Ухвала суду № 26111308, 19.09.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Агевич К.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року справа №2а-9473/10/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Юрченко В.П., Губської Л.В.

секретар судового засідання Куліш А.М.

за участю представників сторін:

від позивача - Подоляка І.П. - за довір. від 18.09.2012 року № 9459; Трібель О.П. - за довір. від 18.09.2012 року № 9462

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року у справі № 2а-9473/10/1270 за позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Луганського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про зобов'язання виконати вимогу від 28.07.2010 року № 12-03-14-14/7263 в частині забезпечення надходжень суми належної винагороди,-

ВСТАНОВИВ:

Контрольно-ревізійне управління в Луганській області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Луганського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про зобов'язання виконати вимогу від 28.07.2010 року № 12-03-14-14/7263 в частині забезпечення надходжень суми належної винагороди у розмірі 62180, 70 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року у справі № 2а-9473/10/1270 (суддя Агевич К.В.) у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що лист відповідача від 26.08.2010 року № 387 не свідчить про виконання вимоги, оскільки не забезпечено надходження суми 62180,70 грн. на рахунки відповідача.

У судовому засіданні представники позивача наголошували на задоволені апеляційної скарги.

Представник відповідача, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про участь у розгляді справи не заявлялось.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.

Луганське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву", є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 24855717, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 714847, копія якого наявна в матеріалах справи

28.03.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" (надалі Страховик) та Державною спеціалізованою фінансовою установою "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (надалі Фонд) укладено Додатковий договір № 1 до Генерального договору від 25.07.2007 року № 844/171/42.

Відповідно до п. 4.5 Додаткового договору № 1 від 28.03.2008 року, умовами співпраці передбачається сплата Страховиком винагороди Фонду, зокрема його регіональним управлінням/іпотечному центру у розмірі не менше ніж 30 % від страхового платежу за один укладений договір страхування, після зарахування страхового платежу за відповідним договором страхування на поточний рахунок Страховика.

08.08.2008 року між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" та Державною спеціалізованою фінансовою установою "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" укладено Додатковий договір № 2 до Генерального договору від 25.07.2007 року № 844/171/42.

Пункт 4.5. Генерального договору від 25.07.2007 року № 844/171/42 (в редакції від 28.03.208 року) викладено в наступній редакції: умовами співпраці, по програмі страхування № 1, передбачається сплата Страховиком винагороди Фонду, зокрема його регіональним управлінням/іпотечному центру у розмірі не менше ніж 10 % від страхового платежу по кожному укладеному договору страхування, після зарахування страхового платежу за відповідним договором страхування на поточний рахунок Страховика.

З 01.06.2010 року по 02.07.2010 року відповідно до п. 2.61 Плану контрольно - ревізійної роботи Головного контрольно-ревізійного управління на II квартал 2010 року позивачем проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Луганського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», за період з 01.10.2008 року по 01.06.2010 року.

За наслідками проведення ревізії робітниками контрольно-ревізійного управління складений акт № 03-21/017 від 02.07.2010 року.

Відповідно до вказаного акту згідно з укладеними договорами на ім'я Страхувальника виписано 41 страховий поліс із страховим платежем на загальну суму 207269,00 грн. По 41-му договору із ЗАТ "Страхова компанія Україна". За період який підлягав ревізії, Луганським регіональним управлінням не отримано від ЗАТ "Страхова компанія Україна" за сприяння в укладені договорів страхування фінансових ризиків винагороди на суму 62180,70 грн., чим не дотримані вимоги ст. 629 Цивільного кодексу України.

28.07.2010 року позивачем на підставі акту у відповідності до п. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно ревізійну службу в Україні» складено вимогу від 28.07.2010 № 12-03-14-14/7263, п. 2 якої передбачено: «На підставі викладеного вимагається прийняти заходи щодо забезпечення надходжень Луганському регіональному управлінню суми належної винагороди у розмірі 62180,70 грн. відповідно до умов додаткової угоди №1 від 28.03.2008 до Генерального договору від 25.04.2007 за № 844/171/42 між ЗАТ «Страхова компанія Україна» та Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі - Фонд). Письмово звернутися до Фонду з метою пред'явлення останнім вимог до ЗАТ «Страхова компанія Україна» щодо відшкодування вищезазначеної належної Луганському регіональному управлінню винагороди, проведення Фондом претензійно-правової роботи зі страховиком ЗАТ «Страхова компанія Україна»».

На виконання зазначеної вимоги, Луганське управління Фонду направило листи від 17.08.2010 року № 378 та від 25.10.2010 року № 492 до Державного управління Фонду щодо вжиття заходів відповідно до вимог.

Позивачем від відповідача отримано листи від 26.08.2010 року № 387 та від 27.09.2010 року № 441, в яких зазначено, що Луганське регіональне управління письмово звернулось до Фонду щодо відшкодування належної винагороди, але відповідь від останнього не надійшла.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої та апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус контрольно-ревізійної служби, її функції та правові основи діяльності встановлені Законом України «Про державну контрольно -ревізійну службу в Україні».

Статтею 2 Закону України «Про державну контрольно -ревізійну службу в Україні» встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції, зокрема, проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.

Згідно п. 7 ст. 10 цього Закону Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п. 10 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в України" органам державної контрольно-ревізійної служби надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою, не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства.

Таким чином, позивач є органом державної виконавчої влади, який уповноважений здійснювати державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів і у правовідносинах з державними підприємствами реалізує владні функції.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з п. 7.1 Додаткового договору № 1 від 28.03.2008 року, спори, що можуть виникати між страховиком і Фондом з приводу виконання та тлумачення даного Договору вирішуються в процесі переговорів, а при недосягненні згоди - в судовому порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Колегія суддів зазначає, що з Положення про Луганське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" не вбачається прав відповідача звертатися до суду.

На виконання Вимоги позивача № 12-03-14-14/7263 від 28.07.2010 року Луганське управління Фонду направило листи від 17.08.2010 року № 378 та від 25.10.2010 року № 492 до Державного управління Фонду щодо вжиття заходів відповідно до вимог.

Про вжиті заходи було проінформовано Контрольно-ревізійне управління в Луганській області листами від 26.08.2010 року № 387 та від 27.09.2010 року № 441, в яких зазначено, що Луганське регіональне управління письмово звернулось до Фонду щодо відшкодування належної винагороди, але відповідь від останнього не надійшла.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволені позовних вимог, оскільки на думку колегії суддів відповідачем належним чином було виконано вимогу позивача.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи апеляційних скарг висновки суду не спростовують, тому підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року у справі № 2а-9473/10/1270 за позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Луганського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про зобов'язання виконати вимогу від 28.07.2010 року № 12-03-14-14/7263 в частині забезпечення надходжень суми належної винагороди - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року у справі № 2а-9473/10/1270 за позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Луганського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" про зобов'язання виконати вимогу від 28.07.2010 року № 12-03-14-14/7263 в частині забезпечення надходжень суми належної винагороди - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 19.09.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 21.09.2012 року.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді В.П. Юрченко

Л.В.Губська