Рішення № 26086108, 23.08.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.08.12 Справа № 5021/947/12.

за позовом виробничо - комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс», м. Кролевець, Сумська область,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінвесткомплект», м. Суми,

про стягнення 4707 грн. 54 коп.

Суддя Жерьобкіна Є.А.

Представники:

Від позивача - представник Щербак Л.С. (довіреність від 02.09.2011 року);

Від відповідача - не з'явився;

При секретарі судового засідання Вдовенко Д.В.,

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути з відповідача 4707 грн. 54 коп., в тому числі 3921 грн. 59 коп. заборгованості за отриманий товар відповідно до договору № 1121 від 16.09.2011 року, 245 грн. 26 коп. пені відповідно до п 6.1. договору, 100 грн. 00 коп. штрафу відповідно до п. 6.3 договору, 392 грн.16 коп. штрафу відповідно до п. 6.4 договору, 48 грн. 53 коп. 3% річних.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Позивач згідно з заявою б/н від 23.08.2012року, подав додаткові докази в обгрунтування позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 1121 від 16.09.2011 року, позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар, в строки та на умовах, передбачених договором, а відповідач зобов'язується в термін та на умовах, передбачених договором прийняти товар, оплатити його вартість, повернути тару.

Товар вважається переданим позивачем та прийнятий відповідачем за кількістю та якістю згідно з підписаними сторонами накладними.

Матеріалами справи, зокрема, накладними № SU-0055116 від 20.12.2011року, № SU-0055119 від 20.12.2011року, № SU-0055175 від 20.12.2011року, № SU-0055187 від 20.12.2011року, № SU-0055220 від 20.12.2011року, № SU-0055506 від 21.12.2011року, № SU-0055779 від 22.12.2011року, № SU-0056153 від 26.12.2011року, № SU-0056505 від 27.12.2011року, № SU-0000041 від 03.01.2012року, № SU-0000336 від 04.01.2012року, № SU-0000438 від 04.01.2012року, № SU-0000632 від 05.01.2012року, № SU-0001136 від 10.01.2012року, № SU-0001151 від 10.01.2012року, № SU-0001350 від 11.01.2012року, № SU-0001351 від 11.01.2012року, № SU-0001614 від 12.01.2012року, підтверджується факт отримання відповідачем товару від позивача на загальну суму 14 584 грн. 56 коп.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. договору, оплата кожної партії товару здійснюється відповідачем шляхом перерахування 100% її вартості на розрахунковий рахунок позивача або шляхом внесення готівки в касу позивача. Відстрочка оплати за кожну окрему партію товару становить 7 календарних днів з моменту поставки товару, але в будь-якому разі до наступної поставки товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином договірних зобов'язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати отриманого товару. Товар частково був оплачений відповідачем в сумі 4 500 грн. 00 коп., про що свідчить платіжне доручення № 1495 від 03.02.2012року та частину товару було повернуто позивачу на загальну суму 6 162 грн. 97 коп. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 3921 грн. 59 коп.

Факт визнання відповідачем боргу за отриманий від позивача товар підтверджується актом звірення взаємних розрахунків від 04.06.2012року. (а.с. 120).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

10.07.2012року відповідачем було надано суду копію акту надання послуг № 91 від 31.12.2011року та копію укладеного між сторонами договору маркетингу № 3 від 01.09.2011року. (а.с. 104, 106).

Відповідно до умов зазначеного договору, відповідач зобов'язується надавати позивачу послуги по наданню торгових площ з прописаним в додатковій угоді асортиментом, а позивач зобов'язується здійснити оплату наданих послуг відповідно до умов договору. Згідно з актом № 91 від 31.12.2011року відповідачем позивачу було надано послуг на суму 1 440 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В даному випадку, відповідачем не обґрунтовано своєї позиції по справі, не зазначено на підтвердження або спростування чого саме подані вищезазначені докази. Актом надання послуг № 91 від 31.12.2011року на суму 1 440 грн. 00 коп. та договором маркетингу № 3 від 01.09.2011року, укладеним між сторонами, не спростовується факт наявності у відповідача перед позивачем боргу в сумі 3921 грн. 59 коп. за отриманий товар відповідно до договору № 1121 від 16.09.2011 року.

Судом встановлено, що факт отримання товару відповідачем на суму 3 921 грн. 59 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема накладними, актом звірення взаємних розрахунків від 04.06.2012року, проте в порушення умов укладеного договору та вимог ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, відповідач не розрахувався за переданий товар, у зв'язку з чим, його заборгованість перед позивачем складає 3 921 грн. 59 коп.

Відповідно до п. 6.1. договору № 1121, за кожен день прострочення оплати товару відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. При подальшому надходженні коштів від відповідача в першу чергу погашається пеня.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 245 грн. 26 коп. за період з 20.01.2012року по 22.03.2012року, що не суперечить нормам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6 статті 232 Господарського Кодексу України.

Відповідно до 6.4. договору, за порушення терміну розрахунків за отриману продукцію відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 % від не перерахованої суми.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нараховано штраф в сумі 392 грн. 16 коп., виходячи з суми основного боргу (3921 грн. 59 коп.).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 цього ж Кодексу, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Вищевказаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 09.04.2012 року у справі № 20/246-08 про стягнення суми пені та штрафу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Згідно з поданим розрахунком, розмір 3 % річних складає 48 грн. 53 коп.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, а також те, що право позивача щодо стягнення з відповідача пені та штрафу передбачене умовами укладеного між сторонами договору, право позивача щодо стягнення 3% річних передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3921 грн. 59 коп. заборгованості за отриманий товар, 245 грн. 26 коп. пені, 392 грн. 16 коп. штрафу, 48 грн. 53 коп. 3% річних.

Крім того, пунктом 6.3. договору передбачено, що за невиконання відповідачем умов пункту 4.3. договору, позивач має право стягнути з відповідача штраф в розмірі 100 грн. 00 коп. за кожний окремий випадок.

Згідно з пунктом 4.3. договору (порядок розрахунків), сторони цього договору дійшли згоди, що по закінченню кожного місяця проводиться звірка розрахунків по товару і тарі, для чого позивач направляє до відповідача свого представника. За бажанням позивача, проведення звірки можливе шляхом обміну листами. Сторони дійшли згоди, що у разі невиконання відповідачем письмової вимоги позивача щодо надання акта звірки взаєморозрахунків у триденний строк, вважається згодою відповідача з даними, викладеними в акті звірки взаємних розрахунків позивача.

На підставі зазначеного, відповідачем заявлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 100 грн. 00 коп. за відмову від підписання акту звірки взаєморозрахунків.

Однак, в даному випадку, господарський суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 100 грн. 00 коп. на підставі п. 6.3, п. 4.3. договору необґрунтованими та неправомірними, оскільки позивачем не зазначено конкретно від підписання якого акту звірки відмовився відповідач, з урахуванням того, що за умовами пункту 4.3. договору, звірка розрахунків проводиться кожного місяця, доказів надсилання відповідачеві акту звірки взаєморозрахунків та відмови останнього від підписання відповідного акту матеріали справи також не містять.

З урахуванням викладеного, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 100 грн. 00 коп. відповідно до пункту 6.3. договору.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Техноінвесткомплект» (вул. Петропавлівська, 76/4, м. Суми, код 33389699) на користь виробничо - комерційного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Торгсервіс» (вул. Кооперативна, 4, м. Кролевець, Сумська область, код 30033501) 3921 грн. 59 коп. заборгованості за отриманий товар, 245 грн. 26 коп. пені, 392 грн.16 коп. штрафу, 48 грн. 53 коп. 3% річних, 1575 грн. 31 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повне рішення складено 27.08.2012 року

Суддя Є.А. Жерьобкіна