Постанова № 26086052, 20.09.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2012 р. Справа № 5021/666/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Вороні В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Пейкова І.О.

відповідача - Чайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2680 С/1-12) на рішення господарського суду Сумської області від 26 липня 2012 року у справі № 5021/666/12

за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м.Суми

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпобуттехніка", м. Суми

про стягнення 1 515 095,84 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2012 року Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (далі -позивач) звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ремпобуттехніка" (далі -відповідач) заборгованість по орендній платі в розмірі 1 515 095,84 грн. за договором оренди нерухомого майна УМКВ-0199 від 18.09.2008 р., а також судовий збір за подання позовної заяви. Крім того, позивач звернувся з заявою про накладення арешту на все нерухоме майно, що належить відповідачу в межах заявленої позовної вимоги до вирішення справи по суті, яку судом задоволено.

В процесі розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 1 415 145,84 грн. за договором оренди нерухомого майна УМКВ-0199 від 18.09.2008 р., а також судовий збір за подання позовної заяви.

Рішенням господарського суду Сумської області від 26 липня 2012 року у справі № 5021/666/12 (головуючий суддя Коваленко О.В., суддя Лущик М.С., суддя Заєць С.В.) позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати у розмірі 1 357 145,84 грн. Крім того, стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 27 142,92 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Скасовано арешт на нерухоме майно, що належить відповідачу на загальну суму 1 515 095,84 грн., що був накладений ухвалою господарського суду Сумської області від 16.05.2012 р.

Відповідач із рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 26 липня 2012 року у справі № 5021/666/12 в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 1 357 145,84 грн. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення. Крім того, зазначає, що суду першої інстанції було надано розрахункові документи про сплату орендної плати на суму 379 193,76 грн., проте тільки сума у розмірі 157950,00 грн. була прийнята судом до уваги. На думку відповідача, договір оренди нерухомого майна УМКВ-0199 від 18.09.2008 р. був укладений на підставі рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2007 р. у справі № 9/376-07, яке в подальшому було скасоване постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2009 р. Відповідач вважає, що майно весь час знаходилось під судовим спором і постійного договору оренди не існувало, а тому підстави для стягнення орендної плати за договором оренди нерухомого майна УМКВ-0199 від 18.09.2008 р., на його думку, відсутні. В апеляційній скарзі заявник навів свій розрахунок орендної плати, відповідно до якого розмір його заборгованості з урахуванням часткової сплати склав 40 494,10 грн., а на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна - 378 789,60 грн.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на правомірність своїх позовних вимог, зазначає про отримання відповідачем спірного приміщення у користування на підставі акту приймання-передачі від 18.09.2008 р., що є додатком до договору оренди нерухомого майна УМКВ-0199 від 18.09.2008 р. На його думку, судом першої інстанції прийнято до уваги квитанції відповідача на підтвердження сплати орендної плати на суму 157 950,00 грн., в зв'язку з чим правомірно задоволено позовні вимоги позивача про стягнення орендної плати в сумі 1 357 145,84 грн. Наведені відповідачем в апеляційній скарзі розрахунки орендної плати позивач вважає такими, що не відповідають Методикам розрахунку і порядку використання орендної плати за оренду комунального майна, затвердженим відповідними рішеннями Сумської міської ради. З урахуванням зазначеного, позивач просить рішення господарського суду Сумської області від 26 липня 2012 року у справі № 5021/666/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача просить залишити без задоволення.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про зобов'язання сторін провести звірку взаємних розрахунків за період з 01.07.2009 р. по 22.03.2012 р. з метою встановлення об'єктивного розміру нарахованої заборгованості з орендної плати, яке колегією суддів залишено без задоволення, оскільки в даному випадку складання акту звірки взаєморозрахунків не є обов'язковим для підтвердження розміру заборгованості та підставою для її стягнення. Зокрема, колегія суддів вважає, що складання акту звірки обумовлене домовленістю між сторонами.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача, посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Предметом заявленого позивачем позову є стягнення заборгованості з орендної плати за період з 27.07.2009 р. по 20.03.2012 р. за користування нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Суми, вул. Набережна р.Стрілки, 8, що належить до комунальної власності та передано відповідачу на умовах оренди згідно акту приймання-передачі від 18.09.2008 р. до договору оренди нерухомого майна в редакції договору УМКВ-0199 від 18.09.2008 р., підписаного сторонами на підставі рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2007 р. по справі № 9/376-07.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 18.09.2008 р. відповідач отримав у строкове платне користування нежитлове приміщення, площею 1 057,5 кв. м., що знаходиться в м.Суми по вул. Набережна р. Стрілки, 8.

Порядок нарахування, розмір та термін сплати орендної плати визначено та погоджено сторонами у розділі 4 зазначеного договору.

Так, відповідно до п. 4.1 договору орендна плата розраховується на підставі діючої Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради. Розрахунок орендної плати наведено у додатку № 3 до договору, який підписаний обома сторонами.

Згідно з розрахунком розміру місячної орендної плати за перший місяць оренди нерухомого майна, наведеним в додатку № 3 до договору, розмір орендної плати за вересень 2008 року становить 36 243,40 грн. без урахування індексу інфляції за вересень 2008 року та 20 % ПДВ. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Матеріали справи свідчать, що судова справа № 9/376-07 за позовом ТОВ "Ремпобуттехніка" до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про визнання договору дійсним, декілька разів переглядалась різними судовими інстанціями, однак незважаючи на результати її розгляду відповідач продовжував користуватися нежитловим приміщенням по вул. Набережна р.Стрілки, 8 в м. Суми та частково сплачував орендну плату за користування приміщенням.

Так, з 27 липня 2009 року до 27 січня 2010 року у фактичному користуванні відповідача знаходилося нежитлове приміщення, площею 1057,5 кв. м., а з 27 січня 2010 року по 20 березня 2012 року у фактичному користуванні відповідача знаходилося нежитлове приміщення, площею 883,9 кв.м, оскільки інша частина даного приміщення, площею 173,6 кв.м. на підставі рішення господарського суду Сумської області від 27 січня 2010 року у справі № 9/376-07, залишеного без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 березня 2010 року, знаходилась у фактичному користуванні іншої особи - фізичної особи - підприємця Латишевої Л.М.

На підставі акту приймання-передачі від 21.03.2012 р. відповідачем повернуто позивачу нежитлове приміщення по вул. Набережна р. Стрілки, 8 в м. Суми.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не в повному обсязі сплачено орендну плату за користування зазначеним приміщенням, що у відповідності до ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язання, оскільки п. 4.2., п. 4.9. ч. 4 п. 6.2.5 ч. 6 вказаного договору передбачено обов'язок відповідача сплачувати орендну плату, яка нараховується з дати отримання приміщення по акту приймання-передачі і до дати підписання акту приймання-передачі у разі припинення договору оренди.

Позивач вважає, що вказаний договір оренди припинився у зв'язку з поверненням відповідачем приміщення за актом приймання-передачі від 21.03.2012 р., з урахуванням того, що постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2012 р. скасовано рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2007 р. у справі № 9/376-07 про задоволення позову відповідача про визнання договору оренди дійсним.

Враховуючи викладене, позивачем на підставі п. 4.1. договору, додатку № 3 до договору та діючих Методик розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затверджених відповідним рішенням Сумської міської ради нараховано відповідачу оренду плату за період з 27 липня 2009 року по 20 березня 2012 року у розмірі 1 515 095,84 грн.

- за період з 27 липня 2009 року по 5 липня 2010 року розмір орендної плати розрахований на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням Сумської міської ради № 182-МР від 27.09.2006 р., з урахуванням того, що з 27 січня 2010 року площа приміщення, що перебувало у користуванні відповідача складала вже не 1 057,5 кв.м., а 883,9 кв.м;

- за період з 6 липня 2010 року по 20 березня 2012 року розмір орендної плати за користування приміщенням, площею 883,9 кв.м., розрахований на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням Сумської міської ради № 3964-МР від 23.06.2010 р.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача в сумі 1 357 145,84 грн., врахував надані відповідачем банківські квитанції, що підтверджують часткову сплату орендної плати у розмірі 157 950,00 грн. за користуванням приміщенням за період з 27.07.2009 р. по 20.03.2012 р., а саме: квитанцію № 1834589 від 18.08.2009 р. на суму 10 000,00 грн.; квитанцію №1834590 від 18.08.2009 р. на суму 8 000,00 грн..; квитанцію від 30.09.2009 р. на суму 10 000,00 грн., квитанцію від 16.11.2009 р. на суму 10 000,00 грн.; квитанцію від 14.01.2010 р. на суму 10 000,00 грн.; квитанцію від 15.04.2010 р. на суму 10 000,00 грн.; квитанцію № 3376446 від 19.05.2010 р. на суму 10 000,00 грн.; квитанцію від 15.06.2010 р. на суму 10 000 грн.; квитанцію від 16.07.2010 р. на суму 10 000,00 грн.; квитанцію № 4463646 від 19.11.2010 р. на суму 10 000,00 грн.; квитанцію № 4653633 від 17.12.2010 р. на суму 10 000,00 грн.; квитанцію №2089.233.1 від 18.02.2011 р. на суму 12 000,00 грн.; квитанцію № 5239856 від 18.03.2011 р. на суму 6 450,00 грн.; квитанцію № 2679.256.1 від 15.09.2011 р. на суму 10 000,00 грн.; квитанцію від 10.10.2011 р. на суму 9 560,00 грн.; квитанцію №2473.116.4 від 07.10.2011 р. на суму 440,00 грн.; квитанцію № К130/№/87 від 23.11.2011 р. на суму 7 000,00 грн.; квитанцію № К26/R/28 від 27.12.2011 р. на суму 4 500,00 грн.

Правовідносини, пов'язані з орендою державного та комунального майна регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна", Цивільним Кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором найму (оренди).

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтею 762 цього Кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Таким чином, істотною умовою договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Розділом 4 договору оренди нерухомого майна УМКВ-0199 від 18.09.2008 р. (зміна № 1 до договору оренди нерухомого майна) сторони визначили порядок та терміни сплати орендної плати.

Додатком № 3 до договору оренди сторони узгодили її розмір - 36 243,40 грн. за вересень 2008 року + 20 % ПДВ, за кожний наступний місяць розмір орендної плати розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 6.2.5. договору оренди відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату за об'єкт оренди у розмірі і терміни, визначені договором оренди.

Відповідно до п. 4.2. договору оренди нерухомого майна УМКВ-0199 від 18.09.2008 р. (зміна № 1 до договору оренди нерухомого майна) нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі об'єкту.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами підписано акт приймання-передачі нерухомого майна 18 вересня 2008 року (додаток № 2 до договору оренди нерухомого майна УМКВ-0199 від 18.09.2008 р.) т. 1 а. с. 27.

Згідно з п. 4.9. договору нарахування орендної плати припиняється з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта, у разі припинення дії договору.

За актом приймання-передачі нежитлових приміщень від 21.03.2012 р. відповідач передав, а позивач прийняв нежитлові приміщення площею 856.3 кв.м. в буд. № 8 по вул. Набережна р. Стрілки м. Суми (т. 1 а. с. 29).

Таким чином, відповідач взяв на себе зобов'язання по сплаті орендної плати за користування приміщенням на умовах, визначених договором оренди нерухомого майна УМКВ-0199 від 18 вересня 2008 року, а саме з моменту отримання майна за актом приймання-передачі -18.09.2008 р., до дати підписання акту приймання-передачі об'єкту в зв'язку з припиненням дії договору -20.03.2012 р.

Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що користувачем спірного нежитлового приміщення у період з 15.08.2011 р. по 25.10.2011 р. було комунальне підприємство "Сумижитло" на підставі укладеного між останнім та позивачем договору оренди нерухомого майна УМКВ-0444 від 01.08.2011 р. (т. 3 а. с. 33-37).

В матеріалах справи також міститься акт приймання-передачі нерухомого майна від 15.08.2011 р. та розрахунок розміру орендної плати (додаток № 3 до договору).

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 1 357 145,84 грн., в тому числі і за період користування спірним майном КП "Сумижитло" безпідставно не врахував зазначені обставини при обчисленні суми заборгованості.

З урахуванням зазначеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 92 963,13 грн. за період з дати підписання акту-приймання передачі приміщення позивачем КП "Сумижитло" від 15.08.2011 р. до 25.10.2011 р. (дата набрання чинності рішенням господарського суду Сумської області від 12.09.2011р. по справі № 5021/1936/2011 про визнання договору оренди нерухомого майна УМКВ-0444 від 01.08.2011 р. недійсним) прийняте при неповному з'ясуванні обставин справи та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, в зв'язку з чим підлягає скасуванню в зазначеній частині з прийняттям нового рішення про відмову у позові в цій частині.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2012 р. позовні вимоги відповідача залишені без задоволення, а вищевказане рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2007 р. у справі № 9/376-07 щодо укладення договору оренди скасоване, не звільняє відповідача від сплати орендної плати за період користування майном - з 18.09.2008 р. по 20.03.2012 р. у відповідності до умов договору (за винятком періоду, за який документально спірне приміщення було передано КП "Сумижитло" з 15.08.2011 р. по 25.10.2011 р.).

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції при визначенні розміру заборгованості не прийняв до уваги зменшення площі орендованого приміщення, що знаходилось у фактичному користуванні відповідача з 27.01.2010 р., не відповідають дійсності та спростовуються розрахунками позивача, доданими до матеріалів справи, з яких вбачається про нарахування розміру орендної плати з 27.01.2010 р. здійснювалося виходячи з площі орендованого приміщення 883,9 кв.м.

Із матеріалів справи вбачається, що в період з 27 липня 2009 року по 20 березня 2012 року орендна плата розраховувалася позивачем на підставі діючої Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за оренду комунального майна, затвердженої відповідним рішенням Сумської міської ради, що сторони передбачили в п. 4.1 договору оренди нерухомого майна №УМКВ-0199 від 18 вересня 2008 року.

Так, за період з 27 липня 2009 року по 5 липня 2010 року розмір орендної плати розрахований на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням Сумської міської ради № 182-МР від 27.09.2006 р., з урахуванням того, що з 27 січня 2010 року площа приміщення, що перебувало у користуванні відповідача складала вже не 1057,5 кв.м., а 883,9 кв.м. (т. 1 а. с. 20).

За період з 6 липня 2010 року по 20 березня 2012 року розмір орендної плати за користування приміщенням, площею 883,9 кв.м., розрахований позивачем на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, затвердженої рішенням Сумської міської ради № 3964-МР від 23.06.2010 р. (т. 1 а. с. 21).

Розрахунки орендної плати відповідача, наведені в апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не відповідають вищезазначеним Методикам та умовам додатку № 3 до договору оренди нерухомого майна УМКВ-0199 від 18.09.2008 р., яким визначено розмір орендної плати і в цій частині договір не визнавався недійсним, а відповідно в односторонньому порядку не може бути змінено.

Доводи відповідача стосовно того, що господарським судом при визначенні розміру заборгованості було прийнято до уваги розрахункові документи відповідача лише на суму 157 950,00 грн., а не 379 193,76 грн. спростовуються наступним.

При зверненні до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1 515 095,84 грн. Відповідач надав до суду докази на підтвердження часткової сплати орендної плати на суму 379 193,76 грн. Позивач прийняв до уваги розрахункові документи лише на суму 99 950,00 грн. та зменшив суму позову до 1 415 145,84 грн. При цьому, суд першої інстанції при прийнятті рішення встановив, що при визначенні суми боргу по сплаті орендної плати за період з 27.07.2009 р. по 20.03.2012 р. позивач не прийняв до уваги квитанції на загальну суму 58 000,00 грн., в зв'язку з чим стягнув з відповідача заборгованість в розмірі 1 357 145,84 грн., а не 1 415 145,84 грн.

Дослідивши надані відповідачем платіжні документи, колегія суддів встановила правомірність їх зарахування судом першої інстанції в сумі 157 950,00 грн., оскільки грошові кошти, сплачені відповідачем по іншим квитанціям, були перераховані на погашення заборгованості, що склалася до 27.07.2009 р.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні його клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. В даному випадку колегія суддів вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів, на підставі яких можливо визначити дійсну суму заборгованості відповідача перед позивачем.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на судові рішення по господарським справам № 5021/1715/2011, № 16/160-09, а також на акти звірки розрахунків за договором оренди від 15.05.1997 р. № ФМД-003, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки зазначеними рішеннями та актами звірки по договору, який не є предметом даного позову, не спростовується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за фактичне користування приміщенням по вул. Набережна р. Стрілки, 8 в м. Суми.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, сплатити кошти, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст. 622 ЦК України та ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати своє зобов'язання в натурі в незалежності від сплати ним штрафних, збитків тощо, а також зобов'язаний виконати грошове зобов'язання в незалежності від можливості його виконання.

Враховуючи те, що заборгованість відповідача з орендної плати в сумі 1 264 182,71 грн. за період фактичного користування відповідачем приміщенням по вул. Набережна р. Стрілки, 8 в м. Суми за період з 27 липня 2009 року по 20 березня 2012 року (за виключенням періоду користування спірним майном КП "Сумижитло" з 15.08.2011 р. до 25.10.2011 р.) документально підтверджується, зокрема, розрахунками позивача, доданим до матеріалів справи, а також те, що відповідач не надав суду доказів сплати зазначеної суми заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 26.07.2012 р. в цій частині є правомірним, ґрунтується на нормах чинного законодавства і матеріалах справи. В частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 92 963,13 грн. колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з вищевикладених підстав, в зв'язку з чим рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, а апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.

Крім того, частково задовольняючи апеляційну скаргу колегія суддів вважає за доцільне покласти судові витрати, пов'язані з розглядом справи на відповідача у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно задоволених позовних вимог. При стягненні судового збору колегія суддів враховує ставки судового збору, визначені статтею 4 Закону України «Про судовий збір», що застосовуються при поданні позовної заяви та апеляційної скарги.

Керуючись статтями 33, 43, 49, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 26.07.2012 р. скасувати частково в частині задоволення позову про стягнення з відповідача 92 963,13 грн. заборгованості з орендної плати та 1 859,28 грн. судового збору.

В цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2012 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Тихий П.В.