Постанова № 26103751, 12.09.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/1675/12

Рядок статзвіту № 8.2.6

Код - 13

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ващиліна Р. О.,

при секретарі судового засідання - Фантич В. В.,

за участю сторін, які беруть участь у справі:

позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Фрут Майстер Фудс", представник - Ленько А. Ю.;

відповідача: Берегівська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області, представник - Борсенко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Майстер Фудс" до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2012 за №№ 0000462340, 0000472340, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України 12 вересня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 вересня 2012 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрут Майстер Фудс" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2012 за №№ 0000462340, 0000472340.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Берегівської ОДПІ прийняті відповідачем всупереч норм чинного законодавства. 19.10.2009 між позивачем та ПП "Фінансово-промислова компанія "Каскад" було укладено договір № 19/10/09, який в подальшому відповідачем визнано нікчемним. За цим договором ПП "ФПК "Каскад" зобов'язується за винагороду надати ТОВ "Фрут Майстер Фудс" послуги, пов'язані з організацією доставки вантажів - виноматеріалу в міжміському сполученні згідно заявок замовника. Загальна вартість робіт (послуг) складає 342403 грн. Суми вартості послуг без ПДВ включено ТОВ "Фрут Майстер Фудс" до складу валових витрат Декларацій з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року в сумі 160820 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 124516 грн. Суми податку на додану вартість з вартості послуг включено ТОВ "Фрут Майстер Фудс" до складу податкового кредиту Декларацій з податку на додану вартість: за січень 2010 року в сумі 9552 грн., за лютий 2010 року в сумі 11420 грн., за березень 2010 року в сумі 11192 грн., за квітень 2010 року в сумі 14492 грн., за червень 2010 року в сумі 10411,20 грн. Позивач зазначає, що Берегівською ОДПІ було отримано лист від ДПІ у Франківському районі м. Львова від 14.03.2011 № 6223/7/23-2, яким надано акт від 25.02.2011 № 214/23-2/35382611 "Про результати документальної позапланової перевірки приватного підприємства фінансово-промислової компанії "Каскад", код за ЄДРПОУ 35382611, з питань дотримання податкового та валютного контролю з 01.01.2010 по 31.12.2010". Даним актом встановлено, що ПП "ФПК "Каскад" порушено ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "ФПК "Каскад" при придбанні та продажу товарів (послуг). В акті перевірки від 03.05.2012 № 37-22/010/35771408 відповідач зазначає, що ТОВ "Фрут Майстер Фудс" укладалась угода з ПП "ФПК "Каскад" з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Таким чином позивачем, на думку відповідача, порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з мотивів, наведених у письмових запереченнях від 05.07.2012 вих. № 1411/10/10-00. Зазначає, що для здійснення господарської діяльності ПП "ФПК "Каскад" не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать Декларації з податку на прибуток за період 2010 року та дані додатку К1 до Декларації з податку на прибуток, який поданий з нульовими показниками. Вважає, що ПП "ФПК "Каскад" безпідставно формує податковий кредит та валові витрати іншим суб'єктам господарювання з метою мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування. За результатами перевірки ПП "ФПК "Каскад" ДПІ у Франківському районі м. Львова встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР. Договір № 19/10/09 про надання послуг по доставці вантажів від 19.10.2009, укладений між ТОВ "Фрут Майстер Фудс" та ПП "ФПК "Каскад" є нікчемним, і в силу ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Зазначає, що ТОВ "Фрут Майстер Фудс" порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Берегівською об'єднаною державною податковою інспекцією Закарпатської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Майстер Фудс" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП "ФПК "Каскад" (код ЄДРПОУ 35382611) за період з 01.01.2010 по 31.12.2010, за результатами якої було складено акт № 37-22/010/35771408 від 03.05.2012.

Відповідно до висновків вищезазначеного акта, перевіркою встановлено наступні порушення ТОВ "Фрут Майстер Фудс":

1) п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, завищено валові витрати за 1 квартал 2010 року в сумі 160820,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 124516,00 грн. по взаєморозрахунках з ПП "ФПК "Каскад" (код ЄДРПОУ 35382611), в результаті чого занижено до сплати в бюджет податок на прибуток в сумі 71334,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 40205,00 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 31129,00 грн.;

2) пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, завищено податковий кредит за січень 2010 року в сумі 9552,00 грн., за лютий 2010 року в сумі 11420,00 грн., за березень 2010 року в сумі 11192,00 грн., за квітень 2010 року в сумі 14492,00 грн., за червень 2010 року в сумі 10411,20 грн. по взаємовідносинах з ПП "ФПК "Каскад" (код ЄДРПОУ 35382611), в результаті чого зменшено значення рядка 24 Декларації по ПДВ за грудень 2010 року в сумі 57067,00 грн.

На підставі цих висновків Берегівською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000462340 від 18.05.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 71334 грн. за основним платежем та на 35667 грн. за штрафними санкціями та № 0000472340 від 18.05.2012, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 57067 грн.

Поняття господарської діяльності визначено п.1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст. 5 вищезазначеного закону передбачено, що до складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

У відповідності до вимог абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 аналізованого законодавчого акту не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок формування права на податковий кредит в 2010 році регламентувався Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Так, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 зазначеного законодавчого акту передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст. 7 зазначеного нормативно-правового акту передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений конституційно принцип законності також міститься і в п.21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, згідно з яким посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом Берегівської ОДПІ № 37-22/010/35771408 від 03.05.2012 підставою для визначення податковим органом позивачу грошового зобов'язання по ПДВ став висновок про те, що договір № 19/10/09 від 19.10.2009, укладений позивачем з ПП "ФПК "Каскад", є нікчемним. Висновок про нікчемність відповідного правочину було зроблено на основі інформації, що міститься в листі ДПІ у Франківському районі м. Львова № 6223/7/23-2 від 14.03.2011, відповідно до якого встановлено, що у контрагента позивача, який приймав участь у формуванні податкового кредиту, відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні офісні, виробничі приміщення, земельні ділянки, транспортні засоби, що свідчить про порушення підприємством ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Судом належними та допустимими доказами достовірно встановлено, що 19 жовтня 2009 року між позивачем (замовник) та ПП "ФПК "Каскад" (виконавець) було укладено договір № 19/10/09 про надання послуг по доставці вантажів, предметом якого є зобов'язання ПП "ФПК "Каскад" надати ТОВ "Фрут Майстер Фудс" послуги, пов'язані з організацією доставки вантажів. Реальний характер вказаного договору підтверджується фактичним здійсненням господарських операцій по наданню послуг, про що свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме: акти здачі-приймання робіт (послуг) № РН6-3000001 від 30.06.2010 на загальну вартість робіт (послуг) - 62467,20 грн., в т.ч. ПДВ - 10411,20 грн., № РН4-3000005 від 30.04.2010 на загальну вартість робіт (послуг) - 86952,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14492,00 грн., № РН3-3100014 від 31.03.2010 на загальну вартість робіт (послуг) - 67152,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11192,00 грн., № РН2-2800001 від 28.02.2010 на загальну вартість робіт (послуг) - 68520,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11420,00 грн., № РН1-3100002 від 31.01.2009 на загальну вартість робіт (послуг) - 57312,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9552,00 грн. та податкові накладні від 30.06.2010 на загальну суму 62467,20 грн., в т.ч. ПДВ - 10411,20 грн., від 30.04.2010 на загальну суму 86952,00 грн., в т.ч. ПДВ - 14492,00 грн., від 31.03.2010 на загальну суму 67152,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11192,00 грн., від 28.02.2010 на загальну суму 68520,00 грн., в т.ч. ПДВ - 11420,00 грн., від 31.01.2010 на загальну суму 57312,00 грн., в т.ч. ПДВ - 9552,00 грн.

Cуд вважає, що за наявності всіх вищевказаних первинних документів, які підтверджують реальний характер спірного договору, можливі порушення ПП "ФПК "Каскад" вимог податкового законодавства не є достатньою підставою для визначення спірного правочину нікчемним. Податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлюється індивідуальний характер відповідальності платника податку за порушення ведення податкового обліку.

Так, відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України обов'язок ведення обліку доходів та витрат, складання та подання податкової звітності, сплати податків і зборів покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується саме платника податку і не може автоматично поширюватися на його контрагентів. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні (чи невідображенні) в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки інших платників.

Суд також критично оцінює посилання в обґрунтування нікчемності спірного правочину, укладеного між ТОВ "Фрут Майстер Фудс" та ПП "ФПК "Каскад", на інформацію ДПІ у Франківському районі м. Львова відносно ПП "Галич Тур", ПП "ІКЦ "Облік", ТОВ "Союз Плюс Сервіс", оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. При цьому суд враховує правову позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011, згідно якої відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем виконані усі передбачені законом умови для формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від ПП "ФПК "Каскад", а також понесені витрати по сплаті відповідних сум ПДВ.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Вказана правова норма забороняє включення до складу податкового кредиту тільки тих сум податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Суд констатує, що спірні суми податкового кредиту позивача за відповідний звітний податковий період повністю підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, а відповідні господарські операції належним чином відображені у податковому обліку позивача. Обставини, що наведені відповідачем в акті Берегівської ОДПІ № 37-22/010/35771408 від 03.05.2012 знаходяться поза межами вимог п.198.6 ст. 198 ПК України.

Суд не бере до уваги посилання відповідача в акті перевірки № 37-22/010/35771408 від 03.05.2012 на те, що спірний правочин спрямований на порушення публічного порядку, суперечить моральним засадам та спрямований на заволодіння майном держави, оскільки перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ч. 1 ст. 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, поставлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушують публічний порядок, визначаються загальними правилами (ст. 216 ЦК України).

Як вбачається із змісту акту перевірки № 37-22/010/35771408 від 03.05.2012 висновок відповідача про нікчемність правочину є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладений позивачем договір нікчемним правочином, оскільки ні в акті перевірки, ні іншими доказами не доведена вина сторін правочину (однієї з сторін правочину) в намірі порушити публічний порядок у вигляді порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина та/або знищити, пошкодити майно фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконно заволодіти ним.

Стосовно позиції податкового органу, викладену в акті перевірки від 03.05.2012, про нікчемність правочину з тих підстав, що такий суперечить моральним засадам суспільства, суд констатує наступне.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України в зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010 № 2756-VI статтю 228 ЦК України доповнено частиною третьою, згідно якої - у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (редакція діє з 01.01.2011).

Тобто, з 1 січня 2011 року діє норма закону, за якою правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства та його моральним засадам - визнаються недійсними в судовому порядку. Слід зазначити, що обов'язковою умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин (носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб). Аналогічно правочин укладений без мети настання реальних правових наслідків в силу ст. 234 ЦК України визнається судом недійсним.

Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено п.11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Виходячи з наведеного, посилання на нікчемність укладеного правочину з підстав його невідповідності моральним засадам суспільства - є помилковою, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу вимог закону (та його визнання недійсним не здійснюється) на відміну від правочину, що суперечить інтересам держави і суспільства та його моральним засадам (який визнається недійсним в судовому порядку, в тому числі, за зверненням податкового органу) - та така позиція суперечить нормам діючого законодавства.

Водночас, відносини у сфері оподаткування регулюються пп.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Податкового кодексу України. Вказана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємств. За змістом вказаної норми відповідний податковий кредит та валові витрати вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідачем не вказано жодних відомостей та обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника податку при укладенні та виконанні даного договору та наявності мети отримання податкової вигоди. Суд вважає, що якщо позивач, як отримувач відповідних послуг є платником податку на додану вартість, який не знав і не міг знати та враховувати стан дотримання податкової дисципліни своїми контрагентами, то він має право на формування податкового кредиту за результатами здійснення спірної господарської операції та відповідно має право на бюджетне відшкодування від'ємного значення ПДВ. Аналогічну позицію займає Європейський суд з прав людини у рішенні від 22.01.2009 по справі "Булвес" АД проти Болгарії (скарга № 3991/03), де вказує: "оскільки компанія-заявник в повному обсязі і своєчасно виконала свої зобов'язання по дотриманню встановлених державою норм по відношенню ПДВ, не мала способів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім свої зобов'язань, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на вирахування вхідного ПДВ, який був сплачений постачальнику".

Водночас, в матеріалах справи відсутні обставини, встановлені податковим органом на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною моральним засадам суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди між ТОВ "Фрут Майстер Фудс" та ПП "ФПК "Каскад", що мали місце під час здійснення підприємницької діяльності позивачем, оскільки мета є суб'єктивною ознакою, притаманною фізичним особам. Юридичні особи діють через органи управління і як наслідок через фізичних осіб, які входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи. Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, ухилення від сплати податків, наявності шкоди заподіяної державі, зокрема таких як, спірні податкові повідомлення-рішення, надіслані позивачу у зв'язку з несплатою ним сум податкових зобов'язань, що виникли внаслідок укладання та виконання спірних зобов'язань за спірним договором або відомості про наявність податкового боргу у позивача, представником Берегівської ОДПІ Закарпатської області, також суду не надано. Не доведено також відповідачем й наявності доказів кримінальної відповідальності посадових осіб позивача за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення з боку позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушення вимог чинного податкового законодавства при формуванні податкового кредиту по податку на додану вартість, а висновки акту перевірки в цій частині не відповідають фактичним обставинам справи.

За наведених обставин суд констатує, що права та інтереси позивача порушені та потребують судового захисту, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а відтак слід присудити понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1640,68 (одна тисяча шістсот сорок гривень шістдесят вісім копійок) грн. до стягнення з Державного бюджету України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Майстер Фудс" до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2012 за №№ 0000462340, 0000472340 - задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 18.05.2012 № 0000462340 та податкове повідомлення-рішення Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області від 18.05.2012 № 0000472340.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Майстер Фудс" понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1640,68 (одна тисяча шістсот сорок гривень шістдесят вісім копійок) грн.

4.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та строки, визначені ст. 254 КАС України.

Суддя Ващилін Р. О.