольору), що не визнані речовими доказами та передані на зберігання в камеру схову речових доказів Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області (а.с.161), повернути матері підсудного ОСОБА_19.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3. в той же термін з моменту вручення копії вироку з подачею скарги через Ківерцівський районний суд.

Суддя О.М. Пономарьова