Рішення № 26087274, 12.06.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.06.12 р. Справа № 5006/43/37/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В.,

при помічнику судді (секретарі судового засідання) Мозговій Н.І.

за участю:

Прокурор - Шаталова О.О. за посвідченням № 4521

від Позивача - Гнезділова В.О. за довіреністю № 05/07-1-00018 від 04.01.2012р.

від Відповідача - Бульятов С.В. за довіреністю № 03/06 від 12.06.2012р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Прокурора Центрально-Міського району м. Макіївки Донецької області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Макіївської міської ради, м. Макіївка Донецької області

до відповідача Приватного підприємства «Біт-Стайл», м. Донецьк

про стягнення заборгованості за договором про тимчасове користування місцями розміщення рекламо носіїв в сумі 1786,83грн. та зобов'язання демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами розміром 1,20*1,80м. за адресою: м. Макіївка, по вул. Леніна, -

Прокурор Центрально-Міського району м. Макіївки Донецької області (далі - Прокурор) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Макіївської міської ради (далі - Позивач) до Приватного підпримства «Біт-Стайл», м. Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про тимчасове користування місцями розміщення рекламо носіїв в сумі 1786,83грн., а саме 1 467,78грн. - основного боргу, 220,65грн. - інфляційного збільшення заборгованості, 98,40грн. - 3% річних та зобов'язання демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами розміром 1,20*1,80м. за адресою: м. Макіївка, по вул. Леніна.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором № 37 від 03.08.2005р., внаслідок чого виникла заборгованість за період з 17.08.2009р. по 07.05.2012р. та підстави для нарахування інфляційного збільшення та 3% річних, а також зазначає про ухилення Відповідача від виконання обов'язку з демонтажу рекламної конструкції після закінчення строку договору.

Нормативно свої вимоги Прокурор обґрунтовує ст. 16 Закону України „Про рекламу", „Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами", затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067, „Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Макіївки", затвердженим рішенням виконавчого комітету Макіївської міської ради від 19.05.2004р. №591, ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру".

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги Прокурора підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні вимоги відносно стягнення грошових коштів визнав, про що зазначив у наданому відзиві (а.с.51), та підтвердив фактичне поточне розташування рекламної конструкції та відсутність будь-яких правових підстав для цього з огляду на наявність намірів ініціювати процедуру оформлення дозвільної документації.

Заслухавши у судовому засіданні Прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Виконавчого комітету Макіївської міської ради №591 від 19.05.2004р. (а.с.29) затверджене Положення про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м. Макіївки (далі -Положення а.с.а.с.30-37), п. 4 якого визначено, що зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому Виконкомом відповідно до цього Положення, видача якого (дозволу) п. 7 Положення віднесено до повноважень робочого органу, здійснюваного на підставі рішення Виконавчого комітету Макіївської міської ради.

Згідно п. 25 Положення виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу. В свою чергу, плата за користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється на договірних засадах з його власником (п. 33).

03 серпня 2005р. на підставі рішення виконавчого комітету Макіївської міської ради № 859 (а.с.11) Приватному підприємству "Біт-Стайл", м. Донецьк виданий дозвіл № 37 (а.с.14) на розміщення зовнішньої реклами - лайт бокс розміром 1,2*1,8 кв.м. площею 2,2 кв.м. за адресою: м.Макіївка, вул. Леніна.

03 серпня 2005р. між Виконавчим комітетом Макіївської міської ради (Виконком) та Приватним підприємством "Біт-Стайл"(Розповсюджувач) укладений договір № 37 (а.с. 12-13), відповідно до п.1.1. якого Виконком надає, а Розповсюджувач приймає строкове місце для розміщення спеціальної конструкції рекламоносія зовнішньої реклами на території м. Макіївки за адресою: вул. Леніна.

Згідно з розділом 3 договору сторони визначили умови щодо розміру плати та порядку розрахунків, своєчасне і повне здійснення яких п. 2.2.5. віднесено до обов'язків Розповсюджувача реклами, а саме: договірна сума за користування рекламним місцем розрахована на підставі "Порядку розрахунку договірних платежів за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій (рекламоносіїв)", затвердженого рішенням виконкому міської ради від 19.05.2004р. №591 та складає 6 989,4грн. за 2005р. - 2010р. за 1 рік - 1 397,9 грн. (п.п.3.5.). При цьому, згідно п.3.3. договору Розповсюджувач реклами зобов'язаний оплатити користування тимчасовим місцем шляхом перерахування 30% суми договору в строк до 10 банківських днів з моменту прийняття рішенням Виконкомом міської ради, а решта суми перераховується рівними частинами кожні 6 місяців до закінчення строку дії договору.

В п.2.2.7. договору визначено, що у разі припинення строку експлуатації конструкції рекламоносія зовнішньої реклами, Розповсюджувач здійснює її демонтаж в строк не більше 10 днів після закінчення строку дії договору та здійснює відновлення території, на якій розташовувалося місце для розміщення спеціальної конструкції рекламоносія.

За приписами п.п.4.1,4.2 договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 03.08.2010р.

У зв'язку із невиконанням грошових зобов'язань за період з 17.08.2009р. по 07.05.2012р. Прокурор звернувся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи на стягненні 1 467,78грн. - основного боргу, 220,65грн. - інфляційного збільшення заборгованості, 98,40грн. - 3% річних та зобов'язання демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами розміром 3*6м. за адресою: вул.Леніна.

Відповідач вимоги щодо стягнення коштів визнав у повному обсязі у відзиві від 12.06.2012р. (а.с.51), усно заперечуючи проти вимог про здійснення демонтажу рекламної конструкції з мотивів намірів оформити дозвільну документації.

Як вбачається із акту обстеження рекламного засобу станом на 27.04.2012р (а.с.16), рекламна конструкція Відповідача знаходиться за місцем розташування, визначеного дозволом.

Суд розглядає справу в контексті заявлених вимог Прокурора та Позивача, оскільки їх об'єднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення зобов'язань за договором).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення 3% річних і інфляційної індексації, а також - у примушенні до виконання обов'язку з демонтажу рекламного засобу з огляду на закінчення строку дії договору та дозволу на його розміщення.

Відносно позовних вимог про стягнення 1 467,78грн. - основного боргу, 220,65грн. - інфляційного збільшення заборгованості, 98,40грн. - 3% річних, які визнані Відповідачем, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують прав і охоронюваних інтересів інших осіб.

Визнання цієї позовної вимоги викладено у належній письмовій формі, визначеній ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, здійснено уповноваженою у розумінні ст. 28 Господарського процесуального кодексу України особою - представником за довіреністю (а.с.52).

Враховуючи, що учасниками спірних правовідносин є лише Позивач та Відповідач, визнання позовних вимог не матиме негативних наслідків для прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відносно наявності суперечності визнання позову закону суд виходить з наступного:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні регулюються насамперед положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Законом України „Про рекламу", Постановою Кабінету Міністрів України №2067 від 29.12.2003р. інших нормативних актів, та умовами укладеного між ним договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України „Про рекламу" порядок розміщення зовнішньої реклами визначається Кабінетом Міністрів України. В свою чергу, п. 32 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою КМУ від 29 грудня 2003р. N 2067, передбачає, що плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування. Наразі, згідно п. 32 Типових правил та п. 33 Положення означена плата визначається договором, що укладається з Розповсюджувачем реклами.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою укладений між Позивачем та Відповідачем договір № 37 від 03.08.2005р. подібний до договору найму, адже визначає тимчасове платне користування місцями для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на земельних ділянках комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із щоквартального здійснення платежів за тимчасове користування місцями розміщення спеціальних конструкцій, які перебувають у комунальній власності у відповідності до умов договору за період з 17.08.2009р. по 07.05.2012р.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання за загальним правилом припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання із сплати за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами -належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного до справи не надано. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а Відповідач -таким, що прострочив грошове зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу, що ним за змістом відзиву не заперечується та визнається.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням інфляційної індексації та 3% річних за весь період прострочення.

Перевіривши представлений Позивачем розрахунок заявлених вимог (а.с.а.с.8-10), суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення 1 467,78грн. - основного боргу, 220,65грн. - інфляційного збільшення заборгованості, 98,40грн. - 3% річних, задовольняючи позов в цій частині у повному обсягу, адже наведений Позивачем розрахунок стягуваних нарахувань на суму заборгованості не перевищує розміру таких нарахувань (інфляція та 3% річних), визначених судом відносно розглядуваного періоду за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи "Законодавство".

Відносно позовних вимог про зобов'язання здійснити демонтаж рекламної конструкції, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідно до п.4.2. договору та виданого Відповідачеві дозволу, строк їх дії припинився 03.08.2010р. Доказів продовження такого строку - рішення Виконкому, нового дозволу та додаткової угоди Відповідачем до справи не надано, так само як і доказів існування інших підстав для розміщення спірної рекламної конструкції.

Виходячи з положень, наведених в ст.173 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов'язання як правовідношення сторін є підставою для існування відповідних прав та обов'язків його учасників, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, в даному випадку - для подальшого перебування рекламних конструкцій Відповідача на наданих згідно спірного договору місцях їх розташування.

Таким чином, за межами строку дії договору в силу ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України Відповідач позбавлений правових підстав використовувати землю комунальної власності для розміщення своєї рекламної конструкцію, що безпосередньо узгодили сторони в 2.2.7 договору №37 від 03.08.2005р.

Враховуючи викладену вище позицію суду щодо можливості застосування за аналогією закону до спірних правовідносин норм законодавства, які регулюють правовідносини з найму (оренди), у світлі ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, за приписами якої у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути майно наймодавцеві, вимоги про зобов'язання здійснити демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в даному випадку -демонтувати конструкції) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи тривалість прострочення виконання обов'язку з демонтажу рекламної конструкції, суд вважає за доцільне встановлення 5-денного строку з моменту набрання рішенням законної сили.

Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Прокурор звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 22, 29, 33, 34, 43, 49, 58, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Прокурора Центрально-Міського району м. Макіївки в інтересах виконавчого комітету Макіївської міської ради (ідентифікаційний код 37990227) до Приватного підприємства "Біт-Стайл", м. Донецьк (ідентифікаційний код 24801785) про стягнення заборгованості за договором про тимчасове користування місцями розміщення рекламо носіїв в сумі 1786,83грн. та зобов'язання демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами розміром 1,20*1,80м. за адресою: м. Макіївка, по вул. Леніна задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Біт-Стайл", м. Донецьк (ідентифікаційний код 24801785) на користь Виконавчого комітету Макіївської міської ради (ідентифікаційний код 37990227) заборгованість у розмірі 1 467,78грн., інфляційне збільшення - 220,65грн., 3% річних - 98,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Зобов'язати Приватне підприємство "Біт-Стайл", м. Донецьк (ідентифікаційний код 24801785) протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили демонтувати спеціальну конструкцію зовнішньої реклами - лайт бокс розміром 1,2*1,8 кв.м. площею 2,2 кв.м. за адресою: м. Макіївка, вул.Леніна, надану в користування Приватному підприємству "Біт-Стайл", м. Донецьк на підставі договору № 37 від 03.08.2005р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства "Біт-Стайл", м. Донецьк (ідентифікаційний код 24801785) в доход державного бюджету витрати по сплаті судового збору в розмірі 2682,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Чернова О.В.