Постанова № 26086132, 20.09.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р. Справа № 5023/6244/11(19/87-10)

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Білоусова Я.О. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

від прокурора Київського району м. Харкова -Тузов Є.Ю. -посвідчення №138;

від позивача - Халабурдін С.В. -за довіреністю від 07.06.2012р.;

від 1-го відповідача -Блінов С.І. - за довіреністю від 07.09.2011р. №010-01/7282;

від 2-го відповідача -не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу прокурора Київського району м. Харкова (вх. 2504х/2)

на рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2012р.

у справі № 5023/6244/11 (н.р.19/87-10)

за позовом Акціонерного товариства відкритого типу «Харківській канатний завод», м.Харків

до 1-го відповідача:Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ

до 2-го відповідача: Концерн «Харківський канатний завод», м.Харків

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.07.2012р. у справі №5023/6244/11 (н.р.19/87-10) (колегія суддів: головуючий суддя Рильова В.В., суддя Жиляєв Є.М., суддя Бринцев О.В.) позов задоволено повністю; визнано недійсним іпотечний договір від 18.08.2012р. №68108Z137, укладений між Акціонерним товариством відкритого типу «Харківський канатний завод»і Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України»; стягнуто з ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»на користь ПАТ «Харківський канатний завод»42,50грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2820грн. витрат на проведення судової експертизи. Рішення суду з посиланням на ст.ст.80, 97, 161, 203, 215 ЦК України, мотивоване тим, що Статутом позивача передбачені обмеження повноважень голови правління на передачу в іпотеку майна АТВТ «Харківській канатний завод»(правонаступником якого є ПАТ «Харківській канатний завод»), згідно з яким рішення про передачу в іпотеку майна приймається на спільному засіданні правління та спостережної ради. Проте, як встановлено судом першої інстанції, наглядова рада рішення про передачу в іпотеку майна позивача за спірним іпотечним договором не приймала. Крім того, у рішенні суду зазначено, що протокол засідання спостережної ради від 17.03.2008р. №1 не може свідчити про зміну складу спостережної ради та породжувати будь-які юридичні наслідки, оскільки відповідно до п.9.2.3 Статуту та ст.41 Закону України «Про господарські товариства»дане право належить виключно загальним зборам акціонерів. Також, місцевий господарський суд зазначив, що ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»під час укладення спірного договору у відповідності до вимог ст.49 Закону України «Про банки та банківську діяльність»не могло не знати про обмеження повноважень голови правління на підписання договору іпотеки, оскільки таке обмеження міститься безпосередньо у Статуті ПАТ «Харківській канатний завод», а матеріалами справи підтверджено, що у майбутньому укладення спірного договору позивачем не визнавалось та в подальшому вказаний договір не було схвалено.

Прокурор Київського району м. Харкова з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2012р. у справі № 5023/6244/11 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує на те, що судом першої інстанції у своєму рішенні не надано належної оцінки тому факту, що постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2012р. скасовано ухвалу місцевого господарського суду від 19.02.2009р. у справі №Б-39/118-08 про визнання позивача банкрутом та припинено провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, а позовна заява подана керуючим санації 18.05.2010р., тобто за відсутністю процесуальних повноважень на її подання. Також апелянт вказує на те, що позивачем після повернення матеріалів справи з Вищого господарського суду України змінено підстави позову. Крім того, судом при прийнятті рішення не досліджено дійсний склад наглядової ради АТВТ «Харківський канатний завод»(правонаступником якого є ПАТ «Харківський канатний завод»), що, на думку скаржника, призвело до помилкового висновку суду про відсутність повноважень у голови правління Щупака М.Ю. на укладення спірного договору.

ПАТ «Харківській канатний завод» (позивач у справі) відзивом від 03.09.2012р. заперечує проти апеляційної скарги та просить рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2012р. у справі №5023/6244/11 залишити без змін з підстав встановлення місцевим господарським судом всіх фактичних обставин справи, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що позовну заяву підписано 19.04.2010р. керуючим санації АТВТ «Харківський канатний завод», а провадження у справі припинено 27.04.2010р., а тому позовну заяву підписано повноважною особою, а отже провадження у справі порушено правомірно. Крім того, позивач зазначає, що матеріально-правовою вимогою є визнання спірного договору недійсним, про що вказано у позовній заяві, а у додаткових поясненнях позивачем більш детально обґрунтовано свої позовні вимоги, викладені у позові. Також вказує на те, що рішенням загальних зборів акціонерів АТВТ «Харківський канатний завод» від 02.09.2003р. до наглядової ради обрано Чумака В.А., СП «Текстиль-Пром», Шишкіну Н.Я. та до 03.01.2009р. вказаний склад наглядової ради був незмінний, за таких обставин, протокол спільного засідання правління та наглядової ради підписаний лише одним членом спостережної ради, а отже з урахуванням п.9.2.14 Статуту АТВТ «Харківській канатний завод»наглядова рада рішення про передачу майна в іпотеку за спірним іпотечним договором не приймала.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду скасувати, апеляційну скаргу -задовольнити з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник 1-го відповідача підтримав доводи апелянта та просив скасувати рішення місцевого господарського суду від 17.07.2012р. у справі № 5023/6244/11 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. Крім того 1-им відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Текстиль-Пром», але він не обґрунтував, яким чином вказане рішення може вплинути на права чи обов'язки ТОВ «Текстиль-Пром», у зв'язку з чим вказане клопотання відхилено колегією суддів Харківського апеляційного господарського суду за безпідставністю.

Також, представником ПАТ «Державний експортно-імпортний банк»заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою витребовування у ТОВ «Текстиль-Пром»додаткових доказів. Дане клопотання не підлягає до задоволення Харківським апеляційним господарським судом, оскільки 1-м відповідачем не наведено підстав неможливості надання вказаних доказів до суду першої інстанції та доказів звернення до місцевого господарського суду з клопотанням про витребовування господарським судом у ТОВ «Текстиль-Пром»необхідних доказів, які, на думку 1-го відповідача, мають значення для справи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду першої інстанції законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права та таким, що не підлягає до скасування.

Представник 2-ого відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №13273.

Враховуючи належне повідомлення 2-го відповідача про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та 1-го відповідача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

18.08.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України», правонаступником якого є АТ «Укрексімбанк»(банком), та Концерном «Харківський канатний завод»(позичальником) укладена генеральна угода №68108N13, п.1.2 якої встановлено, що метою цієї генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої на іншої діяльності позичальника, яка здійснюється відповідно до цієї угоди шляхом укладення кредитних договорів (т.1,а.с.20-28).

20.08.2008р. між тими ж сторонами укладено додаткову угоду №6807N13-1 про внесення змін та доповнень до генеральної угоди від 18.08.2008р. №68108N13, в п.1 якої встановлений перелік кредитних договорів, укладених між банком та позичальником, які є такими, що діятимуть у рамках цієї генеральної угоди і є додатком до цієї генеральної угоди, а саме: кредитний договір від 20.08.2008р. №68108К52 (т.2, а.с.45).

20.08.2008р. між тими ж сторонами укладений кредитний договір №68108К 52, відповідно до п.3.1 якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, платності, та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору (т.І.а.с.29-40).

У п.3.2.1 вказаного договору зазначено, що ліміт кредитної лінії становить 450000 доларів США.

Процентна ставка за кредитом: на рівні LIBOR USA (12m) +5%, але не менш ніж 10,5% річних (п.3.2.5 вказаного договору).

Згідно з п.3.9.1 кредитного договору на дату надання кредиту майновий поручитель зобов'язаний надати банкові забезпечення у розмірі, зазначеному в п.3.2 цього договору. Забезпечення у зазначеному розмірі повинно підтримуватися позичальником протягом усього строку чинності цього договору.

Між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»та Концерном «Харківський канатний завод»17.12.2008р. та 26.11.2009р. укладені додаткові угоди до кредитного договору від 20.08.2008р. №68108К52 та №68108К52-4, якими п.3.2.5 кредитного договору викладався в наступних редакціях: «Процентна ставка за кредитом на рівні LIBOR USA (12m) +5%, але не менше 11,5% річних», та відповідно «Процентна ставка за кредитом: 18,75% річних»(т.1,а.с.38,39).

18.08.2008р. між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»(іпотекодержателем) та Акціонерним товариством відкритого типу «Харківський канатний завод» (іпотекодавцем) в особі голови правління Щупака М.Ю., який діє на підставі Статуту, протоколу №10 загальних зборів акціонерів від 02.09.2003р., контракту на управління від 02.09.2003р., протоколу сумісного засідання правління та наглядової ради від 21.04.2008р. №74 укладено іпотечний договір №68108Z137, п.1.1 якого встановлено, що іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що випливають з генеральної угоди від 18.08.2008р. №68108N13, укладеної між Концерном «Харківський канатний завод»та іпотекодержателем, відповідно до якої іпотекодержатель при виконанні боржником певних його умов відкриває боржнику ліміт заборгованості на здійснення активних операцій в сумі, що не перевищує 1800000доларів США строком до 17.08.2013р. (т.1, а.с.14-18).

За цим договором заставна іпотекодавцем не випускається (п.1.2 іпотечного договору).

Предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань іпотекодавця, є нерухоме майно -нежитлові будівлі, визначені у п.1.3 вказаного договору, загальною площею 10520,4кв.м., що знаходяться за адресою: м.Харків, вул. Китаєнка 1. За даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»від 14.07.2008р. №19523290, предмет іпотеки має загальну площу 10520,4кв.м. та загальну балансову вартість 470647грн.24коп.

18.04.2010р. АТВТ «Харківський канатний завод»в особі керуючого санації звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним іпотечного договору від 18.08.2008р. №68108Z137, позовні вимоги обґрунтовані тим, що умови іпотечного договору не відповідають приписам ст.ст. 559,215,203 ЦК України та ст.11 Закону України «Про заставу»(т.1, а.с.2-5).

Рішенням господарського суду Харківської області, яке залишено без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.12.2010р., позов задоволено, визнано недійсним іпотечний договір від 18.08.2008р. №68108Z137, укладений між ПАТ «Харківський канатний завод»та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк»(т.І, а.с. 100-105 ,т.ІІ, а.с.140-147, 182-186).

Постановою Верховного суду України від 16.05.2011р. у даній справі заяву ПАТ «Державний експортно-імпортний банк»задоволено; постанову Вищого господарського суду України від 28.12.2010р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції (т.2, а.с.283-285).

Постановою Вищого господарського суду від 13.07.2011р. у даній справі касаційну скаргу ПАТ «Державний експортно-імпортний банк»задоволено частково; рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2010р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.10.2010р. у справі №19/87-10 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. При цьому у постанові Вищого господарського суду зазначено, що судами першої та апеляційної інстанцій не перевірено: чи свідчить протокол сумісного засідання спостережної ради та правління ПАТ «Харківський канатний завод» від 21.04.2008р. №74 про рішення позивача передати нежитлові приміщення в іпотеку, як того вимагає п.5.2 Статуту позивача; повноважень керуючого санації у контексті ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом»щодо підписання позовної заяви (т.3, а.с.17-23).

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.08.2012р. у даній справі позов задоволено з підстав, наведених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Предметом даного спору є визнання недійсним іпотечного договору від 18.08.2008р. №68108Z137 на підставі ст. 203,215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною другою статті 203 України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Приписами статті 92 ЦК України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У частині 1 статті 161 ЦК України зазначено, що виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю є правління або інший орган, визначений статутом.

Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів та наглядової ради.

Пунктом 5.2 Статуту АТВТ «Харківський канатний завод», затвердженого рішенням загальних зборів товариства, оформленого протоколом від 02.09.2003р. №10, перереєстрованого Виконавчим комітетом Харківської міської ради від 10.09.2003р., передбачено, що рішення про відчуження майна у будь-якій формі, як то: продаж, дарування, передача в платне чи безоплатне користування основних засобів товариства, приймається на сумісному засіданні правління та спостережної ради та оформляється протоколом із підписами усіх присутніх на засіданні членів правління та спостережної ради.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про іпотеку»у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Отже, Статутом позивача встановлено обмеження правомочності голови правління на укладення договорів щодо розпорядження нерухомим майном АТВТ «Харківський канатний завод», зокрема, щодо укладення спірного іпотечного договору.

Зі змісту іпотечного договору від 18.08.2008р. №68108Z137 вбачається, що він підписаний від імені АТВТ «Харківський канатний завод»головою правління Щупаком М.Ю., який діяв на підставі Статуту, протоколу загальних зборів акціонерів від 02.09.2003р., контракту на управління від 02.09.2003р., протоколу сумісного засідання правління та спостережної ради від 21.04.2008р. №74.

02.09.2003р. на зборах акціонерів АТВТ «Харківський канатний завод», оформлених протоколом зборів від 02.09.2003р. №10, прийняті, зокрема, рішення призначити головою правління АТВТ «Харківський канатний завод»Щупака М.Ю.; обрати до складу наглядової ради АТВТ «Харківський канатний завод»наступних акціонерів: Чумака Володимира Анатолійовича, Споживче товариство «Текстиль-Пром», Шишкіну Ніну Яківну (т.3,а.с.58-64).

З протоколу сумісного засідання правління АТВТ «Харківський канатний завод»та наглядової ради від 21.04.2008р. №74, на який посилається 1-й відповідач, як на підставу правомірності підписання спірного договору зі сторони АТВТ «Харківський канатний завод»Щупаком М.Є., вбачається, що на засіданні сумісного засідання правління АТВТ «Харківський канатний завод»та наглядової ради прийнято рішення надати Харківській філії ПАТ «Укрексімбанк»для забезпечення кредиту, який просить Концерн «Харківський канатний завод», заставу на суму 25932400грн.; доручити голові правління АТВТ «Харківський канатний завод»Щупаку Н.Е. підписати з Харківською філією ПАТ «Укрексімбанк»договір застави в сумі 23305860грн. Даний протокол підписаний головою правління Щупаком Н.Є., членами правління, головою наглядової ради Яковлевим Р.А. і членами наглядової ради Шишкіною Н.Я. і Закосаренко Д.Н. (т.2, а.с.19-20).

Отже, вказаний протокол зі сторони спостережної ради підписаний Яковлевим Р.А., Шишкіною Н.Я. і Закосаренко Д.Н.

За змістом ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят більше відсотків і майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пунктів а, б, в, г, д частин 5, 6 статті 41 Закону України «Про господарські товариства»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до компетенції загальних зборів належить: визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення змін до статуту товариства, у тому числі, зміна розміру його статутного капіталу; обрання і відкликання членів наглядової ради; утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків.

Повноваження, передбачені пунктами б", "в", "г", "д", "е", "ї", "й", належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.

Отже, обрання та відкликання членів наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів та не можуть бути передані іншим органам товариства.

З протоколу зборів від 02.09.2003р. №10 вбачається, що до складу наглядової ради АТВТ «Харківський канатний завод»обрано наступних акціонерів: Чумака Володимира Анатолійовича, Споживче товариство «Текстиль-Пром», Шишкіну Ніну Яківну (т.3,а.с.58-64).

Матеріали справи не містять інших рішень зборів акціонерів, які б свідчили про те, що на момент укладення спірного договору, до складу спостережної ради входили інші акціонери, а саме: Яковлев Р.А. і Закосаренко Д.Н.

У статті 46 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу. Питання, віднесені статутом акціонерного товариства до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства. Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами виконавчого органу та ревізійної комісії.

У пункті 9.2.1 Статуту позивача зазначено, що спостережна рада є органом управління товариством, що складається з числа акціонерів та представляє їх інтереси у перерві між проведенням загальних зборів, та в межах своєї компетенції, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства -правління.

Спостережна рада обирається загальними зборами акціонерів з числа акціонерів або їх представників у кількості трьох осіб, терміном на п'ять років (п.9.2.3 Статуту).

З листа від 23.10.2008р., надісланого АТВТ «Харківський канатний завод»на адресу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», вбачається, що Яковлев Р.А. станом на момент укладення іпотечного договору не був акціонером АТВТ «Харківський канатний завод», а отже не міг входити до складу спостережної ради (т.5, а.с.117).

Отже, протокол спільного засідання правління та спостережної ради підписаний лише одним членом спостережної ради -Шишкіною Н.Я.

У пунктах 9.2.14, 9.3.17 Статуту позивача встановлено, що спостережна рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні не менше як 2/3 її членів, рішення з усіх питань приймаються простою більшістю голосів присутніх членів спостережної ради.

З урахуванням викладеного, протокол сумісного засідання правління АТВТ «Харківський канатний завод»та наглядової ради від 21.04.2008р. №74 не є належним доказом надання згоди спостережною радою позивача на укладення спірного договору, оскільки спостережна рада у складі, визначеному зборами учасників АТВТ «Харківський канатний завод», такого рішення не приймала, а отже вказаний протокол складений з порушенням вимог Статуту позивача та вимог Цивільного кодексу України, так як повноваження, надані спостережній раді, не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства.

Крім того, в спірному іпотечному договорі міститься посилання саме на протокол зборів акціонерів від 02.09.2003р. №10, у якому визначений повноважний склад спостережної ради.

В обґрунтування заперечень на позовну заяву та в обґрунтування апеляційної скарги представником 1-го відповідача подано протокол засідання наглядової ради АТВТ «Харківський канатний завод» від 17.03.2008р. №1, у якому зазначено, що члени наглядової ради вирішили ввести до складу наглядової ради АТВТ «Харківський канатний завод»представників від СТ «Текстиль-Пром»Яковлева Р.А. з правом вирішального голосу та Закосаренка Д.Н. з правом дорадчого голосу; вивести із складу наглядової ради АТВТ «Харківський канатний завод» Пашнева Е.Ю. (т.5, а.с.116).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про споживчу кооперацію»вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного і обов'язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов'язані з його діяльністю.

Як зазначалось вище, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Головою Споживчого товариства «Текстиль-Пром»на момент укладення спірного договору був Пашнев Ю.Є., а в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що загальні збори членів споживчого товариства чи голова правління від імені товариства уповноважували Закосаренко Д.Н та Яковлева Р.А. представляти СП «Текстиль-Пром»на сумісному засіданні правління АТВТ «Харківський канатний завод»та наглядової ради 21.04.2008р.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять довіреностей на Закосаренка Д.Н. і Яковлева Р.А., а з листа СП «Текстиль-Пром»від 12.09.2012р. вбачається, що довіреності на вказаних осіб не видавались та їх не уповноважували бути представниками СТ «Текстиль-Пром», як членів спостережної ради, на сумісному засіданні правління та спостережної ради, яке відбулось 21.04.2008р.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що спостережна рада АТВТ «Харківський канатний завод»з урахуванням вимог чинного законодавства позбавлена можливості з власної ініціативи змінювали уповноважених осіб акціонерів. Крім того, на протоколі 17.03.2008р. №1 відсутня печатка СП «Текстиль-Пром», яка б підтверджувала участь СП «Текстиль-Пром»на сумісному засідання правління АТВТ «Харківський канатний завод»та наглядової ради від 21.04.2008р. №74.

Отже, вказаний протокол в розумінні статті 34ГПК України не є належним доказом зміни уповноважених членів наглядової ради від СП «Текстиль-Пром».

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що посилання 1-го відповідача та апелянта на протокол засідання наглядової ради АТВТ «Харківський канатний завод»від 17.03.2008р. №1 є необґрунтованим та безпідставним, оскільки зборами акціонерів АТВТ «Харківський канатний завод»склад наглядової ради не змінювався, СТ «Текстиль-Пром»не уповноважувало Закосаренка Д.Н. і Яковлева Р.А. представляти його на сумісному засіданні правління АТВТ «Харківський канатний завод»та наглядової ради, а відкликання та обрання членів наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів та не можуть бути передані іншим органам товариства.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що протокол спільного засідання правління та спостережної ради підписаний лише одним членом спостережної ради -Шишкіною Н.Я.

У пунктах 9.2.14, 9.3.17 Статуту позивача встановлено, що спостережна рада правомочна приймати рішення, якщо на її засіданні присутні не менше як 2/3 її членів, рішення з усіх питань приймаються простою більшістю голосів присутніх членів спостережної ради.

З урахуванням викладеного протокол сумісного засідання правління АТВТ «Харківський канатний завод»та наглядової ради від 21.04.2008р. №74 не є належним доказом надання згоди спостережної ради на укладення спірного договору, оскільки спостережна рада у складі, визначеному зборами учасників АТВТ «Харківський канатний завод», такого рішення не приймала, а отже вказаний протокол складений з порушенням вимог Статуту позивача та Цивільного кодексу України.

Таким чином, іпотечний договір від 18.08.2008р. укладений з перевищенням наданих голові правління Щупаку М.Ю. повноважень без належним чином оформленої згоди спостережної ради, що суперечить наведеним вище положенням Статуту АТВТ «Харківський канатний завод»та порушує вимоги статті 92, частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»знало про дійсний склад спостережної ради, оскільки в іпотечному договорі зазначено, що Щупак М.Ю. при підписанні вказано договору діяв, зокрема, на підставі протоколу загальних зборів від 02.09.2003р., у якому визначено членів спостережної ради, а не на підставі протоколу засідання наглядової ради АТВТ «Харківський канатний завод»від 17.03.2008р. №1, на який посилається 1-й відповідач.

В силу вимог статті 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Разом з тим, судами не встановлено, а матеріали справи не містять доказів наступного схвалення АТВТ «Харківський канатний завод» укладеного від його імені Щупаком М.Ю. оспорюваного договору.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч. 3 ст. 92 ЦК України).

Відповідно до частини 5 статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі, перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків.

Згідно з частинами 1,2 статті 346 ГК України для одержання банківського кредиту позичальник надає банкові такі документи: клопотання (заяву), в якому зазначаються характер кредитної угоди, мета використання кредиту, сума позички і строк користування нею; техніко-економічне обґрунтування кредитного заходу та розрахунок економічного ефекту від його реалізації; інші необхідні документи. Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.

Можна виділити такі основні стадії кредитного процесу: подання позичальником клопотання (заяви) про надання кредиту; аналіз уповноваженими підрозділами банку документів, поданих позичальником для одержання кредиту, та підготовка аргументованих висновків; прийняття на кредитному комітеті банку рішення про надання кредиту позичальнику або про відмову в наданні; підготовка проекту кредитного договору та проектів договорів про забезпечення повернення кредиту та їх укладення; надання кредиту.

Перелік документів, які вимагаються банком для надання кредиту, визначається локальними документами банку На підставі цих документів формується кредитна справа позичальника. При розробленні відповідних внутрішніх документів необхідно враховувати, що Національним банком визначено, які відомості мають містити документи, що складають кредитну справу.

Далі відбувається аналіз поданих позичальником документів уповноваженими структурними підрозділами банку, зокрема, кредитним відділом, юридичною службою, відділом безпеки та ін. Кожний структурний підрозділ, задіяний у кредитному процесі, робить свій висновок про можливість або неможливість надання кредиту відповідному суб'єкту господарювання, згідно з розподілом функціональних повноважень.

Згідно з пунктом 3.3.2 кредитного договору від 20.08.2008р. №68108К52 кредит надається у безготівкові формі в межах забезпечення і тільки після укладення гарантійних документів та отримання банком документів (витягів з відповідних реєстрів), що підтверджують пріоритетність прав банку на звернення стягнення на майно, яке надається банку в іпотеку згідно з гарантійними документами, як це зазначено в п.3.9 цього договору.

Відповідно до пункту 3.9.1 вказаного договору на дату надання кредиту майновий поручитель зобов'язаний надати банку забезпечення у розмірі, визначеному у п.3.2 договору.

З урахуванням викладеного ПАТ «Державний експортно-імпортний банк»зобов'язаний був перевірити повноваження голови правління АТВТ «Харківський канатний завод»на укладення спірного договору, а з вступної частини договору вбачається, що 1-й відповідача знав, на підставі яких документів голова правління укладає спірний договір, а отже ПАТ «Державний-експортно-імпортний банк»було відомо про обмеження повноважень голови правління АТВТ «Харківський канатний завод»на укладення спірного договору та про склад спостережної ради на момент укладення іпотечного договору.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини справи та норми цивільного законодавства України, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції, надавши юридичну оцінку всім зібраним у справі доказам в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України, дійшов правомірного висновку про те, що оспорюваний договір суперечить вимогам ЦК України та ГК України, положенням Статуту АТВТ «Харківський канатний завод», а також порушує права учасників АТВТ «Харківський канатний завод»на особисте управління підприємством та господарське використання майна, що відповідно до вимог статті 215 ЦК України є підставою до визнання спірного договору недійсним.

Також, судовою колегією Харківського апеляційного господарського суду не приймаються до уваги твердження апелянта про те, що позовна заява АТВТ «Харківський канатний завод»підписана неуповноваженою особо з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана АТВТ «Харківський канатний завод»18.04.2010р., що підтверджується відтиском штампу господарського суду Харківської області №4533/2-19, та підписана керуючим санацією АТВТ «Харківський канатний завод»Куманецьким О.М.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.02.2009р. у справі №Б-39/118-08 про банкрутство АТВТ «Харківський канатний завод»клопотання голови комітету кредиторів про запровадження процедури санації боржника та призначення керуючого санації задоволено; призначено керуючим санації боржника арбітражного керуючого Куманецького О.М.

Відповідно до частин 4, 5 ст.17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня винесення ухвали про санацію: керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону. Керуючий санацією має право, зокрема, подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними.

Постановою Вищого господарського суду від 27.04.2010р. скасовано ухвалу місцевого господарського суду від 19.02.2009р. у справі №Б-39/118-08 та припинено провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80ГПК України.

З наведеного вбачається, що керуючий санацією АТВТ «Харківський канатний завод» Куманецький О.М. станом на момент подання позову -18.04.2010р., мав необхідний обсяг прав (повноважень) на підписання вказаного позову, оскільки діяв на підставі ухвали місцевого господарського суду від 19.02.2009р., яка на момент подання позову не була скасована.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення. За таких обставин, апеляційна скарга прокурора Київського району м. Харкова не підлягає до задоволення, рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу прокурора Київського району м. Харкова залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2012р. у справі № 5023/6244/11 (н.р.19/87-10) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 18.09.2012р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Камишева Л.М.