Постанова № 26104164, 14.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2012 р. № 2а-2935/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,

представників позивача Ліпенцевої К.В., Плащеватого О.О.,

представника відповідача Дорош А.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТзОВ «Маріо»

до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 06.12.2011 р. № 0003162321.

Позов мотивується тим, зокрема, що зафіксовані актом перевірки порушення не відповідають дійсності, понесені ТзОВ «Маріо»витрати підтверджені договорами, первинними бухгалтерськими документами, що відповідають вимогам закону, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій; сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця (ТзОВ «Маріо») та суму бюджетного відшкодування.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позовні вимоги задоволити.

Судом замінено відповідача -ДПІ у Сихівському районі м. Львова на ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Відповідач у запереченні на позовну заяву посилається на обставини, встановлені при проведенні позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Маріо»з питань достовірності нарахування ПДВ при здійсненні взаєморозрахунків ТзОВ «Креата», ТзОВ «Альфа Мед 2006», ТзОВ «БК Оксідон», ІК «Індекс Прожект Україна»за період з 01.12.2010 р. по 30.04.2011 р., зазначає, що під час перевірки ТзОВ «Маріо»не надано товарно-транспортних накладних про підтвердження отримання товарів від ТзОВ «Креата», ТзОВ «Альфа Мед 2006», ТзОВ «БК Оксідон», ІК «Індекс Прожект Україна», операції з придбання товарів (робіт, послуг), основних засобів, відображені у поданій податковій звітності, не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні. В судове засідання 14.09.2012 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив. Судом відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як документально не обґрунтоване. Дата та час розгляду справи під час оголошення перерви була узгоджена з представником відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Маріо»з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.04.2011 р. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Креата», ТзОВ «Альфа Мед-2006», ТзОВ «КБ Оксідон»та ІП «ВіндексПроджект Україна», за результатами якої складено акт № 4209/23-209/25225316 від 10.11.2011 р.

На підставі акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 06.12.2011 р. № 0003162321, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Маріо» з податку на додану вартість в розмірі 253421 грн., з яких 211020 грн. зобов'язання за основним платежем, 42401 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

За висновками акту перевірки ТзОВ «Маріо»порушено п.14.1.181 ст. 14, п.198.2, п.198.3 ст. 198, п.201.4-201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ та пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7, п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97 «Про податок на додану вартість», занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 211019,41 грн., в тому числі за грудень 2010 р. - 84800,32 грн., січень 2011 р. -28118 грн., лютий 2011 р. -60473,09 грн., березень 2011 р. -3952,50 грн. та квітень 2011 р. -33675,50 грн.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97 (втратив чинність з 1 січня 2011 р.) (надалі Закон № 168) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону 168).

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається даті тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Висновок про неправомірне віднесення по податкового кредиту сум податку при здійсненні позивачем господарських операцій з контрагентами ТзОВ «КБ Оксідон», ТзОВ «Креата», ТзОВ «Альфа-Мед 2006»ґрунтується на обставинах, виявлених під час перевірок зазначених контрагентів та актах перевірок інших суб'єктів господарювання, які мали господарські взаємовідносини з контрагентами позивача. Твердження про неправомірне формування податкового кредиту ТзОВ «Маріо»згідно отриманих від Іноземного підприємства «Віндекс Проджект Україна»податкових накладних податковий орган обґрунтовує матеріалами, зібраними під час відпрацювання ВПМ ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Іноземного підприємства «Віндекс Проджект Україна».

Доводи податкового органу базуються на припущеннях, що господарські операції між ТзОВ «Маріо»з вказаними юридичними особами не відбувались, а лише документально оформлені. Дані твердження не обґрунтовані актом перевірки та не знайшли підтвердження під час розгляду справи судом.

Позивачем на дослідження суду та під час перевірки представлено первинні документи, які підтверджують здійснення господарської операції поставки товарів Товариством з обмеженою відповідальністю «Креата»Товариству з обмеженою відповідальністю «Маріо», а саме: договір купівлі від 04.01.2011 р. № 04-01/11, видаткові накладні № КР-0000210 від 28.02.2011 р., № КР-0000074 від 13.01.2011 р., № КР-0000076 від 12.01.2011 р., № КР-0000081 від 11.01.2011 р., № КР-000080 від 10.01.2011 р., № КР-0000078 від 04.01.2011 р., № КР-00000 від 05.012011 р., податкові накладні № 97 від 11.01.2011 р., № 96 від 10.01.2011 р., № 95 від 05.01.2011 р., № 94 від 04.01.2011 р., № 90 від 13.01.2011 р., № 92 від 12.01.2011 р., № 97 від 28.02.2011 р.

Позивачем на дослідження суду та під час перевірки на підтвердження реального здійснення господарської операції купівлі товару у ТзОВ «Альфа Мед-2006» подано договір купівлі від 01.02.2011 р. № 10211, видаткові накладні № 01-02 від 01.02.2011 р., № 23-02 від 23.02.2011 р., № 21-02 від 21.02.2011 р., № 21-02 від 21.02.2011 р., № 18-02 від 18.02.2011 р., № 17-02 від 17.02.2011 р., № 10-02 від 10.02.2011 р., № 07-02 від 07.02.2011 р., № 02-02 від 02.02.2011 р., № 01-02 від 01.02.2011 р., № 31-03 від 31.03.2011 р., № 08-04 від 08.04.2011 р., № 06-04 від 06.04.2011 р., № 05-04 від 05.04.2011 р., № 04-04 від 04.04.2011 р., № 01-04 від 01.04.2011 р., податкові накладні.

Придбання позивачем товару у ТзОВ «КБ «Оксідон»здійснено за договором купівлі від 01.12.2010 р. № 01/12-10, підтверджено видатковими накладними № 372 від 21.12.2010 р., № 362 від 14.12.2010 р., № 357 від 13.12.2010 р., № 324 від 01.12.2010 р., № 353 від 10.12.2010 р., № 323 від 01.12.2010 р., № 322 від 01.12.2010 р., № 331 від 02.12.2010 р., № 334 від 03.12.2010 р., № 341 від 06.12.2010 р., № 344 від 07.12.2010 р., № 346 від 08.12.2010 р., № 349 від 09.12.2010 р. ТзОВ «КБ Оксідон»на реалізований товар надало ТзОВ «Маріо»податкові накладні, які були представлені до перевірки.

До перевірки та для огляду суду ТзОВ «Маріо»на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ІП «Віндекс Проджект Україна»подало договір купівлі від 04.04.2011 р. № 40511, видаткові накладні № 15-04 від 15.04.2011 р., № 18-04 від 18.04.2011 р., № 22-04 від 22.04.2011 р., № 07-04 від 07.04.2011 р., № 14-04 від 14.04.2011 р., податкові накладні.

Крім зазначених первинних документів позивачем подано наступні письмові докази на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТзОВ «КБ Оксідон», ТзОВ «Креата», ІП «Віндекс Проджект Україна», ТзОВ «Альфа-Мед 2006»: оборотно-сальдові відомості, виписки банку, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів ТзОВ «Маріо», витяг з Журналу реєстрації довіреностей, видаткові накладні про наступну реалізацію товарів, отриманих від вищезазначених контрагентів та ін.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 КАС України).

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не доведено твердження про нікчемність здійснюваних ТзОВ «Маріо» з ТзОВ «КБ Оксідон», ТзОВ «Креата», ІП «Віндекс Проджект Україна», ТзОВ «Альфа-Мед 2006»господарських операцій. Позивачем представлено належним чином оформлені первинні документи на підтвердження дотримання ним норм Податкового кодексу України та Закону № 168.

Тому, позов слід задоволити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 0003162321 від 06.12.2011 р. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Маріо»2146 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 0003162321 від 06.12.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Маріо»2146 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.