Постанова № 26103725, 03.09.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2012 року 15:00 Справа № 0870/6904/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

секретаря Ширшова А.А.

за участю представників не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

адміністративного позову: Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів»

до: Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

про: встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Конка-Оріхів» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про встановлення відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

В судове засідання представники сторін не з’явились, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, відповідач заяв клопотань не надав, про причини неявки не повідомив.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини.

27.01.2012 року працівниками ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська була проведена фактична перевірка крамниці «Вина Миру» за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса 107, яка належить суб'єкту господарської діяльності - TOB «Конка-Оріхів».

За результатами перевірки був складений акт перевірки № 0010/04/65/23/34119990 від 27.01.2012 року.

Згідно акту, зокрема зазначено, що перевіркою встановлено:

- «здійснення реалізації товарів, які не обліковані за місцем реалізації на загальну суму 98 193,40 грн. згідно опису наявної продукції».

- «неповне оприбуткування готівкових коштів у КОРО №0814000880 р/2 від 16.03.2011 р. у день їх фактичного надходження на підставі фіскального звітного чеку №348 від 19.06.2011р. на суму готівки 13 407,45 грн.».

На підставі акта перевірки ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області 03.03.2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000022308.

Згідно вказаного рішення за порушення п.11 ст.З, п.12 ст.З. п.13 ст.З п.6 ст.17. ст. 20, п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», п.п 54.3.3 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України, ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки» від 12.06.1995 року до TOB «Конка-Оріхів» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 254 813,80 грн.

Рішенням ДПС у Запорізькій області від 23.05.2012 року № 3503/7/10420 податкове повідомлення рішення було частково скасовано в частині 58 341,00 грн. та 11 105,42 грн., в іншій частині залишено без змін.

TOB «Конка-Оріхів» подало повторну скаргу до ДПС України.

27.06.2012 року TOB «Конка-Оріхів» отримало рішення про результати розгляду скарги ДПС України. Згідно вказаного рішення скарга залишена без задоволення. Копію рішення додаю.

Позов мотивовано тим, що в акті перевірки перевіряючи дійшли висновку, що має місце «здійснення реалізації товарів, які не обліковані за місцем реалізації на загальну суму 98 193,40 грн. згідно опису наявної продукції». документи, які підтверджують факт обліку товарів, які реалізуються в магазині, не вимагатись перевіряючими. А відповідно платник податків не відмовлявся від їх надання перевіряючим. Ці документи були і є в наявності у платника податків. Весь товар, який реалізувався в магазині має документи, шо підтверджують його належний облік. Завірені копії первинних документів у повному обсязі (на 140 аркушах) були надані TOB «Конка-Оріхів» на адресу податкового органу, який приймав рішення на підставі спірного акту перевірки.

Окрім того, магазин «Вина Миру», який розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса 107, не є юридичною особою, філією чи іншим відокремленим підрозділом позивача, який виділений на окремий баланс. Чинним законодавством не передбачений обов'язок ведення самостійного бухгалтерського обліку підрозділом, який не є відокремленим підрозділом і не має самостійного балансу. Облік руху товарно- матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство для продажу, систематизується на рахунку 28 «Товари» централізованою бухгалтерією TOB «Конка-Оріхів», яка здійснює бухгалтерський облік господарських операцій за усіма магазинами підприємства. Ведення бухгалтерського обліку, єдиного по усьому підприємству не може бути порушенням чинного законодавства та не може бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відтак, позивач вважає, що у ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська була відсутня компетенція щодо встановлення фактів здійснення реалізації товарів, які не обліковані за місцем реалізації на загальну суму 98 193,40 грн., без витребування та оцінки документів бухгалтерського обліку TOB «Конка-Оріхів».

Компетенція – це сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством.

Відповідно до підпунктів 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19 Податкового кодексу України (далі – ПК України) органи державної податкової служби виконують, зокрема, такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом; здійснюють контроль за своєчасністю подання передбаченої законом звітності (податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків та зборів), а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Згідно з підпунктами 20.1.4, 20.1.8, 20.1.9, 20.1.11, 20.1.27 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, які було отримано службовими (посадовими) особами органів державної податкової служби під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів; доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу; визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків тощо.

За приписами підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Фактичною, зокрема, вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами пунктів 86.1, 86.5, 86.7, 86.8 статті 86 ПК України вбачається, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, орган державної податкової служби, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається в органі державної податкової служби, який проводив перевірку.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №984, та Зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 № 34/18772 (далі - Порядок).

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку визначено, що акт – службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 6 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Із аналізу чинного законодавства вбачається, що оскаржуваний акт перевірки не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) у розумінні п.1 ст.17 КАС України.

Оскаржуваний позивачем акт перевірки є лише засобом документування і може мати лише рекомендований характер для винесення того чи іншого висновку, а тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів розгляду акта, зокрема, податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно п.4.1.Порядку до підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані посадовими особами в ході перевірки. При виникненні спірних питань та зауважень щодо встановлених порушень під час здійснення перевірки такі питання та заперечення виносяться на розгляд постійних комісій при обласних державних податкових адміністраціях (державних податкових інспекціях, спеціалізованих державних податкових інспекціях по роботі з великими платниками податків).

Вищевказаним Порядком платнику податків надано право у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, протягом трьох робочих днів від дня отримання примірника акта перевірки подати до органу ДПС заперечення до акта перевірки. При цьому, у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні робить відповідну відмітку.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що висновки, в акті перевірки самі по собі не впливають на права та обов'язки позивача, а рішення за результатами перевірки не приймалося, тому у задоволенні адміністративного позову належить відмовити

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2,4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що акт перевірки не є рішенням суб’єкту владних повноважень, проте акт є лише засобом документування і може мати лише рекомендований характер для винесення того чи іншого висновку, відтак, об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів розгляду акта, зокрема, податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що відповідно до наведених вище норм ПК України відповідач наділений компетенцією проводити перевірки господарюючих суб’єктів – платників податків як за місцем їх реєстрації так і за місцем здійснення фактичної господарської діяльності та за результатами проведених перевірок складати акт або довідку, щодо відображення в акті будь-яких відомостей, з якими не згоден позивач, то суд зауважує, що оскільки відповідно до вимог нормативно-правових актів акт перевірки є лише засобом документування і може мати лише рекомендований характер для винесення того чи іншого рішення, а у разі незгоди з висновками акту платник може подати відповідні заперечення та докази на спростування зазначених висновків, а позивач у справі фактично не згоден з прийнятим іншою податковою інспекцією, ніж відповідач по справі, податковим повідомленням-рішенням, яким позивачу визначено податкові зобов’язання, відтак, позов є таким, що не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 158, 162, 163, 167, 256, 257 КАС України, суд. -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко