Рішення № 26087390, 12.06.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.12 р. Справа № 5006/43/12/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

За участю представників сторін:

Прокурор: Шаталова О.О. за посвідченням № 4521

Від позивача: Чумакова О.І. за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора м. Краматорська Донецької області в інтересах держави в особі Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ Донецької області

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Краматорськ Донецької області

про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 6 371,44 грн. та штрафних санкції у сумі 3 755,00 грн., -

Прокурор м. Краматорська Донецької області в інтересах держави в особі Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради (далі- Позивач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Краматорськ Донецької області (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 6 371,44 грн. та штрафних санкції у сумі 3 755,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №11-6 від 19.03.2009р., внаслідок чого за період з травня 2011р. по березень 2012р. виникла стягувана заборгованість, у зв'язку з чим нараховані штрафні санкції.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.11, 509, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу, ст. 10,18,19,26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру».

31 травня 2012р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Відповідача заборгованість з орендної плати 5520,71грн. та штрафні санкції у сумі 3 080,00грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Частиною 6 ст.22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог здійснено Позивачем внаслідок допущеної ним арифметичної помилки при розрахунку орендної плати, суд вважає, що такі дії Позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відтак, суд приймає заяву Позивача про зменшення позовних вимог.

Представник Позивача у судовому засіданні 12.06.2012р. позовні вимоги Прокурора підтримав з урахуванням їх зменшення.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, своєї позиції до відома суду по суті заявлених вимог не довів, хоча повідомлявся про судові засідання належними чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, встановленою за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с.30).

На адресу суду надійшло повідомлення №20593180, надіслане відповідачу за юридичною адресою, з відміткою органу поштового зв'язку „за закінченням терміну зберігання".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2009 р. між Управлінням житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ, Донецька область (Орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, м. Краматорськ, Донецька область (Орендарем) укладений договір оренди нежитлового приміщення № 11-6 (далі - Договір) (а.с. 5-6).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в орендоване користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, розмір приміщення 79,5кв.м.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє з 19.03.2009р. до 15.03.2012р. (п. 7.1. Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору за користування приміщенням, Орендар перераховує Орендодавцю орендну плату щомісяця з 1 по 26 число, місячний розмір якої на момент укладання договору становить 280,00 гривень з подальшим щомісячним інфляційним коригуванням. (п.п.3.2.-3.3 Договору).

Пунктом 4.2.1. Договору за порушення строків внесення орендної плати понад одного місяця встановлюється відповідальність у вигляді сплачуваного на користь Орендодавця штрафу в розмірі 280 грн.

Актом приймання передачі від 19.03.2009р. Орендодавець передав у користування Орендатору об'єкт оренди за адресою: АДРЕСА_1, розмір приміщення 79,5кв.м. (а.с.7).

Додатковою угодою № 1 від 15.05.2009р. сторони змінили орендну плату за користування нежитловим приміщенням, встановивши її розмір - 352,04 грн. (п. 3.2 договору). Строк дії додаткової угоди з 15.05.2009р.

Додатковою угодою № 2 від 01.01.2010р. сторони змінили орендну плату за користування нежитловим приміщенням з 352,04 грн. на 354,87 грн. (п. 3.2 договору). Строк дії додаткової угоди з 01.01.2010р.

Додатковою угодою № 3 від 01.06.2010р. сторони змінили орендну плату за користування нежитловим приміщенням з 354,87 грн. на 377,65 грн. (п. 3.2 договору). Строк дії додаткової угоди з 01.04.2010р.

Вищевказані додаткові угоди підписані обома сторонами та скріплені печаткою Позивача.

Складена Позивачем Додаткова угода № 4 від 16.03.2011р., якою змінено орендну плату за користування нежитловим приміщенням з 377,65 грн. на 420,22 грн. (п. 3.2 договору) не підписана Відповідачем, проте суд вважає обґрунтованим нарахування Позивачем орендної плати в розмірі 420,22 грн. з 16.03.2011р., оскільки розмір орендної плати визначений відповідно до зміни індексу інфляції, що прямо передбачено п.3.2 Договору.

Свої зобов'язання за договором щодо своєчасної сплати орендної плати Орендар належним чином не виконував, внаслідок чого за період з 01.05.2011р. по 15.03.2012р. виник борг в сумі 5520,71грн., у зв'язку з чим нараховано штраф в розмірі 3 080,00грн. За таких обставин Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договорами оренди та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованих штрафів.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України „Про оренду державного та комунального майна" та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності №11-6 від 19.03.2009р.

Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Тобто, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності №11-6 від 19.03.2009р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Як встановлено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення орендних платежів до 26 числа місяця, наступного за оплачуваним, згідно умов договору оренди нежитлового приміщення (будівлі) міської комунальної власності №11-6 від 19.03.2009р

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за договором оренди №11-6 від 19.03.2009р за період з 01.05.2011р. по грудень 15.03.2012р. включно утворилась та має місце заборгованість в розмірі 5520,71грн.

Невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання відповідних грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в розмірі 5520,71грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання. Водночас, спеціальні для розглядуваних господарських правовідносин положення ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України дозволяють визначати у конкретній сумі.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування штрафу у разі прострочення оплати орендної плати понад одного місяця сформульована у п. 4.2.1. договору оренди, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Враховуючи висновок суду щодо наявності заборгованості Відповідача з орендної плати, яка сформувалась протягом вказаного періоду, суд, здійснивши перевірку розрахунку штрафу, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 3 080,00грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються пропорційно відношенню первісного розміру позовних вимог до розміру задоволених вимог з Відповідача на користь бюджету, оскільки Прокурор звільнений від сплати судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора м. Краматорська Донецької області в інтересах держави в особі Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ Донецької області до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 5520,71грн. та штрафних санкції у сумі 3 080,00грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Краматорськ Донецької області (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь Управління житлового та комунального господарства Краматорської міської ради, м. Краматорськ Донецької області (84313, м.Краматорськ, Донецької області, вул. Машинобудівників, 23, ЄДРПОУ 26351530) заборгованість в сумі 5520,71грн. та штрафні санкції у сумі 3 080,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Краматорськ Донецької області (АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1) на користь державного бюджету України витрати зі сплати судового збору в сумі 1367,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 12.06.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2012р.

Суддя Чернова О.В.