Ухвала суду № 26105217, 19.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2012 р. м. Київ К-56465/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

при секретарі Титенко М.П.

за участю представників:

від позивача: Колокольнікова В.А., дов. від 03.01.2012

від відповідача 1 : Величко Д.В., дов. №6129/9/10-029 від 07.07.2012

від відповідача 2: не з'явився

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Одесакондитер»на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 року по справі № 2-а-10594/08 за позовом Закритого акціонерного товариства «Одесакондитер»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Одесі, Головного управління державного казначейства України в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити певні дії

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2008 року, позовні вимоги ЗАТ «Одесакондитер»до СДПІ по роботі з ВПП в м. Одесі, Головного управління державного казначейства України в Одеській області задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000791620/0 від 19.09.2008, зобов'язано СДПІ по роботі з ВПП в м. Одесі надати Головному управлінню державного казначейства України в Одеській області висновок на суму 1005838,00грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з бюджету за періоди: травень, серпень, вересень, листопад 2007 року, стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України в Одеській області на користь ЗАТ «Одесакондитер»заборгованість з податку на додану вартість за травень, серпень, вересень, листопад 2007 року у розмірі 1005838,00грн. шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на рахунок позивача.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами зустрічних перевірок, з урахуванням того, що перевіркою не було встановлено порушення позивачем формування податкового кредиту чи податкових зобов'язань та не виявлено помилок при здійсненні розрахунку сум бюджетного відшкодування на вказані періоди.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 року постанова суду першої інстанції скасована та прийнято нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог.

При цьому суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції не враховано приписи п.1.8 ст.1 Закону України «Про податку на додану вартість», відповідно до якого бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 07.12.2009 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 17.12.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.19 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. 1.3, п.1.7 та п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 -7.4.4 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.7.7.5 п.7.5, п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. ч.3 ст. 2, ст. 9, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №367/16-2/32833927/70/2 від 19.09.2008, складеного за результатом невиїзної позапланової перевірки ЗАТ «Одесакондитер» з питань правомірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000791620/0 від 19.09.2008, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1005838,08грн.

Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів пп. 7.4.5 п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 п.7.7. ст.7 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування фактичної відсутності надмірної сплати податку на додану вартість та ненадходження до Державного бюджету України сум податку на додану вартість покладається саме на суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, податкова інспекція не навела жодних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірних дій, а тому за встановлених обставин щодо факту сплати позивачем сум податку на додану вартість своїм постачальникам, позивачем виконано всі умови, передбачені Законом, а тому останній має право на отримання бюджетного відшкодування.

При цьому, слід зазначити, що Закон України «Про податок на додану вартість» не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних перевірок, та не ставить право платника податку на бюджетне відшкодування в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції щодо неправомірності податкового повідомлення-рішення відповідає вимога закону.

Водночас рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про зобов'язання ДПІ надати органу державного казначейства висновок щодо сум, які підлягають відшкодуванню з бюджету, є помилковими, оскільки в цій частині провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав платника ПДВ і не підлягає розгляду в суді. У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтею 157 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 157, 210, 222, 223, 224, ч.1 ст.228, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Одесакондитер» задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 року скасувати.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2008 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Одесі надати Головному управлінню державного казначейства України в Одеській області висновок на суму 1005838,00грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з бюджету за періоди: травень, серпень, вересень, листопад 2007 року скасувати.

Провадження у справі в зазначеній частині закрити.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.11.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ____ Л.І. Бившева

____ А.М. Лосєв